Постанова

від 20.06.2024 по справі 583/5438/23

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2024 року м.Суми

Справа №583/5438/23

Номер провадження 22-ц/816/884/24

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),

суддів - Криворотенка В. І. , Рунова В. Ю.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Абрамович Ганною Олегівною

на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 28 грудня 2023 року у складі судді Ярошенко Т.О., ухвалене в м. Охтирка, повний текст якого складено 28 грудня 2023 року

в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальності «РАЙЗ ПІВНІЧ» про відшкодування майнової та моральної шкоди у вигляді упущеної вигоди внаслідок користування земельною ділянкою без установлених законом підстав,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2023 року ОСОБА_1 через свого представника адвоката Абрамович Г.О. звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Свої вимоги мотивував тим, що він є власником земельної ділянки площею 4,7491 га, кадастровий номер 5920380400:01:001:0125, яка знаходиться на території Бакирівської сільської ради на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 14 серпня 2021 року, виданого державним нотаріусом Охтирської районної державної нотаріальної контори Воропай В.В., після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За життя, у 2020 році ОСОБА_2 було укладено договір оренди земельної ділянки з ТОВ «АГРОІНВЕСТ 2018» щодо земельної ділянки площею 4,7491 га, з кадастровим номером 5920380400:01:001:0125, оскільки вважала, що строк договору оренди землі з ЗАТ «РАЙЗ-МАКСИМКО» укладений у 2009 році закінчився.

Однак, під час подання документів на реєстрацію договору оренди земельної ділянки між ТОВ «АГРОІНВЕСТ 2018» та ОСОБА_2 з`ясувалося, що право оренди на цю ж земельну ділянку уже зареєстровано за ТОВ «РАЙЗ-ПІВНІЧ».

Вказував, що після отримання свідоцтва про право на спадщину за законом він звернувся до суду з позовом до ТОВ «РАЙЗ-ПІВНІЧ» та ПрАТ «РАЙЗ-МАКСИМКО» про усунення перешкод у користуванні майном.

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 14 листопада 2022 року усунуто перешкоди у користуванні належною ОСОБА_1 земельною ділянкою площею 4,7491 га з кадастровим номером 5920380400:01:001:0125, скасовано запис про інше речове право.

30 грудня 2022 року ОСОБА_1 уклав договір оренди земельної ділянки з ТОВ «АГРОІНВЕСТ 2018», площею 4,7491 га, кадастровий номер 5920380400:01:001:0125 строком на 10 років. Згідно з п.4.1 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 26500 грн за один рік. Станом на момент подачі позову орендна плата виплачена ТОВ «АГРОІНВЕСТ2018» виплачена в повному обсязі.

Вказував, що відповідач позбавив його можливості отримувати орендну плату за 2020-2022 роки, сума не отриманого доходу (упущена вигода) становить 63997,5 грн. Окрім майнової шкоди, внаслідок неправомірних дій відповідача йому завдано моральної шкоди, яку він оцінює в розмірі 15000 грн.

Посилаючись на вказані обставини, просив стягнути з відповідача на його користь позивача майнову шкоду у вигляді упущеної вигоди в розмірі 63997,5 грн, а також моральну шкоду в розмірі 15000 грн.

Рішенням Охтирського міськрайонного судуСумської областівід 28грудня 2023рокуу задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено за необґрунтованістю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, представник ОСОБА_1 ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

В доводах апеляційної скарги зазначає, що у результаті безпідставного користування відповідачем належною ОСОБА_1 земельною ділянкою останньому завдано збитки, оскільки він міг би реально одержати дохід за звичайних обставин, як би його право не було порушено. Вказує, що сума неотриманого позивачем доходу становить 63997,50 грн, яка складається з орендної плати за договором оренди землі за 2020 2022 роки.

Також вважає, що неправомірними діями відповідача позивачу завдано моральної шкоди, оскільки за життя мати ОСОБА_1 намагалася довести факт того, що фактично відбулося захоплення її земельної ділянки, підпису в договорі оренди землі від 30 листопада 2017 року № 336/17 не ставила, що підтверджується висновком експертизи № 1268/1269 від 21 жовтня 2017 року. Крім того, після смерті матері позивач змушений був звертатися до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні належною земельною ділянкою.

Від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Суд першої інстанції встановив та з матеріалів справи вбачається, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 14 серпня 2021 року ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 5920380400:01:001:0225, площею 4,7491 га, яка знаходиться на території Бакирівської сільської ради (а.с.8-9).

За життя, матір`ю ОСОБА_1 - ОСОБА_2 23 вересня 2009 року укладено з ЗАТ «Райз-Максимко» договір оренди землі №112, згідно якого ОСОБА_2 передала в строкове платне володіння та користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, загальною площею 5,2966 га, яка знаходиться на території Бакирівської сільської ради Охтирського району, Сумської області (а.с.11).

Актом визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 23 вересня 2009 року ОСОБА_2 та ЗАТ «Райз-Максимко» в особі директора ОСОБА_4 погодили межі вищевказаної земельної ділянки (а.с.13).

20 лютого 2020 року між ТОВ «АГРОІНВЕСТ 2018» та ОСОБА_2 укладено договір оренди земельних ділянок, згідно якого остання передала у платне користування земельну ділянку з кадастровим номером 5920380400:01:001:0225, площею 4,7491 га, яка знаходиться на території Бакирівської сільської ради Охтирського району, Сумської області, строком на 10 років, до 20 лютого 2030 року, з виплатою орендної плати в розмірі 26500 грн. (а.с.21-23).

Рішенням Охтирського міськрайонного суду від 14 листопада 2022 рокуусунуто перешкоди у користуванні належною ОСОБА_1 земельною ділянкою (пай) площею 4,7491 га, кадастровий номер 5920380400:01:001:0225, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Бакирівської сільської ради Охтирського району Сумської області, шляхом витребування її від Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ» та повернуто дану земельну ділянку позивачу ОСОБА_1 . Скасовано запис про інше речове право (право оренди) земельної ділянки площею 4,7491 га, кадастровий номер 5920380400:01:001:0225, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Бакирівської сільської ради Охтирського району Сумської області, номер 23153040 від 31 жовтня 2017 року державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстраційно-інвентаризаційна служба» В`язівської сільської ради Фальченка Юрія Леонідовича, внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 37908444 від 02 листопада 2017 року. Скасовано запис про інше речове право (право суборенди) земельної ділянки площею 4,7491 га, кадастровий номер 5920380400:01:001:0225, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Бакирівської сільської ради Охтирського району Сумської області, номер 35051438 від 14 січня 2020 року державного реєстратора Московської сільської ради Липоволодинського району Сумської області Магаляс Романа Григоровича, внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 50667835 від 16 січня 2020 року (а.с.14-18).

30 грудня 2022 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Агроінвест2018» укладено договір оренди земельних ділянок, згідно якого ОСОБА_1 надав у платне користування земельну ділянку з кадастровим номером 5920380400:01:001:0225, площею 4,7491 га, яка знаходиться на території Бакирівської сільської ради Охтирського району, Сумської області строком на 10 років до 31 грудня 2032 року, з виплатою орендної плати в розмірі 26500 грн. (а.с.24-26).

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з недоведеності позивачем підстав для стягнення з відповідача майнової та моральної шкоди у вигляді упущеної вигоди внаслідок користування земельною ділянкою.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що такі висновки суду першої інстанції узгоджуються з матеріалами справи та вимогами закону.

Так, за змістом статей15,16 ЦКкожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

У ч. 2ст. 22 ЦК Українивизначено, що збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов`язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і що виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.

Так, збитки як правова категорія включають в себе й упущену (втрачену) вигоду, яка відрізняється від реальних збитків тим, що реальні збитки характеризують зменшення наявного майна потерпілого (проведені витрати, знищення і пошкодження майна тощо), а у разі упущеної вигоди наявне майно не збільшується, хоча і могло збільшитися, якби не правопорушення. Тобто упущена вигода відображає різницю між реально можливим у майбутньому потенційно отриманим майном та вже наявним майном.

Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди необхідна наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення: 1) протиправної поведінки особи (боржника); 2) збитків, заподіяних такою особою; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і збитками; 4) вини особи, яка заподіяла збитки, у тому числі встановлення заходів, вжитих кредитором для одержання такої вигоди. За відсутності одного із елементів складу цивільного правопорушення не настає відповідальності з відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2021 року у справі № 922/3928/20).

При цьому протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці діях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності

Відповідно достатті 22 ЦК Україниу вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов`язання.

Тому звернення з вимогою про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди покладає на кредитора (позивача) обов`язок також довести, окрім наведеного, реальну можливість отримання визначених ним доходів, тобто, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила можливості їх отримання.

Крім того, позивачу слід довести, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача (боржника) стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток (правові позиції, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 750/8676/15-ц та постановах Верховного Суду від 10 червня 2020 року у справі № 910/12204/17, від 16 червня 2021 року у справі № 910/14341/18).

При цьому пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на позивача обов`язок довести, що вони не були абстрактними, а дійсно були б отримані в разі, якщо б відповідач не здійснював протиправних дій. Такий висновок зроблено Верховним Судом в постанові від 13 січня 2021 року в справі № 925/1525/19.

Тобто вимоги про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди мають бути належним чином обґрунтовані, підтверджені конкретними підрахунками і доказами про реальну можливість отримання позивачем відповідних доходів, але не отриманих через винні дії відповідача.

Також позивач повинен довести: факти вжиття ним певних заходів щодо одержання таких доходів. Тобто, доказуючи наявність упущеної вигоди, кредитор має довести факти вжиття певних заходів щодо одержання таких доходів. Якщо неодержання кредитором очікуваних доходів є наслідком недбалої поведінки самого кредитора, така упущена вигода не підлягає відшкодуванню.

Тлумачення змісту ч. 2ст. 22 ЦК Українисвідчить, що упущена вигода, будучи складовою поняття збитки, на відміну від реальних збитків, фактичну вартість яких можна виявити на основі оцінки прямих майнових втрат, завданих особі, пов`язана з тим реальним приростом, збільшенням її майнової сфери, якого можна було б очікувати за звичайних обставин, якби ці обставини не були порушені неправомірною поведінкою боржника.

У ч. 3 ст. 623 ЦК Українизакріплено норму, яка регламентує ціни на товари, роботи, послуги тощо, які використовуються для обчислення збитків, зокрема, збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред`явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

Верховний суд у постанові від 26 жовтня 2022 року у справі № 703/3303/20 зауважив, що відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди має свою специфіку, обумовлену низкою факторів, що зумовлено, зокрема, особливістю правової природи категорії збитків у вигляді упущеної вигоди, оскільки в момент вчинення правопорушення упущена вигода є лише можливою (майбутньою), а не наявною майновою втратою, а її розмір допустимо встановити лише приблизно, із деякими припущеннями, адже досить складним є визначення розміру тих втрат, які ще не сталися (не наступили фізично), позаяк невідомо, які чинники могли б мати вплив на прибуток.

Тож у з`ясуванні критеріїв, яким слід керуватися при визначені (обрахунку) розміру збитків у вигляді упущеної вигоди, суд зважає на сутність правової природи категорії упущена вигода, принципи на яких ґрунтується виконання зобов`язання з відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, а також функції, які повинно виконувати відшкодування збитків.

Тому при визначенні (обчисленні) розміру упущеної вигоди першочергове значення має врахування критерію звичайних обставин (умов цивільного/господарського обороту), за яких кредитор мав достатні очікування на отримання відповідного доходу в разі належного виконання боржником своїх обов`язків.

При цьому звичайними обставинами (умовами цивільного/господарського обороту) фактично є типові (нормальні) обставини (умови) комерційного обігу (функціонування ринку), а не теоретично, потенційно можливі, особливо сприятливі ситуації, що мали місце під час неналежного виконання боржником своїх обов`язків.

Іншим критерієм, який необхідно враховувати при визначенні (розрахунку) розміру упущеної вигоди, є критерій розумності витрат. Сутнісний зміст цього критерію та необхідність урахування при розрахунку упущеної вигоди обумовлений принципами зобов`язального права та загальними засадами цивільного законодавства - керівними ідеями, з яких мають виходити усі без виключення учасники цивільних відносин.

Слід зазначити, що визначаючи розмір збитків у вигляді упущеної вигоди, необхідно також враховувати функцію, яку повинно виконувати відповідне відшкодування. Такою функцією передусім є компенсаційна функція, яка виходить з неприпустимості збагачення потерпілої сторони зобов`язання (кредитора) та визначає своїм завданням компенсацію кредитору дійсних негативних наслідків порушення його прав. Іншими словами відновлення майнового стану кредитора за рахунок боржника має здійснюватися із розрахунку еквівалентності, співмірності між собою відшкодування та збитків.

Відтак, при визначенні розміру збитків у вигляді упущеної вигоди слід керуватися такими критеріями її розрахунку (обчислення) як: 1) звичайні обставини (умови цивільного/господарського обороту); 2) розумні витрати; 3) компенсаційність відшкодування збитків.

Тому справедливе відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди за наявності доведеності протиправної поведінки заподіювача збитків та причинного зв`язку між збитками та протиправною поведінкою є одним із ефективних засобів захисту порушених прав кредитора, адже сама лише констатація у судовому рішення порушення прав кредитора (позивача) не завжди може бути достатньою для того, щоб захист міг вважатися ефективним.

Відповідно достатті 23 ЦК Україниособа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральнашкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

За загальним правилом підставою виникнення зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі. Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди.

У справі яка переглядається, судом першої інстанції правильно встановлено, що ОСОБА_1 не доведено належними та допустимими доказами того, що він міг і повинен був отримати визначені доходи в розмірі 63997,50 грн, і тільки неправомірні дії ТОВ «РАЙЗ-ПІВНІЧ» стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.

Окрім того, сума збитків, яку просив стягнути позивач, обґрунтовується умовним припущенням про можливість отримання ним прибутку. Проте, саме по собі обґрунтування можливості отримання прибутку ще не є підставою для його стягнення.

Як обґрунтовано зазначено судом першої інстанції, ОСОБА_1 не наведено розрахунку майнової шкоди, яку він просить стягнути з ТОВ «РАЙЗ-ПІВНІЧ», не вказано яку суму коштів отримав позивач за договором оренди та за який період, не додано документів, які підтверджують дані обставини. Також позивачем не вказано, яка методика застосовувалася при нарахуванні упущеної вигоди, а також не зазначено правові підстави для стягнення таких збитків, якщо такі завдано і за який період.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для покладення на ТОВ «РАЙЗ-ПІВНІЧ»відповідальності з відшкодування збитків, у розмірі заявленому ОСОБА_1 , оскільки позивачем не було доведено належними та допустимими доказами, що завдані збитки настали внаслідок дій відповідача, не доведено безпосередній причинний зв`язок між діями відповідача та заподіянням реальних збитків (упущеної вигоди).

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди, оскільки позивачем не доведено, що відповідачем йому завдана моральна шкода, незазначено в чому саме вона полягає, характер страждань, які були йому спричинені відповідачем.

Відтак, на думку колегії суддів, суд першої інстанції, розглядаючи спір, правильно визначив характер спірних правовідносин та норми права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку і ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Отже, посилання та доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, не знайшли свого підтвердження в якості підстав скасування оскаржуваного судового рішення під час апеляційного провадження.

Європейський судз правлюдини вказав,що згідноз йогоусталеною практикою,яка відображаєпринцип,пов`язанийз належнимздійсненням правосуддя,у рішенняхсудів таінших органівз вирішенняспорів маютьбути належнимчином зазначеніпідстави,на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява №4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно дост. 375 ЦПК Україниапеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 6 ст.19, п. 2 ч. 3 ст.389 ЦПК Українисудове рішення у даній справі, як малозначній, не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст.ст. 367, 374 ч. 1 п. 1, 375, 381-382, 389 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Абрамович Ганною Олегівною залишити без задоволення.

Рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 28 грудня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - О. І. Собина

Судді: В. І. Криворотенко

В. Ю. Рунов