Ухвала

від 18.06.2024 по справі 354/794/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

18 червня 2024 року

м. Київ

справа № 354/794/23

провадження № 61-8533ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 28 лютого 2024 року у складі судді: Єрмак Н. В., та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 15 травня 2024 року у складі колегії суддів: Томин О. О., Девляшевського В. А., Луганської В. М., у справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Галицька», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - Яремчанська міська рада, про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2023 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Галицька» (далі - ОСББ «Галицька»), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - Яремчанська міська рада, про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та стягнення компенсації моральної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що позивач є власником земельної ділянки площею 0,0333 га, кадастровий номер 2611000000:05:008:00181, яка розташована по АДРЕСА_1 . Рішенням Яремчанської міської ради № 131- 6/2011 від 22 вересня 2011 року за будинком АДРЕСА_2 закріплено земельну ділянку площею 0,0393 га як територію загального користування для мешканців цього будинку та віднесено до її земель запасу територіальної громади м. Яремче, які не передаються у власність. 04 листопада 2016 року мешканцями 4-х квартирного будинку по АДРЕСА_2 , створено ОСББ «Галицька». Однак на даний час ОСББ «Галицька» проект землеустрою не розробили та право користування даною земельною ділянкою як прибудинковою територією не оформили. Відповідно до схеми забудови земельної ділянки з кадастровим номером 2611000000:05:008:00181 передбачено заїзд зі сторони вул. Галицької через прибудинкову територію загального користування 4- х квартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідачі земельну ділянку загального користування огородили металевим парканом, чим позбавили позивача права заїзду та підходу на власну земельну ділянку. При цьому Висновком експерта в рамках цивільної справи № 354/527/20 встановлено, що площа прибудинкової території багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 складає 0,0401 га та є більшою на 0,0008 га від розмірів зазначених в рішенні Яремчанської міської ради про закріплення прибудинкової території.

Позивачка просила: зобов`язати не чинити їй перешкоди в користуванні її земельною ділянкою шляхом знесення самовільно встановленої огорожі на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2 , та звільнити частину земельної ділянки, кадастровий номер 2611000000:05:008:00181, розміром 0,0027 га, як самовільно захопленої, стягнути з відповідачів 80 000 грн компенсації моральної шкоди.

Рішенням Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 28 лютого 2024 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 15 травня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Яремчанського міського суду від 28 лютого 2024 року змінено, виклавши його мотивувальну частину в редакції постанови.

05 червня 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 28 лютого 2024 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 15 травня 2024 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції і постанову суду апеляційної інстанції в частині відмови у позові про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та ухвалити нове рішення, яким зобов`язати не чинити їй перешкоди в користуванні її земельною ділянкою шляхом знесення самовільно встановленої огорожі на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2 та звільнити частину земельної ділянки, кадастровий номер 2611000000:05:008:00181, розміром 0,0027 га, як самовільно захопленої.

Касаційна скарга мотивована тим, що:

згідно схеми забудови належної позивачу на праві власності земельної ділянки, кадастровий номер 2611000000:05:008:081, площею 0,0333 га за адресою: АДРЕСА_1 , затвердженої головним архітектором м. Яремче, та будівельного паспорту передбачено заїзд зі сторони вул. Галицька через прибудинкову територію загального користування 4-х квартирного будинку по АДРЕСА_2 . Однак, незважаючи на це, відповідачами самовільно огороджено прибудинкову територію загального користування, встановлено металеву огорожу та шлагбаум, чим загороджено їй виїзд на АДРЕСА_1;

суд першої інстанції взагалі не з`ясував, чи виникло у відповідачів право користування земельною ділянкою, якими доказами це підтверджується, статус такої земельної ділянки як об`єкта цивільних прав, та чи в них існує право на встановлення на ній будь-яких огорож і шлагбаумів;

рішенням Яремчанської міської ради від 22 вересня 2011 року № 131-6/2011 земельну ділянку площею 0,0393 га закріплено за будинком АДРЕСА_2 як територію загального користування для мешканців даного будинку та віднесено до земель запасу територіальної громади м. Яремче, які не передаються у власність. Згідно Наказу Міністерства регіонального розвитку «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо визначення прибудинкових територій багатоквартирних будинків» від 29 грудня 2011 року № 389 прибудинкова територія - це територія навколо багатоквартирного будинку, що визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації в межах відповідної земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі і споруди, та яка необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку і забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку;

згідно відповіді архівного відділу Яремчанської міської ради від 16 грудня 2020 року № Д-101/01.4-15 документи, на підставі яких приймалось рішення Яремчанської міської ради від 22 вересня 2011 року № 131-6/2011 про закріплення за будинком по АДРЕСА_2 , прибудинкової території, на зберігання не поступали та відсутні;

відповідачами з моменту створення ОСББ «Галицька» у 2016 році до цього часу проект землеустрою не розроблено та право користування земельною ділянкою як прибудинковою територією не оформлено, рішення про передачу в користування ОСББ «Галицька» земельної ділянки не приймалось;

суд апеляційної інстанції зазначив, що виходячи із характеру спірних правовідносин, у цій справі в першу чергу підлягала встановленню обставина, яка полягає у самовільному захопленні відповідачами частини земельно ділянки позивача кадастровий номер 2611000000:05:008:00181, розміром 0,0027 га. Мотивація суду є суперечливою в частині того, що суд апеляційної інстанції погодився на існування перешкоди у вигляді огорожі зі сторони відповідачів, проте відмовив в задоволенні захисту права власності та усунення перешкод з мотивів, що позивачем не зазначено яку частину огорожі слід знести. У позові чітко зазначено, що слід звільнити незаконно огороджених 27м2 встановлених на підставі висновку експертизи;

суд першої інстанції розглянув не всі позовні вимоги, оскільки в мотивувальній частині зазначено тільки щодо вимоги про відсутність підстав щодо звільнення частини земельної ділянки кадастровий номер 2611000000:05:008:0181 за адресою АДРЕСА_1 розміром 0,0027 га (27 м2) як самовільно захопленої. Однак, нічого не зазначено щодо відсутності підстав для зобов`язання відповідачів не чинити позивачу перешкод в користуванні її земельною ділянкою шляхом знесення самовільно встановленої огорожі на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_2 . Зазначене не було усунуто судом апеляційної інстанції;

суди не зазначили чому не взято до уваги висновки експертизи, письмові докази та фотознімки.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023, зокрема, визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

У касаційному порядку може бути здійснений перегляд судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, проте лише у випадках, визначених Кодексом (абзац четвертий пункту 7.5. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023)

Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв`язанні цивільних спорів (абзац п`ятий пункту 7.7. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).

Внормування процесуальних відносин у спосіб визначення в Кодексі підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв`язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики (абзац другий пункту 7.8. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).

Припис пункту 2 частини третьої статті 389 Кодексу, що встановлює один із «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, - визнання справи малозначною - є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис Кодексу також має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності (пункт 7.9. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).

Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України).

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом касаційного оскарження є судові рішення, ухвалені у справі про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, стягнення компенсації моральної шкоди у розмірі 80 000,00 грн.

Ця справа є незначної складності та не належить до виключень, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, незалежно від того чи визнавав її такою суд першої, апеляційної чи касаційної інстанції. Оскільки частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена в розділі 1 Загальних положень ЦПК України, то вона поширюються й на стадію касаційного провадження.

З урахуванням предмету позову, характеру правовідносин, складності справи, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК України).

Таким чином, оскаржені судові рішення ухвалено у малозначній справі. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 28 лютого 2024 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 15 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Галицька», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Яремчанська міська рада, про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та стягнення моральної шкоди.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В. І. Крат

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков