Рішення

від 20.06.2024 по справі 240/2965/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2024 року м. Житомир справа № 240/2965/24

категорія 112010200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Семенюка М.М.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, який ним був уточнений (а.с. 68-72), і в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо не зарахування у пільговому обчисленні ОСОБА_1 період з 03.10.1985 по 17.09.1989, як трудовий стаж, вироблений в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та не врахувавши до обчислення розміру його пенсій отриманий заробіток за вказаний період;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 у пільговому обчисленні кожний рік роботи за один рік і шість місяців, період з 03.10.1985 по 17.09.1989, як трудовий стаж вироблений у місцевостях, прирівняних до району Крайньої Півночі та в районах Крайньої Півночі, згідно архівної довідки виданої відділом по справам архіву Адміністрації м. Уренгой від 30.06.2020 №120402/3530 та зарахувати отриманий заробіток згідно архівної довідки відділу по справам архіву адміністрації міста Уренгой від 30.06.2020 №120402/3531 у пільговому обчисленні і здійснити перерахунок та виплату його пенсії з 30.10.2023, з урахуванням фактично виплачених сум.

В обґрунтування позову зазначає, що відповідач протиправно не зарахував період роботи в районах Крайньої Півночі та в місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі у пільговому обчисленні з розрахунку один рік роботи за один рік і шість місяців роботи.

Ухвалою від 19.02.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог вказавши, що відсутні договори або інші документи, що підтверджують право на пільги.

Проаналізувавши обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію за віком (а.с. 18).

30.10.2023 позивач подав до відповідача заяву, в якій просив здійснити перерахунок призначеної пенсії та зарахувати період роботи в районах Крайньої Півночі з 03.10.1985 по 17.09.1989 і зарахувати один рік роботи у вказаний період роботи у районі Крайньої Півночі за один рік (а.с. 19).

Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області листом від 22.11.2023 (а.с.22) повідомило позивачу про відсутність підстав для задоволення звернення.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Щодо зарахування пільгового стажу.

Відповідно до статті 1 Тимчасової Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, в галузі пенсійного забезпечення від 19.01.1993 громадяни Сторін, що домовляються, які пропрацювали не менше 15 календарних років в районах Крайньої Півночі або не менше 20 календарних років в місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, незалежно від місця їх постійного проживання на території обох держав мають право на пенсію по старості (за віком): чоловіки - по досягненню 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, жінки - по досягненню 50 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років. Громадянам Сторін, що домовляються, які працювали як в районах Крайньої Півночі, так і в місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, один рік роботи в місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, зараховується за дев`ять місяців роботи в районах Крайньої Півночі. У випадках, коли законодавством однієї з Сторін, що домовляються, передбачені більш пільгові умови і норми пенсійного забезпечення громадян, які більш пільгові умови і норми пенсійного забезпечення громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, при призначенні пенсії по старості (за віком) на території даної держави застосовується чинне законодавство цієї Сторони.

Угоду про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів, укладену в рамках Співдружності Незалежних Держав і підписану від імені Уряду України у м. Москві 15 квітня 1994 року, ратифіковано Законом України від 11.07.1995 №290/ 95-ВР.

Згідно статті 4 цієї Угоди кожна зі Сторін визнає (без легалізації) дипломи, свідоцтва про утвір, що відповідають документи про присвоєння звання, розряду, кваліфікації й інші необхідні для здійснення трудової діяльності документи й завірений у встановленому на території Сторони виїзду порядку їх переклад на державну мову Сторони працевлаштування або російська мова. Виробничий стаж, включаючи стаж на пільгових підставах і за фахом, взаємно визнається Сторонами. При остаточному виїзді трудящого-мігранта зі Сторони працевлаштування роботодавцем (наймачем) видається йому довідка або інший документ, що містить відомості про тривалість роботи й заробітній платі щомісячно.

Згідно з частиною другою статті 6 Угоди "Про гарантії прав громадян держав-учасників Співдружності незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення" від 13.03.1992, укладеною між Україною і Росією, для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасників угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР до набрання сили вказаної угоди.

Відповідно до абзаців 2, 3 статті 6 Угоди між Урядом України і Урядом РФ "Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн" від 14.01.1993 трудовий стаж, включаючи стаж який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв`язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визнається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність. Сторонами визнаються дипломи, свідоцтво, інші документи державного зразка про рівень освіти і кваліфікації, які видані відповідними компетентними органами Сторін, без легалізації.

Частиною 2 статті 4 Угоди "Про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудівників - мігрантів" від 15.04.1994, підписаної Урядами Азербайджанської Республіки, Республіки Вірменія, республіки Білорусь, Республіки Грузія, Республіки Казахстан, Киргизької Республіки, Республіки Молдова, РФ, Республіки Таджикистан, Туркменістану, Республіки Узбекистан, України, передбачено, що трудовий стаж, зокрема стаж на пільгових підставах і за спеціальністю, взаємно визнається Сторонами.

З вищенаведених норм міжнародних угод, підписаних Україною та РФ, слідує, що обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством держави, на території якої відбувалась трудова діяльність, а пільговий стаж, набутий на території однієї з цих двох держав, визнається іншою державою.

Так, постановою Кабінету Міністрів України № 1328 від 29.11.2022 року «Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення» постановлено вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 р. у м. Москві.

Вказана постанова набрала чинності 02.12.2022 року.

Водночас позивачем трудовий стаж на території РФ набутий до 02.12.2022.

А тому суд критично ставиться до аргументів відповідача про вихід із зазначеної Угоди як РФ, так і України.

Згідно Переліку районів Крайньої Півночі і місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, на яких розповсюджується дія Указів Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 і від 26.09.1967 "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" визначений постановою Ради Міністрів СРСР № 1029 від 10.11.1967 місто Магадан є районом Крайньої Півночі.

Відповідно до абз.5 пп. 3 п. 2.1 р. II Порядку №22-1 особи, яким пенсія відповідно до міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення призначається з урахуванням заробітної плати, отриманої за періоди роботи на територіях держав-учасниць міжнародних договорів (угод), надають довідки про заробітну плату для призначення пенсії (з розбивкою по місяцях), видані підприємствами, установами чи організаціями (їх правонаступниками), де працювала особа, або архівними установами.

Позивачем таку довідку надано до пенсійного органу.

Таким чином, спірні періоди роботи позивача в районі Крайньої Півночі підтверджується вищевказаними довідками з місця роботи та на думку суду позивач не може бути позбавлений права щодо зарахування до страхового стажу позивача спірних періодів роботи.

У рішенні Європейського суду з прав людини Мозер проти Республіки Молдови та Росії від 23.02.2016 ЄСПЛ було констатовано, що Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих defacto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами.

Щодо зарахування позивачу в пільговому обчисленні (із розрахунку один рік роботи за один рік і шість місяців) спірних періодів роботи в місцевостях, які знаходяться в районах Крайньої Півночі, суд зазначає наступне.

Так, Перелік районів Крайньої Півночі і місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, на яких розповсюджується дія Указів Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року і від 26 вересня 1967 року, визначений Постановою Ради Міністрів СРСР №1029 від 10 листопада 1967 року (в редакції Постанови Ради Міністрів СРСР від 03.01.1983 за №12).

Вказаним Переліком місто Новий Уренгой, віднесено до складу районів Крайньої Півночі.

Однак, суд зазначає, що чинним національним законодавством України не передбачено пільгове обчислення роботи (страхового стажу) у районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, після 1991 року.

За змістом статті 3 Тимчасової угоди між Урядом України та Урядом РФ про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та в місцевостях, які прирівняні до даних районі, в галузі пенсійного забезпечення від 19 січня 1993 року при призначенні пенсії у відповідності із статтею 1 цієї Тимчасової Угоди на території України, компетентні органи російської федерації відшкодують витрати на виплату цієї пенсії у тій її частині, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого в районах Крайньої Півночі або в місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, починаючи з 1 січня 1991 року. У цьому випадку частина пенсії, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого в районах Крайньої Півночі або в місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, обчислюються за нормами законодавства російської федерації. Порядок відшкодування витрат на виплату зазначених вище пенсій регулюються спеціальною Угодою між компетентними органами Сторін. Відшкодування витрат у відповідності із пунктом 1 цієї статті здійснюється до виникнення права на пенсійне забезпечення згідно законодавства України (з врахуванням Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року).

Тобто, вказана Тимчасова угода надає громадянам Сторін цієї угоди право на достроковий вихід на пенсію по старості (за віком) за вказаних у статті 1 угоди умов, а також визначає порядок реалізації цього права.

Проте, ні в зазначеній Тимчасовій угоді між Урядом України та Урядом РФ про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та в місцевостях, які прирівняні до даних районі, в галузі пенсійного забезпечення від 15 січня 1993 року, ні в Угоді про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, ні в Угоді між Урядом України і Урядом Російської Федерації "Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн" від 14.01.1993 не передбачено пільг при обчисленні стажу роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Не містить такого пільгового обчислення і положення Федеральний Закон РФ №400-ФЗ від 28.12.2013 "Про страхові пенсії". Вказаним Федеральним Законом та Тимчасовою угодою від 15 січня 1993 року визначено лише право на пільговий вихідна пенсію за віком чоловікам по досягненні 55 років, а жінкам - 50 років, при умові пропрацювання не менше 15 календарних років у районах Крайньої Півночі або не менше 20 календарних років у місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі.

Враховуючи вищевикладене, пільговому обчисленні (із розрахунку один рік роботи за один рік і шість місяців) підлягає період роботи в місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі з 03.10.1985 по 17.09.1989.

Щодо врахування при перерахунку пенсії позивача заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії у вказаний період часу, суд зазначає наступне.

В матеріалах справи міститься архівна довідка від 30.03.2020 № 120402/3531 (а.с. 14 зворот) про отриману позивачем заробітну плату за період з 03.10.1985 по 17.09.1989, з приміткою, що заробітна плата зазначена з урахуванням єдиного північного районного коефіцієнту та північної надбавки.

Верховний Суд у постанові від 30.05.2019 у справі №348/2974/14-а Верховний Суд дійшов наступних висновків:

«… частиною третьою статті 96 Закону №1480-I передбачено, що при вибутті таких осіб за межі районів Крайньої Півночі чи прирівняних до них районів, у райони, де коефіцієнт до заробітної плати не встановлений, пенсія за їх вибором обчислюється в такому ж порядку, але з виключенням з фактичного заробітку виплат за районними коефіцієнтами, або із заробітку, обчисленого відповідно до статей 76 та 78 цього Закону.

Крім того, колегія суддів зазначає, що ні Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-IV, ні Законом України від 05.11.1991р. №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» не передбачено включення в заробітну плату північної надбавки та районного коефіцієнту.

Посилання позивача на норми Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності незалежних Держав в області пенсійного забезпечення є необґрунтованими, оскільки в даній Угоді регулюється питання зарахування трудового стажу, а не визначення розміру заробітної плати для обчислення, перерахунку пенсії. ».

Подібних висновків дійшов Верховний Суд й у постановах від 07.06.2018 у справі №345/3172/17, від 26.09.2018 у справі №671/86/15-а, від 16.07.2019 у справі №348/1724/17, від 28.11.2019 у справі №348/400/17, від 16.11.2022 у справі № 345/4007/17.

З довідки від 30.03.2020 № 120402/3531 (а.с. 14 зворот) неможливо встановити яку саме суму становить північна надбавка та районний коефіцієнт, і, як наслідок, неможливо встановити суму заробітної плати без вказаної надбавки та коефіцієнта, тому підстави для перерахунку пенсії з урахуванням зазначених в довідці сум заробітної плати відсутні.

Щодо судових витрат позивача.

За змістом пункту першого частини третьої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Частиною четвертою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Суд звертає увагу, що жодних документів (детального опису робіт (наданих послуг), квитанції, акту приймання-передачі) виконаних адвокатом у зв`язку з наданням правничої допомоги не надано.

Таким чином, оскільки суду не надано доказів щодо понесення позивачем витрат на правничу допомогу, пов`язану зі справою, в їх стягнені з відповідача на користь позивача належить відмовити.

Також позивачем понесені судові витрати, які складаються зі сплаченого судового збору в сумі 1211,20 грн.

Враховуючи часткове задоволення позову та приписи ст. 139 КАС України, на користь позивача суд стягує сплачений ним судовий збір за подання позову в сумі 605,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 КАС України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, буд. 7, м. Житомир, 10003, код 13559341) задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, яка полягає у не зарахуванні ОСОБА_1 періоду роботи в районах Крайньої Півночі з 03.10.1985 по 17.09.1989 на пільгових умовах із розрахунку 1 рік роботи за один рік і шість місяців.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати ОСОБА_1 стаж роботи в районах Крайньої Півночі з 03.10.1985 по 17.09.1989 на пільгових умовах із розрахунку один рік роботи за один рік і шість місяців та провести перерахунок пенсії з 30.10.2023, з урахуванням пільгового обчислення стажу за період з 03.10.1985 по 17.09.1989.

В задоволенні решти позовних вимог та стягненні витрат на правничу допомогу відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати в сумі 605,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М. Семенюк