Рішення

від 11.06.2024 по справі 553/3007/23

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Справа № 553/3007/23

Провадження № 2/553/351/2024

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

11.06.2024м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Москаленко В.В.,

за участю секретаря судового засідання Микуці К.В.,

позивача ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ленінського районного суду

м. Полтави в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Полтавської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Управління Державної інспекції архітектури та містобудування в Полтавській області, Департамент земельних і водних ресурсів та земельного кадастру Полтавської міської ради, Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, Управління з питань містобудування та архітектури Полтавської міської ради, про узаконення самочинного будівництва,-

В С Т А Н О В И В :

02.11.2023 ОСОБА_1 звернувся до Ленінського районного суду м. Полтави із позовною заявою до Полтавської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Управління Державної інспекції архітектури та містобудування в Полтавській області, Департамент земельних і водних ресурсів та земельного кадастру Полтавської міської ради, Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, Управління з питань містобудування та архітектури Полтавської міської ради, про узаконення самочинного будівництва, в якій просив визнати право власності ОСОБА_1 на самочинно збудований будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, що розташований за адресою:

АДРЕСА_1 загальною площею 219,8 квадратних метрів, який складається з майстерні по обслуговуванню автомобілів (літера А, загальною площею:83,9 кв.м.), офісу (літера В, загальною площею:17,9 кв.м.), гаражу (літера Г, загальною площею 34,0 кв.м.), складу (літера Д, загальною площею 22,6 кв.м.).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16.04.1991 відповідно до рішення виконкому Ленінської районної ради народних депутатів №146, ОСОБА_1 було надано дозвіл на розміщення павільйону для заняття індивідуальною трудовою діяльністю по дрібному ремонту автомобілей розміром 6х10. В цьому ж році, він здійснив на вказаній ділянці забудову, побудувавши: майстерню по обслуговуванню автомобілів (літера А, загальною площею: 61,4 кв.м.), магазин харчових продуктів (літера Б, загальною площею:83,9 кв.м.), офіс (літера В, загальною площею:17,9 кв.м.), гараж (літера Г, загальною площею 34,0 кв.м.), склад (літера Д, загальною площею 22,6 кв.м.), загальна площа складає 219,8 кв.м.

Позивач зазначає,що вказані споруди побудовані в 1991 році, а тому право власності на збудоване до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» нерухоме майно набувається в порядку ,

який існував на час його будівництва, а не виникає в зв`язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом ,яка є лише офіційним визнанням державою такого права, а не підставою його виникнення.

До 05.08.1992 не була передбачена процедура введення будинків в експлуатацію при оформленні права власності та не потребують введення в експлуатацію будинки, збудовані до 05.08.1992,при набутті права власності на такі об`єкти. Документом,який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05.08.1992 житлових будинків, господарських будівель та споруд ,які не підлягають прийняттю в експлуатацію є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.

Але , ст.31 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції чинній на дату подання позову ,визначено виключний перелік необхідних документів, які подаються під час реєстрації прав на об`єкти нерухомого майна ,що були закінчені будівництвом до 05 серпня 1992 року:виписка із погосподарської книги,надана виконавчим органом міської ради або відповідною архівною установою та документ,що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об`єктом .

Позивач зазначає,що оскільки він фактично здійснив самочинне будівництво вказаних споруд, виписка із погосподарської книги у нього відсутня, а в зв`язку з тим, що він здійснив будівництво на земельній ділянці ,що не була належним чином відведена для цієї мети відсутній документ,що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об`єктом.

На звернення до Управління з питань містобудування та архітектури виконкому Полтавської міської ради з проханням надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки , він отримав відповідь щодо необхідності надання документів ,що підтверджують право власності на об`єкти нерухомого майна ,розташовані на земельній ділянці, яка пропонується для відведення.

Отже ,єдиний спосіб визнати та зареєструвати право власності на вказане майно це звернення до суду.

Зазначені вище споруди відповідають вимогам державних будівельних норм, а також за результатами вказаного технічного обстеження встановлено готовність до експлуатації та можливість надійної та безпечної експлуатації вказаних споруд, недоліки за результатами обстеження не виявлені. Враховуючи те, що позивач побудував громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами з дотриманням будівельних і технічних норм та правил, що не порушує права чи інтереси інших осіб, на земельній ділянці, яка перебуває у комунальній власності та відповідач як орган місцевого самоврядування протягом тривалого часу не порушував питання щодо звільнення земельної ділянки позивачем ,просив задовольнити позов визнавши право власності позивача на вказані будівлі.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 16.11.2023 відкрито загальне позовне провадження у справі.

01.12.2023 представником відповідача було подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечив проти задоволення позовних вимог, з огляду на таке. Рішенням виконкому Ленінської районної ради народних депутатів від 16.04.1991 року

ОСОБА_1 було надано дозвіл на розміщення павільйону 6х10 м. для зайняття індивідуальною трудовою діяльністю з дрібного ремонту автомобілів, тобто мова йде про право користування земельною ділянкою. Згідно з технічним паспортом ,розмір будівель споруджених на вказаній земельній ділянці, значно перевищує розміри земельної ділянки, яка зазначена у рішенні виконкому. Земельна ділянка на якій здійснено самочинне будівництво, і яка не була передана у користування позивачеві вважається самозахопленою. ОСОБА_1 до клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою не було додано графічні матеріали виготовлені сертифікованим архітектором на відкоригованій топооснові з обґрунтуванням площі та меж земельної ділянки, що пропонується для відведення з дотриманням нормативних вимог та затвердженої містобудівної документації. Правовстановлюючий документ на земельну ділянку у позивача відсутній, оскільки ним не було надано Управлінню з питань містобудування та архітектури необхідних документів та матеріалів. Виписка з господарської книги у позивача також відсутня, у зв`язку з тим що він здійснив самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети і відсутності правовстановлюючого документу. Розгляд питань самочинного будівництва належить до

компетенції Тимчасової комісії з розгляду питань самочинного будівництва у м. Полтаві. Витяг з протоколу засідання комісії буде наданий після проведення такого засідання.

15.12.2023 позивачем було надано відповідь на відзив, в якій останній вказав що твердження відповідача про те, що земельна ділянка вважається самозахопленою, не відповідає дійсності, оскільки в 1998 році, ОСОБА_1 було оформлено технічний звіт по інвентаризації земельної ділянки по АДРЕСА_2 . Звіт оформлено на приватне підприємство «Фірма «Макс», яке знаходиться в спірному нерухомому майні і єдиним засновником якого є ОСОБА_1 . У зазначеному звіті по інвентаризації встановлено що земельна ділянка на якій розміщено нерухоме майно має площу 572,28 кв.м., а також вказаний звіт має Акт встановлення погодження меж землекористування, який містить зокрема погодження меж і безпосередньо з відповідачем управління житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Полтавської міської ради. Також, 11.07.2000 Полтавським міським управлінням земельних ресурсів було надано довідку №28-13/304 про визначення грошової оцінки земельної ділянки в

АДРЕСА_2 , вказана довідка була видана на земельну ділянку площею 573 кв.м. 31.01.2003 Полтавським міським управлінням земельних ресурсів було надано довідку №989 про присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці. Кадастровий номер присвоєно земельній ділянці з площею 572,3 кв.м., за адресою АДРЕСА_1 . На підставі зазначеної вище довідки ПП «Фірма «Макс» щорічно, до цього часу по 2023 рік включно сплачує земельний податок до місцевого бюджету, розпорядником якого є Полтавська міська рада, яка не мала жодних заперечень щодо користування ОСОБА_1 та його підприємством вказаною земельною ділянкою та сплати відповідних податків. У зв`язку зі змінами в законодавстві позивачем не було вчасно та належним чином оформлено право фактичного користування земельною ділянкою, а відсутність документів які підтверджують право власності на нерухоме майно, й стало причиною для звернення до суду. Тимчасова комісія з розгляду питань самочинного будівництва в м. Полтаві 04.08.2020 вже приймала рішення щодо майна позивача і вказаним рішенням вирішення питання покладено на розсуд суду. Вказав, що все зазначене, підтверджує відсутність обґрунтованих заперечень щодо використання ОСОБА_1 земельної ділянки, а також підтверджує те, що він користується земельною ділянкою відкрито та тривалий час, сплачуючи земельний податок. Позивач позбавлений можливості належним чином оформити право користування вказаною земельною ділянкою, у позасудовий спосіб. Просив задовольнити позовні вимоги.

22.12.2023 представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначено, що в матеріалах справи відсутня інформація про розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Позивачу була надана в користування земельна ділянка розміром 6х10 м. Доказів надання дозволу від власника земельної ділянки на розроблення проекту землеустрою позивач не надав. Необхідно враховувати те, що позивачу була надана в користування для розміщення павільйону для заняття індивідуальною трудовою діяльністю земельна ділянка розміром 6х10 м. Тобто позивач може розробити технічну документацію із землеустрою, лише на земельну ділянку розміром 6х10 метрів, оскільки саме на неї поширюється його право користування. Фірма «Макс» не є власником, або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому, не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдиною можливою формою здійснення плати за землю для нього, як землекористувача є орендна плата. Позивач не надав витяг із державного земельного кадастру про внесення даних вказаної земельної ділянки до Державного земельного кадастру а також вказані відомості нормативно-грошової оцінки земельної ділянки. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 27.02.2024 явку позивача ОСОБА_1 було визнано обов`язковою.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 28.03.2024 було залучено в якості третіх осіб які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Управління

Державної інспекції архітектури та містобудування в Полтавській області, Департамент земельних і водних ресурсів та земельного кадастру Полтавської міської ради, Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, Управління з питань містобудування та архітектури Полтавської міської ради.

03.05.2024 представник головного управління Держгеокадастру у Полтавській області через канцелярію суду надав письмові пояснення, у яких зазначив, що зважаючи на відсутність зазначення у позові кадастрового номера земельної ділянки, на якій розташований будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, збудований ОСОБА_1 у Головного управління відсутня можливість встановити правовий статус даної земельної ділянки. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Враховуючи те, що Головне управління Держгеокадастру не володіє відомостями, які б свідчили про відсутність заперечень з боку Полтавської міської ради, як власника земельної ділянки на якій здійснено будівництво, позов підлягає залишенню без задоволення.

03.05.2024 представник третьої особи Державної інспекції архітектури та містобудування України через канцелярію суду надав письмові пояснення, в яких вказав, що позивачем не надано документу, який би підтверджував, що останній є власником земельної ділянки, а також матеріали справи не містять відомостей щодо виділення позивачу земельної ділянки під уже збудоване нерухоме майно, або відомостей щодо відмови у такому виділенні. Наявність технічного паспорту не є доказом відсутності порушень будівельних норм, а лише встановлює технічну можливість експлуатації. Встановити наявність або відсутність відхилень від вимог державних будівельних норм можливо тільки за результатами експертизи проектів будівництва. Технічне обстеження виконується вже після визнання права власності на самочинно збудований об`єкт за рішенням суду та не може слугувати підставою для прийняття цього рішення. Позивачем до суду не надано і матеріали даної справи не містять результатів експертизи проекту будівництва, як доказ відсутності істотних порушень будівельних норм і правил у збудованому об`єкті нерухомості, тому відсутні умови для визнання права власності на них на підставі рішення суду. Матеріали справи не містять доказів того, що позивач звертався до органів державного архітектурно-будівельного контролю для набуття права власності та введення об`єкта в експлуатацію у встановленому законом порядку. Законодавством не передбачено можливості звернення до суду з вимогою про визнання права власності на об`єкт незавершеного будівництва який не прийнято у встановленому законом порядку до експлуатації, у такому випадку об`єкт незавершеного будівництва ще не набув статусу нерухомого майна як об`єкта цивільного права. Просив врахувати пояснення при розгляді справи.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 09.05.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач та його представник в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, наполягали на їх задоволенні, надали пояснення ,аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача Полтавської міської ради у судове засідання не з`явився. Про дату і час був повідомлений належним чином. Надав до суду заяву, у якій позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні.

Представник третьої особи Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області у судове засідання не з`явився. Надав до суду заяву, у якій проси провести розгляд справи за його відсутності та врахувати правову позицію, викладену у наданих поясненнях, при ухваленні рішення.

Представник третьої особи Державної інспекції архітектури та містобудування України у судове засідання не з`явився, про дату і час судового засідання був повідомлений належним чином. У наданих поясненнях просив провести розгляд справи без його участі.

Представник третьої особі Департаменту земельних і водних ресурсів та земельного кадастру Полтавської міської ради у судове засідання не з`явився, по дату і час судового засідання був повідомлений належним чином. Заяв або клопотань до суду не подав.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно з випискою з рішення №146 виконкому Ленінської районної ради народних депутатів від 16.04.1991 ОСОБА_1 дозволено розміщення павільйону для заняття індивідуальною трудовою діяльністю по дрібному ремонту автомобілей, розміром 6х10 м. в районі вул. Соціалістичної (а.с.7).

Відповідно до рішення Полтавської міської ради від 26.03.2001 «Про зміну назви вулиць та провулків у місті», АДРЕСА_2 переіменована на Великорогізнянську(а.с.82).

Як вбачається з технічного паспорту на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, за адресою

АДРЕСА_1 , розміщено майстерню по обслуговуванню автомобілів (літера А, загальною площею:61,4 кв.м.), магазин харчових продуктів (літера Б, загальною площею:83,9 кв.м.), офіс (літера В, загальною площею:17,9 кв.м.), гараж (літера Г, загальною площею 34,0 кв.м.), склад (літера Д, загальною площею 22,6 кв.м.), загальна площа складає 219,8 кв.м. Вказані будівлі та споруди побудовані в 1991 році.(а.с.9-22).

Відповідно до звіту про проведення технічного обстеження від 27.01.2020 за результатами проведеного технічного обстеження об`єкта: громадського будинку з господарськими (допоміжними) будівлями і спорудами, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , встановлено можливість його надійної та безпечної експлуатації (а.с.23-61).

Звітом про оцінку майна від 17.07.2023 вартість нежитлових будівель загальною площею 219,8 кв.м. що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 становить 250210,00 грн. (а.с 61-76).

Відповідно до листа управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради від 05.03.2020 №01-02-01-15/45

ОСОБА_1 було повідомлено, що для розгляду питання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,572 га на АДРЕСА_1 для обслуговування громадського будинку з господарськими (допоміжними) будівлями і спорудами необхідно додати графічні матеріали виготовлені сертифікованим архітектором на відкоригованій топооснові з обґрунтуванням площі та меж земельної ділянки, що пропонується для відведення з дотриманням нормативних вимог та затвердженої містобудівної документації та надати документи що підтверджують право власності на об`єкти нерухомого майна (а.с. 83-84).

Як вбачається з технічного звіту по інвентаризації земельної ділянки фірми «МАКС» по вул. Соціалістичній в м. Полтаві арх. №0043-Л 1998 р. встановлено, що земельна ділянка на якій розміщено нерухоме майно по АДРЕСА_2 має площу 572,28 кв.м.(а.с. 107-124).

Згідно з довідкою про визначення грошової оцінки земельної ділянки в м. Полтаві виданою Полтавським міським управлінням земельних ресурсів виконавчого комітету Полтавської міської ради від 11 липня 2000 року, землекористувачем за якою вказано фірму «МАКС», площа земельної ділянки у АДРЕСА_2 складає

572 кв.м., а загальна ціна ділянки 132761,20 грн (а.с. 131).

Довідкою КП Полтавський міський центр земельного кадастру Полтавського міського управління земельних ресурсів №989 від 31.01.2003 земельній ділянці, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , площею 572, 3 кв.м. присвоєно кадастровий номер 5310136700:16:002:0022 (а.с. 132).

Відповідно до податкових декларацій з плати за землю, Фірма «МАКС» з 2017 по 2023 рік сплачувала земельний податок з юридичних осіб (а.с. 133-164).

Згідно з витягом з протоколу засідання тимчасової комісії з розгляду питань

самочинного будівництва м. Полтава №Пр/01.3/05 від 04.08.2020, вирішення питання визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, покладено на розсуд суду (а.с.208-209).

Згідност. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно частини першої статті15, частини першої статті16 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

У частині першій та другійстатті 2 ЦПК Українизакріплено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

У частині першійстатті 11 ЦПК Українипередбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Відповідно до частини четвертоїстатті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 травня 2021 року у справі № 680/195/19 (провадження № 61-18748св20) зазначено, що «завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту. Отже, необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність певного суб`єктивного права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку відповідача. Тому на позивача покладений обов`язок обґрунтувати свої вимоги поданими до суду доказами, тобто довести, що його права та інтереси порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року в справі

№ 925/642/19 (провадження № 12-52гс20) зазначено, що «порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову».

За змістом частини першоїстатті 328 ЦК Україниправо власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У частині другійстатті 331 ЦК Українивказано, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно зістаттею 392 ЦК Українивласник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці, встановлюютьсястаттею 376 цього Кодексу(частини друга-четвертастатті 375 ЦК України).

Згідно з положеннями ч.1 статті 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Відповідно до частин другої, третьої, п`ятої статті 376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Відповідно до п.п. 12,14,15,16 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)», у справах, пов`язаних із самочинним будівництвом нерухомого майна, суди мають враховувати, що за загальним правилом особа, яка здійснила або здійснює таке будівництво, не набуває права власності на нього (частина друга статті 376ЦК).

Разом із цим власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно (частина друга статті 375 ЦК), тому на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб (частина п`ята статті 376 ЦК).

На підставі частини третьої статті 376 ЦК суд може задовольнити позов про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно на земельній ділянці, що не надавалася у власність чи користування особі, яка збудувала його, якщо їй у встановленому законом порядку було передано земельну ділянку у власність або надано у користування під уже збудоване нерухоме майно відповідно до її цільового призначення, та за умови, що будівництво велося з додержанням архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил згідно із законодавством, містобудівною та проектною документацією, а також у разі, якщо ці обставини були предметом розгляду компетентного державного органу (частина третя статті 375 ЦК).

При цьому суд має враховувати, що відсутність заперечень власника земельної ділянки проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила самочинне будівництво, чи визнання такого позову має бути обґрунтовано відповідними

доказами, що підтверджують право на вчинення таких процесуальних дій, зокрема, договорами купівлі продажу земельної ділянки, оренди, міни.

Виходячи зі змісту частини третьої статті 376ЦК, при доведенні визначених нею умов суд може визнати право власності на самочинно збудоване майно також за особою, яка його збудувала, якщо після закінчення будівництва земельну ділянку цій особі було передано у власність або надано у користування, або з власником земельної ділянки, на якій розміщено майно, укладено договір суперфіцію (частина перша статті 413 ЦК) відповідно до її цільового призначення.

Вирішуючи справи такої категорії, суд має виходити з того, що надання земельної ділянки під уже збудоване нерухоме майно чи укладення договору суперфіцію може відбутися як до пред`явлення позову до суду, так і після цього.

Позов особи, яка самочинно збудувала нерухоме майно на земельній ділянці, власником або користувачем якої є інша особа, про визнання права власності на цю нерухомість може бути задоволено судом на підставі частини третьої статті 376 ЦК, якщо буде встановлено, що власник або користувач земельної ділянки не заперечує проти цього, будівництво не порушує права інших осіб і відповідає будівельним, архітектурним, санітарним, екологічним та іншим нормам і правилам, державним стандартам.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина перша, третястатті 13 ЦПК України).

Згідно зістаттею 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частинами першою-другоюстатті 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд не бере до уваги посилання позивача на те, що вказані будівлі та споруди побудовані в 1991 році, що підтверджується технічним паспортом ,оскільки технічний паспорт виготовлений на замовлення позивача та відомості про дату завершення будівництва внесені з його слів .Інших належних та допустимих доказів суду не надано.

Але ,навіть якщо припустити ,що вказані будівлі та споруди були побудовані в 1991 році ,то не заслуговують на увагу посилання позивача на те, що до 05.08.1992 не була передбачена процедура введення будинків в експлуатацію при оформленні права власності з наступних підстав.

Процедура реєстрації була передбачена Інструкцією про порядок реєстрації будинків і домоволодінь у містах і селищах міського типу УРСР від 15.01.1966 ,яка втратила чинність 19.01.1996.

Відповідно до п.4 гл.2 вказаної Інструкції ,реєстрації підлягають всі будинки і домоволодіння в межах міст і селищ міського типу УРСР ,що належать місцевим Радам депутатів ,трудящих ,державним, кооперативним та громадським установам, підприємствам і організаціям , а також ті будинки і домоволодіння , які належать громадянам на праві особистої власності.

Будинки, що підлягають державній реєстрації ,повинні бути закінчені будівництвом і прийняті в експлуатацію за актом, затвердженим виконкомом місцевої Ради депутатів трудящих.

Різні службові будівлі та споруди (сараї,літні кухні та ін.) не можна реєструвати окремо від житлового будинку.

Таким чином, процедура прийняття в експлуатацію будинків, закінчених будівництвом існувала і позивач ,вказуючи ,що будинок з господарськими будівлями та спорудами побудований в 1991 році , не надав суду акт ,затверджений виконкомом місцевої Ради депутатів трудящих про прийняття його в експлуатацію.

З урахуванням наведеного ,суд дійшов висновку , що земельна ділянка для будівництва побудованих позивачем об`єктів нерухомості у власність або користування позивачеві не надавалась, споруди побудовані ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , збудовані на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети, а отже є самочинним будівництвом. Власником земельної ділянки на якій розташовані зазначені споруди є Полтавська міська рада, а тому визнання права власності за позивачем на вказане самочинне будівництво, за відсутності законних підстав, порушує встановлений законодавством порядок набуття права власності на майно.

Отже ,суд вважає позовні вимоги необгрунтованими та такими ,що задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимогст. 141 ЦПК Українисудові витрати суд покладає на позивача в разі відмови в позові.

Керуючись ст.12-13,76-81,89,258,263-265,354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Полтавської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Управління Державної інспекції архітектури та містобудування в Полтавській області, Департамент земельних і водних ресурсів та земельного кадастру Полтавської міської ради, Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, Управління з питань містобудування та архітектури Полтавської міської ради, про узаконення самочинного будівництва - відмовити в повному обсязі.

Рішення суду може бути оскаржено учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки в апеляційному порядку повністю або частково, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду або через Ленінський районний суд м. Полтави.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Полтавська міська рада, код ЄДРПОУ 24388285, місцезнаходження: м.Полтава, вул. Соборності, 36.

Третя особа: Управління Державної інспекції архітектури та містобудування в Полтавській області, код ЄДРПОУ 44245840, адреса: вул. Гоголя, 25, м. Полтава.

Третя особа: Департамент земельних і водних ресурсів та земельного кадастру Полтавської міської ради, код ЄДРПОУ 25165593, адреса: вул. Соборності, 36, м. Полтава.

Третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, код ЄДРПОУ 39767930, адреса: вул. Затишна, буд.23, м. Полтава.

Третя особа: Управління з питань містобудування та архітектури Полтавської міської ради, код ЄДРПОУ 02498808, адреса: вул. Соборності, 36, м. Полтава

Повний текст рішення складений 21.06.2024

Суддя В.В.Москаленко