Рішення

від 10.06.2024 по справі 916/5447/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" червня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/5447/23

Господарський суд Одеської області у складі:

судді С.В. Літвінова

при секретарі Т.О. Липі

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (Кловський узвіз, б. 7, п. 16,Київ 10,01010) до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтермаркет+" (вул. Хімічна, буд. 1/27, оф. 406,Одеса,Одеська область,65031) про стягнення 113108,78 грн. за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтермаркет+" (вул. Хімічна, буд. 1/27, оф. 406, Одеса, 65031) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (Кловський узвіз, б. 7, п. 16, Київ 10,01010) про стягнення 5157,39грн.

за участю представників:

від позивача: Мясков О.Є.- по довіреності;

від відповідача: Цубенко Є.Л. - по довіреності

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтермаркет+" 113108,78 грн. заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договору про закупівлю товарів №4600007429 від 03.01.2023р..

Ухвалою Господарського суду від 20.12.2023 прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" до розгляду та відкрито провадження у справі №916/5447/23 за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін).

03.01.2024р. до Господарського суду Одеської області надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтермаркет+" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" про стягнення 5157,39грн.

04.01.2024 відповідач надав відзив на первісний позов відповідно якому просить частково відмовити позивачу в задоволені позову шляхом зменшення санкцій на 80% .

Ухвалою суду від 08.01.2024 прийняти зустрічну позовну заяву за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтермаркет+" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" про стягнення 5157,39грн до спільного розгляду та об`єднано в одне провадження з первісним позовом у справі № 916/5447/23 за правилами загального позовного провадження.

16.01.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив відповідно якої позивач не погоджується із викладеними у відзиві посиланнями та просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

24.01.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" надало до суду відзив на зустрічний позов відповідно якому вважає зустрічний позов безпідставним та необгрунтованим.

29.01.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтермаркет+" надійшли заперечення на відповідь на відзив по первісному позову.

05.02.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтермаркет+" надійшла відповідь на відзив по зустрічному позову.

12.02.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" надійшли заперечення на відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву.

Ухвалою суду від 25.03.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

У судовому засіданні 10.06.2024 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (далі - Покупець, Позивач, ТОВ «Оператор ГТС України») та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРМАРКЕТ+» (далі - Постачальник, Відповідач, ТОВ « 1НТЕРМАРКЕТ+») укладено Договір № 4600007429 від 03.01.2023 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору Постачальник зобов`язується у визначений цим Договором строк передати у власність Покупця «Підіймально-транспортувальне обладнання (Полотнище, стропи)» (далі - Товари), зазначені в специфікації, яка наведена в додатку 1 до цього Договору (далі - Специфікація), а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити такі Товари.

Відповідно до п. 3.1. Договору ціна цього Договору становить 9 440 000,00 грн (Дев`ять мільйонів чотириста сорок тисяч гривень 00 коп.), крім того ПДВ 1 888 000,00 грн (Один мільйон вісімсот вісімдесят вісім тисяч гривень 00 коп.). Ціна Договору, в тому числі ПДВ, становить - 11 328 000,00 грн (Одинадцять мільйонів триста двадцять вісім тисяч гривень 00 коп.).

Відповідно до п. 3.3. Договору ціна за одиницю Товару наведена у Специфікації.

Відповідно до п. 5.1. Договору Постачальник зобов`язується передати Покупцю Товари в кількості, строки та в місці поставки відповідно до Специфікації.

Відповідно до Специфікації строк поставки Товарів становить 45 календарних днів з дати отримання Постачальником заявки.

Пунктом 5.3 Договору передбачено, що поставка Товару здійснюється на підставі письмових заявок (далі- Заявка) від Покупця, які є невід`ємною частиною цього Договору. Покупець надсилає скан-копію підписаної уповноваженою особою Заявки електронним листом на електронну адресу Постачальника, зазначену в п. 14.12 цього Договору. Датою отримання заявки Постачальником вважається дата надіслання відповідного повідомлення Покупцем. Оригінали Заявок надсилаються Покупцем поштою на адресу Постачальника, вказану в розділі 15 цього Договору, цінним листом (з описом вкладення) з повідомленням про вручення або кур`єром під розписку. До моменту отримання оригіналу заявки Постачальником надіслані електронною поштою Заявки мають повну юридичну силу, породжують права та обов`язки для сторін і можуть бути поданні до судових інстанцій як належні докази і не можуть спростовуватися Сторонами.

Позивач вказує, що Заявка на поставку №1 по договору № 4600007429 від 03.04.2023 була надіслана 03.05.2023 електронним листом на електронну адресу Постачальника, як вказана у Договорі. Таким чином, останнім днем поставки Товарів є 19.06.2023.

Відповідно до п. 5.8. Договору датою поставки Товарів за цим Договором є дата підписання Покупцем Акта приймання Товарів за кількістю та якістю відповідно до п. 5.14 цього Договору та передача Постачальником Покупцю в повному обсязі наведених нижче документів (в рамках кожної поставки; перелічені документи повинні бути наданні Постачальником одночасно із здійсненням поставки товару): видаткової накладної (пп. 5.8.1.), документу про підтвердження якості Товарів на кожну одинцю (або партію) Товару: паспорту; (пп. 5.8.2.), документу про підтвердження гарантійних зобов`язань виробника на Товар (пп. 5.8.З.), товарно-транспортної накладної (пп. 5.8.4.), рахунку- фактури (пп. 5.8.5.).

Відповідно до п. 5.14 Договору приймання Товарів за кількістю та якістю здійснюється на підставі Акту приймання Товарів за кількістю та якістю.

Відповідно до пп. 6.3.1 Договору Постачальник зобов`язаний забезпечити поставку Товарів у строки, встановлені цим Договором.

Разом з тим, поставка Товарів відповідно до Акту приймання товарів за кількістю та якістю: № 1178 вартістю 4 714 341,60 грн з ПДВ здійснена Постачальником 22.06.2023 з простроченням на 2 календарні дні; № 1258 вартістю 2 878 080,00 грн з ПДВ здійснена Постачальником 06.07.2023 з простроченням на 16 календарних днів; № 1259 вартістю 3 601 926,00 грн з ПДВ здійснена Постачальником 06.07.2023 з простроченням на 16 календарних днів.

Приймаючи до уваги, що відповідачем поставка товарів здійснена з порушенням строку позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 113 108,78 грн.

Враховуючи вищевикладене, позивач звернувся за захистом своїх порушених прав до суду з відповідним позовом, що розглядається судом в межах цієї справи.

Крім того, 03.01.2024р. до Господарського суду Одеської області надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтермаркет+" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" про стягнення 5157,39грн.

Постачальник зазначає, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтермаркет+" виконано свої зобов`язання за Договором та здійснено поставку Товару, що підтверджується відповідними видатковими накладними, підписаними представниками сторін та актами приймання товарів за кількістю та якістю.

Так, 05 червня 2023 року згідно з Видатковою накладною № РН-0000011 на суму 4 3 3 652.40 грн (сто тридцять три тисячі шістсот п`ятдесят дві) гривні 40 копійок з ПДВ. Згідно акту приймання товарів за кількістю та якістю приймання товарно-матеріальних цінностей за видатковою накладною № РН-0000011 від 05.06.2023 р було розпочато Відповідачем 06.06.2023 року та закінчено 09,06.2023 року. Кінцевий термін оплати товару поставленого за Видатковою накладною (09.07.2023 вихідний день) - перенесення на 10.07.2023 року (30 календарних днів після оформлення акту приймання товарів). Початок перебігу строку прострочення оплати з 11.07.2023 року. За видатковою накладною № РН-0000011 від 06.06.2023 року було 22.08.2023 року здійснено повну оплату.

12 червня 2023 року згідно з Видатковою накладною № РН-0000014 на суму 4 714 341.60 грн (чотири мільйони сімсот чотирнадцять тисяч триста сорок одна) гривня 60 копійок з ПДВ. Згідно акту приймання товарів за кількістю та якістю приймання товарно-матеріальних цінностей за видатковою накладною № РН-0000014 від 12.06.2023 р було розпочато Відповідачем 16.06.2023 року та закінчено 22.06.2023 року. Кінцевий термін оплати товару поставленого за Видатковою накладною (22.07.2023 вихідний день) - перенесення на 24.07.2023 року (30 календарних днів після оформлення акту приймання товарів). Початок перебігу строку прострочення оплати з 25.07.2023 року. За видатковою накладною № РН-0000014 від 12.06.2023 року було 01.08.2023 року здійснено повну оплату.

04 липня 2023 року згідно з Видатковою накладною № РН-0000017 на суму 2 878 080.00 грн (два мільйони вісімсот сімдесят вісім тисяч вісімдесят) гривень 00 копійок з ПДВ. Згідно акту приймання товарів за кількістю та якістю приймання товарно-матеріальних цінностей за видатковою накладною № РН-0000017 від 04.07.2023 р було розпочато та закінчено Відповідачем 06.07.2023 року. Кінцевий термін оплати товару поставленого за Видатковою накладною (05.08.2023 вихідний день) - перенесення на 07.08.2023 року (30 календарних днів після оформлення акту приймання товарів). Початок перебігу строку прострочення оплати з 08.08.2023 року. За видатковою накладною № РН-0000017 від 04.07.2023 року було 10.08.2023 року здійснено повну оплату.

05 липня 2023 року згідно з Видатковою накладною № РН-0000018 на суму 3 601 926.00 грн грн (три мільйони шістсот одна тисяча дев`ятсот двадцять шість) гривень 00 копійок з ПДВ. Згідно акту приймання товарів за кількістю та якістю приймання товарно-матеріальних цінностей за видатковою накладною № РН-0000018 від 05.07.2023 р було розпочато та закінчено Відповідачем 06.07.2023 року. Кінцевий термін оплати товару поставленого за Видатковою накладною (05.08.2023 вихідний день) - перенесення на 07.08.2023 року (30 календарних днів після оформлення акту приймання товарів). Початок перебігу строку прострочення оплати з 08.08.2023 року. За видатковою накладною № РН-0000018 від 05.07.2023 року було 10.08.2023 року здійснено повну оплату.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтермаркет+" в межах суми/ціни Договору та заявки від 03.05.2023 року позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято Товар в повному обсязі, проте відповідачем не було своєчасно проведено розрахунок та порушено строки оплати.

Отже, позивач по зустрічному позову вважає, що Покупець допустив прострочення оплати та не своєчасно виконав свої зобов`язання щодо розрахунків тому відповідно до п. 7.2. Договору звернувся до суду із зустрічною позовною заявою про стягнення пені за прострочення строків оплати складає 5 157.39 грн

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: припинення правовідношення.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

За положеннями ч.ч.1, 2 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами ст. 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ч.1 ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За правилами ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст.627 ЦК України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з частиною першою статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини другої статті 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ч.1 ст.510 ЦК України визначено, що сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Відповідно до ст.. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Як встановлено судом, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРМАРКЕТ+» укладено Договір № 4600007429 від 03.01.2023 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору Постачальник зобов`язується у визначений цим Договором строк передати у власність Покупця «Підіймально-транспортувальне обладнання (Полотнище, стропи)», зазначені в специфікації, яка наведена в додатку 1 до цього Договору, а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити такі Товари.

Відповідно до пп. 6.3.1 Договору Постачальник зобов`язаний забезпечити поставку Товарів у строки, встановлені цим Договором.

Разом з тим, поставка Товарів відповідно до Акту приймання товарів за кількістю та якістю: № 1178 вартістю 4 714 341,60 грн з ПДВ здійснена Постачальником 22.06.2023 з простроченням на 2 календарні дні; № 1258 вартістю 2 878 080,00 грн з ПДВ здійснена Постачальником 06.07.2023 з простроченням на 16 календарних днів; № 1259 вартістю 3 601 926,00 грн з ПДВ здійснена Постачальником 06.07.2023 з простроченням на 16 календарних днів.

Позивачем по первісному позову заявлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача за Договором пеню в розмірі 113108,78грн.,

Згідно з ч.2 ст.218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання. Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов`язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

За правилами ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до приписів ст.1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з пунктом 7.4. Договору за порушення строків поставки Товарів або недопоставку Товарів Постачальник сплачує Покупцю пеню в розмірі 0,1% вартості Товарів, поставку яких прострочено та/або недопоставлено, за кожний день такого прострочення, а за прострочення поставки Товарів понад ЗО (тридцяти) календарних днів Постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% вартості Товарів, поставку яких прострочено та/або недопоставлено.

Судом встановлено, що пеня за прострочення поставки за договором складає суму в розмірі 113108,78 грн. Судом перевірено правильність розрахунку виконаного позивачем по первісному позову.

Стосовно клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій, господарський зазначає наступне.

Частиною третьою статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості, а частиною першою статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Водночас закріплений законодавцем принцип можливості обмеження свободи договору в силу загальних засад справедливості, добросовісності, розумності може бути застосований і як норма прямої дії, як безпосередній правовий засіб врегулювання прав та обов`язків у правовідносинах.

Згідно із статтею 233 Господарського кодексу України У разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

З огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Отже, питання про зменшення розміру неустойки вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто сукупності з`ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії.

Зменшення розміру неустойки є правом суду, а за відсутності в законі як переліку виняткових обставин, так і врегульованого розміру (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) та з дотриманням правил статей 86, 210 ГПК України на власний розсуд та внутрішнім переконанням вирішує питання про наявність/ відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе таке зменшення та конкретний розмір зменшення неустойки.

Отже, з урахуванням викладеного у сукупності, суд, враховуючи дискреційність наданих йому повноважень щодо зменшення розміру штрафних санкцій, перевіривши ступінь виконання зобов`язань, причини неналежного виконання зобов`язань, враховуючи баланс інтересів обох сторін, а також проаналізувавши всі фактичні обставини справи та обставини не надання позивачем доказів завдання йому додаткових збитків внаслідок порушення відповідачем грошових зобов`язань, з урахування запровадженого воєнного стану Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", господарський суд дійшов висновку про зменшення пені на 30% .

Отже, розмір пені, який підлягає стягненню з відповідача по первісному позову становить 79176,15 грн.

Що стосується зустрічної позовної заяви, суд зазначає наступне.

Обгрунтовуючи зустрічний позов Постачальник зазначає, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтермаркет+" виконано свої зобов`язання за Договором та здійснено поставку Товару, що підтверджується відповідними видатковими накладними, підписаними представниками сторін та актами приймання товарів за кількістю та якістю.

Так, 05 червня 2023 року згідно з Видатковою накладною № РН-0000011 на суму 4 3 3 652.40 грн (сто тридцять три тисячі шістсот п`ятдесят дві) гривні 40 копійок з ПДВ. Згідно акту приймання товарів за кількістю та якістю приймання товарно-матеріальних цінностей за видатковою накладною № РН-0000011 від 05.06.2023 р було розпочато Відповідачем 06.06.2023 року та закінчено 09,06.2023 року. Кінцевий термін оплати товару поставленого за Видатковою накладною (09.07.2023 вихідний день) - перенесення на 10.07.2023 року (30 календарних днів після оформлення акту приймання товарів). Початок перебігу строку прострочення оплати з 11.07.2023 року. За видатковою накладною № РН-0000011 від 06.06.2023 року було 22.08.2023 року здійснено повну оплату.

12 червня 2023 року згідно з Видатковою накладною № РН-0000014 на суму 4 714 341.60 грн (чотири мільйони сімсот чотирнадцять тисяч триста сорок одна) гривня 60 копійок з ПДВ. Згідно акту приймання товарів за кількістю та якістю приймання товарно-матеріальних цінностей за видатковою накладною № РН-0000014 від 12.06.2023 р було розпочато Відповідачем 16.06.2023 року та закінчено 22.06.2023 року. Кінцевий термін оплати товару поставленого за Видатковою накладною (22.07.2023 вихідний день) - перенесення на 24.07.2023 року (30 календарних днів після оформлення акту приймання товарів). Початок перебігу строку прострочення оплати з 25.07.2023 року. За видатковою накладною № РН-0000014 від 12.06.2023 року було 01.08.2023 року здійснено повну оплату.

04 липня 2023 року згідно з Видатковою накладною № РН-0000017 на суму 2 878 080.00 грн (два мільйони вісімсот сімдесят вісім тисяч вісімдесят) гривень 00 копійок з ПДВ. Згідно акту приймання товарів за кількістю та якістю приймання товарно-матеріальних цінностей за видатковою накладною № РН-0000017 від 04.07.2023 р було розпочато та закінчено Відповідачем 06.07.2023 року. Кінцевий термін оплати товару поставленого за Видатковою накладною (05.08.2023 вихідний день) - перенесення на 07.08.2023 року (30 календарних днів після оформлення акту приймання товарів). Початок перебігу строку прострочення оплати з 08.08.2023 року. За видатковою накладною № РН-0000017 від 04.07.2023 року було 10.08.2023 року здійснено повну оплату.

05 липня 2023 року згідно з Видатковою накладною № РН-0000018 на суму 3 601 926.00 грн грн (три мільйони шістсот одна тисяча дев`ятсот двадцять шість) гривень 00 копійок з ПДВ. Згідно акту приймання товарів за кількістю та якістю приймання товарно-матеріальних цінностей за видатковою накладною № РН-0000018 від 05.07.2023 р було розпочато та закінчено Відповідачем 06.07.2023 року. Кінцевий термін оплати товару поставленого за Видатковою накладною (05.08.2023 вихідний день) - перенесення на 07.08.2023 року (30 календарних днів після оформлення акту приймання товарів). Початок перебігу строку прострочення оплати з 08.08.2023 року. За видатковою накладною № РН-0000018 від 05.07.2023 року було 10.08.2023 року здійснено повну оплату.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтермаркет+" в межах суми/ціни Договору та заявки від 03.05.2023 року позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято Товар в повному обсязі, проте відповідачем не було своєчасно проведено розрахунок та порушено строки оплати.

Отже, позивач по зустрічному позову вважає, що Покупець допустив прострочення оплати та не своєчасно виконав свої зобов`язання щодо розрахунків тому відповідно до п. 7.2. Договору звернувся до суду із зустрічною позовною заявою про стягнення пені за прострочення строків оплати в розмірі 5 157.39 грн.

Як встановлено судом, що відповідно до п. 1.1. Договору Постачальник зобов`язується у визначений цим Договором строк передати у власність Покупця «Підіймально-транспортувальне обладнання (Полотнище, стропи)» (далі - Товари), зазначені в специфікації, яка наведена в додатку 1 до цього Договору (далі - Специфікація), а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити такі Товари.

Відповідно до п. 1.2. Договору найменування (номенклатура, асортимент), кількість Товарів, одиниця виміру, ціна за одиницю, строк поставки, місце поставки, інші умови зазначаються у Специфікації.

Відповідно до п. 3.1. Договору ціна цього Договору становить 9 440 000,00 грн (Дев`ять мільйонів чотириста сорок тисяч гривень 00 коп.), крім того ПДВ 1 888 000,00 грн (Один мільйон вісімсот вісімдесят вісім тисяч гривень 00 коп.). Ціна Договору, в тому числі ПДВ, становить - 11 328 000,00 грн (Одинадцять мільйонів триста двадцять вісім тисяч гривень 00 коп.).

Відповідно до п. 3.3. Договору ціна за одиницю Товару наведена у Специфікації.

Відповідно до п. 5.1. Договору Постачальник зобов`язується передати Покупцю Товари в кількості, строки та в місці поставки відповідно до Специфікації.

Відповідно до Специфікації строк поставки Товарів становить 45 календарних днів з дати отримання Постачальником заявки.

Пунктом 5.3 Договору передбачено, що поставка Товару здійснюється на підставі письмових заявок (далі- Заявка) від Покупця, які є невід`ємною частиною цього Договору. Покупець надсилає скан- копію підписаної уповноваженою особою Заявки електронним листом на електронну адресу Постачальника, зазначену в п. 14.12 цього Договору. Датою отримання заявки Постачальником вважається дата надіслання відповідного повідомлення Покупцем. Оригінали Заявок надсилаються Покупцем поштою на адресу Постачальника, вказану в розділі 15 цього Договору, цінним листом (з описом вкладення) з повідомленням про вручення або кур`єром під розписку. До моменту отримання оригіналу заявки Постачальником надіслані електонною поштою Заявки мають повну юридичну силу, породжують права та обов`язки для сторін і можуть бути поданні до судових інстанцій як належні докази і не можуть спростовуватися Сторонами.

Заявка на поставку №1 по договору № 4600007429 від 03.04.2023 була надіслана 03.05.2023 електронним листом на електронну адресу Постачальника.

Відповідно до п. 5.8. Договору датою поставки Товарів за цим Договором є дата підписання Покупцем Акта приймання Товарів за кількістю та якістю відповідно до п. 5.14 цього Договору та передача Постачальником Покупцю в повному обсязі наведених нижче документів (в рамках кожної поставки; перелічені документи повинні бути наданні Постачальником одночасно із здійсненням поставки товару): видаткової накладної (пп. 5.8.1.), документу про підтвердження якості Товарів на кожну одинцю (або партію) Товару: паспорту; (пп. 5.8.2.), документу про підтвердження гарантійних зобов`язань виробника на Товар (пп. 5.8.З.), товарно-транспортної накладної (пп. 5.8.4.), рахунку- фактури (пп. 5.8.5.).

Відповідно до п. 5.14 Договору приймання Товарів за кількістю та якістю здійснюється на підставі Акту приймання Товарів за кількістю та якістю.

Згідно п. 4.3. Договору Постачальник, якщо є платником ПДВ, зобов`язаний надати Покупцю податкову накладну, складену в електронній формі та оформлену належним чином, з зазначенням обов`язкових реквізитів, відповідно до Податкового кодексу України, з дотриманням умов щодо належної реєстрації електронного підпису уповноваженої особи та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних в порядку та в строки, встановлені Податковим кодексом України.

Відповідно до п. 4. 4. Договору несвоєчасне надання Постачальником податкової накладної/розрахунку корегування, або її оформлення з порушення порядку заповнення, встановленого ПКУ, або надання податкової накладної з порушенням вимог щодо електронного підпису уповноваженої особи, яка її підписала, або не підтвердження реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни передбаченні ПКУ, є відкладальною обставиною для настання обов`язку Покупця щодо здійснення оплати Товарів за цим Договором, до моменту одержання Покупцем такої податкової накладної/розрахунку коригування та одержання інформації з Єдиного реєстру податкових накладних про підтвердження факту здійснення такої реєстрації Постачальником та перевірки податкової накладної/розрахунку коригування на предмет додержання вимог законодавства щодо її заповнення та підписання.

Позивач вказує, що обов`язок по оплаті товару ТОВ «Оператор ГТС України» за ВИ № РН-0000011 від 05.06.2023 на суму 33 652,40 грн з ПДВ- виник ще 10.07.2023; за ВН № РН-0000014 від 12.06.2023 на суму 4 714 341,60 гри з ПДВ - 24.07.2023; ВН № РН-0000017 від 04.07.2023 на суму 2 878 080,00 грн з ПДВ - 07.08.2023; ВН № РН-0000018 від 05.07.2023 на суму 2 878 080,00 грн з ПДВ -07.08.2023, проте суд зазначає, що у відповідача були наявні відкладальні обставини, котрі надавали йому право не здійснювати розрахунок за поставлений товар ТОВ «ІНТЕРМАРКЕТ+» до моменту одержання Покупцем інформації з Єдиного реєстру податкових накладних про підтвердження факту здійснення такої реєстрації Постачальником та перевірки податкової накладної/розрахунку коригування на предмет додержання вимог законодавства щодо її заповнення та підписання.

Щодо реєстрації податкових накладних суд зазначає наступне:

Податкова накладна № 10 від 05.06.2023 (ВН № РН-0000011 від 05.06.2023) була складена та відправлена на реєстрацію 28.06.2023, але заблокована до 15.08.2023, 15.08.2023 - розблокована, проведена бухгалтерією ТОВ «Оператор ГТС України» 16.08.2023.

Податкова накладна № 11 від 12.06.2023 (ВН № РН-0000014 від 12.06.2023) зареєстрована 05.07.2023. ТОВ «ІНТЕРМАРКЕТ+» склав та направив на реєстрацію корегування до даної податкової накладної, а саме: розрахунок корегування №1 від 06.07.2022 здійснено в частині зміни назви нашої компанії, дата реєстрації - 06.07.2023; розрахунок корегування №1 від 18.07.2023 здійснено в частині зміни номенклатури видаткової накладної, дата реєстрації - 18.07.2023, але розрахунок корегування було заблоковано. Даний розрахунок корегування зареєстровано за рішенням комісії ДПІ 25.07.2023. Бухгалтерією ТОВ «Оператор ГТС України» податкова накладна проведена 26.07.2023 одночасно з розрахунками корегування до податкової накладної.

Податкова накладна №1 від 04.07.2023 (ВН № РН-0000017 від 04.07.2023) зареєстрована 26.07.2023, ТОВ «Оператор ГТС України» проведена 27.07.2023.

Податкова накладна №2 від 05.07.2023 (ВН № РН-0000018 від 05.07.2023) зареєстрована 28.07.2023, бухгалтерією ТОВ «Оператор ГТС України» проведена 31.07.2023.

Як зазначено вище, згідно із пунктом 4.2 Договору Покупець зобов`язаний оплатити вартість переданих Товарів не раніше 20 (двадцяти) та не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з дати поставки.

Відповідно до пункту 7.2 Договору у разі порушення Покупцем строків оплати за цим Договором, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,01% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, для визначення наявності як підстав для нарахування пені, так і періоду нарахування визначальним є встановлення дати виконання зобов`язання.

Положення пункту 7.2 цього Договору не застосовуються у разі, якщо порушення Покупцем строків оплати за цим Договором сталося внаслідок застосування підпунктів 6.2.2, 6.2.4 та 6.2.5 цього Договору.

Згідно п. 6.2.4 Договору на забезпечення виконання Постачальником зобов`язань, за цим та іншими Договорами укладеними Постачальником і Покупцем, у формі притримання Покупцем всіх платежів на користь Постачальника за цим Договором у випадку неналежного виконання Постачальником зобов`язань за цим та іншими договорами, укладеними Постачальником і покупцем, на час прострочення Постачальника.

Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ (далі ПКУ) датою віднесення сум податку до податкового кредиту, зокрема, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Абзацом шостим пункту 198.2 статті 198 із змінами, внесеними згідно із Законом № 643-VIII від 16.07.2015 передбачено, що датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю па включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період (п. 201.10 ст. 201 ПКУ).

В порушення п. 4.3. Договору Постачальник своєчасно не надав зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, що є відкладальною обставиною для настання обов`язку Покупця щодо здійснення оплати Товарів за цим Договором,

Більше того, згідно із пунктом 5.15 Договору неналежне оформлення Постачальником документів, зазначених в п. 5.8 цього Договору, або відсутність хоча б одного із цих документів, або невиконання чи неналежне виконання інших вимог цього Договору вважається простроченням Постачальника, до усунення якого Покупець має право відстрочити виконання своїх зобов язання з оплати Товарів.

Згідно із пунктом 7.8 Договору у разі порушень Постачальником порядку заповнення та/або порядку реєстрації та передачі в ЄРПН електронної податкової накладної та/або розрахунків коригування до неї Покупцю, які призвели до втрати Покупцем права на податковий кредит з податку на додану вартість. Постачальник зобов`язаний сплатити на користь Покупця згідно з його письмовою вимогою кошти в розмірі невідшкодованого з бюджету податку на додану вартість.

Позивачем по зустрічному позову не надано доказів виконання ним всіх умов Договору, своєчасного надання Постачальником належним чином оформленої податкової накладної у відповідності до пункту 4,3 Договору для здійснення розрахунку ТОВ «Оператор ГТС України» згідно положень Договору від 03.04.2023 № 4600007429, а тому зустрічні позовні вимоги є безпідставними та необгрунтованими.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст.79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Посилання відповідача (позивача по зустрічному позову) не спростовують висновків, до яких дійшов суд.

При цьому, суд звертає увагу сторін на те, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЧ), яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів… мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. І хоча п.1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суду обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Саме такі висновки викладені у рішенні ЕСПЧ від 10.02.2010р.у справі "Серявін та інші проти України".

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Враховуючи вищевикладене, суд задовольняє позовні вимоги позивача по первісному позову частково, у задоволенні зустрічного позову відмовляє повністю.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору, за подання первісного та зустрічного позовів покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238. 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІ Ш И В:

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтермаркет+" (вул. Хімічна, буд. 1/27, оф. 406,Одеса,Одеська область,65031, код 41356343) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (Кловський узвіз, б. 7, п. 16, Київ 10, 01010, код 42795490) пеню в розмірі 79176,15грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2684грн.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. В задоволені зустрічного позову відмовити.

5. Судові витрати по сплаті судового збору за зустрічним позовом покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтермаркет+" .

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 20 червня 2024 р.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Літвінов