Постанова
від 20.06.2024 по справі 916/3515/23
ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД


П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2024 року м. ОдесаСправа № 916/3515/23

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Діброви Г.І., Савицького Я.Ф.

секретар судового засідання - Кратковський Р.О.

за участю представників учасників справи:

від позивача - Прохоров Ю.Г., довіреність від 14.12.2021р.;

від відповідача - Гамей В.В., ордер серія АВ №1119480 від 29.02.2024р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційні скарги Державного підприємства „Гарантований покупець" та Товариства з обмеженою відповідальністю „Екотех-юг"

на рішення Господарського суду Одеської області від 02.02.2024, повний текст складено та підписано 19.02.2024

у справі №916/3515/23

за позовом Державного підприємства „Гарантований покупець"

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Екотех-юг"

про стягнення 1 878 832,83 грн,-

головуючий суддя - Желєзна С.П.

місце прийняття рішення: Господарський суд Одеської області

В судовому засіданні 20.06.2024 року згідно ст.233 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2023 року Державне підприємство „Гарантований покупець" звернулось до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Екотех-юг" про стягнення заборгованості у загальному розмірі 1 878 832,83 грн., яка складається із переплати за електричну енергію у розмірі 1 524 208,09 грн., пені у розмірі 187 505,63 грн., штрафу у розмірі 106 694,56 грн., 3% річних у розмірі 15 410,34 грн., збитків від інфляції у розмірі 45 014,21 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на фактичний відпуск електричної енергії за договором №15065/01 від 25.04.2018 на суму, яка є меншою, ніж розмір перерахованих на рахунок відповідача грошових коштів, які відповідачем у добровільному порядку повернуті не були.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 02.02.2024 року у справі №916/3515/23 (суддя Желєзна С.П.) позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Екотех-юг» на користь державного підприємства «Гарантований покупець» переплату у розмірі 1 524 208,09 грн., збитки від інфляції у розмірі 37 207,14 грн., пеню у розмірі 180 296,36 грн., штраф у розмірі 106 694,56 грн., 3% річних у розмірі 15 410,34 грн., судовий збір у розмірі 27 957,24 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Місцевий господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 1524208,09 грн., яка є різницею між сумою сплачених коштів та вартістю придбаної електричної енергії.

Щодо позовних вимог в частині нарахування позивачем 3% річних у розмірі 15 410,34 грн. та збитків від інфляції у розмірі 45 014,21 грн., які були нараховані на суму надлишково сплачених коштів за кожний період окремо до 22.06.2023, господарський суд дійшов висновку, що розмір заявлених до стягнення позивачем 3% річних є правильним. Натомість, у розрахунку збитків від інфляції позивачем було допущено помилки, оскільки правильними сумами збитків є 17 516,58 грн., 2125,50 грн., 2561,47 грн., 15003,59 грн., які нараховані на суми надмірно сплачених коштів за серпень 2021, червень-серпень 2022 року відповідно, а тому суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог у вказаній частині шляхом стягнення збитків від інфляції у загальному розмірі 37 207,14 грн.

Щодо позовних вимог в частині нарахування позивачем на підставі п. 4.7 договору №15065/01 від 25.04.2018 пені у розмірі 187 505,63 грн. та штрафу у розмірі 106 694,56 грн., господарський суд дійшов висновку, що сума штрафу розрахований позивачем правильно, а, отже, вимоги позивача у названій частині суд задовольнив у повному обсязі (1 524 208,09 грн. *7% = 106 694,56 грн.).

Разом з тим, перевіривши розрахунок пені, господарський суд дійшов висновку, що пеня на надлишково сплачені кошти за електричну енергію у серпні 2021 була розрахована позивачем із порушенням строку, визначеного приписами ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України. З огляду на що дійшов висновку, що правильним розміром пені є сума у розмірі 180 296,36 грн., а тому задовольнив частково позовні вимоги у названій частині.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Екотех-юг» звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 02.02.2024 року у справі №916/3515/23 в частині задоволених вимог і постановити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Заявник апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції неправильно встановив фактичні обставини справи при її вирішенні, а також порушив норми матеріального та процесуального права про винесені оскаржуваного рішення.

Апелянт вказує, що позивач у позовній заяві визначив заборгованість відповідача по переплаті за куплену ДП «Гарантований покупець» електричну енергію у розмірі 1 524 208 грн. 09 коп. Однак позивач не врахував, що він також має заборгованість перед відповідачем.

Скаржник зазначає, що відповідно до абз. 13 п.6 ст. 65 ЗУ «Про ринок електричної енергії» Гарантований покупець та виробник за «зеленим» тарифом при виникненні взаємної однорідної заборгованості мають право проводити зарахування зустрічних однорідних вимог між собою за взаємною згодою сторін.

Приписами Наказу Міністерства енергетики України від 21.03.2022 №132 визначено, що на період дії воєнного стану та протягом наступного місяця після його завершення між сторонами має застосовуватись система зарахування зустрічних вимог.

Згідно з п.9 наказу від 21.03.2022 №132, починаючи з лютого 2022 року, сума зобов`язань, що залишились після проведення розрахунків відповідно до п.8 цього Наказу станом на 1 число розрахункового місяця, підлягає оплаті шляхом зарахування зустрічних вимог непогашених грошових зобов`язань в розрахунковому місяці.

Відтак, враховуючи вказані норми, апелянт вважає, що наявна заборгованість підлягає частковому погашенню шляхом зарахування наявних зустрічних вимог ТОВ «Екотех-юг» перед ДП «Гарантований покупець».

Зокрема, заборгованість позивача перед відповідачем становить 893 270,05 грн, яка утворилась у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань щодо розрахунку за поставлену відповідачем електроенергію у 2021-2022 році.

Крім того, апелянт зазначає, що позивач частково визнає свою заборгованість перед відповідачем, зокрема, вказане підтверджується електронним листом позивача від 20.10.2023 з актом звірки розрахунків станом на 30.09.2023, який позивач надіслав на електронну адресу відповідача.

Проте не дивлячись на таку заборгованість позивача перед відповідачем та чинні приписи законодавства, позивач у своїй позовній заяві вказує про заборгованість відповідача перед ним у розмірі 1 524 208 грн. 09 коп.

Таким чином, апелянт не визнає заборгованість перед позивачем у розмірі 893 270,05 грн. та вважає, що суму боргу, розраховану позивачем (1 524 208,09 грн) має бути зменшено на цю суму.

Крім того, за доводами скаржника, у зв`язку з тим, що позивачем було неправильно визначено суму заборгованості відповідача, відповідно, позивачем, також неправильно здійснено розрахунок інфляційних нарахувань та 3% річних.

Заявник апеляційної інстанції також звертає увагу, що пп. 16. п. 1 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 визначено, що на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупинено дію нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» між учасниками ринку електричної енергії.

Таким чином рішення господарського суду в частині стягнення з ТОВ «Екотех-юг» пені та штрафу є неправомірним та підлягає скасуванню.

Крім того, в прохальній частині апеляційної скарги Товариством з обмеженою відповідальністю «Екотех-юг» сформульовано клопотання про визнання поважними причини пропущення строку на подання доказів, долучених до цієї апеляційної скарги, поновити цей строк та долучити до матеріалів справи докази згідно переліку додатків до апеляційної скарги.

Обґрунтовуючи підстави для поновлення пропущеного строку для подання доказів на стадії апеляційного перегляду, скаржник вказує, що останній не мав можливості вчасно надати відзив на позовну заяву з доказами, оскільки не отримував ухвалу про відкриття провадження по справі.

Відповідачу стало відомо про цю судову справу, коли підготовче провадження у справі вже було закрито протокольною ухвалою суду від 20.11.2023, а представник відповідача ознайомився з матеріалами справи лише 04.01.2024 року.

Крім того, за доводами скаржника, місто Херсон, у якому зареєстроване та здійснювало свою діяльність Товариство з обмеженою відповідальністю «Екотех-юг» стало одним із перших, яке захопили війська російської федерації. Внаслідок постійних обстрілів, актів розкрадання тощо, підприємство зазнало значних збитків та понесло чисельні майнові втрати, і на теперішній час перебуває у скрутному матеріальному становищі.

З початку бойових дій, спричинених військовою агресією російської федерації, ТОВ «Екотех-юг» тимчасово було позбавлено доступу до офісу підприємства та місць розташування виробничих потужностей підприємства.

Зважаючи на викладене, відповідач не мав змоги під час розгляду справи у суді першої інстанції забезпечити належне судове представництво та не мав можливості висловити свою позицію у справі та надати відповідні докази у встановлені судом строки.

Державне підприємство „Гарантований покупець", також не погодилось з рішеннями суду, звернулось з апеляційною скаргою до Південно-західного апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 02.02.2024 року по справі №916/3515/23 в частині відмови у задоволенні позовних вимог та в цій частині ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог повністю.

Заявник апеляційної скарги вважає, що рішення суду в оскаржуваній частині прийнято з неповним дотриманням норм матеріального права, зокрема, ст.ст.11,509, 530, 625 ЦК України, ст.ст. 174,193, 232 ГК України, ч.1 ст. 2 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», ст.ст 19,92, 129, 129-1 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини та процесуального права - ст.ст. 2,7, 13,73,74,86, 202, 236, параграфів 2-4 Глави 6 Розгляду справи по суті ГПК України.

Скаржник зазначає, що при ухвалені оскаржуваного рішення, Господарський суд Одеської області не взяв до уваги наступні обставини, які мають значення для вирішення справи:

-неврахування положень п.7 прикінцевих положень ГК України щодо нарахування пені під час дії карантину;

-неврахування вірності розрахунку інфляційних втрат.

Апелянт вказує, що нарахував до стягнення з відповідача пеню за розрахунковий період серпень 2021 з 06.09.2022 по 22.06.2023, тобто період нарахування пені повністю входить в період дії карантину встановленого КМУ з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Таким чином здійснений позивачем розрахунок є вірним та відповідає вимогам чинного законодавства, а висновки суду в частині відмови в позовних вимогах є помилковими.

Щодо тверджень суду про невірність здійснення розрахунку інфляційних нарахувань, скаржник звертає увагу, що суд не наводить в оскаржуваному рішенні з чого саме він зробив такий розрахунок інфляційних нарахувань та в чому саме є невірний розрахунок позивача. Таким чином апелянт не може погодитись з висновками суду в цій частині, оскільки зроблений розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства та є вірним.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду Одеської області від 02.02.2024, повний текст складено та підписано 19.02.2024 у справі №916/3515/23; встановлено відповідачу згідно з нормами ст.263 ГПК України строк для подання відзиву (з доказами його направлення скаржнику) на апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі; призначено розгляд апеляційної скарги Державного підприємства «Гарантований» покупець до розгляду на 30 травня 2024 року о 12:00 год.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Екотех-юг» на рішення Господарського суду Одеської області від 02.02.2024, повний текст складено та підписано 19.02.2024 у справі №916/3515/23; встановлено строк для подання позивачу відзиву на апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі. До відзиву мають бути додані докази надсилання (надання) копії відзиву та доданих до нього документів скаржнику. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу відповідно до приписів статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції; об`єднано розгляд апеляційних скарг Державного підприємства «Гарантований покупець» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Екотех-юг» в одне апеляційне провадження; призначено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Екотех-юг» до сумісного розгляду з апеляційною скаргою Державного підприємства «Гарантований покупець» на 30 травня 2024 року о 12:00 год.

У відзиві на апеляційну скаргу Державне підприємство «Гарантований покупець» просило відмовити у задоволенні клопотання відповідача про долучення доказів до апеляційної скарги, у разі задоволення клопотання про долучення доказів до апеляційної скарги надати позивачу строк на подачу доказів, що спростовують докази відповідача, відмовити у задоволенні апеляційної скарги ТОВ «Екотех-юг» на рішення Господарського суду Одеської області від 02.02.2024 у справі №916/3515/23.

10.05.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява від представника Державного підприємства „Гарантований покупець" - Прохорова Юрія Геннадійовича про участь у судових засіданнях, в тому числі, призначеному на 30 травня 2024 року о 12:00 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи відеоконференцзв`язку „EASYCON" (e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_1 ).

17.05.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява від представника Товариства з обмеженою відповідальністю „Екотех-юг" - Гамея Валентина Володимировича про участь у судових засіданнях, в тому числі, призначеному на 30 травня 2024 року о 12:00 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи відеоконференцзв`язку „EASYCON" (e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2 , НОМЕР_2).

Разом з тим суддя зі складу колегії суддів, який є суддею-доповідачем, Колоколов С.І., з 09.05.2024 по 10.05.2024 відповідно до наказу в.о. голови Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.05.2024 №114-в, та з 13.05.2024 по 24.05.2024 відповідно до наказу в.о. голови Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.05.2024 №115-в, перебував у відпустці.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.05.2024 заяву представника Державного підприємства „Гарантований покупець" - Прохорова Юрія Геннадійовича про участь в судових засіданнях, зокрема, призначеного на 30 травня 2024 року о 12:00 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено; заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю „Екотех-юг" - Гамея Валентина Володимировича про участь в судових засіданнях, зокрема, призначеного на 30 травня 2024 року о 12:00 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено; судові засідання ухвалено проводити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення „EASYCON".

29.05.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю „Екотех-юг" через систему «Електронний суд» подало клопотання про зупинення розгляду справи, відповідно до якого просить суд зупинити провадження по справі №916/3515/23 до закінчення перегляду в касаційному порядку справи №910/4439/23 за позовом ТОВ «Екоенерджи Дінпро» до ДП „Гарантований покупець" про стягнення коштів.

Обґрунтовуючи вказане клопотання, відповідач, з посиланням на Наказ Міністерства енергетики України від 21.03.2022 №132 зазначає, що останній в поданій апеляційній скарзі наголошував, що позивач має борг перед відповідачем у розмірі 893 270,05 грн., що зумовлює часткове погашення заборгованості шляхом зарахування наявних зустрічних позовних вимог ТОВ „Екотех-юг" перед ДП „Гарантований покупець".

Разом з тим, відповідач вказує, що регулювання правовідносин між ДП «Гарантований покупець» та виробника електричної енергії щодо здійснення розрахунків за «зеленим» тарифом в умовах особливого періоду (воєнного стану), здійснювалось відповідно до Наказів Міністерства енергетики України №140 та №206.

Зокрема, Наказом 206 встановлювались для ДП «Гарантований покупець» мінімальні відсотки виплат (у вигляді 18%) виробника електроенергії з ВДЕ (відновлювальні джерела електроенергії) вартості отриманої електроенергії, а залишок слід сплачувати пропорційно лише за наявності коштів на рахунку.

Таким чином, відповідач вважає, що порядок та сума можливого зарахування зустрічних вимог шляхом проведення взаєморозрахунків між сторонами справи мав би регулюватись вказаними вище Наказами.

Однак, на сьогодні наявна актуальна проблематика щодо співвідношення та взаємозв`язку норм згаданих вище наказів щодо наявності у ДП «Гарантований покупець» лімітів розрахунків за ч.1 ст. 530 ЦК України , ч.8 ст. 16 ЗУ «Про ринок електричної енергії» та п.10.4 Порядку №641, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.04.2019 року щодо виконання грошового зобов`язання у розмірі 100% оплати за поставлену електричну енергію, адже наведені норми є взаємосуперечливими.

Так, Верховний Суд у постановах від 21.03.2024 року у справі 3916/6185/23 та від 11.04.2024 у справі №910/9100/22 зробив висновок, що наказ не змінює обов`язок ДП «Гарантований покупець» здійснити остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100% оплати випущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення НКРЕКП щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.

Водночас, Верховний Суд в ухвалах від 11.01.2024 у справі №910/1417/22 та від 17.05.2024 у справі №910/4439/23 виклав протилежну позицію та вказав, що слід розрізняти правовідносини купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом під час дії воєнного стану та в період до введення воєнного стану, що і зумовлює необхідність застосування Наказів №104 та №206.

При цьому, Наказ 140 від 05.07.2022 втратив чинність, а Наказом №136 від 01.04.2024 було скасовано дію Наказу №206, що лише додає зайвих непорозумінь у без того складної ситуації.

Враховуючи вищевикладені обставини, ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.04.2024 справу №910/4439/23 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у зв`язку з необхідністю відступлення від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухвалених постановах Верховного суду від 21.03.2024 року у справі 3916/6185/23 та від 11.04.2024 у справі №910/9100/22 з метою забезпечення єдності судової практики щодо застосування ч.8 ст. 16 ЗУ «Про ринок електричної енергії» та п.10.4 Порядку №641, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.04.2019 року, Наказу №206 у відносинах між ДП «Гарантований покупець» та виробником електричної енергії при здійсненні розрахунків за «зеленим» тарифом в умовах особливого періоду (воєнного стану).

Відтак, з огляду на вищевикладені обставини, відповідач вважає, що справа №910/4439/23, яка передана на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, має безпосередній влив на хід та можливі результати розгляду цієї справи в межах її спірних правовідносин.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.05.2024 повідомлено учасників справи про те, що розгляд апеляційної скарги у справі №916/3515/23 відбудеться 20 червня 2024 року о 14:00 год.; судове засідання ухвалено провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення «EasyCon».

Щодо клопотання скаржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Екотех-юг» про визнання поважними причини пропущення строку на подання доказів, долучених до апеляційної скарги, поновлення строку та долучення до матеріалів справи доказів згідно переліку додатків до апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

У відповідності до положень статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Межі перегляду в суді апеляційної інстанції передбачено у статті 269 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до частини першої якої суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частиною третьою статті 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Наведені положення передбачають наявність таких критеріїв для вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, як «винятковість випадку» та «причини, що об`єктивно не залежать від особи», і тягар доведення покладений на учасника справи, який звертається з відповідним клопотанням (заявою). Близька за змістом правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.04.2021 у справі №909/722/14.

Відповідно до висновку щодо застосування приписів статей 80, 269 Господарського процесуального кодексу України, викладеного Верховним Судом, зокрема, у постановах від 06.02.2019 у справі № 916/3130/17 та від 18.06.2020 у справі № 909/965/16, від 26.02.2019 у справі № 913/632/17, єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом, у тому числі апеляційної інстанції, доказів з порушеннями встановленого процесуальним законом порядку, - це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від нього, тягар доведення яких покладений на учасника справи (у даному разі - позивача).

При цьому за імперативним приписом частини четвертої статті 13 названого Кодексу кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних, зокрема, з невчиненням нею процесуальних дій.

Вказані положенні закріплені законодавцем з метою забезпечення змагальності процесу в суді першої інстанції, де сторони повинні надати всі наявні в них докази.

Виходячи з принципу змагальності сторін, сторони повинні подати всі докази на підтвердження своєї позиції саме в суді першої інстанції.

У клопотанні скаржник зазначив, що долучені докази не були подані до суду з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Зокрема апелянт посилається на те, що він не отримував ухвалу про відкриття провадження у справі. Відповідачу стало відомо про цю судову справу, коли підготовче провадження у справі вже було закрито протокольною ухвалою суду від 20.11.2023, а представник відповідача ознайомився з матеріалами справи лише 04.01.2024 року.

Крім того, за доводами скаржника, місто Херсон, у якому зареєстроване та здійснювало свою діяльність Товариство з обмеженою відповідальністю «Екотех-юг» стало одним із перших, яке захопили війська російської федерації. Внаслідок постійних обстрілів, актів розкрадання тощо, підприємство зазнало значних збитків та понесло чисельні майнові втрати, і на теперішній час перебуває у скрутному матеріальному становищі.

З початку бойових дій, спричинених військовою агресією російської федерації, ТОВ «Екотех-юг» тимчасово було позбавлено доступу до офісу підприємства та місць розташування виробничих потужностей підприємства.

Зважаючи на викладене, відповідач не мав змоги під час розгляду справи у суді першої інстанції забезпечити належне судове представництво та не мав можливості висловити свою позицію у справі та надати відповідні докази у встановлені судом строки.

Так, з Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що місценадходження Товариства з обмеженою відповідальністю «Екотех-юг» є: 73013 м.Херсон, вул. Тираспольська, 31, оф.410.

Позивачем у справі на адресу відповідача 11.08.2023 року було направлено копію позовної заяви та додатків до неї, про що свідчать наявні у матеріалах справи опис вкладення у цінний лист, поштова квитанція та накладна.

Ухвала Господарського суду Одеської області від 04.09.2023 року у справі №916/3515/23 про відкриття провадження у справі також була направлена відповідачу на його адресу. Проте, остання була повернута суду з відміткою «адресат відступній за вказаною адресою», про що свідчить наявне у матеріалах справи поштове повідомлення від 15.09.2023 року.

Ухвали Господарського суду Одеської області від 03.10.2023, 24.10.2023, 23.11.2023 та від 13.12.2023 про повідомлення також були повернуті до суду з відміткою «адресат відступній за вказаною адресою», про що свідчить наявне у матеріалах справи поштові повідомлення.

Крім того, про дати, час та місце їх проведення відповідач повідомлявся шляхом публікації оголошень на сайті Судової влади України.

04.01.2024 до суду від ТОВ «Екотех-юг» надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та клопотання про відкладення судового засідання.

У судовому засіданні 05.01.2024 судом було задоволено клопотання відповідача та оголошено перерву до 24.01.2024 о 11:00 год.

24.01.2024 до суду від ТОВ „Екотех-юг надійшло клопотання про призначення судової економічної експертизи, на вирішення якої відповідачем було запропоновано поставити наступне питання: визначити чи підтверджується документально заявлений у позовних вимогах ДП «Гарантований покупець» розмір заборгованості ТОВ «Екотех-юг» за договором №15065/01 від 25.04.2018 у загальному розмірі 1 878 832,83 грн.

У судовому засіданні 24.01.2024 судом було залишено клопотання ТОВ „Екотех-юг про призначення судової економічної експертизи без розгляду згідно з приписами ст. ст. 6, 170 ГПК України, оскільки відповідачем не було виконано обов`язку щодо реєстрації електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд».

У судовому засіданні 02.02.2024 представником ТОВ «Екотех-юг» було заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи з метою отримання документів, які мають значення для вирішення даної справи.

За результатами розгляду заявленого відповідачем клопотання судом було відмовлено у його задоволенні з огляду на недоведеність ТОВ «Екотех-юг» поважності причин неподання доказів у строки, встановлені приписами ГПК України.

Згідно зі ст. 118 Господарського процесуального кодексу України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Статтею 207 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Враховуючи належне повідомлення відповідача про розгляд справи, а також відмову судом першої інстанції у задоволенні клопотання відповідача, з огляду на недоведеність останнім поважності причин неподання доказів у строки, встановлені приписами ГПК України, право подати наведене вище клопотання відповідач втратив у зв`язку із пропуском визначеного судом строку для вчинення відповідних процесуальних дій, що має наслідком залишення цього клопотання судом апеляційної інстанції без розгляду.

При цьому, судова колегія звертає увагу на те, що причини наведені відповідачем пропуску строку для подання зазначеного клопотання не є поважними, оскільки поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Судова колегія наголошує, що закон встановлює рівні можливості для сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами.

Водночас, апеляційний суд вказує, що пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.

Щодо клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Екотех-юг» про зупинення провадження по справі, колегія суддів дійшла висновку про залишення його без розгляду, з огляду на таке.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Судова колегія зазначає, що пов`язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення.

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Пов`язаність справи полягає в тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини мають бути такими, що мають значення для даної справи.

Колегія суддів враховує, що недотримання порядку розгляду справи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, відтак безпідставне зупинення провадження у справі перешкоджає подальшому розгляду справи.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Згідно з приписами ст.169 Господарського процесуального кодексу України, заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.

У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі (ст.270 ГПК України).

Відповідно до п.6 ч.1 ст.267 ГПК України суддя-доповідач у порядку підготовки справи до апеляційного розгляду за клопотанням сторін та інших учасників справи вирішує питання про виклик свідків, призначення експертизи, витребування доказів, судових доручень щодо збирання доказів, залучення до участі у справі спеціаліста, перекладача. Підготовчі дії, визначені пунктами 5, 6 частини першої цієї статті, вчиняються з дотриманням прав всіх учасників справи подати свої міркування або заперечення щодо їх вчинення, якщо інше не передбачено цим Кодексом (ч. 2 ст.267 ГПК України).

Отже, законодавцем встановлено імперативні приписи, які зобов`язують апелянта подавати будь-які клопотання, у тому числі про призначення судової експертизи, саме разом з апеляційною скаргою у строки, обчислення яких пов`язується із поданням такої скарги.

Так колегія суддів зазначає, що скаржником клопотання про зупинення провадження з апеляційною скаргою не подавалося, а тому суд апеляційної інстанції у порядку підготовки справи до апеляційного розгляду дане питання не вирішувалось. Відтак, апелянтом клопотання про призначення експертизи заявлено після закінчення процесуального строку.

Згідно з приписами ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Судова колегія також відзначає, що з апеляційною скаргою Товариство з обмеженою відповідальністю «Екотех-юг» звернулось до суду апеляційної інстанції 13.03.2024.

Тобто, виходячи із доводів апелянта, останній не був позбавлений можливості надати відповідне клопотання разом з апеляційною скаргою, однак таких дій не вчинив, а звернувся із клопотанням про зупинення провадження лише у травні, тобто майже через 3 місяці.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу апелянта, що провадження у даній справі відкрито ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.04.2024.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що своєчасне подання клопотання про зупинення провадження залежало виключно від волі скаржника.

Відтак, колегія суддів дійшла висновку про залишення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Екотех-юг» про зупинення провадження по справі без розгляду.

В судовому засіданні в режимі відеоконференції, 20.06.2024 представник позивача підтримав доводи власної апеляційної скарги та просив її задовольнити, а також заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача.

Представник відповідача підтримав доводи власної апеляційної скарги та просив її задовольнити, а також заперечував проти задоволення апеляційної скарги позивача.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення, судова колегія апеляційної інстанції дійшла наступних висновків.

Господарським судом Одеської області та Південно-західним апеляційним господарським судом було встановлено та неоспорено учасниками справи наступні обставини.

25.04.2018 між ДП «Енергоринок» (ДПЕ) та ТОВ «Екотех-юг» (ВАД) було укладено договір №15065/01, відповідно до п. 2.3 якого ВАД зобов`язується продавати, а ДПЕ зобов`язується купувати вироблену електроенергію в точках поставки - на межі балансової належності електричних мереж, що визначені в актах розмежування балансової належності електричних мереж (додаток 3 до договору). При цьому, у кожному розрахунковому період (місяці) обсяг відпуску електричної енергії, виробленої на об`єкті електроенергетики з альтернативних джерел енергії, визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об`єкта електроенергетики, що виробляє електричну енергію з альтернативних джерел енергії, згідно з Порядком комерційного обліку електричної енергії, виробленої на об`єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії, затвердженим постановою Регулятора №472 від 04.04.2017.

31.07.2019 між ДП «Енергоринок» (ДПЕ), ТОВ «Екотех-юг» (виробник за «зеленим» тарифом), та ДП «Гарантований покупець» (Гарантований покупець) було укладено додаткову угоду №485/01 до договору №15065/01 від 25.04.2018, відповідно до п. 1 якої сторони дійшли згоди в преамбулі договору слова «ДП» «Енергоринок» (ДПЕ), що діє на підставі ліцензії на право здійснення підприємницької діяльності з оптового постачання електричної енергії від 18.01.2012 №579645 та має статус платника податку на прибуток на загальних умовах замінити на слова ДП "Гарантований покупець" (Гарантований покупець), що діє на підставі ліцензії на провадження господарської діяльності зі здійснення функцій гарантованого покупця.

Крім того, за умовами п. 2 додаткової угоди №485/01 від 31.07.2019 до договору №15065/01 від 25.04.2018 сторони дійшли згоди статті 1-10 договору замінити статтями 1-8 в новій редакції.

Додатковою угодою №1346/01/20 від 05.05.2020 до договору №15065/01 від 25.04.2018 ТОВ «Екотех-юг» (Продавець за «зеленим» тарифом) та ДП «Гарантований покупець» дійшли згоди викласти статті 1-7 договору у новій редакції.

Крім того, додатковою угодою №450/01/21 від 11.01.2021 до договору №15065/01 від 25.04.2018 сторони доповнили договір новими пунктами, виклали окремі пункти договору у новій редакції.

Відповідно до п. п. 1.1, 1.2 договору №15065/01 від 25.04.2018 за цим договором Продавець за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а Гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену Продавцем за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641 (далі - Порядок), або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13.12.2019 за №2804 (далі - Порядок продажу електричної енергії споживачами). За цим договором Гарантований покупець зобов`язується надавати, а Продавець за "зеленим" тарифом зобов`язується отримувати частку відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії Гарантованого покупця та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку або Порядку продажу електричної енергії споживачами.

Згідно з п. 2.5 договору №15065/01 від 25.04.2018 вартість електричної енергії купленої Гарантованим покупцем у Продавця за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці визначається відповідно до глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці.

Положеннями п. 3.1 договору №15065/01 від 25.04.2018 визначено, що обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі даних обліку, наданих Гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку або глави 4 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

Пунктом 3.3 договору №15065/01 від 25.04.2018 передбачено, що оплата електричної енергії, купленої Гарантованим покупцем у Продавців за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, оплата Продавцем за "зеленим" тарифом частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії Гарантованого покупця, формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії Гарантованого покупця здійснюються згідно з главою 10 Порядку або главою 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

Згідно з п. 3.4 договору №15065/01 від 25.04.2018 у випадку здійснення Гарантованим покупцем оплати за перші 10 та 20 днів розрахункового місяця за вироблену електричну енергію Продавцем за "зеленим" тарифом понад фактичну вартість проданої за розрахунковий період (місяць) електричної енергії Продавець за "зеленим" тарифом повертає на рахунок Гарантованого покупця надлишково сплачені кошти протягом чотирьох робочих днів з дня отримання продавцем підписаного акта купівлі-продажу (акта коригування купівлі-продажу) за відповідний розрахунковий період.

Відповідно до п. 4.7 договору №15065/01 від 25.04.2018 Продавцю за "зеленим" тарифом нараховується пеня у розмірі 0,1% від не оплаченої суми (але не більше подвійної облікової ставки НБУ) за кожен день ненадходження таких коштів на рахунок Гарантованого покупця. З Продавця за "зеленим" тарифом додатково може стягуватись штраф у розмірі 7% від неоплаченої згідно з Порядком або Порядком продажу електричної енергії споживачами суми за ненадходження понад 30 днів на рахунок Гарантованого покупця належних коштів

Згідно з п. п. 5.2, 5.3 договору №15065/01 від 25.04.2018 при настанні обставин непереборної сили сторони звільняються від виконання зобов`язань за цим договором на термін дії обставин і усунення їх наслідків. Наявність обставин непереборної сили підтверджується відповідними документами ТПП України або її територіальних підрозділів відповідно до законодавства.

ДП «Гарантований покупець» на виконання зобов`язань за договором №15065/01 від 25.04.2018 було направлено на електронну пошту відповідача, вказану у договорі, акти купівлі-продажу, а також акти коригування до актів купівлі-продажу, а саме: 06.09.2021 направлено акт купівлі-продажу за серпень 2021, 05.08.2022 направлено акт купівлі-продажу за липень 2022, 06.07.2022 направлено акт купівлі-продажу за липень 2022, 30.08.2022 направлено акт коригування до акту купівлі-продажу за серпень 2021, 07.09.2022 направлено акт купівлі-продажу за серпень 2022, 22.02.2023 направлено акт коригування до акту купівлі-продажу за серпень 2022, 24.03.2023 направлено акт коригування до акту купівлі-продажу за липень 2022, 23.03.2023 направлено акт коригування до акту купівлі-продажу за червень 2022.

31.08.2021 між сторонами було підписано акт купівлі-продажу електричної енергії за серпень 2021 року на суму 710 335,48 грн. Проте, згідно акту коригування від 30.08.2022 до акту купівлі-продажу за серпень 2021 сума переплати позивача за вказаний період становить 177 165,49 грн., тобто вартість купленої електричної енергії за вказаний період становить 533 169,99 грн.

30.06.2022 позивачем було складено акт купівлі-продажу електричної енергії за червень 2022 на суму 1 432 220,17 грн. Проте, згідно акту коригування від 20.03.2023 до акту купівлі-продажу за червень 2022 сума переплати позивача за вказаний період становить 1 432 220,17 грн., тобто фактично відповідач взагалі не продавав електричну енергію позивачу у червні 2022.

31.07.2022 позивачем було складено акт купівлі-продажу електричної енергії за липень 2022 на суму 1 663 162,27 грн. Проте, згідно акту коригування від 22.03.2023 до акту купівлі-продажу за липень 2022 сума переплати позивача за вказаний період становить 1 663 162,27 грн., тобто фактично відповідач взагалі не продавав електричну енергію позивачу у липні 2022.

31.08.2022 позивачем було складено акт купівлі-продажу електричної енергії за серпень 2022 на суму 1 130 993,29 грн. Проте, згідно акту коригування від 21.02.2023 до акту купівлі-продажу за серпень 2022 сума переплати позивача за вказаний період становить 1 130 993,29 грн., тобто фактично відповідач взагалі не продавав електричну енергію позивачу у серпні 2022.

Слід зазначити, що акт коригування від 30.08.2022 до акту купівлі-продажу за серпень 2021, а також всі наступні акти та акти коригування були підписані лише з боку ДП «Гарантований покупець» кваліфікованим електронним підписом останнього.

03.08.2023 представник ДП «Гарантований покупець» звернулась до ПрАТ «НАК «Укренерго» із адвокатським запитом, відповідно до якого просила надати інформацію щодо погодинних обсягів відпуску, споживання, електричної енергії ресурсних одиниць ТОВ «Екотех-юг» за період серпень 2021, червень-серпень 2022 за версією MMS1 та, а також актуальні дані комерційного обліку станом на 03.08.2023 щодо фактичного обсягу відпуску та споживання електричної енергії ресурсних одиниць ТОВ «Екотех-юг» за серпень 2021, червень-серпень 2022.

Листом від 09.08.2023 до ПрАТ «НАК «Укренерго» у відповідь на адвокатський запит було надано запитувану адвокатом інформацію, а саме: дані комерційного обліку ТОВ «Екотех-юг» за серпень 2021, червень-серпень 2022. Вказана інформація була додана позивачем до позовної заяви /аркуші справи 48-101/, як і дані з системи MMS /аркуші справи 37-40/.

ДП «Гарантований покупець» в рахунок оплати купленої у відповідача електричної енергії було перераховано на рахунок ТОВ «Екотех-юг» грошові кошти у загальному розмірі 2 057 378,08 грн. /аркуші справи 106-119/. При цьому, у призначенні платежі у наданих суду платіжних дорученнях вказано про оплату електричної енергії за серпень 2021, червень-серпень 2022.

Листом від 14.04.2023 ДП «Гарантований покупець», посилаючись на отримання фактичних даних щодо обсягів споживання електричної енергії за 2021-2022 роки, просило ТОВ «Екотех-юг» повернути грошові кошти у розмірі 1 524 208,09 грн. Проте, згідно з наданим суду конвертом вказаний лист не був вручений відповідачу у зв`язку з відсутністю адресата.

Норми права які підлягають застосуванню та оцінка аргументів учасників процесу.

Відповідно до частини першої, пунктів 1, 4 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно із частинами першою, другою статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 202 Цивільного кодексу України).

Частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до пункту 16 частини першої статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 № 2019-VIII, гарантований покупець електричної енергії - суб`єкт господарювання, що відповідно до цього Закону зобов`язаний купувати електричну енергію у виробників, яким встановлено «зелений» тариф, об`єкти електроенергетики або черги будівництва (пускові комплекси) яких включені до балансуючої групи гарантованого покупця, та придбавати послугу із забезпечення підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за механізмом ринкової премії (послуга за механізмом ринкової премії) у виробників, які уклали з ним договір про надання послуги із забезпечення підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за механізмом ринкової премії (договір про надання послуги за механізмом ринкової премії), а також виконувати інші функції, визначені законодавством.

Основні умови діяльності учасників ринку електричної енергії та взаємовідносин між ними визначаються нормативно-правовими актами, що регулюють впровадження цього Закону, зокрема: 1) правилами ринку, які, в тому числі, визначають правила функціонування балансуючого ринку та ринку допоміжних послуг; 2) правилами ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку; 3) кодексом системи передачі, кодексом систем розподілу; 4) кодексом комерційного обліку; 5) правилами роздрібного ринку; 6) іншими нормативно-правовими актами (частина друга статті 2 Закону України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 № 2019-VIII).

Згідно із частиною сьомою статті 2 Закону України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 № 2019-VIII, Кодекс комерційного обліку визначає, зокрема, основні положення щодо організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії, права та обов`язки учасників ринку, постачальників послуг комерційного обліку та адміністратора комерційного обліку щодо забезпечення комерційного обліку електричної енергії, отримання точних і достовірних даних комерційного обліку та їх агрегації (об`єднання), порядок проведення реєстрації постачальників послуг комерційного обліку, точок комерційного обліку та реєстрації автоматизованих систем, що використовуються для комерційного обліку електричної енергії.

Відповідно до пункту 18 частини першої статті 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 № 2019-VIII, учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом.

Частиною першою статті 65 Закону України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 № 2019-VIII визначено, що Кабінет Міністрів України з метою забезпечення загальносуспільних інтересів та виконання гарантій держави щодо купівлі всієї електричної енергії, виробленої на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим «зеленим» тарифом, придбання послуги за механізмом ринкової премії, що надається суб`єктами господарювання, яким встановлено «зелений» тариф, якщо об`єкт електроенергетики або черга будівництва електричної станції (пусковий комплекс) такого виробника виключений за його заявою з балансуючої групи гарантованого покупця, та суб`єктами господарювання, які за результатами аукціону набули право на підтримку, визначає суб`єкта господарювання державного сектору економіки для виконання функцій гарантованого покупця електричної енергії. Фінансування діяльності гарантованого покупця здійснюється в межах кошторису, що затверджується Регулятором.

Гарантований покупець при здійсненні купівлі-продажу електричної енергії на ринку електричної енергії, здійсненні експортних операцій, отриманні доступу до пропускної спроможності міждержавних перетинів враховує принципи торговельної політики гарантованого покупця, затвердженої Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 324 утворено державне підприємство «Гарантований покупець» на базі філії «Гарантований покупець» державного підприємства «Енергоринок» шляхом виділу майна, прав та обов`язків стосовно нього відповідно до розподільного балансу для виконання функцій гарантованого покупця електричної енергії.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.2019 № 455 затверджено Статут державного підприємства «Гарантований покупець». Відповідно до пункту 5 цього Статуту, підприємство утворено з метою забезпечення купівлі всієї електричної енергії, виробленої на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (у разі використання гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим «зеленим» тарифом відповідно до законодавства, а також отримання прибутку від провадження господарської діяльності.

У пункті 6 Статуту ДП «Гарантований покупець» визначено, що предметом діяльності підприємства є:

надання операторові системи передачі електричної енергії послуги із збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел;

купівля у суб`єктів господарювання, яким встановлено «зелений» тариф, всієї відпущеної електричної енергії, виробленої на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (у разі використання гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим їм «зеленим» тарифом з урахуванням надбавки до нього протягом всього строку застосування «зеленого» тарифу, якщо такі суб`єкти господарювання входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця за «зеленим» тарифом;

здійснення оплати електричної енергії, купленої у виробників за «зеленим» тарифом, за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (у разі використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), на підставі даних комерційного обліку електричної енергії, отриманих від адміністратора комерційного обліку електричної енергії, у порядку та строки, визначені відповідними договорами;

купівля-продаж електричної енергії на ринку електричної енергії.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 65 Закону України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 № 2019-VIII, гарантований покупець зобов`язаний купувати у суб`єктів господарювання, яким встановлено «зелений» тариф, всю відпущену електричну енергію, вироблену на включених до складу балансуючої групи гарантованого покупця об`єктах електроенергетики або чергах їх будівництва (пускових комплексах) з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим їм «зеленим» тарифом з урахуванням надбавки до нього протягом всього строку застосування «зеленого» тарифу, обсяг якої не перевищує обсяг електричної енергії, який може бути відпущений відповідним об`єктом електроенергетики або чергою його будівництва (пусковим комплексом) у кожному розрахунковому періоді (годині), згідно із встановленою потужністю електрогенеруючого обладнання, зазначеною в ліцензії на виробництво електричної енергії. При цьому в кожному розрахунковому періоді (місяці) обсяг відпуску електричної енергії, виробленої на об`єкті електроенергетики або черзі його будівництва (пусковому комплексі) з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об`єкта згідно з показниками приладів обліку на власні потреби.

Частиною третьою статті 65 Закону України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 № 2019-VIII визначено, що купівля-продаж такої електричної енергії за «зеленим» тарифом з урахуванням надбавки до нього здійснюється на підставі двостороннього договору між виробником або споживачем, якому встановлено «зелений» тариф, та гарантованим покупцем. Такий договір укладається на підставі типового договору купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом. Типова форма договору купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом затверджується Регулятором. Договір купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом укладається між гарантованим покупцем та виробником або споживачем, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями) на весь строк дії «зеленого» тарифу.

Гарантований покупець здійснює оплату вартості електричної енергії, купленої за «зеленим» тарифом, з урахуванням вимог частини другої цієї статті, на підставі даних комерційного обліку, отриманих від адміністратора комерційного обліку, у порядку та строки, визначені відповідними договорами (частина п`ята статті 65 Закону України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 № 2019-VIII).

Згідно із абзацом першим частини шостої статті 65 Закону України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 № 2019-VIII, порядок купівлі гарантованим покупцем електричної енергії за «зеленим» тарифом, порядок визначення вартості та сплати послуги за механізмом ринкової премії, що надається гарантованому покупцю суб`єктами господарювання, яким встановлено «зелений» тариф або які за результатами аукціону набули право на підтримку, визначається порядком купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, що затверджується Регулятором.

Пунктом 1.1.2 глави 1.1 розділу І Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 307, в редакції постанови НКРЕКП від 24.06.2019 № 1168, визначено, що система управління ринком - програмно-інформаційний комплекс, що складається з окремих систем та підсистем, які забезпечують автоматичне управління даними та процесами, а також виконання розрахунків, передбачених цими Правилами, з урахуванням інтеграції з іншими програмно-інформаційними комплексами, які забезпечують необхідні функції.

Відповідно до пункту 1.11.1 глави 1.11 розділу І Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 307, за допомогою системи управління ринком (СУР) здійснюється управління процесами, зокрема проведенням необхідних розрахунків, реєстрацією ринкових даних і результатів діяльності на ринку електричної енергії згідно з цими Правилами.

Пунктом 8.1 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.04.2019 № 641, у редакції постанови від 13.12.2019 № 2802, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин да до набрання чинності постановою від 24.01.2024 № 178, (далі - Порядок), визначено, що для здійснення купівлі-продажу електричної енергії продавець повинен стати учасником ринку електричної енергії, укласти з гарантованим покупцем двосторонній договір купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом або за аукціонною ціною, щодо продажу електричної енергії, відпущеної генеруючими одиницями, для яких установлено «зелений» тариф або щодо яких переможець аукціону набув право на підтримку, типові форми яких затверджені Регулятором, вступити на підставі цього договору до балансуючої групи гарантованого покупця, про що продавець зобов`язаний повідомити ОСР, на території ліцензованої діяльності якого знаходиться, та здійснювати операції з купівлі та продажу електричної енергії лише із гарантованим покупцем.

Згідно із пунктами 8.3, 8.4 Порядку, до переліку точок комерційного обліку, на підставі яких здійснюється розрахунок небалансу балансуючої групи гарантованого покупця, можуть бути включені лише точки комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць, на підставі яких здійснюється продаж електричної енергії гарантованому покупцю за «зеленим» тарифом або за аукціонною ціною. Фактичний обсяг відпущеної/спожитої продавцем електричної енергії визначається в кожному розрахунковому місяці, щодо якого здійснюється оплата відповідно до договору.

Пунктом 10.1 Порядку передбачено, що до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

Якщо надходження оперативних даних щодо обсягу товарної продукції за перші 10 та 20 днів розрахункового місяця від АКО припадає на день здійснення авансового платежу та/або на вихідний день, то оплата платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати здійснюється впродовж двох робочих днів після отримання даних.

Пунктом 10.2 Порядку встановлено, що з урахуванням положень глав 7 та 8 цього Порядку гарантований покупець протягом двох робочих днів з дня отримання сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії від адміністратора комерційного обліку здійснює розрахунок вартості електричної енергії, за яку здійснюється оплата продавцю за розрахунковий місяць, та направляє йому акт купівлі-продажу в електронному вигляді, підписаний зі своєї сторони КЕП уповноваженої особи, на електронну адресу.

У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії гарантований покупець протягом двох робочих днів з дня отримання сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії від адміністратора комерційного обліку здійснює розрахунок відповідної вартості електричної енергії та направляє продавцю акт купівлі-продажу в електронному вигляді, підписаний зі своєї сторони КЕП уповноваженої особи, на електронну адресу.

Відповідно до пункту 10.3 Порядку, після отримання від гарантованого покупця на електронну адресу акта купівлі-продажу продавець надає у триденний строк з дати отримання актів купівлі-продажу гарантованому покупцю два примірники акта купівлі-продажу, підписані зі своєї сторони. Гарантований покупець у п`ятиденний строк з дати отримання актів купівлі-продажу підписує їх зі своєї сторони та надсилає продавцю один примірник поштою. У разі наявності у продавця зауважень до акта купівлі-продажу, наданого гарантованим покупцем, продавець письмово повідомляє про це гарантованого покупця.

За наявності зауважень до акта купівлі-продажу та/або ненадання продавцем акта купівлі-продажу, підписаного зі своєї сторони, остаточний розрахунок за відпущену продавцем електричну енергію здійснюється в розмірі, визначеному в наданому гарантованим покупцем акті купівлі-продажу, з подальшим коригуванням сплачених коштів після врегулювання розбіжностей.

Пунктом 10.4 Порядку передбачено, що після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів. У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії продавець здійснює таку оплату протягом двох робочих днів з дати отримання від гарантованого покупця підписаного КЕП уповноваженої особи акта купівлі-продажу.

Згідно із абзацами другим, третім пункту 10.5 Порядку, у випадку отримання оновлених даних комерційного обліку по генеруючих одиницях продавця або споживача за «зеленим» тарифом, що входять до балансуючої групи гарантованого покупця, та/або у випадку отримання від ОСП оновлених даних щодо погодинних обсягів не відпущеної електричної енергії генеруючими одиницями продавців у результаті виконання команд ОСП на зменшення навантаження гарантований покупець здійснює продавцю перерахунок частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця та направляє продавцю акт коригування до акта приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця в електронному вигляді, підписаний зі своєї сторони з накладенням КЕП уповноваженої особи, на електронну адресу.

Остаточний акт коригування до акта приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця оформлюється гарантованим покупцем з урахуванням положень пункту 9.4 глави 9 цього Порядку та після підписання акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів, що є додатком 1 до типового договору про врегулювання небалансів електричної енергії, з ОСП за розрахунковий місяць з урахуванням оновлених даних комерційного обліку.

Відповідно до підпункту 68 пункту 1.2.1 глави 1.2 розділу І Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 311, у редакції постанови НКРЕКП від 20.03.2020 № 716, сертифіковані дані комерційного обліку (сертифіковані дані) - набір даних комерційного обліку за встановлений період для точки або групи точок комерційного обліку після їх перевірки АКО, що використовується всіма учасниками для розрахунків на ринку електричної енергії.

Пунктами 9.14.1, 9.14.3 глави 9.14 розділу IX Кодексу комерційного обліку електричної енергії встановлено, що АКО має передавати АР та учасникам ринку сертифіковані дані комерційного обліку в обсязі, необхідному та достатньому для проведення ними розрахунків та виставлення рахунків своїм контрагентам. Учасники ринку та АР використовують для розрахунків та інших комерційних цілей виключно сертифіковані дані щодо обсягів виробленої, відпущеної, переданої, розподіленої, відібраної, спожитої, імпортованої та експортованої електричної енергії, що отримані від АКО та зберігаються у нього для кожної ТКО.

Отже, з огляду на вищенаведені норми, ДП «Гарантований покупець» зобов`язане здійснювати оплату вартості фактичного обсягу електроенергії купленої за «зеленим» тарифом на підставі сертифікованих даних комерційного обліку щодо виробленої (відпущеної, переданої) електричної енергії отриманих від адміністратора комерційного обліку, зокрема, за допомогою системи управління ринком.

Як зазначалось вище, 25.04.2018 між ДП «Енергоринок», яке було замінено на ДП «Гарантований покупець», та ТОВ «Екотех-юг» було укладено договір №15065/01, за умовами якого позивачем були прийняті на себе зобов`язання із купівлі у відповідача електричної енергії, виробленої за "зеленим" тарифом.

Умовами укладеного між сторонами договору №15065/01 від 25.04.2018 визначено, що обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії, а також порядок оплати визначаються відповідно до положень Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами (п. п. 3.1, 3.3 договору).

При цьому, п. 3.4 договору №15065/01 від 25.04.2018 передбачено, що надлишково сплачені кошти, сума яких встановлюється на підставі акту коригування купівлі-продажу, мають бути повернуті протягом чотирьох робочих днів з дня отримання продавцем відповідного акту.

На виконання зобов`язань за договором №15065/01 від 25.04.2018 ДП «Гарантований покупець» було складено та направлено на електронну пошту ТОВ «Екотех-юг» акти купівлі-продажу електричної енергії, а також акти коригування до актів купівлі-продажу за серпень 2021, червень-серпень 2022 року. Проте, будь-які заперечення щодо направлених позивачем актів відповідачем надані не були.

Наведене, з урахуванням очевидної обізнаності відповідача про надходження на його банківський рахунок коштів від позивача за електричну енергію за серпень 2021, червень-серпень 2022 року, свідчить про відсутність зауважень відповідача щодо направлених позивачем актів.

Колегія суддів зазначає, що факт відсутності придбання ДП «Гарантований покупець» у ТОВ «Екотех-юг» електричної енергії у червні-серпні 2022 підтверджується також даними обліку ТОВ «Екотех-юг», які були надані ПрАТ «НАК «Укренерго» на запит позивача.

Відповідно до частини другої статті 692 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

З огляду на викладене, враховуючи визначений умовами договору №15065/01 від 25.04.2018 обов`язок ТОВ «Екотех-юг» повернути надлишково сплачені кошти, колегія суддів доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених ДП «Гарантований покупець» вимог в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 1524208,09 грн., яка є різницею між сумою сплачених коштів та вартістю придбаної електричної енергії (2 057 378,08 грн. - 533 169,99 грн. = 1 524 208,09 грн.).

Колегія суддів відхиляє аргументи Товариства з обмеженою відповідальністю „Екотех-юг" стосовно того, що наявна заборгованість підлягає частковому погашенню шляхом зарахування наявних зустрічних вимог ТОВ «Екотех-юг» перед ДП «Гарантований покупець», оскільки відповідач не підписав акти коригування, не зареєстрував податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, тобто між сторонами наявний спір, а отже дані суми за спірний період не можна вважати безспірними та такими, що підлягають зарахуванню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення 3% річних у розмірі 15 410,34 грн. та збитків від інфляції у розмірі 45 014,21 грн.,колегія суддів зазначає наступне.

За загальним правилом, визначеним ч.1 ст.614 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Як визначено ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв`язку із порушенням відповідачем зобов`язання щодо повернення грошових коштів позивачем, в порядку ст. 625 ЦК України, було нараховано відповідачу до сплати 3% річних у розмірі 15 410,34 грн., збитки від інфляції у розмірі 45 014,21 грн., які були нараховані на суму надлишково сплачених коштів за кожний період окремо до 22.06.2023.

Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок збитків від інфляції та 3% річних, господарський суд дійшов висновку, що розмір заявлених до стягнення позивачем 3% річних є правильним. Разом з тим судом зазначено, що у розрахунку збитків від інфляції позивачем було допущено помилки, оскільки правильними сумами збитків є 17 516,58 грн., 2125,50 грн., 2561,47 грн., 15003,59 грн., які нараховані на суми надмірно сплачених коштів за серпень 2021, червень-серпень 2022 року відповідно.

Суд апеляційної інстанції перевіривши розмір 3% річних за заявлений позивачем період, враховуючи суми боргу на певні дати, за розрахунком суду складає 15 410,34 грн.

Таким чином, відповідні вимоги підлягають задоволенню у заявленому позивачем розмірі - з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 15 410,34 грн.

Щодо розрахунку інфляційних нарахувань колегія суддів перевіривши розрахунок, здійснений позивачем та судом першої інстанції, здійснила власний перерахунок інфляції, відповідно до якого збитки від інфляції, які нараховані на суми надмірно сплачених коштів за серпень 2021, червень-серпень 2022 року виглядають наступним чином.

За період з 06.09.2022 по 22.06.2023, враховуючи розмір боргу 177 165,49 грн., втрати від інфляції складають: 19 074,03 грн.

Розрахунок здійснюється за формулою:

ІІС = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... ( ІІZ : 100 )

ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення,

ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення.

Останній період IIc (101,90 : 100) x (102,50 : 100) x (100,70 : 100) x (100,70 : 100) x (100,80 : 100) x (100,70 : 100) x (101,50 : 100) x (100,20 : 100) x (100,50 : 100) x (100,80 : 100) = 1.10766224

Інфляційне збільшення: 177 165,49 x 1.10766224 - 177 165,49 = 19 074,03 грн.

За період з 27.03.2023 по 22.06.2023, враховуючи розмір боргу 303 210,16 грн., втрати від інфляції складають: 4 568,19 грн.

Розрахунок здійснюється за формулою:

ІІС = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... ( ІІZ : 100 )

ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення,

ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення.

Останній період IIc (100,20 : 100) x (100,50 : 100) x (100,80 : 100) = 1.01506608

Інфляційне збільшення: 303 210,16 x 1.01506608 - 303 210,16 = 4 568,19 грн.

За період з 29.03.2023 по 22.06.2023, враховуючи розмір боргу 365 401,88 грн., втрати від інфляції складають: 5 505,17 грн.

Розрахунок здійснюється за формулою

ІІС = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... ( ІІZ : 100 )

ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення,

ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення.

Останній період IIc (100,20 : 100) x (100,50 : 100) x (100,80 : 100) = 1.01506608

Інфляційне збільшення: 365 401,88 x 1.01506608 - 365 401,88 = 5 505,17 грн.

За період з 28.02.2023 по 22.06.2023, враховуючи розмір боргу 678 430,56 грн., втрати від інфляції складають: 20 551,07 грн.

Розрахунок здійснюється за формулою:

ІІС = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... ( ІІZ : 100 )

ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення,

ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення.

Останній період IIc (101,50 : 100) x (100,20 : 100) x (100,50 : 100) x (100,80 : 100) = 1.03029207

Інфляційне збільшення: 678 430,56 x 1.03029207 - 678 430,56 = 20 551,07 грн.

Таким чином за розрахунком суду апеляційної інстанції збитки від інфляції, які нараховані на суми надмірно сплачених коштів за серпень 2021, червень-серпень 2022 року становлять 49 698,46 грн. (19 074,03 грн. +: 4 568,19 грн. + 5 505,17 грн. + 20 551,07 грн.)

Відповідно до ч.2 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Оскільки підстав для виходу за межі позовних вимог у суду не має, відповідні вимоги підлягають задоволенню у заявленому позивачем розмірі - з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 45 014,21 грн.

Щодо позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 187 505,63 грн. та штрафу у розмірі 106 694,56 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання)

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач порушив зобов`язання за договором в частині своєчасного повернення позивачу грошових коштів в сумі 1 524 208,09 грн.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В силу ст. 216, ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України (далі - ГК України) підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання; одним з видів господарських санкцій згідно ч.2 ст. 217 ГК України, є штрафні санкції.

Як визначено ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Укладеним сторонами договором передбачена відповідальність за порушення виконання грошового зобов`язання за договором у вигляді пені.

Так, позивачем, з посиланням на умови п. 4.7 договору №15065/01 від 25.04.2018, було заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 187 505,63 грн. та штраф у розмірі 106 694,56 грн.

Суд першої інстанції, перевіривши розрахунок пені, зазначив, що пеня на надлишково сплачені кошти за електричну енергію у серпні 2021 була розрахована позивачем із порушенням строку, визначеного приписами ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України. Суд також зазначив, що умовами договору передбачено нарахування пені за кожен день ненадходження таких коштів. Проте, вказана умова договору не містить ні іншого строку, відмінного від встановленого ч. 6 ст. 232 ГК України, який є меншим або більшим шести місяців, ні вказівки на подію, що має неминуче настати.

З огляду на викладене господарський суд дійшов висновку, що правильним розміром пені є сума у розмірі 180 296,36 грн., що має наслідком часткове задоволення вимог позивача у названій частині. При цьому судом зазначено, що штраф розрахований позивачем правильно, а, отже, вимоги позивача у названій частині суд задовольнив у повному обсязі (1 524 208,09 грн. *7% = 106 694,56 грн.).

Однак, колегія суддів з такими висновками погодитись не може.

Так, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою від 25.02.2022 №332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану" надано настанови учасникам ринку електричної енергії, які є обов`язковими для застосування.

Так, пунктом 5 вказаної постанови (доповненим згідно постанови НКРЕКП від 27.02.2022 №333) рекомендовано учасникам ринку електричної енергії на період дії особливого періоду зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії".

Підпунктом 16 пункту 1 постанови №332 (доповненим згідно постанови №413 від 26.04.2022) визначено зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" між учасниками ринку електричної енергії на період воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування.

Відповідна постанова у вказаній частині не визнана недійсною в установленому порядку.

При цьому, повноваження НКРЕКП визначені Законом України "Про Національну комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", п.1 ч.2 ст.17 якого установлено, що регулятор має право приймати рішення з питань, що належать до його компетенції, які є обов`язковими до виконання.

Як визначено п.1 ч.1 ст.2 Закону, регулятор, яким є НКРЕКП, здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема у сфері енергетики: діяльності з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії, зберігання енергії; діяльності з організації купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку, забезпечення купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, трейдерської діяльності тощо.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону, регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Постанова НКРЕКП №413 від 26.04.2022, якою доповнено постанову №332 підпунктом 16 пункту 1, набрала чинності з дня її прийняття, проте, згідно статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, отже, норми вказаної постанови, з урахуванням формулювання пункту про розповсюдження його дії на увесь період воєнного стану, поширюють свою дію на спірні правовідносини сторін.

Також, вказаною постановою регулятор надав настанову щодо зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених відповідними договорами, для всіх учасників ринку електричної енергії, у т.ч. у випадку застосування таких штрафних санкцій не лише оператором системи передачі, але й у випадку застосування до такої особи відповідальності у вигляді штрафних санкцій іншим учасником ринку за іншими договорами, чим досягається баланс інтересів всіх учасників ринку у період оголошення воєнного стану для запобігання негативним наслідкам у відповідній сфері.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що задоволенню підлягає розмір пені та штрафу заявлений за період серпень 2021, з одночасною відмовою у стягнення пені та штрафу, заявлених за період червень-серпень 2022.

Суд апеляційної інстанції перевіривши розмір пені за заявлений позивачем період серпень 2021 встановив, що він є арифметично вірний та підлягає задоволенню у розмірі 51 379,30 грн.

Висновки суду першої інстанції стосовно того, що пеня на надлишково сплачені кошти за електричну енергію у серпні 2021 була розрахована позивачем із порушенням строку, визначеного приписами ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки такі висновки здійсненні без врахування положень 7 Прикінцевих положень ГК України щодо нарахування пені під час дії карантину.

Крім того, колегія суддів перевіривши розмір штрафу за серпень 2021, встановила, що він також підлягає задоволенню у розмірі 12 401,58 грн.

Посилання ДП «Гарантований покупець» на те, що заборона на стягнення пені відсутня на рівні законів України, а постанова НКРЕКП від 25.02.2022 №332 за своїм змістом є підзаконним нормативно-правовим актом, відтак, у випадку суперечностей між законом та підзаконним нормативно-правовим актом в будь-якому випадку застосовуються положення Закону, як акту вищої юридичної сили, до уваги колегії суддів не приймаються з огляду на наступне.

Статтею 1 Конституції України передбачено, що Україна є правовою державою.

Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні №9-рп/2001 від 19.06.2001 у справі № 1-37/2001, в правовій державі існує сувора ієрархія нормативних актів, відповідно до якої постанови та інші рішення органів виконавчої влади мають підзаконний характер і не повинні викривляти сутність і зміст законів.

Отже, нормативні акти, що затверджуються Регулятором, не можуть суперечити Конституції України та законам, які регулюють господарські відносини на ринку електроенергії.

Відповідно до частини першої статті 66 Закону «Про ринок електричної енергії» купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами здійснюють виробники, електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, трейдери, гарантований покупець та споживачі.

Істотні умови двосторонніх договорів визначені у частині третій статті 66 вказаного Закону, якими є, зокрема, умови про права, обов`язки та відповідальність сторін (пункт 8 частини третьої статті 66 Закону).

Згідно з частиною третьою статті 6 Закону «Про ринок електричної енергії» до повноважень Регулятора на ринку електричної енергії належить, зокрема, затвердження типових та примірник договорів, визначених цим Законом, а відповідно до частини четвертої цієї ж статті рішення Регулятора є обов`язковими до виконання учасниками ринку (крім споживачів, що не є учасниками оптового енергетичного ринку).

Таким чином, наведений аналіз нормативних актів дозволяє дійти висновку, що Регулятор наділений повноваженням нормативного регулювання договірних відносин на ринку електроенергії, зокрема, через затвердження типових і примірних договорів.

Типові і примірні договори входять до системи джерел господарського договірного права як особливі нормативно-правові акти. Затвердження таких договорів уповноваженими державними органами є формою державною регулювання договірних відносин у сфері господарювання.

Відповідно до частини четвертої статті 179 ГК України типові договори затверджуються Кабінетом Міністрів України або у випадках, передбачених законом, іншим органом або органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Одним з принципів функціонування ринку електричної енергії є відповідальність учасників ринку за недотримання правил ринку, правил ринку «на добу наперед» та внутрішньо добового ринку, кодексу системи передачі, кодексу систем розподілу, кодексу комерційного обліку, правил роздрібного ринку, інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов договорів, що укладаються на цьому ринку (пункт 16 частини другої статті З Закону «Про ринок електричної енергії»).

Унормування відповідальності за невиконання договорів на ринку електроенергії відбувається, зокрема, шляхом визначення відповідних положень щодо відповідальності у типових договорах, які затверджуються Регулятором, і мають силу нормативно-правового акта.

Частина четверта статті 179 Господарського кодексу України закріплює межі вільного розсуду сторін господарського договору при визначенні його умов, а саме обов`язковість відповідності умов господарського договору певного виду типовим договорам, затвердженим Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим державним органом або органом державної влади. Укладаючи договір на основі типового договору, затвердженого відповідним державним органом в межах його компетенції, сторони повинні враховувати імперативні правила, що містяться в типовому договорі. Разом з тим сторони мають право конкретизувати його умови та доповнити їх, якщо такі доповнення не суперечать його змісту.

Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, яким у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

В подальшому Законами України від 15.03.2022 № 2119-ІХ, від 21.04.2022 № 02212-ІХ, від 22.05.2022 № 2263-ІХ, від 15.08.2022 № 2500-IX, від 16.11.2022 № 2738-IX, від 7.02.2023 № 2915-IX, від 2.05.2023 № 3057-IX, від 27.07.2023 № 3275-IX, від 8.11.2023 № 3429-IX, від 06.02.2024 № 3564-IX «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затверджено укази Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 6.02. 2023 № 58/2023 , від 1.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 року № 451/2023,від 6.11.2023 № 734/2023, від 5.02.2024 № 49/2024 строк дії воєнного стану в Україні продовжено.

Статтею 1 Закону України від 12.05.2015 «Про правовий режим воєнного стану» визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до частини 2 статті 9 цього Закону Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Статтею 17 вказаного Закону встановлено, що органи державної влади України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, громадські об`єднання, а також громадяни зобов`язані сприяти діяльності військового командування та військових адміністрацій у запровадженні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану на відповідній території.

Відповідно до положень частини 1 статті 20 наведеного Закону правовий статус та обмеження прав і свобод громадян та прав і законних інтересів юридичних осіб в умовах воєнного стану визначаються відповідно до Конституції України та цього Закону.

Національна комісія, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, в преамбулі Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 зазначила мету та підстави її прийняття.

Зокрема, Регулятор зазначив, що такою метою є забезпечення операційної безпеки функціонування основної частини ОЕС України від 25 лютого 2022 року, ураховуючи Протокол наради щодо обговорення заходів стабілізації учасників ринку електричної енергії під час особливого періоду та діє відповідно до законів України «Про ринок електричної енергії», «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг».

Згідно з пунктом 5 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (у редакції Постанови НКРЕКП від 27.02.2022 № 333) рекомендовано учасникам ринку електричної енергії на період дії особливого періоду зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії".

Згідно з підпунктом 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (у редакції Постанови НКРЕКП від 26.04.2022 № 413) на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надати такі настанови - зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії.

Отже, з урахування дії на території України воєнного стану, для учасників ринку електричної енергії, якими укладено типові договори відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та постанов НКРЕКП, пункт 5 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (у редакції Постанови НКРЕКП від 27.02.2022 № 333) - це бажана з точки зору держави модель поведінки, яка має обов`язковий характер для учасників ринку електричної енергії.

Підпункт 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (у редакції Постанови НКРЕКП від 26.04.2022 № 413) - це імперативна норма, якою держава вказала учасниками ринку електричної енергії, що на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії».

Отже, рішення Регулятора щодо порядку застосування норм про відповідальність учасників на ринку електроенергії не суперечать нормам Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України про відповідальність у договірних відносинах з огляду на те, що Регулятор в силу Закону наділений повноваженнями унормовувати договірні відносини суб`єктів господарювання, що проводять свою діяльність у сфері енергетики, у тому числі в частині відповідальності за невиконання (неналежне виконання) договірних зобов`язань на ринку електричної енергії.

При цьому, такі рішення Регулятора не скасовують встановлену нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України відповідальність за порушення договірних зобов`язань для учасників ринку електроенергії, та не встановлюють мораторію для застосування цієї відповідальності, позаяк Регулятор, який наділений повноваженнями нормативного регулювання договірних відносин на ринку електроенергії, з метою забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під час особливого періоду, в межах наданих йому Законом повноважень тимчасово зупинив нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії.

Норми постанови №332 від 25.02.2022 (у редакції від 27.02.2022 № 333, у редакції від 26.04.2022 ) прийняті Регулятором в межах своїх повноважень.

Таким чином, хоча постанова НКРЕКП №332 від 25.02.2022 має нижчу юридичну силу порівняно з Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України, втім її норми є обов`язковими до виконання всіма учасниками ринку та мають застосовуватись останніми у своїй господарській діяльності на ринку електроенергії, зокрема, які уклали між собою двосторонні договори відповідно до статті 66 Закону України "Про ринок електричної енергії", що також обумовлено положеннями статті 179 Господарського кодексу України, яка встановлює нормативне обмеження вільного розсуду сторін господарського договору при визначенні його умов у разі укладання типового договору.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.04.2024 по справі №911/1359/22.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду приходить до висновку, що вимоги апелянтів, зазначені в апеляційних скаргах знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду, а рішення Господарського суду Одеської області від 02.02.2024 року у справі № 916/3515/23 є таким, що підлягає частковому скасуванню з викладенням резолютивної частини в редакції постанови апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвеція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України", no. 4241/03, від 28.10.2010 року).

Обґрунтованим визнається рішення суду, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Колегія суддів зауважує, що ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує особі право на справедливий суд. Однак ця стаття не закріплює будь-яких правил допустимості доказів чи правил їх оцінки, а тому такі питання регулюються передусім національним правом і належать до компетенції національних судів.

Для того, щоб судовий розгляд був справедливим, як того вимагає п. 1 ст. 6 Конвенції, суд зобов`язаний належним чином вивчити та перевірити зауваження, доводи й докази, а також неупереджено їх оцінити на предмет того, чи будуть вони застосовуватися в рішенні суду.

І хоча Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях констатує, що п. 1 ст. 6 Конвенції дійсно вимагає, щоб суди мотивували висновки в рішеннях, однак ця вимога не означає обов`язку суду надавати детальну відповідь на кожен аргумент; таке питання вирішується виключно у світлі обставин конкретної справи.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.05.2018 року у справі № 918/519/17.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

1.Апеляційну скаргу Державного підприємства „Гарантований покупець" - задовольнити, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Екотех-юг" - задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Одеської області від 02.02.2024 у справі №916/3515/23 скасувати частково, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Екотех-юг» (73013, м. Херсон, вул. Тираспольська, буд. 31, офіс 410; ідентифікаційний код 40673384) на користь Державного підприємства «Гарантований покупець» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 27; ідентифікаційний код 43068454) переплату у розмірі 1 524 208,09 грн. (один мільйон п`ятсот двадцять чотири тисячі двісті вісім грн. 09 коп.), збитки від інфляції у розмірі 45 014,21 грн. (сорок п`ять тисяч чотирнадцять грн. 21 коп.), пеню у розмірі 51 379,30 грн. (п`ятдесят одну тисячу триста сімдесят дев`ять грн. 30 коп.) штраф у розмірі 12 401,58 грн. (дванадцять тисяч чотириста одну грн. 58 коп.), 3% річних у розмірі 15 410,34 грн. (п`ятнадцять тисяч чотириста десять грн. 34 коп.), судовий збір у розмірі 24 726,20 грн. (двадцять чотири тисячі сімсот двадцять шість грн. 20 коп.).

3.В іншій частині позову відмовити.»

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Екотех-юг" на користь Державного підприємства „Гарантований покупець" 4542 грн судового збору за апеляційний перегляд.

Стягнути з Державного підприємства „Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Екотех-юг" 4667,04 грн. судового збору за апеляційний перегляд.

Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідні накази зазначивши повні реквізити сторін.

Відповідно до ст.284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів, які обчислюються у відповідності до ст.288 ГПК України.

Повний текст постанови

складено та підписано

21.06.2024р.

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.І. Діброва

Суддя Я.Ф. Савицький

СудПівденно-західний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення20.06.2024
Оприлюднено25.06.2024
Номер документу119894881
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв

Судовий реєстр по справі —916/3515/23

Постанова від 20.06.2024

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Колоколов С.І.

Ухвала від 30.05.2024

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Колоколов С.І.

Ухвала від 27.05.2024

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Колоколов С.І.

Ухвала від 08.04.2024

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Колоколов С.І.

Ухвала від 08.04.2024

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Колоколов С.І.

Ухвала від 26.03.2024

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Колоколов С.І.

Ухвала від 26.03.2024

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Колоколов С.І.

Ухвала від 18.03.2024

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Колоколов С.І.

Рішення від 02.02.2024

Господарське

Господарський суд Одеської області

Желєзна С.П.

Ухвала від 09.01.2024

Господарське

Господарський суд Одеської області

Желєзна С.П.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні