Ухвала

від 20.06.2024 по справі 906/1162/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 червня 2024 року

м. Київ

cправа № 906/1162/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г. М. - головуючого, Рогач Л. І., Краснова Є., В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Житомирського обласного благодійного фонду "Данко"

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.05.2024 та рішення Господарського суду Житомирської області від 15.02.2024

за позовом Міністерства юстиції України

до Житомирського обласного благодійного фонду "Данко",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача -Комуністична партія України,

про визнання недійсним договору та скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

03.06.2024 (згідно з поштовими відмітками на конверті) Житомирський обласний благодійний фонд "Данко" звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.05.2024 (повний текст складено 24.05.2024) та рішення Господарського суду Житомирської області від 15.02.2024.

Дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та зміст судових рішень, Суд дійшов висновку про відповідність касаційної скарги вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Згідно з приписами частин 1, 4 статті 294 ГПК України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі, в якій повідомляється про дату, час і місце розгляду скарги, а також про витребування матеріалів справи. В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.

За правилами пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Приймаючи до уваги обґрунтування скаржником підстави касаційного оскарження щодо неправильного застосування господарськими судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права за виключним випадком, який передбачений пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про те, що матеріали касаційної скарги є достатніми для відкриття касаційного провадження та відповідно до частини 3 статті 301 вказаного Кодексу належить здійснити розгляд даної справи у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Інших виключних випадків, які передбачені частиною 2 статті 287 ГПК України, скаржником в касаційній скарзі не зазначено.

Крім виключного випадку касаційного оскарження, передбаченого пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, скаржник у своїй скарзі також наводить такі підстави касаційного оскарження, як те, що справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та має дня нього виняткове значення.

Разом з тим суд зазначає, що згідно з частиною 3 статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню: 1) рішення, ухвали суду першої інстанції та постанови, ухвали суду апеляційної інстанції у справах, рішення у яких підлягають перегляду в апеляційному порядку Верховним Судом; 2) судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, передбачених і підпунктах "а - г" цієї частини.

Оскільки у даній справі судове рішення, що оскаржується, не підлягає перегляду в апеляційному порядку Верховним Судом, справа не є малозначною та не відноситься до тих, у яких ціна позову не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, наведена скаржником підстава касаційного оскарження про те, що дана справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та має для нього виняткове значення не дає правових підстав для відкриття касаційного провадження у справі.

Водночас, у касаційній скарзі викладено клопотання про зупинення дії та/або виконання рішення Господарського суду Житомирської області від 15.02.2024, яке обґрунтовано тим, що в разі задоволення касаційної скарги та у разі виконання судового рішення скаржнику необхідно буде звертатися до суду з новим позовом, щоб повернути належне майно, яке буде перереєстроване, що не відповідатиме принципу процесуальної економії.

Абзацом 2 частини 4 статті 294 ГПК України передбачено, що за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії, якщо зупинити його виконання неможливо.

Клопотання про зупинення виконання (дії) судових рішень має бути мотивоване, містити підстави для зупинення виконання судового рішення, підтверджені належними доказами. У клопотанні скаржник повинен навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень у разі, якщо вони будуть скасовані.

Вирішуючи питання про зупинення виконання (дії) судового рішення, суд враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідності забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки тощо.

Разом з тим, в ухвалі про зупинення виконання (дії) судового рішення суд не вправі обґрунтовувати своє рішення припущеннями, суд має навести підстави для такого зупинення.

Крім того, Суд враховує те, що необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (№60750/00, § 43, ЄСПЛ, 20 липня 2004 року) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

З огляду на зазначене, можливе виконання оскаржуваного судового рішення не є безумовною підставою для зупинення судом касаційної інстанції виконання цього рішення, що набрало законної сили, і є обов`язковими до виконання (стаття 129-1 Конституції України, стаття 326 ГПК України).

Разом з тим, Суд не може ставити під сумнів законність судових рішень судів попередніх інстанцій на стадії вирішення питання про відкриття касаційного провадження тільки через те, що такі судові рішення оскаржено і скаржник вважає їх незаконними.

Відповідно до положень частини 1 статті 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

З огляду на викладене, обговоривши доводи, викладені у клопотанні скаржника, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для зупинення дії та/або виконання оскаржуваного судового рішення до закінчення його перегляду в касаційному порядку, тому відмовляє у задоволені клопотання.

Згідно із статтею 295 ГПК України, учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження.

Оскільки подання відзиву на касаційну скаргу в письмовій формі є правом учасників справи, у разі реалізації такого права суд касаційної інстанції встановлює відповідний строк для подання зазначеного відзиву.

Разом з тим, під час вивчення матеріалів касаційної скарги, колегією суддів з`ясовано, що 07.05.2024 колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду передала на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу №924/971/23, предметом оскарження в якій є договір дарування офісу, укладений між Комуністичною партією України та Благодійною організацією "Благодійний фонд "Відродження Хмельниччини", і державна реєстрація прав останньої на нього. Підстави оскарження цього договору аналогічні підставам оскарження договору дарування квартири у справі, що розглядається.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Оскільки правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у справі №924/971/23 може мати суттєве значення для правильного вирішення спору у цій справі, то колегія суддів вважає за необхідне зупинити провадження у ній.

Керуючись статтями 228, 234, 287-290, 294, 295, 301 ГПК України,

УХВАЛИВ:

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Житомирського обласного благодійного фонду "Данко" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.05.2024 та рішення Господарського суду Житомирської області від 15.02.2024 з підстав неправильного застосування господарськими судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права за виключним випадком, який передбачений пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України.

2. Відмовити Житомирському обласному благодійному фонду "Данко" у задоволенні клопотання про зупинення дії та/або виконання рішення Господарського суду Житомирської області від 15.02.2024 до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

3. Витребувати матеріали справи № 906/1162/23 із Господарського суду Житомирської області та/або Північно-західного апеляційного господарського суду.

4. У разі, якщо учасник справи скористається наданим статтею 295 ГПК України правом подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу, такий відзив та докази надсилання його копій і доданих до нього документів іншим учасникам справи, має бути поданий до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду через ?Електронний суд? або за адресою: 01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 у строк до 08.07.2024.

5. Роз`яснити учасникам справи та їх представникам, що з 18 жовтня 2023 року введено в дію Закон від 29.06.2023 №3200-ІХ щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно- телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами (далі - в ЄСІТС), яким встановлено, що:

- адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи зобов`язані реєструвати свої електронні кабінети в ЄСІТС. Інші - реєструють свої електронні кабінети в добровільному порядку;

- касаційна скарга, відзив на касаційну скаргу та будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету. Особа, яка подає до суду процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов`язку зазначення таких відомостей;

- особа, яка зареєструвала електронний кабінет, може подавати документи до суду в електронній формі виключно в ЄСІТС. Однак це не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі;

- учасникам справи, які мають електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення в електронній формі виключно через електронні кабінети в ЄСІТС, що не позбавляє права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою;

- процесуальні наслідки звернення до суду особи без реєстрації електронного кабінету встановлені Кодексом у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду. Такі наслідки застосовуються судом також, якщо інтереси особи, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, представляє адвокат.

6. Довести до відома учасників справи, що явка їх представників у судове засідання не є обов`язковою.

7. Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://supreme.court.gov.ua.

8. Провадження у справі №906/1162/23 зупинити до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №924/971/23.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Г. М. Мачульський

Судді Л. І. Рогач

Є. В. Краснов