Постанова

від 19.06.2024 по справі 560/11053/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/11053/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Салюк П.І.

Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.

19 червня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Білої Л.М. Матохнюка Д.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року (ухвалене в м. Хмельницький) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

позивачі звернулись до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року адміністративний в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, представник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

29.04.2024 року до суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про безпідставність її доводів.

Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 19.04.2024 року, з урахуванням ст. 311 КАС України, вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду неоспорені факти про те, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 20.09.2019 №22-6922-СГ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою», зі змінами згідно Наказу від 21.11.2019 №22-10093-СГ ОСОБА_2 (позивач - 1), як учаснику бойових дій, було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність зі зміною виду цільового призначення в межах категорії земель за основним цільовим призначенням - землі сільськогосподарського призначення, за межами населених пунктів Савинецької сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області зі зміною цільового призначення.

Відповідно до виданих наказів вбачається:

місце розташування об`єкта землеустрою із земельної ділянки, з кадастровим номером 6825886000:02:032:0250;

орієнтовний розмір земельної ділянки - 2,00 га;

цільове призначення земельної ділянки до його зміни - землі запасу, 16.00 (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам);

цільове призначення земельної ділянки після його зміни: для ведення особистого селянського господарства, 01.03.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 12.12.2019 №22-11537-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність зі зміною цільового призначення в межах категорії земель за основним цільовим призначенням - землі сільськогосподарського призначення.

Також, вказаним наказом вирішено змінити вид цільового призначення земельної ділянки із «земель запасу» (16.00) на вид «для ведення особистого селянського господарства» (01.03) та надано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2,00 з кадастровим номером 6825886000:02:032:0051, для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка розташована за межами населених пунктів Савинецької сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області.

На підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 12.12.2019 №22-11537-СГ, державним реєстратором Шарівської сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області Бачинською О.В. зареєстровано 23.12.2019 право власності ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1996833068258.

В подальшому, ОСОБА_2 відчужив шляхом продажу даної земельної ділянки ОСОБА_1 згідно укладеного між сторонами договору-купівлі продажу від 15.01.2021, який посвідчено приватним нотаріусом Ярмолинецького районного нотаріального округу Стожик Н.В.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 08.11.2019 за №22-9531-СГ «Про включення земельних ділянок в перелік на торги», земельну ділянку з кадастровим номером 6825886000:02:032:0250 площею 2,0128 га включено до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, право оренди на які пропонуються до продажу на земельних торгах.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 16.11.2020 №103-Т «Про виключення земельних ділянок із переліку на торги», земельну ділянку з кадастровим номером 6825886000:02:032:0250 площею 2,0128 га було виключено з переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, право оренди на які пропонуються до продажу на земельних торгах, в тому числі у зв`язку із формуванням нової земельної ділянки з кадастровим номером 6825886000:02:032:0051 та переходом права власності на дану ділянку до фізичної особи.

Позивачі, вважаючи протиправним наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 08.11.2019 №22-9531-СГ «Про включення земельних ділянок в перелік на торги», звернулись до суду за захистом своїх порушених прав.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) визначено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

У силу вимог статті 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

За приписами статті 14 Конституції України право власності на землю гарантується і це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.

Повноваження відповідних органів виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність встановлені статтями 118, 122 ЗК України.

Частиною 6 статті 118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з положеннями частини сьомої наведеної статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави зробити висновок, що ЗК України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 ЗК України.

Крім того, виходячи з аналізу статті 118 ЗК України, вбачається, що порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянами передбачає реалізацію таких послідовних етапів:

- звернення громадян з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- надання дозволу відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування;

- розробка суб`єктами господарювання за замовленням громадян проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в порядку, передбаченому статтею 186-1 Земельного кодексу України;

- затвердження відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Отже, передача (надання) земельної ділянки у власність відповідно до статті 118 ЗК України є завершальним етапом визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок, а надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає прийняття в подальшому суб`єктом владних повноважень позитивного рішення щодо відведення земельної ділянки у власність.

Як встановлено з матеріалів справи, наказ Головного управління «Про включення земельних ділянок в перелік на торги» №22-9531-СГ прийнято 08.11.2019, саме цим наказом було включено спірну земельну ділянку в перелік ділянок, які пропонуються до продажу на земельних торгах.

Водночас, наказ Головного управління № 22-6922-СТ, яким надано дозвіл позивачу на розробку проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки у власність на території Савинецької сільської ради Ярмолинецького району орієнтовним розміром 2.00 га прийнято 20.09.2019, тобто раніше вищевказаного наказу.

Частина 1 статті 127 ЗК України визначає, що органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або передають їх у користування (оренду, суперфіцій, емфітевзис) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини другої статті 134 ЗК України не підлягають продажу, передачі в користування на конкурентних засадах (на земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності у разі, зокрема, розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Окрім цього, встановлено, що рішенням Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 11.08.2023 у справі №689/2513/21 визнано незаконним наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 12.12.2019 №22-11537-СГ, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 2 га з кадастровим номером 6825886000:02:032:0051, що знаходиться за межами населених пунктів с. Савинці Ярмолинецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області.

Також, витребувано у ОСОБА_1 на користь держави в особі Ярмолинецької селищної ради земельну ділянку площею 2,00 га з кадастровим номером 6825886000:02:032:0051, що була передана наказом Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області від 12.12.2019 №22-11537-СГ у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташована за межами населених пунктів с. Савинці Ярмолинецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 28.11.2023 у справі №689/2513/21 рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 11.08.2023 скасовано. Ухвалено нове судове рішення, яким в задоволенні позову керівника Хмельницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Ярмолинецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , про визнання незаконним наказу та витребування земельної ділянки - відмовлено.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Колегія суддів також звертає увагу, що постановою Хмельницького апеляційного суду від 16.02.2023 у справі №687/28/22 встановлено, що відповідно до інформаційного листа ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 01.11.2021 року, земельна ділянка з кадастровим номером 6825886000:02:032:0051, яка надана у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства, утворена в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6825886000:02:032:0250, площею 2,0128 га.

Однак, суд наголошує, що відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України, індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийнятий) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Індивідуально-правові акти як результати правозастосування адресовані конкретним особам, тобто є формально обов`язковими для персоніфікованих (чітко визначених) суб`єктів; містять індивідуальні приписи, у яких зафіксовані суб`єктивні права та/чи обов`язки адресатів цих актів; розраховані на врегулювання лише конкретної життєвої ситуації, а тому їх юридична чинність (формальна обов`язковість) вичерпується одноразовою реалізацією. Крім того, такі акти не можуть мати зворотної дії в часі.

В абзаці 4 пункту 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23 червня 1997 року №2-зп у справі № 3/35-313 вказано, що:

..."за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію".

У пункті 5 Рішення Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року № 9 -рп/2008 в справі №1-10/2008 вказано, що при визначенні природи правового акта індивідуальної дії правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії) стосуються окремих осіб, розраховані на персональне (індивідуальне) застосування і після реалізації вичерпують свою дію.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що підстави для скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-9531-СГ від 08.11.2019 в частині включення до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права оренди на які пропонуються до продажу на земельних торгах, земельної ділянки площею 2,0128 га, з кадастровим номером 6825886000:02:032:0250 відсутні, у зв`язку з тим, що його дія, як акту індивідуальної дії, вже вичерпана фактом винесення наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 16.11.2020 за №103-Т, яким земельну ділянку з кадастровим номером 6825886000:02:032:0250 площею 2,0128 га було виключено з переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, право оренди на які пропонуються до продажу на земельних торгах.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи наведене вище,колегія суддів вважає, що оскільки дія наказу Головного управління №22-7903-СГ від 15.10.2019 була вичерпана прийняттям іншого наказу, а саме наказу від 16.11.2020 №103-Т, яким земельну ділянку було виключено з переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відмови в задоволенні адміністративного позову.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків не спростовують та не свідчать про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду, позаяк не містять аргументованих доводів на спростування правомірності висновків суду першої інстанції у взаємозв`язку з обставинами справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Гонтарук В. М. Судді Біла Л.М. Матохнюк Д.Б.