Ухвала

від 20.06.2024 по справі 910/14177/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

20.06.2024Справа № 910/14177/23Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Божко Д.О. розглянувши

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕОС-УКБ" про відстрочку виконання рішення суду

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРК ПЛЮС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕОС-УКБ"

простягнення 2891789,23 грн.

представники учасників процесу:

не з`явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАРК ПЛЮС" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕОС-УКБ" про стягнення 2891789,23 грн, з яких 1116771,08 грн основного боргу, 604831,07 грн 36% річних, 747233,79 грн пені, 311276,19 грн інфляційних втрат, 111677,10 грн 10% договірної санкції.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором поставки № 182 від 01.06.2018.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.11.2023 закрито провадження у справі №910/14177/23 в частині позовних вимог про стягнення основного боргу в сумі 75000,00 грн. В іншій частині позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕОС-УКБ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРК ПЛЮС" 866771,08 грн основного боргу, 302415,54 грн 36% річних, 373616,89 грн пені, 311276,19 грн інфляційних втрат, 111677,10 грн штрафу та 39626,84 грн судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Супровідним листом від 12.01.2024 матеріали справи №910/14177/23 були направленні до Північного апеляційного господарського суду.

Після направлення матеріалів справи №910/14177/23 до Північного апеляційного господарського суду через засоби поштового зв`язку до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕОС-УКБ" надійшла заява про відстрочку виконання рішення суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.05.2024 відкладено вирішення питання про призначення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕОС-УКБ" про відстрочку виконання рішення суду до повернення матеріалів справи №910/14177/23 до Господарського суду міста Києва.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕОС-УКБ" залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2023 у справі № 910/14177/23 залишено без змін.

30.05.2024 матеріали справи №910/14177/23 повернулись до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2024 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕОС-УКБ" про відстрочку виконання рішення суду призначено на 20.06.2024.

17.06.2024 від заявника надійшло клопотання про відмову від заяви про відстрочку виконання рішення суду.

В судове засідання 20.06.2024 представники сторін не з`явились

Розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕОС-УКБ" про відмову від заяви про відстрочення виконання судового рішення, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вказана заява підлягає задоволенню з огляду на таке.

Положення щодо відстрочки або розстрочки виконання судового рішення визначені статтею 331 Господарського процесуального кодексу України. Однак, вказана стаття не містить положень, які б врегульовували порядок розгляду заяви про відкликання заяви про розстрочення (відстрочення) виконання судового рішення.

Частиною 10 статті 11 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).

У контексті можливості застосування до спірних правовідносин аналогії закону суд звертається до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №2-591/11.

Так, в наведеній постанові, Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що необхідність інституту аналогії (аналогії закону та аналогії права) випливає з того, що закон призначений для його застосування в невизначеному майбутньому, але законодавець, встановлюючи регулювання, не може охопити всі життєві ситуації, які можуть виникнути. Крім того, життя перебуває у постійному русі, змінюється і розвивається, внаслідок чого виникають нові життєві ситуації, які законодавець не міг передбачити під час ухвалення закону. Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні. Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово застосовувала аналогію у процесуальному праві, зокрема, у постановах від 26.06.2019 у справі №905/1956/15, від 13.01.2021 у справі №0306/7567/12, від 28.09.2021 у справі №761/45721/16-ц.

Саме застосування аналогії у процесуальному праві в певних випадках дає змогу ухвалити справедливе рішення. Тому відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.

Згідно з частинами 1, 2, 3 та 5 ст.191 ГПК позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Згідно зі ст.14 ГПК одним із принципів господарського судочинства є диспозитивність, який полягає в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Складовою зазначеного принципу є можливість суб`єкта відмовитися від свого права чи інтересу. Тобто право особи на звернення до суду з позовом рівною мірою стосується й права такої особи на відмову від такого позову або частини позовних вимог (постанова Верховного Суду від 03.11.2023 у справі №918/686/21, ухвали Верховного Суду від 18.08.2021 у справі №916/3844/19, від 01.09.2021 у справі №910/13034/20).

Відповідно до п.4 ч.1 та ч.3 ст.231 ГПК господарський суд закриває провадження у справі, якщо, зокрема, позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом. У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

З урахуванням вище викладеного, наведені положення ст. 191, ст.. 231 ГПК України можуть бути застосовані до спірних правовідносин сторін за аналогією закону, оскільки:

- стаття 331 ГПК не передбачає права учасника справи на подання заяви про відмову від заяви про відстрочення виконання судового рішення, отже, наявна прогалина в законодавчому регулюванні;

- застосування положень ст.ст. 191, 231 ГПК України як аналогії у процесуальному праві, по відношенню до ст.331 ГПК України в даному конкретному випадку дасть змогу ухвалити справедливе та процесуально обґрунтоване рішення, оскільки заявник бажає реалізувати своє право на відмову від поданої заяви про відстрочення рішення суду.

Відповідно до наданого ордеру на надання правничої допомоги серії АІ №1293476 представник заявника адвокат Олексієнко Т.В. не обмежена у повноваженнях на вчинення відповідної процесуальної дії.

З урахуванням вище зазначеного, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю "ГЕОС-УКБ" подано клопотання про відмову від заяви про відстрочення виконання рішення, а також з огляду на можливість застосування до спірних правовідносин положень ст. 191, 231 ГПК України, суд доходить висновку про наявність підстав для прийняття клопотання позивача про відмову від заяви про відстрочення виконання рішення та закриття провадження за такою заявою.

Керуючись ст. 191, 231, 331, 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Прийняти клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕОС-УКБ" про відмову від заяви про відстрочку виконання рішення суду у справі № 910/14177/23.

2. Закрити провадження за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕОС-УКБ" про відстрочку виконання рішення суду у справі № 910/14177/23.

Ухвала набирає законної сили після її підписання та може бути оскаржена у порядку і строк, встановлені ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання ухвали: 21.06.2024.

Суддя С.О. Турчин