Ухвала

від 17.06.2024 по справі 226/1452/24

ДИМИТРОВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 226/1452/24

Провадження №2/226/411/2024

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

17.06.2024 суддя Димитровського міського суду Донецької області Салькова В.С., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Смаль Олег Павлович, до Державного підприємства «Макіїввугілля» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

До Димитровського міського суду Донецької області надійшла вказана позовна заява.

У позовних вимогах позивач, крім стягнення заборгованості по заробітній платі у розмірі 21526,09 грн, просить суд стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 41962,80, моральну шкоду у розмірі 143724,00, а також понесені судові витрати на правову допомогу у розмірі 15000 грн.

Як вбачається з матеріалів зазначеної позовної заяви, позивач не сплатив судовий збір за її подання з посиланням на п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» як на підставу для звільнення від сплати судового збору.

Вирішуючи питання щодо можливості відкриття провадження у справі, вважаю за необхідне залишити позовну заяву без руху для усунення недоліків з таких підстав.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.4 ст.177ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч.2ст.133ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір»від 08.07.2011 №3674-VI (зі змінами).

Відповідно до положень пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_1 , заява містить одночасно три позовні вимоги майнового характеру, а саме: стягнення заборгованості по заробітній платі, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та стягнення моральної шкоди, при цьому, до матеріалів позовної заяви не долучено доказів на підтвердження сплати позивачем судового збору за заявлені позовні вимоги про стягнення середнього заробітку та моральної шкоди у встановленому законодавством розмірі.

За змістом приписів статей 94,116,117 КЗпП Українита статей1,2 Закону України від 24.03.1995 №108/95-ВР «Про оплату праці»середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.

Пільга щодо сплати судового збору, передбачена п.1 ч.1ст.5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 (справа №910/4518/16, провадження №12-301гс18).

Відповідно до ч.1 ст.4Закону України«Про судовийзбір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За положеннямист.7 Закону України «Про Державний бюджет на 2024 рік»у 2024 році встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 у розмірі 3028 грн.

Розмір судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою підприємцем, складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір»). В даному випадку, виходячи із розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 41962,80, який ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача на свою користь, позивачеві належить сплатити судовий збір в розмірі 968,96 грн із розрахунку: 1211,20*0,8 (при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою Закону України «Про судовий збір», в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору).

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення моральної шкоди, яка є також майновою вимогою, розраховуючи сплату судового збору за яку, слід виходити з такого.

Згідно з ч.3 ст.23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грошима, іншим майном або в інший спосіб.

Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб.

Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою.

Тобто, вимога про відшкодування моральної шкоди, що визначена у грошовому вимірі та що складає ціну матеріальних вимог, є майновою вимогою, а тому, судовий збір підлягає стягненню як за вимогу майнового характеру.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 08.11.2019 у справі №400/100/19 (К/9901/29662/19) та постанові від 28.11.2018 у справі №761/11472/15-ц (61-2367св18).

Відтак, позивачу належить сплатити судовий збір за зазначену позовну вимогу майнового характеру у розмірі 1149,79 (143724*1%*0,8), про що надати до суду платіжні підтвердження.

За відсутності підстав для звільнення від сплати судового збору позивач має надати суду документ, який підтверджує сплату судового збору відповідно до вимогст.4Закону України«Про судовийзбір» за подання фізичною особою двох позовних вимог майнового характеру в загальному розмірі 2118,75 грн (968,96 грн+1149,79 грн) за реквізитами: отримувач: Донецьке ГУК/Мирноград.МТГ/22030101, код отримувача 37967785, Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), рахунок отримувача: UA688999980313111206000005690, код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Згідно з ч.1 ст.185ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175 і 177 цьогоКодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного вважаю за необхідне залишити позовну заяву без руху та запропонувати позивачеві усунути вказані вище недоліки.

Керуючись ст.ст.175,177,185 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Смаль Олег Павлович, до Державного підприємства «Макіїввугілля» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди залишити без руху.

Надати позивачеві десятиденний з дня отримання копії ухвали строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків позовної заяви.

Роз`яснити позивачеві, що у разі неусунення недоліків, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатися неподаною та буде йому повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею 17.06.2024 і оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає.

Суддя: В.С. Салькова