Рішення

від 03.04.2008 по справі 7/37-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/37-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

 РІШЕННЯ          

від "03" квітня 2008 р.                                                       по справі  № 7/37-38

Суддя Шум М.С. розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Укрзахідпідшипник»»ЛТД, м. Луцьк

до відповідача: Міжрайміського споживчого товариства «Волиньгоспторг», м.Луцьк

про стягнення 161195 грн.

Суддя          Шум М.С.

За участю представників сторін:

від позивача: Стариков О. І., представник (довіреність № 3 від 01.04.08р.).

від відповідача: Мартинюк С. І., адвокат (довіреність № 22 від 01.04.08р.).

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представникам сторін було роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні учасникам судового процесу на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України було роз'яснено його процесуальні права та обов'язки.

Суть спору: позивач –товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Укрзахідпідшипник»»ЛТД просить суд стягнути з відповідача - міжрайміського споживчого товариства «Волиньгоспторг»161195 грн., в тому числі 156500 грн. основного боргу та 4695 грн. штрафу.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному об'ємі.

Представник відповідача у відзиві та в судовому засіданні позовні вимоги визнав.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, - ВСТАНОВИВ: 01 листопада 2007 року між ТзОВ «Торговий Дім «Укрзахідпідшипник»»ЛТД та міжрайміським споживчим товариством «Волиньгоспторг»було укладено договір купівлі-продажу за №26-1/11/07.

Укладена угода предметом судового розгляду не виступала, недійсною судом не визнавалася, сторонами розірвана не була, у зв'язку з чим в господарського суду відсутні підстави вважати зазначену угоду недійсною або неукладеною.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно договору № 26-1/11/07 від 01.11.2007р. міжрайміське споживче товариство «Волиньгоспторг»зобов'язувалося поставити та передати у власність товар протягом 30 календарних днів ТзОВ «Торговий Дім «Укрзахідпідшипник»»ЛТД після здійснення передоплати.

На виконання умов договору купівлі-продажу № 26-1/11/07 від 01.11.2007р. позивачем згідно виставленого рахунку від 08.11.2007р. здійснив передоплату виставленої вартості товару на загальну суму 156500 грн.

Проте, відповідач не виконав договірних зобов'язань - не поставив товариству товар у наслідок чого виникла заборгованість за МСТ «Волиньгоспторг»перед ТзОВ «Торговий Дім «Укрзахідпідшипник»»ЛТД в сумі 156500грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону, інших правових актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.3.2. договору купівлі-продажу № 26-1/11/07 від 01.11.2007р. до продавця, який не виконав свої зобов'язання щодо передачі товару у визначений термін, покупець має право вимагати повернення коштів та стягнути штрафні санкції у розмірі 3 відсотків від вартості товару, що був оплачений шляхом передоплати.

У відповідності до п. 3.2 договору № 26-1/11/07 від 01.11.2007р., ст.ст. 230, 231 Господарського кодексу України та ст.ст. 549, 550 Цивільного кодексу України за прострочку виконання зобов'язання було нараховано штраф, котрий у відповідності до представленого господарському суду розрахунку склала 4695грн.

З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами договору купівлі-продажу № 26-1/11/07 від 01.11.2007р. та не виконання відповідачем зобов'язання щодо поставки товару, позовні вимоги позивача підлягають до повністю.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати, що пов'язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи господарським судом (сплата державного мита та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу), які поніс позивач, підлягають відшкодуванню у відповідності із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України за рахунок відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 144, 173, 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України,  ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з міжрайміського споживчого товариства «Волиньгоспторг»(м.Луцьк, пр-т. Перемоги, 34, код ЄДРПОУ 30473583) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Укрзахідпідшипник»»ЛТД (м. Луцьк, вул. Рівненська, 1А, код ЄДРПОУ 02760212) 156500 грн. боргу, та 4695 грн. штрафу, всього 161195 грн., 1611,95 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 118 грн. в повернення витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Суддя                                                  М.С. Шум