Ухвала

від 14.05.2024 по справі 752/14478/23

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/14478/23

Провадження по справі № 1-кс/752/3756/24

У Х В А Л А

іменем України

"14" травня 2024 р. слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП у місті Києві ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42022100000000375 від 14.07.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255 та ч. 3 ст. 255 КК України,-

встановив:

3 травня 2024 до слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП у місті Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 42022100000000375 від 14.07.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255 та ч. 3 ст. 255 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначила, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 42022100000000375 від 14.07.2022 за підозрою ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_9 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України та за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 255 КК України.

З метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання, яке може бути застосовано до підозрюваного ОСОБА_9 , тобто забезпечення його збереження у кримінальному провадженні, виникла необхідність у накладенні арешту на нерухоме майно, а саме:

Слідчий подала заяву про розгляд клопотання за її відсутності, а також за текстом клопотання просила розглянути питання про арешт майна без повідомлення власника майна з метою забезпечення збереження арешту майна.

З метою забезпечення арешту майна, суд вважає можливим у відповідності до положень ч. 2 ст. 172 КПК України розглянути клопотання про арешт майна без участі власника майна.

Розглянувши клопотання слідчого, дослідивши додані до нього документи у виді копій матеріалів досудового розслідування, надавши оцінку відомостям, що у них містяться, вислухавши прокурора, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

Дане клопотання з урахування вимог п.1 ч.2 ст.132 КПК України подано до Голосіївського районного суду м. Києва в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, - СУ ГУ НП у м. Києві.

Відповідно до вимог ч.1, 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України.

Відповідно до вимог ч. 1 та п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.

Відповідно до вимог п.7 ч.2 ст. 131 КПК України одним з видів запобіжних заходів є арешт майна.

Відповідно до ч.3 ст.132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Частиною 1 статті 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно із ч. 5 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті (конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи), арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

З матеріалів досудового розслідування, які додані до клопотання, слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 42022100000000375 від 14.07.2022.

30.04.2024 ОСОБА_9 вручено повідомлення про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.5 ст. 191 КК України, а саме пособництво в заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах за наступних обставин, а також за ч.5 ст.27 ч.5 ст. 191 КК України - пособництво в умисному заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненим повторно за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах за наступних обставин.

Так, ОСОБА_9 , діючи умисно, в період часу з січня 2022 року по грудень 2022 року, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , та іншими невстановленими особами, в умовах воєнного стану, вчинив пособництво у заволодінні директором АА «Київшляхбуд» ОСОБА_10 коштами місцевого бюджету, шляхом формування завищеної вартості на суміші асфальтобетонні під час укладання та виконання умов договору підряду № 8781С на надання послуг з благоустрою від 13.09.2022, укладеного КП «ШЕУ Печерського району» м. Києва з ПП «Київшляхбуд», чим завдав майнову шкоду територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради на загальну суму 2 057 532,39 грн.

Він же, діючи умисно, в період часу з січня 2022 року по грудень 2022 року, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та іншими невстановленими особами, в умовах воєнного стану, вчинив пособництво у заволодінні директором ПП «Київшляхбуд» коштами місцевого бюджету, шляхом формування завищеної вартості на суміші асфальтобетонні під час укладання та виконання умов договору № 125 про надання послуг від 09.09.2022,чим завдав майнову шкоду територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради на загальну суму 1 277 760,98 грн. (без урахування ПДВ).

Обґрунтованість підозри ОСОБА_9 доводиться наданими до клопотання матеріалами.

Згідно інформації з Державного реєстру речових право а нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухове, Державного реєстру іпотек ОСОБА_9 на праві власності належить земельна ділянка кадастровий номер: 5122785800:01:001:0521, площа 0,03 га, розмір частки 1/1; земельну ділянку кадастровий номер:5122786400:02:002:1289, плаща 0.103 га за адресою: АДРЕСА_1 ; квартира загальною площею 63,6 кв.м, за адресою: АДРЕСА_2 ; 1/3 частки квартири загальною площею 55,8 кв.м за адресою: АДРЕСА_3 . Крім того, згідно реєстраційної картки ОСОБА_9 є власником автомобіля BUICK ENVISION, 2020 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , н.з. НОМЕР_2 .

Метою арешту нерухомого майна, власником якого є підозрюваний ОСОБА_9 є забезпечення конфіскації майна, як виду покарання за злочин, у вчиненні якого він підозрюється, оскільки санкція ч.5 ст. 191 КК України, передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна.

Як було зазначено, вище нерухоме та рухоме майно, яке належить підозрюваному ОСОБА_9 , до якого можуть бути застосовані заходи кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації, оскільки санкція ч.5 ст. 191 КК України передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна, тому слідчий суддя приходить до висновку, що необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна підозрюваного з забороною розпорядження та користування, є доведеною.

Ризики знищення, відчуження або зменшення вартості у разі експлуатації майна (зокрема автомобіля), може привести до настання наслідків, які перешкоджатимуть конфіскації майна підозрюваного у разі ухвалення обвинувального вироку щодо нього.

За вказаних обставин, слідчий судді приходить до висновку, що наявна об`єктивна необхідність у застосуванні такого заходу як арешт майна, втручання - виправдане, а обмеження права власності підозрюваного ОСОБА_9 є співрозмірним та розумним.

На підставі викладеного, керуючись ст. 170-173, 175, 309, 372, 392 КПК України, слідчий суддя -

постановив:

клопотання слідчого задовольнити.

Накласти арешт на рухоме майно - транспортний засіб автомобіль BUICK ENVISION, 2020 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , н.з. НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_9 , заборонивши йому та/або особам, які будуть діяти від його імені або за його дорученням (довіреністю), відчужувати, розпоряджатись та користуватись вищевказаним майном .

Накласти арешт з забороною розпорядження на нерухоме майно:

- земельну ділянку кадастровий номер 5122785800:01:001:0521, площа 0,03 га;

-земельну ділянку кадастровий номер 5122786400:02:002:1289, плаща 0,103 га за адресою: АДРЕСА_1 ;

- квартира загальною площею 63,6 кв.м, розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; 1/3 ч реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1673100051101;

- 1/3 частки квартири загальною площею 55,8 кв.м, розташована за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1484213651101.

Заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, будь-якого іншого обтяження та інше), а також ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_3 ) вчиняти будь-які дії по розпорядженню, зміні цільового призначення, здійснення поділу та об`єднанню за вищезазначеними об`єктами нерухомого майна, власниками/співвласниками яких він є.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Організацію виконання ухвали покласти на старшого слідчого СУ ГУ НП у місті Києві ОСОБА_3 .

Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна у порядку, передбаченому частиною 1 статті 174 КПК України.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1