Постанова

від 29.11.2007 по справі 7/37-38

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

7/37-38

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 29 листопада 2007 р.                                                                                    № 7/37-38  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого      Грейц К.В.,

суддів:Глос О.І., Бакуліної С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ПП "Айслаг"

на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 03.10.2007 р.

у справі№7/37-38

господарського суду Волинської області

за позовомПП "Айслаг"

доВАТ "Луцьке ремонтно-транспортне підприємство"

про стягнення 156 334,85 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 20.03.2006 р. у справі №7/37-38, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.07.2006 р., позов ПП "Айслаг" задоволено повністю: стягнуто з ВАТ "Луцьке ремонтно-транспортне підприємство" на користь ПП "Айслаг" 150 820,00 грн. відсотків за користування товарним кредитом, 2 138,41 грн. пені та 3 376,44 грн. процентів річних, всього на суму 156 334,85 грн., 1 563,35 грн. у повернення витрат зі сплати державного мита та 118,00 грн. у повернення витрат з оплати інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.10.2006 р. у справі №7/37-38 постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.07.2006 р. залишено без змін.

На виконання рішення господарського суду Волинської області від 20.03.2006 р., яке набрало законної сили 26.07.2006 р., останнім 07.11.2006 р. було видано наказ №7/37-1 про стягнення з ВАТ "Луцьке ремонтно-транспортне підприємство" на користь ПП "Айслаг" 150 820,00 грн. відсотків за користування товарним кредитом, 2 138,41 грн. пені та 3 376,44 грн. процентів річних, а всього —156 334,85 грн., 1 563,35 грн. витрат, пов'язаних з оплатою державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

16.11.2006 р. ВАТ "Луцьке ремонтно-транспортне підприємство" звернулося до суду з заявою про відстрочку виконання рішення господарського суду Волинської області від 20.03.2006 р. у справі №7/37-38 за позовом ПП "Айслаг" до ВАТ "Луцьке ремонтно-транспортне підприємство" терміном на один рік, посилаючись на тяжкий фінансовий стан підприємства, яке є сільгоспвиробником, специфіка діяльності якого носить сезонний характер і залежить від погодних умов, а також на низький урожай пшениці 2006 р. внаслідок несприятливих погодних умов.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 04.12.2006 р. у справі №7/37-38 задоволено заяву Відкритого акціонерного товариства "Луцьке ремонтно-транспортне підприємство" про відстрочку виконання рішення господарського суду Волинської області від 20.03.2006 р. у справі №7/37-38 за позовом Приватного підприємства "Айслаг" до Відкритого акціонерного товариства "Луцьке ремонтно-транспортне підприємство" про стягнення 156 334,85 грн. —виконання рішення господарського суду у даній справі відстрочено до 01.09.2007 р.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.02.2007 р. у справі №7/37-38 (залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 21.06.2007) ухвалу від 04.12.2006 р. у справі №7/37-38 господарського суду Волинської області залишено без змін, а апеляційну скаргу —без задоволення.

27.08.2007 р. ВАТ "Луцьке ремонтно-транспортне підприємство" знову звернулося до суду з заявою про розстрочку виконання рішення господарського суду Волинської області від 20.03.2006 р. у справі №7/37-38 за позовом ПП "Айслаг" до ВАТ "Луцьке ремонтно-транспортне підприємство" про стягнення 156 334,85 грн. терміном на 24 місяці згідно з доданим графіком, посилаючись знову на тяжкий фінансовий стан підприємства, яке зазнало великих втрат через погодні умови.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 04.09.2007 р. у справі №7/37-38 (суддя Шум М.С.) у задоволенні заяви ВАТ "Луцьке ремонтно-транспортне підприємство" про розстрочку виконання рішення господарського суду Волинської області від 20.03.2006 р. у справі №7/37-38 відмовлено.

Не погоджуючись із ухвалою господарського суду, ВАТ "Луцьке ремонтно-транспортне підприємство" було подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного господарського суду.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.10.2007 р. у справі №7/37-38 (судді: Бойко С.М., Бонк Т.Б., Марко Р.І.) ухвалу господарського суду Волинської області від 04.09.2007 р. у справі №7/37-38 скасовано; заяву ВАТ "Луцьке ремонтно-транспортне підприємство" про розстрочку виконання рішення господарського суду Волинської області від 20.03.2006 р. у справі №7/37-38 задоволено: розстрочено виконання рішення господарського суду Волинської області від 20.03.2006 р. у справі №7/37-38 терміном на 24 місяці згідно з графіком, а саме: з вересня 2007 р. по липень 2009 р. —по 6 514,00 грн. щомісяця, в серпні 2009 р. —6 512,85 грн.

У касаційній скарзі ПП "Айслаг" просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.10.2007 р. у справі №7/37-38 та залишити в силі ухвалу господарського суду Волинської області від 04.09.2007 р. у справі №7/37-38, посилаючись на неправильне застосування господарським судом апеляційної інстанції норм ст. 124 Конституції України, ст.ст. 33, 34, 42, 121 Господарського процесуального кодексу України, оскільки: по-перше, відповідачем не надано будь-яких доказів, які б підтверджували відсутність грошових коштів чи майна для виконання рішення суду; по-друге, апеляційним господарським судом була порушена процесуальна рівноправність сторін, оскільки судом враховувались лише можливі негативні наслідки для боржника, хоча суд повинен був враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допустити їх настання.

Сторони не скористалися своїм процесуальним правом на участь своїх представників у судовому засіданні касаційної інстанції.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення, господарський суд першої інстанції виходив із того, що: по-перше, відповідач тривалий час не вживав будь-яких заходів для добровільного виконання рішення суду від 20.03.2006 р. та не здійснив жодного платежу для погашення боргу з часу прийняття рішення суду та видачі наказу з врахуванням ухвали про відстрочку виконання рішення; по-друге, неналежне виконання рішення суду може негативно вплинути на результати фінансової діяльності як позивача, так і відповідача; по третє, ухвалою господарського суду Волинської області від 14.12.2006 р. виконання рішення господарського суду  від 20.03.2006 р. за заявою відповідача вже було відстрочено до 01.09.2007 р.

Скасовуючи ухвалу господарського суду першої інстанції та задовольняючи заяву відповідача про розстрочення виконання рішення господарського суду Волинської області від 20.03.2006 р. у справі №7/37-38, господарський суд апеляційної інстанції виходив із того, що: по-перше, відповідач є сільгоспвиробником, який втратив частину врожаю 2007 р. внаслідок форс-мажорних обставин; по-друге, відповідач вживає заходи щодо погашення суми боргу, що свідчить про добросовісність поведінки боржника при виконанні рішення суду.

Однак, вищезазначені висновки апеляційного господарського суду не відповідають матеріалам справи і вимогам чинного законодавства з огляду на наступне.

Відповідно до ст.121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Таким чином, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Як встановлено господарськими судами і підтверджено матеріалами справи, відповідач вже звертався до господарського суду  з заявою про відстрочку виконання рішення господарського суду Волинської області від 20.03.2006 р. у справі №7/37-38 терміном на один рік, посилаючись на тяжкий фінансовий стан підприємства, яке є сільгоспвиробником (специфіка діяльності якого залежить значною мірою від погодних умов) та на низький урожай пшениці 2006 р. внаслідок несприятливих погодних умов. Вказана заява відповідача була задоволена і ухвалою господарського суду Волинської області від 04.12.2006 р. у справі №7/37-38 виконання рішення господарського суду Волинської області від 20.03.2006 р. у справі №7/37-38 було відстрочено до 01.09.2007 р.

Але 27.08.2007 р., не здійснивши жодного платежу на виконання рішення господарського суду Волинської області від 20.03.2006 р. у справі №7/37-38, відповідач знову звернувся до господарського суду Волинської області з заявою про розстрочку виконання вказаного рішення суду, посилаючись на такі ж самі обставини (тяжкий фінансовий стан підприємства, низьку врожайність через несприятливі погодні умови тощо).

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України

Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Висновки апеляційного господарського суду про добросовісну поведінку відповідача у зв'язку з вжиттям заходів для виконання рішення господарського суду Волинської області від 20.03.2006 р. у справі №7/37-38 і погашенням частини боргу не відповідають матеріалам справи, оскільки рішенням господарського суду Волинської області від 20.03.2006 у даній справі з відповідача було стягнуто всього 156 334,85 грн. (т. 1, а.с. 37-39, 141), і заявою від 27.08.2007 р. про розстрочку виконання вказаного рішення господарського суду (яка  постановою апеляційного господарського суду задоволена в повному обсязі) відповідач просить розстрочити виконання рішення про стягнення саме цієї суми —156 334,85 грн. (т. 2, а.с. 116-121).

Викладене підтверджує висновки господарського суду першої інстанції про невжиття відповідачем будь-яких заходів щодо виконання рішення господарського суду Волинської області від 20.03.2006 р. у справі №7/37-38 у зв'язку з нездійсненням жодного платежу для погашення боргу (який підлягає стягненню згідно з вказаним рішенням суду), і свідчить про ухилення відповідача від виконання рішення суду.

З огляду на викладене, ухвала господарського суду Волинської області від 04.09.2007 р. у справі №7/37-38 відповідає вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим підстав для її скасування у Львівського апеляційного господарського суду не було.

Викладене свідчить про неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального права, що відповідно до ст. 11110 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування постанови апеляційного господарського суду.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, п. 6 ст. 1119, ст.ст. 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ПП "Айслаг" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.10.2007 р. у справі №7/37-38 задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.10.2007 р. скасувати. Ухвалу господарського суду Волинської області від 04.09.2007 р. у справі №7/37-38 залишити в силі.

Головуючий                                                                                           К.Грейц

Судді                                                                                                        О.Глос

                                                                                                                 С.Бакуліна