Рішення

від 21.06.2024 по справі 444/2218/23

ЖОВКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 444/2218/23

Провадження № 2/444/103/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2024 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Ясиновський Р. Б.

за участі секретаря судового засідання Стець М.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Рава-Руської міської ради Львівського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Рава-Руська державна нотаріальна контора Львівської області, про визнання права власності на частку спадкового майна колишнього колгоспного типу двору та на частку в майні двору як члена колишнього колгоспного типу двору, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із вищевказаним позовом, в якому просить визнати за нею:

- в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/3 частину житлового будинку (загальна площа житлового будинку 54,6 кв.м. (житлова площа 18,5 кв.м., допоміжна площа 36,1 кв.м.)) та 1/3 частину господарських будівель та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- право власності на 1/3 частину житлового будинку (загальна площа житлового будинку 54,6 кв.м. (житлова площа 18,5 кв.м., допоміжна площа 36,1 кв.м.)) та 1/3 частину господарських будівель та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , як членом колишнього колгоспного типу двору;

- в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на 1/3 частину житлового будинку (загальна площа житлового будинку 54,6 кв.м. (житлова площа 18,5 кв.м., допоміжна площа 36,1 кв.м.)) та 1/3 частину господарських будівель та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказує, що станом на 30.06.1990р. головою колгоспного типу двору в АДРЕСА_1 був її дідусь ОСОБА_2 , а членами двору: ОСОБА_3 (її мама) та ОСОБА_4 , тобто вона. Дані взяті з по господарської книги сільської ради за 1986 - 1990 рр.

Зазначає, що оскільки господарство в АДРЕСА_1 відносилося до колгоспного типу двору, члени двору мають право на частку в даному майні. Однак оскільки з 01.01.2013 року змінено порядок реєстрації прав на нерухоме майно і відповідно до ч.1 п. 9 ст. 27 Закону України «Про Державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» реєстрація їх права власності на частки будинку можлива лише за рішенням суду.

Позивач ОСОБА_1 в підготовче судове засідання не з`явилася, однак подала на адресу суду заяву, в якій просила розглядати справу у її відсутності та позовні вимоги підтримала.

Представник відповідача, Рава-Руської міської ради Львівського району Львівської області, в підготовче судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце проведення такого був повідомлений належним чином, однак з Рава-Руської міської ради на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі їх представника, позов не заперечили, визнали такий.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Рава-Руської державна нотаріальна контора Львівської області, в підготовче судове засідання не з`явилася, хоча про дату, час та місце проведення такого була повідомлена належним чином, однак від неї на адресу суду надійшла заява про розгляд справи у її відсутності. Проти задоволення позову не заперечила.

Крім того нотаріусом на виконання вимог ухвали суду надіслано на адресу суду належним чином завірену копію спадкової справи № 118/2023, яка зареєстрована після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .

А тому суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без участі позивача, представника відповідача, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, які не з`явилися в підготовче судове засідання, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення такого, зважаючи на подані ними заяви про розгляд справи у їх відсутності, висловлені позиції у справі.

Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Частиною 3 ст. 200 ЦПК України встановлено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Так як відповідач не заперечує проти позовних вимог, фактично визнав такі, суд вважає за можливе ухвалити рішення за результатами підготовчого провадження.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дідусь позивача ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на все належне йому майно. У померлого ОСОБА_2 є дочка, ОСОБА_5 (що підтверджує свідоцтво про народження та витяг про реєстрацію шлюбу ); внучка, ОСОБА_1 (що підтверджує свідоцтво про народження та свідоцтво про укладення шлюбу). ОСОБА_5 відмовилась від своїх спадкових прав на майно свого батька, що стверджується матеріалами спадкової справи. Заповіт від імені ОСОБА_2 не посвідчувався, що стверджується матеріалами спадкової справи.

З метою оформлення спадщини після смерті дідуся ОСОБА_2 , позивач ОСОБА_1 (онука) звернулась із заявою в Рава-Руську державну нотаріальну контору. Державний нотаріус Рава - Руської державної нотаріальної контори завів спадкову справу № 118/2023, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі. Проте державний нотаріус відмовив позивачу ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті дідуся ОСОБА_2 на 1/3 частину житлового будинку та 1/3 частину господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 , оскільки нею не подано необхідних документів, що посвідчують право власності на спадкове нерухоме майно. Наведене підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій.

ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_6 (дружина ОСОБА_2 ), що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 . Інших спадкоємців, передбачених цивільним законодавством України, немає.

ОСОБА_3 , дочка померлого ОСОБА_2 та мама позивача, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується копією свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_3 .

Позивач ОСОБА_1 09 січня 2024 року звернулася в Рава-Руську ДНК Львівської області із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті її матері ОСОБА_3 , на день смерті якої залишилося спадкове майно: 1/3 частина житлового будинку АДРЕСА_1 ; грошовий вклад в установі Пенсійного фонду України.

Із витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі № 75365000 вбачається, що Рава-Руською ДНК після смерті ОСОБА_3 Рава-Руською ДНК зареєстровано спадкову справу № 8/2024.

Завідувач Рава-Руською ДНК Львівської області 14 лютого 2024 року винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, якою відмовила позивачці ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 1/3 частину житлового будинку АДРЕСА_1 після смерті її матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Реєстрація права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 не проводилась, що підтверджується довідкою Червоноградського МБТІ.

Довідка видана Рава - Руською міською радою підтверджує те, що станом на 30.06.1990р. головою двору в АДРЕСА_1 був ОСОБА_2 , а членами двору: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Дані взяті з по господарської книги сільської ради за 1986 - 1990 рр.

Станом на 15.04.1991р. ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не втратили права на частку в майні колгоспного типу двору за адресою АДРЕСА_1 .

Згідно з ст. 120 ЦК Української РСР від 18.07.1963 року майно колгоспного типу двору належить його членам на праві сумісної власності.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 ЦК Української РСР від 18.07.1963 року розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Постановою Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 року із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 15 від 25.05.1998 року, встановлено, що право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, які до 15.04.1991 не втратили права на частку в майні. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.

Колгоспний двір визначався як сімейно-трудове об`єднання осіб, всі або частина яких є членами колгоспу, брали участь у суспільному виробництві колгоспу та спільно вели підсобне господарство на присадибній ділянці. Отже, всі члени колгоспного двору, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 мають право згідно діючого на той час законодавства, на спільну власність у колгоспному дворі, а саме по 1/3 частині нерухомого майна колгоспного двору та по 1/3 частині господарських будівель і споруд даного двору, яке збереглося після його припинення.

З метою оформлення права власності позивач звернулася в Рава - Руську міську раду Львівського району, Львівській області. Проте їй було відмовлено та усно роз`яснено, що реєстрація її права власності на частки в будинку можлива лише за рішенням суду.

Відповідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 Цивільного кодексу України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно із ч. 1 ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, яким є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, що передбачено ч. 2 ст. 1220 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Частиною 3 ст. 1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Згідно з ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Житловий будинок по АДРЕСА_1 , в арешті, під забороною та в заставі не перебуває.

Із довідки № 282 виданої Рава - Руською міською радою вбачається, що малолітні та неповнолітні в житловому будинку по АДРЕСА_1 не проживають та не зареєстровані.

Житловий будинок господарськими будівлями за адресою АДРЕСА_1 складається з приміщень: житлової (площею 18,5 кв.м.); коридор (площею 5,8 кв.м.); кухня (площею 18,1 кв.м.); кладова (площею 12,2 кв.м.); Загальна площа житлового будинку 54,6 кв.м. (житлова площа 18,5 кв.м., допоміжна площа 36,1 кв.м.) та господарські будівлі, що підтверджується технічним паспортом.

Відповідно до частини 3 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року № 1952-ІV речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженою заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстрованим в Мін`юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК України та Законом України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

За змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

Додатками № 32 та № 33 до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих було затверджено зразки довідок про право власності колгоспного (селянського) двору на жилий будинок та про право власності робітника чи службовця на жилий будинок.

За змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.

До компетенції виконкомів місцевих рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих Рад.

Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. Дані погосподарських книг були звітом про житлові будинки, що знаходяться на праві власності громадян.

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).

Тобто, з вищенаведеного вбачається, що записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Таким чином, право власності на колгоспний двір (житловий будинок) АДРЕСА_1 було зареєстроване згідно вимог діючого на той час законодавства в погосподарській книзі сільської ради.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

Відповідно до підпункту 4.15, 4.18 пункту 4 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Згідно з ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права.

Відповідно до ст. 80 ЦК України встановлено, що жилий будинок є об`єктом права приватної власності.

Згідно ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Отже, позовні вимоги позивача про визнання за нею право в порядку спадкування за законом після смерті свого дідуся ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , права власності на 1/3 частину житлового будинку та 1/3 частину господарських будівель та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , а також про визнання за нею в порядку спадкування за заповітом після смерті своєї мами ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , права власності на 1/3 частину житлового будинку та 1/3 частину господарських будівель та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , - підлягають задоволенню.

Крім того, суд враховує, що позивач також була членом колгоспного типу двору, а тому з врахуванням рівності часток членів колгоспного типу двору та встановлених судом обставин справи за нею підлягає визнанню право власності на 1/3 частину житлового будинку та 1/3 частину господарських будівель та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , як членом колишнього колгоспного типу двору.

Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог позивача.

Керуючись ч. 4 ст. 206, ч. 2 ст. 247, статтями 258, 259, 264, 265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (паспорт громадянина України серія НОМЕР_4 , виданий Жовківським РВ ГУМВС України у Львівській області 18.09.2008 року. Реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 ):

- в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/3 частину житлового будинку (загальна площа житлового будинку 54,6 кв.м. (житлова площа 18,5 кв.м., допоміжна площа 36,1 кв.м.)) та 1/3 частину господарських будівель та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- право власності на 1/3 частину житлового будинку (загальна площа житлового будинку 54,6 кв.м. (житлова площа 18,5 кв.м., допоміжна площа 36,1 кв.м.)) та 1/3 частину господарських будівель та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , як членом колишнього колгоспного типу двору;

- в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на 1/3 частину житлового будинку (загальна площа житлового будинку 54,6 кв.м. (житлова площа 18,5 кв.м., допоміжна площа 36,1 кв.м.)) та 1/3 частину господарських будівель та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_4 , виданий Жовківським РВ ГУМВС України у Львівській області 18 вересн 2008 року, місце проживання: с. Потелич, Львівський район, Львівська область, 80320, РНОКПП НОМЕР_5 ),

Відповідач: Рава-Руська міська рада Львівського району Львівської області (місцезнаходження: вул. Я. Мудрого, буд. 3, м. Рава-Руська, Львівський район, Львівська область, 80316, код ЄДРПОУ 44466754, тел.: 0671143505, e-mail адреса: rawagromada@gmail.com ),

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Рава-Руська державна нотаріальна контора Львівської області (місцезнаходження: 80316, Львівська область, Львівський (колишній Жовківський) район, м. Рава-Руська, вулиця Ярослава Мудрого, будинок № 3, тел. (03252)44-899, код ЄДРПОУ 34387414).

Повне рішення складено 21.06.2024.

Суддя Ясиновський Р. Б.