Постанова

від 19.06.2024 по справі 240/10679/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2024 року

м. Київ

справа № 240/10679/21

адміністративне провадження № К/990/28395/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Кравчука В.М., Шарапи В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Держпраці у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2022 року (головуючий суддя Капинос О.В.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2022 року (головуючий суддя Ватаманюк Р.В., судді: Сапальова Т.В., Капустинський М.М.) у справі № 240/10679/21 за позовом Соціального підприємства «Барвиста» Громадської організації «Жіночий інформаційно-консультативний центр» до Управління Держпраці у Житомирській області про визнання протиправним та скасування припису і постанови,

У С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

У червні 2021 року Соціальне підприємство «Барвиста» Громадської організації «Жіночий інформаційно-консультативний центр» (далі також позивач або СП «Барвиста» ГО «ЖІКЦ») звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Держпраці у Житомирській області (далі також відповідач або Управління Держпраці), у якому просило:

визнати протиправним та скасувати припис Управління Держпраці у Житомирській області про усунення виявлених порушень № ЖТ1080/75/АВ/П від 13 квітня 2021 року;

визнати протиправним та скасувати постанову Управління Держпраці в Житомирській області про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № ЖИ16/ЖТ1080/75/АВ/П/ТД-ФС від 20 квітня 2021 року.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2022 року позов задоволено.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2022 року рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2022 року залишено без змін.

18 жовтня 2022 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга відповідача, у якій скаржник просить скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2022 року і прийняти нову постанову, якою у задоволені позову відмовити.

Ухвалою Верховного Суду від 02 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження у справі. Цією ж ухвалою витребувано справу з суду першої інстанції.

21 грудня 2022 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 17 червня 2024 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України).

IІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ

Позивач вважає, що у відповідача були відсутні підстави для проведення перевірки в частині виявлених порушень.

За твердженням позивача, встановлені порушення не відповідають дійсності.

Відповідач у відзиві на позов зазначає, що під час здійснення позапланового заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування у СП «Барвиста» ГО «ЖІКЦ» встановлено порушення в частині допуску 2 працівників ( ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ) до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення Державної податкової служби про прийняття працівника на роботу.

Водночас зауважує, що в ході проведення інспекційного відвідування з вказаним особами було укладено трудові договори, оформлено накази та подано повідомлення про прийняття працівника на роботу в орган ДПС, згідно яких зазначені громадянки прийняті на роботу на посади швачок з 12 квітня 2021 року.

Вважає позов безпідставним, а спірні рішення правомірними.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що інспекційне відвідування було призначено на підстави звернення громадянки, яке фактично є анонімним, оскільки адреси, вказаної у зверненні, не існує.

Водночас наголошує, що при перевірці повинні були досліджуватись лише питання, порушені у звернені, стосовно заявниці.

Вважає, що відповідач вийшов за межі постановлених у звернені питань, що є незаконним.

ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

09 квітня 2021 року Управлінням Держпраці у Житомирській області прийнято наказ № 758 «Про проведення заходу державного контролю у СП «Бариста» ГО «ЖІКЦ», за змістом якого наказано провести в період з 09 квітня 2021 року по 13 квітня 2021 року позаплановий захід державного контролю у формі інспекційного відвідування з питань додержання законодавства про працю в частині виявлення неоформлених працівників.

Зазначений наказ прийнято на підставі пункту 2, підпункту 3 пункту 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою КМУ від 21 серпня 2019 року № 823, звернення від 08 квітня 2021 року № 287.

За змістом звернення, яке зареєстроване відповідачем 08 квітня 2021 року за № 287, ОСОБА_3 повідомила про те, що пропрацювавши у СП «Барвиста» ГО «ЖІКЦ» 5 тижнів, її офіційно не працевлаштували та не виплачували заробітну плату в тому обсязі, якому обіцяли. У зв`язку з цим, вона та ще 5 жінок покинули роботу. Просила прийняти заходи до роботодавця.

09 квітня 2021 року відповідачем видано направлення на проведення заходу державного контролю з питань додержання законодавства про працю в частині виявлення неоформлених трудових відносин.

09 квітня 2021 року інспектором праці Управління Держпраці у Житомирській області було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері праці СП «Барвиста» ГО «ЖІКЦ».

За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) складено акт № ЖТ1080/75/АВ від 13 квітня 2021 року.

В акті від 13 квітня 2021 року було зафіксовано порушення частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України (далі також КЗпП), постанови КМУ № 413, що полягає у допуску на робочі місця з виконання швейних робіт швачок ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без належного оформлення трудових відносин між працівниками та СП «Барвиста» ГО «ЖІКЦ».

На підставі зазначеного акта, Управлінням Держпраці в Житомирській області було складено припис про усунення виявлених порушень № ЖТ 1080/75/АВ/П від 13 квітня 2021 року, яким зобов`язано директора ОСОБА_4 забезпечити додержання норм законодавства про працю.

20 квітня 2021 року було винесено постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № ЖИ16/ЖТ1080/75/АВ/П/ТД-ФС від 20 квітня 2021 року, згідно якої накладено штраф на позивача у розмірі 120 000,00 гривень за порушення частини 3 статті 24 КЗпП, постанови КМУ № 413.

Позивач, вважаючи такий припис та постанову протиправними, звернувся до суду за захистом порушеного права.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій акцентували увагу на тому, що при перевірці не досліджувалися питання, висвітлені у зверненні ОСОБА_3 , яке було основною підставою для позапланового заходу.

З огляду на зазначене, суди дійшли висновку, що перевіряючі вийшли за межі предмета інспекційного відвідування та, як наслідок, за межі наданих повноважень.

За позицією судів попередніх інстанцій, порушення контролюючим органом вимог щодо призначення та проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої. Відтак, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами, акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ

В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначено, що рішення судів попередніх інстанцій є незаконними, необґрунтованими та такими, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи.

Скаржник стверджує, що судами попередніх інстанцій не враховані правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду від 22 вересня 2022 року у справі № 520/14671/20, від 02 лютого 2021 року у справі № 300/2156/19, від 31 липня 2020 року у справі № 440/1933/19, від 22 січня 2019 року у справі № 803/1541/15.

Наполягає, що підставою для здійснення інспекційного відвідування був підпункт 3 пункту 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою КМУ № 823 (далі також Порядок № 823).

Акцентує увагу на тому, що у скарзі ОСОБА_3 за вх. № 287 від 08 квітня 2021 року було зазначено про використання позивачем праці неоформлених працівників. Розглянувши та проаналізувавши цей лист, керівником Управління Держпраці було прийнято рішення щодо проведення заходу державного контролю з питань виявлення неоформлених трудових відносин.

Скаржник вважає, що перевірка була проведена за наявності підстав, які передбачені Порядком № 823.

У відзиві на касаційну скаргу позивач зазначає, що підставою перевірки було звернення фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин.

Стверджує, що під час здійснення інспекційного відвідування відповідач вийшов за межі предмета заходу контролю.

Вважає, що правовідносини у межах цієї справи не є подібними до правовідносин у справах, на правові висновки у яких покликається скаржник у касаційній скарзі.

VІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктами 1, 7 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, крім іншого, з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю. Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідач - Управління Держпраці у Житомирській області є суб`єктом владних повноважень - територіальним органом Державної служби України з питань праці, який забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю у відповідній області.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Ключовим правовим питанням спору є наявність правових підстав для проведення перевірки та дотримання процедури проведення інспекційного відвідування.

Спірні у цій справі правовідносини врегульовані, зокрема, Законом України від 5 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі також Закон № 877-V), статтею 259 КЗпП України, а також Порядком № 823.

Частиною четвертою статті 2 Закону № 877-V передбачено, що заходи контролю здійснюються, зокрема, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин дванадцятої - чотирнадцятої статті 4, частини одинадцятої статті 4-1, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої, шостої та десятої статті 7, статей 9, 10, 12, 19, 20, 21 цього Закону ( частина п`ята статті 2 Закону № 877-V).

Отже, органи Державної служби України з питань праці при проведенні заходів державного нагляду (контролю) керуються цим Законом з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Водночас, частиною четвертою статті 4 Закону № 877-V передбачено, що виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

За змістом абзацу 3 статті 1 Закону № 877-V заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Підстави для здійснення позапланових заходів передбачені частиною першою статті 6 Закону № 877-V.

Частиною ж другою статті 6 Закону № 877-V визначено, що проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.

Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31 березня 2021 року у справі № 805/430/18-а дійшла висновку, що спеціальним законом, який відповідно до частини четвертої статті 2 Закону № 877-V повинен враховуватися органами Державної служби України з питань праці при проведенні заходів державного нагляду (контролю), є Глава XVIII «Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю» КЗпП України.

У подальшому такий висновок був підтриманий Верховним Судом у постановах від 24 червня 2021 року у справі № 200/5877/19-а та від 28 вересня 2021 року у справі № 520/1204/2020 та колегія суддів не вбачає підстав для відступу від нього.

Відповідно до частини першої статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 823 затверджено Порядок здійснення державного контроль за додержанням законодавства про працю, який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованої Законом України від 8 вересня 2004 року № 1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованої Законом України від 8 вересня 2004 року № 1986-IV, та Законом України «Про основі засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Відповідно до пункту 2 цього Порядку № 823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Пунктом 5 Порядку № 823 передбачено підстави для здійснення інспекційних відвідувань.

За результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю (пункт 16 Порядку № 823).

Згідно з пунктом 24 Порядку № 823 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом, після розгляду зауважень об`єкта відвідування до нього (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування, за результатами якого вносить припис та вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Пунктом 25 Порядку № 823 визначено, що заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування.

Зміст викладених правових норм дає підстави для висновку, що Управління Держпраці у Житомирській області як територіальний орган Держпраці уповноважене на здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами, зокрема, у формі інспекційних відвідувань, за наслідками яких складати акти перевірок та за наявності порушень - приписи про їх усунення, а також вживати заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності.

Відповідно до статті 3 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, серед яких:

об`єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб`єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв;

здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом.

За змістом частини першої статті 6 Закону № 877-V зазначено, що під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Колегія суддів звертає увагу, що це положення покликано запобігти зловживанням державними органами з питань праці у проведенні перевірок з ширшим обсягом питань.

Згідно із частиною першою статті 7 Закону № 877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

Відповідно до частини другої вказаної статті Закону № 877-V на підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Частиною третьою статті 7 Закону № 877-V визначено, що у посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються, зокрема, предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Згідно з частиною третю статті 6 Закону № 877-V суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

За такого правового регулювання, колегія суддів зазначає, що інспекційне відвідування проводиться на підставі наказу та направлення, які приймаються за відповідних підстав.

Верховний Суд у постанові від 19 вересня 2018 року у справі № 804/2956/17 наголосив, що даючи оцінку рішенню (припису) посадової особи територіального органу Держпраці за наслідками позапланової перевірки, окрім правомірності, власне вимог цього рішення/припису (з огляду на правовий статус Держпраці та її територіальних органів), важливим є з`ясувати, серед іншого, дотримання процедури проведення цієї позапланової перевірки. У такому контексті слід зважити на те, на якій підставі призначено цю перевірку, що було предметом перевірки, чи оформлено відповідні документи на проведення позапланової перевірки, чи ознайомлений суб`єкт господарювання про проведення позапланової перевірки і її предметом.

Отже, з`ясування дотримання процедури проведення перевірки (інспекційного відвідування) є важливим питанням в аналогічних спорах.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для призначення позапланової перевірки позивача була скарга гр. ОСОБА_3 від 07 жовтня 2021 року, зареєстрована 08 квітня 2021 року за № К-287, в якій вона повідомляла про те, що пропрацювавши у СП «Барвиста» ГО «ЖІКЦ» 5 тижнів, її офіційно не працевлаштували та не виплачували заробітну плату в тому обсязі, якому обіцяли. У зв`язку з цим, вона та ще 5 жінок покинули роботу. Просила прийняти заходи до роботодавця.

Судами попередніх інстанцій зауважено, що підставою для проведення перевірки було звернення гр. ОСОБА_3 про порушення стосовно неї законодавства про працю.

За позицією судів попередніх інстанцій, згідно з направленням на проведення заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю (інспекційного відвідування) та акту інспекційного відвідування відповідач вийшов за межі предмета інспекційного відвідування та здійснив перевірку оформлення трудових договорів (контрактів) щодо інших працівників відповідача та з питань, які не були заявлені.

Проте колегія судів не погоджується з такою позицією судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

За змістом пункту 5 Порядку № 823 підставами для здійснення інспекційних відвідувань є, серед іншого:

1) звернення працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю;

2) звернення фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин;

3) рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.

Скаржник в касаційній скарзі наголошує, що захід контролю було призначено саме з підстав, визначених підпунктом 3 пункту 5 Порядку № 823, про що зазначено в наказі від 09 квітня 2021 року № 758 «Про проведення заходу державного контролю у СП «Барвиста» ГО «ЖІКЦ».

У постановах Верховного Суду від 31 липня 2020 року у справі № 440/1933/19, від 22 вересня 2022 року у справі № 520/14671/2020, на які покликається скаржник, Суд дійшов висновку, що положення підпункту 3 пункту 5 Порядку № 823 не встановлюють вичерпного переліку джерел інформації, натомість, передбачають, що інформація може надходити і з інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством. Також, законодавець не пов`язує підставу проведення інспекційного відвідування з обов`язковістю наявної інформації у таких джерелах стосовно конкретної особи, оскільки такі висновки віднесено до компетенції керівника органу контролю за результатами здійсненого ним аналізу наявної інформації.

За такого правого регулювання та вищенаведеної правової позиції Верховного Суду, скаргу ОСОБА_3 відповідачем правомірно було віднесено до джерела інформації, на підставі якого суб`єктом владних повноважень було прийнято рішення, керуючись підпунктом 3 пункту 5 Порядку № 823

Також колегія суддів зазначає, що за змістом наказу про проведення заходу державного контролю від 09 квітня 2021 року № 758 та направлення від 09 квітня 2021 року № 646/04 визначено питання, які підлягають перевірці в межах заходу контролю, а саме «додержання законодавства про працю в частині виявлення неоформлених трудових відносин».

З огляду на визначені відповідачем питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, Верховний Суд не погоджується з позицією судів попередніх інстанцій про те, що суб`єкт владних повноважень під час здійснення інспекційного відвідування вийшов за межі предмета перевірки.

Водночас Верховний Суд критично оцінює покликання судів попередніх інстанцій на правові позиції, викладені у постанові від 17 березня 2021 року у справі №500/2878/18 та від 08 червня 2022 року у справі № 420/1173/20, оскільки підстави перевірки та визначені суб`єктом контролю питання, які підлягають перевірці, в межах спірних правовідносин у зазначених справах не є подібними до встановлених обставин у справі, яка переглядається.

З огляду на зазначене, Верховний Суд вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли передчасних висновків про порушення відповідачем порядку проведення інспекційного відвідування.

Водночас судами попередніх інстанцій не надано жодної оцінки доводам відповідача щодо виявлених під час перевірки порушень статті 24 КЗпП України, які стали підставою для прийняття спірних рішень (припису та постанови про накладення штрафу).

Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною третьою цієї норми визначено, що одним із основних принципів адміністративного судочинства є офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

За вимогами частини четвертої статті 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Відповідно до приписів статей 73, 74 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Верховний Суд наголошує, що принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає насамперед в активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи з метою ухвалення справедливого та об`єктивного рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а в разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.

Відповідно до положень пункту 25 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» (№ 63566/00) та пункту 13 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Петриченко проти України» (№2586/07), суд зобов`язаний оцінити кожен специфічний, доречний та важливий аргумент, а інакше він не виконує свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції.

Водночас, відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Насамперед, законність рішення залежить від безумовної, точної відповідності його законам та іншим нормативно-правовим актам, що визначається перш за все правильною юридичною кваліфікацією взаємовідносин сторін та інших учасників справи.

Обґрунтованим рішення слід вважати тоді, коли суд повністю з`ясував обставини, що мають значення для справи.

Верховний Суд наголошує, що за критеріями обґрунтованості судове рішення має містити пояснення (мотиви), чому суд вважає ту чи іншу обставину доведеною або недоведеною, чому суд врахував одні докази, але не взяв до уваги інших доказів, чому обрав ту чи іншу норму права (закону), а також чому застосував чи не застосував встановлений нею той чи інший правовий наслідок. Кожен доречний і важливий аргумент особи, яка бере участь у справі, повинен бути проаналізований і одержати відповідь суду.

За приписами статті 353 КАС України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

З огляду на викладене, Верховний Суд доходить висновку, що оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій не можуть вважатися обґрунтованими та законними, а тому підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Управління Держпраці у Житомирській області задовольнити частково.

Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2022 року у справі № 240/10679/21 скасувати.

Справу № 240/10679/21 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін

В.М. Кравчук

В.М. Шарапа