Постанова

від 19.09.2022 по справі 240/10679/21

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/10679/21

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Капинос Оксана Валентинівна

Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В.

20 вересня 2022 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Сапальової Т.В. Капустинського М.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Держпраці у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2022 року у справі за адміністративним позовом Соціального підприємства "Барвиста" Громадської організації "Жіночий інформаційно-консультативний центр" (далі - позивач) до Управління Держпраці у Житомирській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування припису і постанови,

В С Т А Н О В И В :

І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

Позивач звернувся із позовом до Житомирського окружного адміністративного суду в якому просив:

визнати протиправним та скасувати припис Управління Держпраці у Житомирській області про усунення виявлених порушень №ЖТ1080/75/АВ/П від 13.04.2021;

визнати протиправним та скасувати постанову Управління Держпраці в Житомирській області про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ЖИ16/ЖТ 1080/75/АВ/П/ТД-ФС від 20.04.2021.

ІІ. ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 17.02.2022 позов задоволено повністю.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці в Житомирській області на користь Соціального підприємства "Барвиста" Громадської організації "Жіночий інформаційно-консультативний центр" судовий збір у розмірі 4540 грн.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що при перевірці не досліджувалися питання, висвітлені у зверненні ОСОБА_1 , яке було основною підставою для позапланового заходу. Вказане свідчить про те, що перевіряючі вийшли за предмета інспекційного відвідування та, як наслідок, за межі наданих повноважень. Порушення контролюючим органом вимог щодо призначення та проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої. Таким чином, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

ІІІ. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що територіальний орган Держпраці уповноважений на здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, зокрема, у формі інспекційних відвідувань, за наслідками яких складати акти перевірок та за наявності порушень приписи про їх усунення, а також вживати заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності.

У межах повноважень під час здійснення позапланового заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування у СП "Барвиста" ГО "ЖІКЦ" встановлено порушення в частині допуску працівників до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення Державної податкової служби про прийняття працівника на роботу.

ІV. ВІДЗИВ НА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому вказано, що при фактичному здійсненні позапланового заходу відносно позивача контролюючий орган вийшов за межі повноважень наданих йому Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, адже стаття 6 містить вичерпний перелік підстав для проведення позапланових перевірок контролюючими органами, зазначеними в статті 2 Закону, що в свою чергу є достатньою та самостійною підставою для скасування оскаржуваних актів Управління Держпраці у Житомирській області.

V. РУХ СПРАВИ У СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалою суду від 07.06.2022 відкрито апеляційне провадження у справі та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного і обґрунтованого рішення, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження відповідно до ст.311 КАС України.

VІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

09.04.2021 інспектором праці Управління Держпраці у Житомирській області було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері праці Соціального підприємства "Барвиста" громадської організації "Жіночий інформаційно-консультативний центр".

За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) складено акт №ЖТ1080/75/АВ від 13.04.2021.

В акті від 13.04.2021 було зафіксовано порушення ч. 3 ст. 24 КЗпП, постанови КМУ №2413, що полягає у допуску на робочі місця з виконання швейних робіт швачок ОСОБА_2 та ОСОБА_3 без належного оформлення трудових відносин між працівниками та СП "Барвиста" ГО "ЖІКЦ".

На підставі зазначеного акту, Управлінням Держпраці в Житомирській області було складено припис про усунення виявлених порушень №ЖТ 1080/75/АВ/П від 13.04.2021, яким зобов`язано директора ОСОБА_4 забезпечити додержання норм законодавства про працю.

20.04.2021 було винесено постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ЖИ16/ЖТ1080/75/АВ/П/ТД-ФС від 20.04.2021, згідно якої накладено штраф на Соціальне підприємство "Барвиста" громадської організації "Жіночий інформаційно-консультативний центр" у розмірі 12000,00 грн. за порушення ч. 3 ст. 24 КЗпП, постанови КМУ №2413.

Позивач вважає такий припис та постанову протиправною, тому звернувся до суду за захистом порушеного права.

VІІ. ПОЗИЦІЯ СЬОМОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що держава створює умови для здійснення громадянами права на працю. Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю є важливими способами захисту трудових прав працівників, гарантією забезпечення законності в трудових відносинах.

Згідно зі ст. 259 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім податкових органів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 96 від 11.02.2015 (далі - Положення № 96), визначено, що центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб, є Державна служба України з питань праці (Держпраці).

Згідно з п. 7 Положення № 96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Постановою Кабінету Міністрів України № 823 від 21.08.2019 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок № 823), яким вказано, що заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів (п. 2).

Відповідно до п. 5 Порядку № 823 підставами для здійснення інспекційних відвідувань є: 1) звернення працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; 2) звернення фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин; 3) рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту; 4) рішення суду; 5) повідомлення посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо неоформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин; 6) інформація: Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати; ДПС та її територіальних органів; Пенсійного фонду України та його територіальних органів; 7) інформація профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлені у ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю; 8) доручення Прем`єр-міністра України; 9) звернення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; 10) запит народного депутата України; 11) невиконання вимог припису інспектора праці.

Згідно з п. 10 Порядку № 823 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно мають право: 1) під час проведення інспекційних відвідувань за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, без попереднього повідомлення о будь-якій годині доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; 2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об`єктом відвідування їх копії або витяги; 3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування, іншим особам, що володіють необхідною інформацією, запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення; 4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів; 5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування; 6) фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки; 7) отримувати від органів державної влади, об`єктів відвідування інформацію та/або документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування.

Пунктом 12 Порядку № 823 визначено, що інспекторам праці забороняється: 1) виступати посередниками, арбітрами чи експертами під час розгляду індивідуальних або колективних трудових спорів; 2) підміняти працівників об`єкта відвідування під час проведення розрахунків або перерахунків розмірів належних працівникам коштів, готувати висновки про відповідність або невідповідність нормативних актів об`єкта відвідування вимогам нормативно-правових актів з метою їх подальшої передачі працівникам (у тому числі звільненим), іншим особам чи органам; 3) проводити інспекційні відвідування з метою отримання від об`єкта відвідування будь-яких документів або їх копій для подальшої передачі іншим особам; 4) розглядати та перевіряти питання, яке є предметом розгляду в суді або щодо якого набрало законної сили рішення суду, перевіряти своєчасність, правильність і повноту виконання рішень суду; 5) розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію чи інформацію про виробничі процеси, з якими вони могли ознайомитися під час виконання своїх посадових обов`язків, крім випадків, передбачених законом, у тому числі протягом трьох років після звільнення з посади; 6) розголошувати джерело будь-якої скарги, доведеної до їх відома, на недоліки або порушення і повідомляти об`єкту відвідування або його представнику про те, що відвідування було проведено у зв`язку з отриманням такої скарги; 7) вилучати в об`єктів відвідування оригінали їх фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, а також комп`ютери та їх частини; 8) проводити інспекційне відвідування понад строки, визначені пунктом 9 цього Порядку.

Пунктами 16 та 17 Порядку № 823 передбачено, що за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю. Акт складається в останній день інспекційного відвідування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою.

Згідно з п. 20 Порядку № 823 припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень вимог законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування.

Відповідно до п. 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №509 від 17.07.2013, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім-сьомим цього пункту), керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами четвертим-шостим цього пункту) (далі- уповноважені посадові особи).

Штрафи накладаються на підставі акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю або зайнятість населення, здійсненого у зв`язку з невиконанням вимог припису.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" № 877-V від 05.04.2007 (далі - Закон № 877-V) підставами для здійснення позапланових заходів є:

подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Не виправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом.

неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання.

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Це положення покликане запобігти зловживанням державними органами з питань праці у проведенні перевірок з ширшим обсягом питань.

Фізичні особи, які подали безпідставне звернення про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства, несуть відповідальність, передбачену законом. Повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), забороняється.

Суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

У постанові від 27.05.2020 у справі № 813/2339/17 Верховний Суд сформулював правову позицію, відповідно до якої уповноважені органи повинні здійснювати заходи державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому Законом № 877-V порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, проте з умовою обов`язкового забезпечення дотримання ними вимог статей за переліком, який наведений у частині 5 статті 2 Закону № 877-V.

Як вбачається з матеріалів справи, за наслідками проведення позапланового заходу СП "Барвиста" відповідачем винесено припис та постанову про накладення штрафу.

Підставою для винесення припису та застосування штрафу стали встановлене перевіркою порушення, що зафіксовані в акту перевірки, а саме:

"У межах повноважень під час здійснення позапланового заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування у СП "Барвиста" ГО "ЖІКЦ" встановлено порушення в частині допуску працівників до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення Державної податкової служби про прийняття працівника на роботу.

Так, станом на 09.04.2021 о 10 год. 40 хв. на час проведення заходу державного контролю у СП "Барвиста" ГО "ЖІКЦ" за юридичною адресою: 12443, Житомирська обл., Житомирський р-н, смт.Озерне, вул.Авіаційна, буд. 28, при виході за фактичною адресою здійснення господарської діяльності; 10009, м.Житомир, вул.Кібальчича, буд. 13, в підвальному приміщенні багатоповерхового будинку з вивіскою "Соціальне підприємство "Барвиста", встановлено, що на робочі місця з виконання швейних робіт допущено швачок гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_3 без належного оформлення трудових відносин між працівниками та СП "БАРВИСТА" ГО "ЖІКЦ".

Однак, в ході проведення інспекційного відвідування, а саме 09.04.2021 о 15.21 між СП "Барвиста" ГО "ЖІКЦ" та гр. ОСОБА_2 , гр. ОСОБА_3 було укладено трудові договори, оформлено накази та подано повідомлення про прийняття працівника на роботу в орган ДПС, згідно яких зазначені громадянки прийняті на роботу на посади швачок з 12.04.2021."

Разом з тим, підставою для призначення позапланової перевірки позивача була скарга гр. ОСОБА_1 від 07.04.2021, зареєстрована 08.04.2021 за №К-287, в якій вона повідомляла про те, що пропрацювавши у СП "Барвиста" 5 тижнів, її офіційно не працевлаштували та не виплачували заробітну плату в тому обсязі, якому обіцяли. У зв"язку з цим, вона та ще 5 жінок покинули роботу. Просила прийняти міри до роботодавця.

Тобто, підставою для проведення перевірки було звернення гр. ОСОБА_1 про порушення стосовно неї законодавства про працю.

Проте згідно з направленням на проведення заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю (інспекційного відвідування) та акту інспекційного відвідування відповідач вийшов за межі предмета інспекційного відвідування та здійснив перевірку оформлення трудових договорів (контрактів) щодо інших працівників відповідача та з питань, які не були заявлені. Встановлені порушення зафіксовані в акті перевірки та стосуються гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_3 .

Акт інспекційного відвідування не містить жодного висновку стосовно питання, про яке заявник вказував у зверненні.

Разом з тим колегія суддів враховує пояснення свідків ОСОБА_5 (голова ГО "Барвиста"), ОСОБА_6 , ОСОБА_7 надані в судовому засіданні суду першої інстанції, з яких слідує, що питання, поставлені у зверненні гр. ОСОБА_1 стосовно порушення її прав перевіряючими не з`ясовувалися. Перевірялося питання дотримання трудового законодавства щодо інших працівників.

Свідок ОСОБА_8 майстер цеху СП "Барвиста" в судовому засіданні суду першої інстанції пояснила, що не була присутня при проведенні позапланової перевірки.

Свідки ОСОБА_9 , ОСОБА_10 (перевіряючі), в судовому засіданні суду першої інстанції вказували на те, що при виході на перевірку зафіксували 6 осіб працюючих, з них 2 були офіційно не працевлаштовані.

Доводи апелянта про те, що в рішенні від 17.02.2022 немає жодної згадки про дати допиту свідка ОСОБА_9 , а також про технічні проблеми з записом аудіо запису та незбереження першого допиту свідка колегія суддів відхиляє, оскільки дати допиту свідка ОСОБА_9 зафіксовані у протоколі судового засідання, а їх зазначення у рішенні суду не вливає на обставини справи. Технічні проблеми з аудіозаписом не впливають на правильність вирішення справи.

Крім того в апеляційній скарзі апелянтом не наведено конкретних обставин, які б викликали сумніви у правдивості пояснень свідків.

Отже, і з матеріалів справи, і з пояснень свідків наданих в судовому засіданні суду першої інстанції слідує, що при перевірці не досліджувалися питання, висвітлені у зверненні гр. ОСОБА_1 , яке було основною підставою для позапланового заходу. Вказане свідчить про те, що перевіряючі вийшли за предмета інспекційного відвідування та, як наслідок, за межі наданих повноважень.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідач, не дотримуючись вимог абзацу 9 частини першої статті 6 Закону № 877-V та Порядку №823, порушив порядок проведення перевірки (інспекційного відвідування), та за результатами перевірки прийняв акт інспекційного відвідування, на підставі якого виніс оскаржувані позивачем припис та постанову про накладення штрафу .

Вказана обставина є самостійною підставою для скасування спірних рішень, які прийняті на підставі акту, який отриманий в результаті перевірки, проведеної з порушенням порядку, встановленого законом.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 17.03.2021 у справі №500/2878/18 та в подальшому застосована Верховним Судом у постанові від 08.06.2022 у справі №420/1173/20.

При цьому в апеляційній скарзі відповідачем не наведено жодних підстав та обставин, які б спростували вищевикладені висновки суду.

Таким чином враховуючи встановлені порушення відповідачем вимог ч. 1 ст. 6 Закону №877-V щодо з`ясування під час проведення позапланового заходу лише тих питань, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу; зазначення інших питань у направленні на проведення заходу контролю, такі порушення призводять до відсутності правових наслідків інспекційного відвідування та неправомірності складення припису та постанови за його результатом.

Стосовно доводів відповідача про непоширення на спірні правовідносини Закону №877 колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 2 статті 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" №877-V (в редакції, чинній на час проведення перевірки) визначено, що дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного нагляду, податкового контролю, митного контролю, державного експортного контролю (крім здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами космічної діяльності України приватної форми власності законодавства про космічну діяльність в Україні), контролю за дотриманням бюджетного законодавства, державного нагляду на ринках фінансових послуг, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного нагляду (контролю) в галузі телебачення і радіомовлення, державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг, державного ринкового нагляду та контролю нехарчової продукції, державного нагляду за дотриманням вимог безпеки використання ядерної енергії.

Заходи контролю здійснюються органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, державного контролю за додержанням законодавства у сфері моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Згідно з частиною 5 вказаної вище статті Закону № 877-V зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин дванадцятої - чотирнадцятої статті 4, частини одинадцятої статті 4-1, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої, шостої та десятої статті 7, статей 9, 10, 12, 19, 20, 21 цього Закону.

Тлумачення цієї норми вказує на те, що органи державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення в першу чергу повинні ураховувати особливості правового регулювання, визначені законами у відповідній сфері та міжнародними договорами, одночасно звертаючи увагу на правила перелічені в частині п`ятій статті 2 Закону № 877-V та, якщо певні правовідносини не врегульовані законами у відповідній сфері та міжнародними договорами звертатись до інших норм Закону № 877-V.

Закону, який би регулював правовідносини зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері дотримання законодавства про працю та зайнятість населення на цей час немає, а тому спеціальним законодавчим актом, який регулює ці правовідносини є Закон № 877-V незважаючи на те, що він регулює правовідносини зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності для багатьох органів контролю.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 31.01.2019 у справі № 809/799/17, від 09.072020 у справі № 818/585/1, від 17.03.2021 у справі №500/2878/18, а також від 08.06.2022 у справі №420/1173/20.

Таким чином, норми Закону №877-V, в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин, не містили застереження з приводу непоширення дії цього Закону на відносини, що виникали під час здійснення заходів державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення.

Разом з тим суд апеляційної інстанції зауважує, що в межах даної справи судом не надається оцінка доводам відповідача щодо встановлених в ході інспекційного відвідування порушень позивачем законодавства про працю, оскільки встановлені судом обставини є достатньо вагомими та юридично значимими для прийняття рішення у справі, оскільки дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок є законодавчо закріпленою умовою легітимності рішень прийнятих за наслідками таких перевірок.

За таких обставин, враховуючи, що відповідачем, на якого покладено тягар доказування в адміністративному процесі, не доведено належними та допустимими доказами дотримання порядку проведення позапланового заходу СП "Барвиста", колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову шляхом визнання протиправними та скасування припису Управління Держпраці у Житомирській області про усунення виявлених порушень №ЖТ1080/75/АВ/П від 13.04.2021 та постанови Управління Держпраці в Житомирській області про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ЖИ16/ЖТ 1080/75/АВ/П/ТД-ФС від 20.04.2021.

VІІІ. ВИСНОВОК ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Управління Держпраці у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2022 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Сапальова Т.В. Капустинський М.М.