Ухвала
від 19.06.2024 по справі 2-116/11
ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"19" червня 2024 р. Справа № 2-116/11

У Х В А Л А

про скасування заходів забезпечення позову

19 червня 2024 року м. Вишгород

Вишгородський районний суд Київської області у складі головуючого судді Шубочкіної Т.В., за участю: секретаря судових засідань Воронюк А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Цвіркуна І.О. про скасування заходів забезпечення позову вжитих в цивільній справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Київ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2024 року представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Цвіркун І.О. звернувся до суду із клопотанням про скасування заходів забезпечення позову.

В обґрунтуванні клопотання зазначає, що в провадженні суду перебувала справа за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Київ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. 26 січня 2011 року суд частково задовольнив заяву Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Київ" про забезпечення позову до ОСОБА_1 та наклав арешти на:

1) земельну ділянку, Кадастровий номер 322188400037049003, розміром 0,9900 га, Київська обл., Вишгородський р-н, Лебедівська с/р, Державний Акт серія ЯЕ № 095273, виданий 22.02.2007 р., Договір Оренди землі № 010734200042;

2) земельну ділянку, Кадастровий номер 3221884000370500509, розміром 1,8105 га, Київська обл., Вишгородський р-н, Лебедівська с/р, Державний Акт серія ЯЕ № 095262, виданий 22.02.2007 р., Договір Оренди землі № 010734200053;

3) земельну ділянку, Кадастровий номер 3221884000370500508, розміром 1,1600 га, Київська обл., Вишгородський р-н, Лебедівська с/р, Державний Акт серія ЯЕ № 095263, виданий 22.02.2007 р., Договір Оренди землі № 010734200052;

4) земельну ділянку, Кадастровий номер 3221884000370500507, розміром 2,9492 га, Київська обл., Вишгородський р-н, Лебедівська с/р, Державний Акт серія ЯЕ № 095264, виданий 22.02.2007 р., Договір Оренди землі № 010734200051;

5) земельну ділянку, Кадастровий номер 3221884000370500506, розміром 2,0620 га, Київська обл., Вишгородський р-н, Лебедівська с/р, Державний Акт серія ЯЕ № 095265, виданий 22.02.2007 р., Договір Оренди землі № 010734200050;

6) земельну ділянку Кадастровий номер 3221884000370500505, розміром 3,5972 га, Київська обл., Вишгородський р-н, Лебедівська с/р, Державний Акт серія ЯЕ № 095266, виданий 22.02.2007 р., Договір Оренди землі № 010734200049;

7) земельну ділянку, Кадастровий номер 3221884000370500504, розміром 1,3856 га, Київська обл., Вишгородський р-н, Лебедівська с/р, Державний Акт серія ЯЕ № 095267, виданий 22.02.2007 р., Договір Оренди землі № 010734200048;

8) земельну ділянку, Кадастровий номер 3221884000370500069, розміром 0,6500 га, Київська обл., Вишгородський р-н, Лебедівська с/р, Державний Акт серія ЯЕ № 095268, виданий 22.02.2007 р., Договір Оренди землі № 010734200047;

9) земельну ділянку, Кадастровий номер 3221884000370500039, розміром 0,6500 га, Київська обл., Вишгородський р-н, Лебедівська с/р, Державний Акт серія ЯЕ № 095269, виданий 22.02.2007 р., Договір Оренди землі № 010734200046;

10) земельну ділянку, Кадастровий номер 3221884000370500028, розміром 0,6465 га, Київська обл., Вишгородський р-н, Лебедівська с/р, Державний Акт серія ЯЕ № 095270, виданий 22.02.2007 р., Договір Оренди землі № 01073420004;

11) земельну ділянку, Кадастровий номер 3221884000370490014, розміром 0,6001 га, Київська обл., Вишгородський р-н, Лебедівська с/р, Державний Акт серія ЯЕ № 095275, виданий 22.02.2007 р., Договір Оренди землі № 010734200044;

12) земельну ділянку, Кадастровий номер 322188400037049007, розміром 0,6636 га, Київська обл., Вишгородський р-н, Лебедівська с/р, Державний Акт серія ЯЕ № 095272, виданий 22.02.2007 р., Договір Оренди землі № 010734200043;

13) земельну ділянку, Кадастровий номер 3221884000370490001, розміром 0,9900 га, Київська обл., Вишгородський р-н, Лебедівська с/р, Державний Акт серія ЯЕ № 095274, виданий 22.02.2007 р., Договір Оренди землі № 010734200041, що належать ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Києві, адреса реєстрації АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

Відповідачем задоволено усі боргові зобов`язання перед ПАТ „АКБ „КИЇВ" та його правонаступника АТ „РВС Банк", виконавчі провадження закриті судом у зв`язку з чим просить скасувати арешт.

Сторони справи в судове засідання не зявилися, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлені належним чином. Від представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Цвіркуна І.О. надійшло клопотання про розгляд заяви за їх відсутності.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, перевіривши клопотання про скасування заходів забезпечення позову, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи і давши їм належну оцінку, дійшов висновку, що заява про скасування заходів забезпечення позову підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів видно, що в провадженні Вишгородського районного суду Київської області перебувала справа за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Київ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. 26 січня 2011 року суд частково задовольнив заяву Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Київ" про забезпечення позову до ОСОБА_1 та наклав арешти на вищезазначені земельні ділянки.

14.11.2019 року між „Акціонерний комерційний банк „Київ" та ТОВ „Фінансова компанія „Паріс" укладено договір відступлення права вимоги № 14/11-2019/1, згідно якого до ТОВ „Фінансова компанія „Паріс" перейшло право вимоги з ОСОБА_1 .

Крім того, 13.12.2019 року між ТОВ „Фінансова компанія „Паріс" та АТ „РВС Банк" укладено договір про відступлення права вимоги № 13/12/2019-1, згідно якого до АТ „РВС Банк" перейшло право вимоги з ОСОБА_1 .

14.12.2019 між АТ „РВС Банк" та ОСОБА_1 укладено договір про задоволення вимог іпотекодержателя. Внаслідок укладання цього договору та реєстрації права власності на нерухоме майно за АТ „РВС БАНК", зобов`язання ОСОБА_1 за кредитним договором № 92 від 01.11.2007 припинилось шляхом його виконання.

13.03.2020 року ухвалою Вишгородського районного суду Київської області змінено стягувача ПАТ „Акціонерний комерційний „Київ" на його правонаступника АТ „РВС Банк" у справі № 2-69/2012 за позовом ПАТ „Акціонерний комерційний банк „Київ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 92 від 01.11.2007, виконавче провадження № 34209244 та виконавче провадження № 33698327.

Ухвалою від 14 липня 2020 року у справі № 2-69/2012 заяву Акціонерного товариства „РВС БАНК" про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню задоволено частково. Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист виданий 23.05.2013 Вишгородським районним судом Київської області у справі № 2- 69/2012 на виконання рішення Вишгородського районного суду Київської області від 31.05.2012 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «АКБ „КИЇВ" заборгованості за кредитним договором у розмірі 5869792,61 доларів США та 50205956,79 грн.

Ухвалою від 21 вересня 2020 року Вишгородський районний суд Київської області заяву Акціонерного товариства „РВС БАНК" про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню задоволено. Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист виданий 11.04.2012 Вишгородським районним судом Київської області у справі № 2-116/11 на виконання рішення Вишгородського районного суду Київської області від 17.10.2011 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ „АКБ „КИЇВ" заборгованості за кредитним договором у розмірі 3719961,98 доларів США та 27132446,38 грн. Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист виданий 11.04.2012 Вишгородським районним судом Київської області у справі №2-116/11 на виконання рішення Вишгородського районного суду Київської області від 17.10.2011 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ „АКБ „КИІВ" судового збору у розмірі 1700,00 грн., витрат з оплати інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 грн.

Відповідно до постанови від 23.02.2021 року виданої державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Савкою Л.О. постановлено закінчити виконавче провадження №38984132 з примусового виконання виконавчого листа №2-116/2011 виданого Вишгородським районним судом Київської області 10.07.2013 року та припинити чинність арешту майна боржника та скасувати інші заходи примусового виконання рішення.

Суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 Цивільного процесуального Кодексу України заходів забезпечення позову.

Арешт майна ст. 149 ЦПК України є заходом забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до статті 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом та ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1 статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з ч. 1 статті 317 ЦК України встановлено, що власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

До спірних правовідносин щодо втручання державних органів у права власника майна підлягає застосуванню стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Перший протокол, Конвенція), відповідно до якої кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ (серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах „Спорронг і Льоннрот проти Швеції" від 23 вересня 1982 року, „Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21 лютого 1986 року, „Щокін проти України" від 14 жовтня 2010 року, „Сєрков проти України" від 7 липня 2011 року, „Колишній король Греції та інші проти Греції" від 23 листопада 2000 року, „Булвес" АД проти Болгарії" від 22 січня 2009 року, „Трегубенко проти України" від 2 листопада 2004 року, „East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно „суспільний", „публічний" інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення статті 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

В питаннях оцінки „пропорційності" ЄСПЛ, як і в питаннях наявності „суспільного", „публічного" інтересу, також визнає за державою достатньо широку „сферу розсуду", за виключенням випадків, коли такий „розсуд" не грунтується на розумних підставах (рішення в справах „Спорронг і Льоннорт проти Швеції", „Булвес" АД проти Болгарії").

Стаття 1 Першого протоколу гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання „справедливого балансу" в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.

На моє майно накладено арешт у цивільному провадженні, що безперечно обмежує власника у реалізації права розпоряджатись своїм майном як складової частини права власності, тобто існування арешту явно свідчить про втручання держави у мої права, як власника майна.

Оскільки відповідачем задоволено усі боргові зобов`язання перед ПАТ „АКБ „КИЇВ" та його правонаступника АТ „РВС Банк", виконавчі провадження закриті судом, то заходи забезпечення цивільного провадження відпали.

Зазначені обставини дають достатні підстави для висновку про необхідність скасування арешту накладений ухвалою від 26 січня 2011 року Вишгородським районним судом Київської області.

Відповідно до ст.158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Враховуючі викладене, клопотання про скасування заходів забезпечення позову є обґрунтоване та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.: 158, 247, 260, 261, 353 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Цвіркуна І.О. про скасування заходів забезпечення позову вжитих в цивільній справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Київ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 26 січня 2011 року у цивільній справі №8/2-/2009 за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Київ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Зняти арешт з