УХВАЛА
13 червня 2024 року
м. Київ
cправа № 909/854/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранця О. М. - головуючого, Кролевець О.А., Мамалуя О.О.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі відокремленого підрозділу - філії "Стрийський вагоноремонтний завод" Акціонерного товариства "Українська залізниця"
на рішення Господарського суду Івано-Франківської області
у складі судді Максимів Т.В.
від 20.02.2024
та на постанову Західного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Зварич О.В. , Малех І.Б., Панова І.Ю.,
від 07.05.2024 (повний текст складено 24.04.2024)
у справі за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі відокремленого підрозділу - філії "Стрийський вагоноремонтний завод" Акціонерного товариства "Українська залізниця"
до відповідача: Акціонерного товариства "Укрспецтрансгаз"
про стягнення заборгованості за договором про надання послуг в сумі 410 338,31 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Позов було подано про стягнення заборгованості за договором про надання послуг в сумі 410 338,31 грн.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 20.02.2024, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 07.05.2024: позов задоволено частково; зобов`язано стягнути з Акціонерного товариства "Укрспецтрансгаз" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі відокремленого підрозділу - філії "Стрийський вагоноремонтний завод" Акціонерного товариства "Українська залізниця" - 29 387 грн 43 коп. заборгованості, 4 795 грн 38 коп. - пені, 330 грн 91 коп. - 3% річних, а також 517 грн 71 коп. судового збору; в частині позовних вимог про стягнення 296 249 грн 25 коп. основної заборгованості, 74 660 грн 05 коп. - пені та 4 914 грн 97 коп. відмовлено.
31.05.2024 Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі відокремленого підрозділу - філії "Стрийський вагоноремонтний завод" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 20.02.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 07.05.2024 у справі №909/854/23.
Склад колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду визначено протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.06.2024 (Баранець О.М. - головуючий суддя, судді Кролевець О.А., Мамалуй О.О.).
12.06.2024 від Акціонерного товариства "Укрспецтрансгаз" до Верховного Суду надійшли заперечення проти відкриття касаційного провадження у справі, які мотивовані тим, що касаційну скаргу подано на судові рішення, які ухвалені в справі з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а обставин передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України позивачем не наведено.
Перевіривши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі відокремленого підрозділу - філії "Стрийський вагоноремонтний завод" Акціонерного товариства "Українська залізниця" , колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, зважаючи на таке.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
За приписами пункту 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Згідно з частиною п`ятою статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом позову у справі №917/1556/23 є стягнення заборгованості за договором про надання послуг в сумі 410 338,31 грн.
Суд звертається до правової позиції викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі №910/13737/19 відповідно до якої майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 162, пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 163 ГПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №907/9/17, провадження № 12-76гс18).
Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
Позовні вимоги у цій справі, мають вартісну оцінку та носять майновий характер.
Позов у цій справі подано в 2023 році.
За змістом частини сьомої статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" з 01.01.2023 встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2 684 гривень.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Як було зазначено вище предметом позову у справі №909/854/23 є стягнення заборгованості за договором про надання послуг в сумі 410 338,31 грн., що не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на момент подання позову до суду (1 342 000 грн), тому в розумінні ГПК України судові рішення у цій справі не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пп. "а-г" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.
При цьому скаржник, не визначає підстави, що підпадають під дію підпунктів "а" - "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України та підтверджують наявність випадку/випадків, який/які дає/дають право вважати судові рішення такими, що підлягають касаційному оскарженню.
Верховним Судом під час аналізу доводів та аргументів касаційної скарги також взято до уваги: предмет позову, правову природу спірних правовідносин, складність справи, факт розгляду даної справи судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію.
За змістом статті 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.
Відповідно до частини першої статті 46 цього Кодексу сторони користуються рівними процесуальними правами.
На підставі наведеного надання стороні будь-яких переваг, зважаючи на сферу її діяльності, правовий статус, предмет спірних відносин, призведе до порушення одної з основних засад господарського судочинства - рівності учасників судового процесу перед законом і судом.
З огляду на відсутність будь-якого обґрунтування обставин, передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, Верховний Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі відокремленого підрозділу - філії "Стрийський вагоноремонтний завод" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 20.02.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 07.05.2024 у справі №909/854/23 на підставі пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За таких обставин, керуючись статтями 12, 163, 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі відокремленого підрозділу - філії "Стрийський вагоноремонтний завод" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 20.02.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 07.05.2024 у справі №909/854/23.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий О. Баранець
Судді О. Кролевець
О. Мамалуй
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 13.06.2024 |
Оприлюднено | 21.06.2024 |
Номер документу | 119870574 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Баранець О.М.
Господарське
Західний апеляційний господарський суд
Зварич Оксана Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні