Ухвала

від 09.10.2024 по справі 240/2965/24

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті апеляційного провадження

Справа № 240/2965/24

09 жовтня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача: Драчук Т. О.

суддів: Полотнянка Ю.П. Смілянця Е. С.

перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 червня 2024 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року у задоволення клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 червня 2024року відмовлено та визнано неповажними причини пропуску апелянтом строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 червня 2024 року.

Також, судом продовжено ОСОБА_1 термін для усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 червня 2024 року та запропоновано особі, яка подала апеляційну скаргу, усунути виявлені недоліки апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали суду шляхом звернення до суду з заявою, в якій вказати інші підстави для поновлення строку.

Судом встановлено, що копію ухвали суду апелянтом отримано 23.09.2024 о 19:55, тобто останнім днем строку, що встановлений судом на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, є 03.10.2024.

03.10.2024 через систему "Електронний суд" до суду від представника апелянта надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 червня 2024 року.

В обґрунтування поданого клопотання представник апелянта зазначає, що в червні, липні та серпні 2024 року в м. Житомирі діяли жорсткі відключення світла, під час яких АТ "Укрпошта" не приймає поштові відправлення, що в свою чергу слугувало підставою для пропуску строку звернення з апеляційною скаргою, про що свідчать долучені роздруківки з веб-сайту про черговість графіків відключення світла. На переконання представника апелянта, вказане позбавило можливості вчасно звернутись з апеляційною скаргою до суду апеляційної інтанції.

Представник зазначає, що протягом усього періоду воєнного стану, запровадженого в Україні у зв`язку із збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Представник також просить врахувати, що згідно рішення Богунського районного суду від 11.07.2024 ОСОБА_2 самостійно виховує двох неповнолітніх дітей, про що свідчить рішення у справі №295/9848/24.

Крім того, як на підставу поважності пропуску строку звернення до суду, представник посилається на те, що в період з 22.07.2024 по 26.07.2024 неповнолітня дочка ОСОБА_3 перебувала на стаціонарному лікуванні КНП "Житомирська обласна клінічна лікарня" Житомирської обласної ради. Докази на підтвердження вказаної обставини представником до заяви не надані, однак як зазначено, будуть долучені до 07.10.2024.

Також, представник апелянта зазначає про перебування у основній щорічній відпустці з 15.07.2024 по 28.07.2024, тоді як останній день звернення до суду з апеляційною скаргою припав на період перебування у відпустці.

З огляду на викладене, а також факт перебування адвоката Соломонюка С.А. у щорічній відпустці та на лікарняному, що унеможливило звернення до суду в строк до 22.07.2024, представник апелянта просить суд поновити строк на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 червня 2024 року.

Надаючи оцінку доводам, викладеним в клопотанні, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства та гарантується приписами пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України. Проте таке право підлягає реалізації з дотриманням вимог процесуального законодавства, що виражається в дотриманні форми та змісту апеляційної скарги, термінів її подачі, а також обов`язковому переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї.

За змістом частини першої статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.

За приписами статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Розглянувши клопотання представника апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд дійшов висновку, що підстави для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відсутні.

Згідно з матеріалами справи, оскаржуване рішення прийняте 20.06.2024 в порядку письмового провадження.

Відповідно до довідки (а.с.87 з.с.), рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20.06.2024 доставлено в "Електронний кабінет" представника позивача 20.06.2024 о 19:30.

Враховуючи зазначене, останнім днем подання апеляційної скарги на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20.06.2024, з урахуванням положень ч. 6 ст. 120 КАС України, є 22.07.2024.

Апеляційна скарга подана до суду 25.07.2024, що вбачається з конверту в якому вона надійшла. Тобто, з пропуском строку на її подання.

Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Частиною першою статті 121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Отже, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами). Під поважними причинами необхідно розуміти лише ті обставини, які були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строку на оскарження судового рішення, такі підстави.

Встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Без наявності строків на процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

Вирішення судом питання про наявність або відсутність підстав для поновлення строку на оскарження в кожній конкретній справі залежить від указаних у заяві причин, підтверджених відповідними засобами доказування.

Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, необхідно виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Крім зазначеного, варто зауважити також про таке.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 год 30 хв 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, який неодноразово продовжувався. Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 23 липня 2024 року 3891-IX затверджено Указ Президента України від 23 липня 2024 року № 469/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб, тобто він діє і дотепер.

Суд зауважує, що після затвердження Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» будь-яких змін в аспекті перебігу процесуальних строків на апеляційне оскарження судових рішень, та їх обчислення до КАС України не вносилось.

Судом апеляційної інстанції враховано, що згідно усталеної практики Верховного Суду, введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною.

Так, Верховний Суд неодноразово наголошував, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Отже, колегія суддів вважає, що саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на особу або роботу органу, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.

У клопотанні про поновлення пропущеного процесуального строку представник апелянта посилається на введення в Україні воєнного стану та зазначає, що пропуск строку на апеляційне оскарження обумовлено відключенням світла протягом червня, липня та серпня, оскільки під час відключень світла АТ "Укрпошта" не приймає поштові відправлення. На підтвердження вказаного представником долучено роздруківки з веб-сайтів інформаційних ресурсів про заплановані графіки відключень електроенергії 01.07.2024 - 04.07.2024, 08.07.2024 - 09.07.2024, 13.07.2024 - 14.07.2024, 19.07.2024, 22.07.2024 - 23.07.2024.

В свою чергу, колегія суддів критично оцінює наведені аргументи представника апелянта, оскільки долучені роздруківки свідчать про запровадження черговості відключень електроенергії у вищевказані періоди, однак жодним чином не підтверджують факт неможливості направлення апеляційної скарги у строк, визначений ст. 295 КАС України.

Крім того, як свідчать матеріали справи, адвокат Соломонюк С.А. зареєстрований в системі "Електронний суд", що свідчить про те, що представник апелянта також мав можливість звернення з апеляційною скаргою через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему.

При цьому, суд зазначає, що неможливість здійснення процесуальних прав учасником процесу (за для визнання поважною причини пропуску процесуального строку) має бути реальною.

В свою чергу, наведені доводи представника апелянта є необґрунтованими, оскільки не містять жодного підтвердження належними доказами, а надані роздруківки з відповідних веб-сайтів не свідчать про поважність причин пропуску строку звернення до суду.

Щодо доводів в частині поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження у зв`язку з перебуванням адвоката у відпустці в період з 15.07.2024 по 28.07.2024, суд приходить до висновку, що посилання представника апелянта на перебування у відпустці не може свідчити про поважність пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою і жодним чином не впливає на процесуальний обов`язок дотримання закону щодо строків апеляційного оскарження судового рішення.

Крім того, оскаржуване рішення отримано представником апелянта 20.06.2024 о 19:30. Отже останнім днем подання апеляційної скарги на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20.06.2024, з урахуванням положень ч. 6 ст. 120 КАС України, є 22.07.2024, тоді як наказ про надання чергової відпустки адвокати Соломонюку С.А. виданий 01.07.2024, що свідчить про те, що представник заявника був обізнаний про наявність рішення суду в даній справі та строки його оскарження згідно вимог ст. 295 КАС України.

Щодо посилань представника апелянта про перебування в період з 22.07.2021 по 26.07.2024 на лікарняному, оскільки його неповнолітня донька, яка згідно рішення суду самостійно виховується адвокатом Соломоноюк С.А., перебувала на стаціонарному лікуванні КНП "Житомирська обласна клінічна лікарня", колегія суддів зазначає, що 08.10.2024 представником позивача додатково направлено на електронну адресу суду виписку із медичної карти ОСОБА_3 , згідно якої донька позивача в період з 23.07.2024 по 24.07.2027 перебувала на стаціонарному лікуванні.

Однак, колегія суддів критично оцінює надані документи як підставу для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки як зазначалось самим представником, у вказаний період він перебував у відпустці, що не може свідчити про поважність причин пропуску строку на апеляційне провадження.

Також, представником надано документ, датований 02.07.2024, однак з нього неможливо встановити особисті дані особи, які перебувала на лікуванні, а тому вказаний документ не є належним доказом в розумінні ст. 73 КАС України, у зв`язку з чим не береться судом до уваги.

Колегія суддів наголошує, що за змістом частини 7 статті 251 КАС України, якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.

Враховуючи вказане, позивач не був позбавлений права звернутись самостійно з апеляційною скаргою або скористатись послугами іншого представника для оскарження судового рішення в даній справі, у зв`язку з чим наведені доводи не знаходять свого підтвердження в частині правового обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 червня 2024 року.

Отже, наведені обставини, якими представником позивача обґрунтовано поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 червня 2024 року, не пов`язані з об`єктивними перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду, а тому відсутні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).

Доказів існування інших непереборних обставин, які перешкоджали скаржнику скористатись правом на звернення з апеляційною скаргою у межах визначеного КАС України строку, представником апелянта не наведено.

Враховуючи вказані обставини, колегія суддів вважає, що вказані причини пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою наведені представником апелянта не можуть бути визнані судом, як поважні, а тому у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 червня 2024 року необхідно відмовити.

При цьому, інших причин (підстав) для поновлення апелянту строку на апеляційне оскарження рішення суду позивачем не наведено, як і не надано жодних доказів наявності поважних підстав для поновлення такого строку.

Згідно з ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи зазначене, а також те, що станом на 07.10.2024 апелянтом вимоги ухвали не виконанні, належних та достатніх клопотань до суду не подано, колегія суддів приходить до висновку про відмову у відкритті провадження у справі.

Керуючись ч.3 ст.298, п.4 ч.1 ст.299 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

1. Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду 20 червня 2024 року.

2. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.

3. Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.

4. Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надіслати учасникам справи.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач Драчук Т. О. Судді Полотнянко Ю.П. Смілянець Е. С.