Постанова

від 20.06.2024 по справі 753/21933/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження

№ 22-ц/824/10090/2024

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2024року місто Київ

справа № 753/21933/23

Київський апеляційний судв складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В.

суддів: Ратнікової В.М., Кирилюк Г.М.

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 14 березня 2024 року про повернення зустрічної позовної заяви, постановлену під головуванням судді Шаповалової К.В., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РАДА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2023 року ТОВ «РАДА» звернулося до суду з позовом до відповідача, в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог просив:

стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 28371,47 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 7000 грн. та судовий збір у розмірі 2684 грн.

Позивач свої вимоги обґрунтовував тим, що ТОВ «РАДА» є житлово-експлуатаційною організацією, яка обслуговує будинок АДРЕСА_1 .

Вказував, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 .

12 березня 2014 року між ТОВ «РАДА» та ОСОБА_1 було укладено договір на надання житлово-комунальних послуг.

У зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань по сплаті послуг за отримані житлово-комунальні послуги у відповідачаутворилася заборгованість за період з 01 січня 2022 року по 20 листопада 2023 року.

09 лютому 2024 року відповідач ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічною позовною заявою до ТОВ «РАДА», в якій просила:

визнати незаконними дії ТОВ «РАДА» щодо здійснення нарахування за завищеними тарифами по сплаті за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території по квартирі АДРЕСА_1 , внаслідок їх нікчемності за законом;

зобов`язати ТОВ «РАДА» провести з 01 січня 2022 року по 23 листопада 2023 року перерахунок за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території по квартирі АДРЕСА_1 за тарифами затвердженими розпорядження виконавчого органу Київської міської ради(КМДА) №591 від 19 червня 2015 року за виключенням складової тарифу прибирання прибудинкової території з 01 січня 2023 року.

В обґрунтування зустрічного позову зазначала, що згідно з п.1.3. договору на надання житлово-комунальних послуг, укладеного з ТОВ «РАДА» передбачено, що розмір щомісячної плати за надані послуги становить 633,86 грн. та визначена шляхом помноження площі квартири 184,8 кв.м на тариф, визначений в порядку п.1.2 договору та зафіксований в додатку №1 до договору 3,43 грн. за кв.м.

Пунктом 3.3.4 договору встановлено, що Підприємство (ТОВ «РАДА») має право вносити за погодженням із споживачем, крім випадків, передбачених договором та у порядку визначеному договором, зміни, що впливають на розмір плати за послуги.

Вказувала, що 01 травня 2019 року набрав чинності Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року №2189-VIII, який змінив порядок визначення та погодження ціни на послуги позивача, оскільки ціни/тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території, а також їх зміна з 01 травня 2019 року затверджується виключно органами місцевого самоврядування.

Зазначала, що включення з 01 січня 2023 року до тарифу з утримання будинку АДРЕСА_1 та прибудинкової території такої складової, як прибирання прибудинкової території є неправомірним та тариф підлягає коригуванню.

Зазначала, що позивачем безпідставно в односторонньому порядку підвищено тарифи на утримання будинку та прибудинкової території, вказана дія не узгоджувалась із споживачем, як то визначено умовами укладеного між позивачем та відповідачем договору.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 14 березня 2024 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 у вказаній справі повернуто заявнику.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просила ухвалу скасувати , справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог посилався на те, що суд першої інстанції не навів аргументів, що обидва позови не взаємопов`язані, виникають з різних правовідносин або що задоволення зустрічного позову не може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Вказував, що відповідач вважає, що спірні правовідносини виникли з одного договору №93/00/УЖ від 12 березня 2014 року на надання житлово-комунальних послуг, за яким виконавець зобов`язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з утримання багатоквартирного будинку та прибирання прибудинкової території, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами, у строк і на умовах, що передбачені договором №93/00/УЖ від 12 березня 2014 року.

Зазначав, що суд першої інстанції не надав оцінки доводам викладеним у зустрічній позовній заяв, що із набранням 01 травня 2019 року чинності Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року №2189-VIII, сторони договору повинні керуватись положеннями пункту 31 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону.

Посилався на те, що з дати введення в дію норм цього Закону, що регулюють надання послуги з управління багатоквартирним будинком, зміна будь-яких умов договорів про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій додатків і кошторисів (цін/тарифів) до них забороняється та вважається нікчемною. Виконавець таких послуг або управитель має право достроково розірвати відповідний договір, попередивши про це споживачів не пізніш як за два місяці до дня розірвання договору.

Вказував, що відповідач вважає, що в межах розгляду справи за первісним позовом, який охоплює період з 01 січня 2022 року по 23 листопада 2023 року, відсутня можливість поновити порушене право відповідача на сплату послуг за законно встановленими тарифами, так як позивач продовжує по даний час та буде продовжувати здійснювати нарахування оплати за самовільно встановленими тарифами, всупереч вказівки закону на їх нікчемність.

Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Згідно з ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Тому, розгляд справи здійснюється без виклику сторін в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 та п.3 ч.2 ст.49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Відповідно до ч.2 ст.193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Отже, умовами пред'явлення зустрічного позову є взаємопов'язаність зустрічного позову з первісним; доцільність сумісного розгляду основного й зустрічного позовів. Доцільним є сумісний розгляд, коли це дозволяє більш повно і об'єктивно дослідити обставини справи, встановити справжні взаємовідносини сторін, виключити винесення взаємно суперечливих чи взаємовиключних судових рішень.

Взаємний зв'язок первісного і зустрічного позову може виявлятись у тому, що зустрічна вимога виключає вимогу первісну, або обидва випливають з однієї підстави, або взаємний зв'язок виникає з однорідності обставин виникнення взаємних матеріально-правових вимог між позивачем і відповідачем. Первісний і зустрічний позов можуть бути взаємозв'язаними і тоді, коли підстава зустрічного позову паралізує підставу первісного позову, а тому задоволення вимог відповідача виключає задоволення вимог позивача.

Таким чином, зі змісту ст.193 ЦПК України вбачається, що прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним відноситься до дискреційних повноважень суду, при цьому сам суд першої інстанції визначає взаємопов'язаність позовів (зокрема, виникнення із одних правовідносин, випадок коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову, тощо), а, крім цього, додатково повинен визначитися із доцільністю такого спільного розгляду, що є оціночним поняттям у кожній окремій справі та оцінку цьому може дати виключно суд, що розглядає справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ч.3 ст.194 ЦПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику.

За змістом даної норми однією з умов прийняття зустрічного позову є доцільність сумісного розгляду основного і зустрічного позовів.

Доцільно їх розглядати в одному процесі тоді, коли це дозволить більш повно і об'єктивно дослідити обставини справи, встановити справжні взаємини сторін, виключити винесення взаємосуперечливих або взаємовиключних судових рішень. І, навпаки, недоцільно розглядати ці вимоги сумісно тоді, коли це затягне розгляд справи, а вимоги повністю можуть бути розглянуті окремо.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі №916/3245/17 зазначено, що ознаками зустрічного позову є його взаємопов'язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об'єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду.

У постанові від 20 березня 2019 року у справі №910/2987/18 Велика Палата Верховного Суду також вказала, що взаємопов'язаність зустрічного та первісного позовів може виражатися у підставах цих позовів або поданих доказах, а також у тому, що вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом первісного позову ТОВ «РАДА» є стягнення з відповідача заборгованості за житлово-комунальні послуги, які надаються позивачем за період з 01 січня 2022 року по 20 листопада 2023 року.

Предметом зустрічного позову ОСОБА_1 є визнання незаконними дій ТОВ «РАДА» щодо здійснення нарахування за завищеними тарифами по сплаті за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території, внаслідок їх нікчемності за законом та зобов`язання ТОВ «РАДА» провести з 01 січня 2022 року по 23 листопада 2023 року перерахунок за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території по квартирі АДРЕСА_1 за тарифами затвердженими розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) №591 від 19 червня 2015 року за виключенням складової тарифу прибирання прибудинкової території з 01 січня 2023 року.

Відмовляючи у прийнятті зустрічного позову, суд першої інстанції вказав на те, що враховуючи підстави позову ТОВ «РАДА» про стягнення заборгованості та підстави і предмет зустрічного позову ОСОБА_1 суд дійшов висновку, що подана представником відповідача позовна заява не є зустрічною позовною заявою, вказані позови не є взаємовиключні, їх спільний розгляд не є доцільним.

При цьому, слід враховувати, що правовідносини між сторонами виникли щодо правомірності нарахування та відповідно сплати коштів за житлово-комунальні послуги (послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території), які надаються ТОВ «РАДА» ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 згідно з договором, отже задоволення вимог по зустрічному позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову щодо нарахування ОСОБА_1 заборгованості за період з 01 січня 2022 року по 20 листопада 2023 року у розмірі 28371,47 грн.

Суд першої інстанції вказані обставини не врахував та дійшов до помилкового висновку про непов`язаність зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 з первісним позовом та невідповідності її вимогам ч.2 ст.193 ЦПК України.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала про повернення зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 постановлена судом з порушенням норм процесуального права, що відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України є підставною для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.268, 367, 368, 374, 379, 381-383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 14 березня 2024 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий:

Судді: