УХВАЛА
19 червня 2024 року
м. Київ
справа №140/8644/23
адміністративне провадження № К/990/20734/24
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В.,
суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04.07.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2024 у справі №140/8644/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОГ РЕСУРС" до Головного управління ДПС у Волинській області, Головного управління ДПС у Івано-Франківській області, Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправними дій та визнання протиправними та скасування рішень,
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ВОГ РЕСУРС" звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області, Головного управління ДПС у Івано-Франківській області, Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправними дій Головного управління ДПС у Волинській області щодо складання акту фактичної перевірки від 05.01.2023 №03/67/09-02/43258487; визнання протиправними та скасування рішення про застосування фінансових санкцій Головного управління ДПС в Івано-Франківській області санкцій №000/678/0901 та №000/679/0901 від 09.02.2023, Головного управління ДПС у Волинській області №000415 та №000416 від 08.02.2023, Головного управління ДПС у Закарпатській області №0007660902 та №0007670902 від 14.02.2023.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 04.07.2023, залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2024, позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління ДПС у Івано-Франківській області про застосування фінансових санкцій від 09.02.2023 №000/678/0901 та №000/679/0901, рішення Головного управління ДПС у Волинській області про застосування фінансових санкцій від 08.02.2023 №000415 та №000416, рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області про застосування фінансових санкцій від 14.02.2023 №0007660902 та №0007670902. В задоволенні решти вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у Волинській області 28.05.2024 звернулось з касаційною скаргою та заявою про поновлення строку на касаційне оскарження до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 05.06.2024 касаційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки наведені підстави пропуску строку визнані судом неповажними; статті 330 КАС України у зв`язку з несплатою судового збору та встановлено заявнику строк на усунення вказаних недоліків терміном у десять днів з дня отримання копії даної ухвали, протягом якого особа має право надати суду обґрунтовану заяву про поновлення процесуального строку та документ про сплату судового збору.
Вказана ухвала надійшла в електронний кабінет податкового органу через підсистему «Електронний суд» 05.06.2024 о 19:10.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху відповідачем на адресу суду направлено заяву про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04.07.2023 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2024 у справі №140/8644/23 та клопотання про продовження строку щодо сплати судового збору.
Так, доводи контролюючого органу про поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження зводяться до того, що податковий орган вже звертався з касаційною скаргою до Верховного Суду в межах строку визначеного законом, однак ухвалами Верховного Суду від 21.02.2024, від 20.03.2024, від 15.05.2024 касаційні скарги були повернуті у зв`язку з недотриманням вимог статті 328 КАС України, а саме у зв`язку з не зазначенням підстав (підстави) на якій (яких) подається касаційна скарга, з належним їх обґрунтуванням.
На думку відповідача, повернення касаційної скарги заявнику не позбавляє права на повторне звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в межах наданого суб`єкту владних повноважень річного строку, при цьому строк на касаційне оскарження має бути поновлено судом незалежно від причин його пропуску, оскільки подання касаційної скарги свідчить про намір оскаржити судові рішення.
Інших обґрунтованих доводів, та доказів, які б підтверджували поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження, відповідачем не наведено.
Надаючи оцінку наведеним Головним управлінням ДПС у Волинській області доводам щодо поважності підстав пропуску строку суд виходить з наступного.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України (в редакції від 03.10.2017) учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 44 КАС України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання
Отже, особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
При вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги до дати повторного звернення з касаційною скаргою і так далі.
Надаючи оцінку обставинам, щодо поважності підстав пропуску строку в інтервалах між поверненням касаційної скарги та повторним зверненням до суду з новою касаційною скаргою, суд встановив відповідачем не наведено обґрунтованих доводів та не надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності у останнього об`єктивних перешкод, які унеможливили реалізацію права на повторне звернення після постановлення Верховним Судом ухвали (про повернення касаційної скарги) до суду касаційної інстанції зі скаргою в найкоротші строки.
Варто зазначити, що податковим органом три рази подавалась аналогічна за змістом касаційна скарга, що свідчить про формальний підхід до її оформлення.
На думку Верховного Суду, податковому органу було надано достатньо часу для усунення недоліків касаційної скарги та зазначення підстав касаційного оскарження, що було проігноровано представником податкового органу при зверненні з касаційною скаргою вчетверте.
Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання, викладених відповідачем у заяві про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.
Надаючи оцінку доводам викладеним у клопотанні заявника про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги щодо сплати судового збору, суд виходить з наступного.
В обґрунтування клопотання про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги щодо сплати судового збору, відповідач вказав, що введений Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на всій території України правовий режим воєнного стану став об`єктивною та непереборною обставиною, яка позбавила скаржника можливості належно користуватися своїми процесуальними правами.
Наголошуючи на режимі функціонування державних органів, зокрема, й відповідача в умовах воєнного стану скаржник зазначає, що відповідність касаційної скарги положенням КАС України (наведення обґрунтованих підстав касаційного оскарження судових рішень, які на думку скаржника, є достатніми для відкриття провадження у справі) є безумовною підставою для прийняття до розгляду касаційної скарги.
Інших обґрунтованих доводів, та доказів, які б підтверджували поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження, відповідачем не наведено.
Надаючи оцінку наведеним Головним управлінням ДПС у Волинській області доводам про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги щодо сплати судового збору суд виходить з наступного.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України (в редакції від 03.10.2017) учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Щодо посилання скаржника на обставину запровадження з 24.02.2022 на території України воєнного стану, Суд зазначає, що дійсно Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який у подальшому був продовжений Указами Президента України з затвердженням відповідними Законами України.
При цьому, питання продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в країні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути безумовною підставою для продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги у всіх абсолютно випадках.
Так, відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України «Про воєнний стан» від 12.05.2015 №389-VIII в умовах воєнного стану Президент України та Верховна Рада України діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією та законами України. Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Органи державної влади продовжують здійснювати свої повноваження після введення воєнного стану.
Крім того, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що ДПС України, видаючи накази про введення/припинення простою у роботі окремих територіальних органів ДПС з метою забезпечення безперебійної роботи територіальних органів ДПС, має на меті забезпечення реалізації державної податкової політики, контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків, зборів, платежів, здійснення повноважень, передбачених законом, у зв`язку з чим організація трудового процесу в територіальних органах ДПС України має передбачати виконання останніми своїх функцій і повноважень.
Державні органи є рівними перед законом і судом, поряд з іншими учасниками справи, та зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі при оскарженні судових рішень в апеляційному/касаційному порядку, та не можуть зловживати наданими їм процесуальними правами.
Неналежна організація процесу із оскарження судових рішень з боку відповідальних осіб та виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Таким чином, обставини, на які посилається скаржник у даній справі є суб`єктивними та пов`язані виключно з неналежною організацією роботи відповідача.
Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання, викладених відповідачем у заяві про продовження строку на усунення недоліків щодо сплати судового збору поважними.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України, -
УХВАЛИВ:
Відмовити Головному управлінню ДПС у Волинській області в задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги щодо сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі №140/8644/23.
Відмовити Головному управлінню ДПС у Волинській області у задоволенні заяви про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04.07.2023 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2024 у справі №140/8644/23.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04.07.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2024 у справі №140/8644/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОГ РЕСУРС" до Головного управління ДПС у Волинській області, Головного управління ДПС у Івано-Франківській області, Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправними дій та визнання протиправними та скасування рішень.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 19.06.2024 |
Оприлюднено | 21.06.2024 |
Номер документу | 119879857 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо погашення податкового боргу, з них стягнення податкового боргу |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Хохуляк В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні