Ухвала

від 21.06.2024 по справі 910/5067/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

21.06.2024Справа № 910/5067/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Божка Д.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКА" ЛТД

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЗАК"

про стягнення 24 361 497,70 грн

представники сторін:

від позивача: Хамраєва К.М.

від відповідача 1: Лазько С.В.

від відповідача 2: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКА" ЛТД, Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЗАК" про солідарне стягнення 24 361 497,70 грн пайового внеску.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачами обов`язку зі сплати пайового внеску.

Ухвалою від 30.04.2024 Господарським судом міста Києва прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/5067/24, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 23.05.2024.

23.05.2024 через систему "Електронний суд" від відповідача-1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Протокольною ухвалою від 23.05.2024 суд відклав підготовче засідання на 13.06.2024.

10.06.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про зміну предмету позову.

13.06.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшли додаткові пояснення.

13.06.2024 до суду від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.

У підготовчому засіданні 13.06.2024 суд розглянув заяву позивача про зміну предмету позову, враховуючи приписи статті 46 Господарського процесуального кодексу України, прийняв до розгляду заяву про зміну предмету позову, про що постановлено протокольну ухвалу від 13.06.2024.

Також у підготовчому засіданні 20.06.2024 суд заслухав представників позивача та відповідача щодо зупинення провадження у справі.

Протокольною ухвалою від 13.06.2024 суд відклав підготовче засідання на 20.06.2024.

19.06.2024 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення та через систему "Електронний суд" надійшли заперечення проти клопотання про зупинення провадження у справі.

20.06.2024 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та клопотання про залишення без розгляду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКА" ЛТД про зупинення провадження у справі №910/5067/24.

У судовому засіданні 20.06.2024 представник відповідача-1 повідомив, що подав клопотання про залишення без розгляду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКА" ЛТД про зупинення провадження у справі №910/5067/24, надав пояснення з приводу заявленого клопотання.

Представник позивача проти зупинення заперечив.

Розглянувши клопотання про залишення без розгляду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКА" ЛТД про зупинення провадження у справі №910/5067/24, заслухавши думку присутніх представників сторін, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 2 ст.170 Господарського процесуального кодексу України будь-які письмові заяви, клопотання чи заперечення, що подаються учасниками справи у господарському суді, підписуються заявником чи його представником.

Згідно ч.1 ст.56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Клопотання про залишення без розгляду клопотання про зупинення провадження у справі №910/5067/24 від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКА" ЛТД підписане представником адвокатом Лазьком Сергієм Вікторовичем на підставі довіреності від 16.01.2024. Згідно із довіреністю від 16.01.2024 представнику надано право від імені Товариства складати, підписувати, подавати та отримувати скарги, заяви, листи, позовні заяви, апеляційні та касаційні скарги, клопотання, відводи та інші документи правового характеру, приймати участь у судових засіданнях, давати усні та письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час розгляду, отримувати будь-які документи, користуватись всіма правами позивача, відповідача та третьої особи, передбаченими процесуальним законодавством України, включаючи право оскарження рішень, ухвал, постанов судів загальної юрисдикції всіх інстанцій, право доповнення апеляційної та касаційної скарги, одержувати виконавчі документи, копії рішень, ухвал, подавати виконавчі документи до стягнення, знайомитися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні і письмові пояснення в процесі виконавчих дій. висловлювати свої доводи, міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі при проведенні експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження, заявляти відводи у випадках, передбачених законом, оскаржувати дії (бездіяльність) державного виконавця з питань виконавчого провадження, а також вчиняти будь-які інші дії. пов`язані з виконанням цієї довіреності згідно з діючим законодавством України, за виключенням права відмови від позову (в тому числі від поданих скарг), права визнання позову, права укладення мирової угоди.

У той же час, судом встановлено, що у вказаній довіреності відсутнє право представника на вчинення такої процесуальної дії як відкликання, залишення без розгляду, відмова від поданих заяв/клопотань.

Реалізація права на звернення до суду є процесуальною дією, яка має здійснюватися самою особою у порядку самопредставництва або її процесуальним представником.

У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99 зроблено висновок, що за правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов`язки.

Таким чином, обов`язок суду перевірити належність доказів наявності у представника права вчиняти конкретну процесуальну дію зумовлений головним чином тим, що такий представник виступає самостійно в суді від імені довірителя (особи, яка відмовилася захищати в суді свої права в порядку самопредставництва) і виконує процесуальні дії виключно в інтересах довірителя, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для нього права та обов`язки.

Частинами 1 та 3 статті 237 ЦК України передбачено, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Суд зобов`язаний перевірити щонайменше дві складових представництва, а саме факт наявності повноважень на представництво інтересів певної особи та обсяг таких повноважень, зокрема право на звернення з відповідним процесуальним документом до суду у конкретний момент часу.

При цьому дії представника створюють юридичні наслідки для особи, яку він представляє, лише за умови, що вони вчинені в межах наданих йому повноважень.

Повноваження представника - це коло прав і обов`язків, якими він наділений і які визначені в договорі, довіреності, законі, адміністративному акті, акті органу юридичної особи.

За наведених вище обставин, суд дійшов висновку, що повноваження Лазька С.В. на подання клопотання про залишення без розгляду клопотання про зупинення провадження у справі, яке (клопотання про зупинення провадження) окрім того, заявлене директором Товариства, не підтверджені належним чином, оскільки згідно із довіреністю від 16.01.2024, представник не має права на вчинення зазначеної процесуальної дії.

Відповідно до вимог ч.4 ст.170 Господарського процесуального кодексу України суд повертає заявнику без розгляду письмову заяву (клопотання, заперечення), встановивши, що таку заяву подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті.

За таких обставин суд вважає за необхідне повернути заявнику клопотання про залишення клопотання про зупинення провадження у справі без розгляду.

Розглянувши клопотання відповідача-1 про зупинення провадження у справі №910/5067/24 до вирішення справи №320/14125/24 та справи №320/44099/23, що розглядаються в порядку адміністративного судочинства до набрання законної сили судовими рішеннями в цих справах, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача-1, з огляду на таке.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

За наведеною нормою обов`язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об`єктивною неможливістю її розгляду до вирішення іншої справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

При цьому наведена процесуальна норма прямо встановлює, що суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 02.06.2020 у справі №910/6674/19.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 01 березня 2024 року у справі №910/17615/20, що: по-перше, провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього; по-друге, під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи необхідно розуміти те, що обставини, які розглядаються в такій справі, не можуть бути встановлені судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, черговості розгляду вимог тощо; по-третє, обов`язкова пов`язаність справи, що зупиняється, з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема, факти, що мають преюдиційне значення.

Таким чином, для вирішення питання про зупинення провадження у справі з огляду на вимоги пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясувати:

- чи існує вмотивований зв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства;

- чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду цієї справи з вказівкою на обставини, які встановлюються судом в іншій справі.

В адміністративних справах №320/14125/24 та №320/44099/23 вирішується питання щодо чинності рішення Київської міської ради від15.11.2016 № 411/415 "Про затвердження Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва" зі змінами, на підставі якого в цій справі відповідачам здійснено розрахунок належної до сплати суми пайової участі у зв`язку із будівництвом.

Відповідно до статті 1 Кодексу адміністративного судочинства України цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.

За частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень.

Статтею 265 КАС України визначені наслідки визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним. Так, за частиною другою цієї статті нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Процесуальним законодавством регламентовано порядок втрати чинності нормативно-правового акту в разі визнання його протиправним, а саме: з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду (п.8.22. постанови Верховного Суду від 01.03.2024 у справі №910/17615/20).

У постанові від 21.09.2021 у справі №910/10374/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що судове рішення про визнання протиправним (незаконним) та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень має ті ж наслідки, що і визнання такого акта чи окремих його положень такими, що втратили чинність (скасовані) органом, уповноваженим приймати або скасовувати такий акт. Отже, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду".

У постанові від 01.03.2024 у справі № 910/17615/20 Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду також зазначив, що під час розгляду справи про визнання протиправним та нечинним нормативного-правового чи індивідуального акта суд адміністративної юрисдикції з`ясовує питання законності чи незаконності прийняття такого акта; законність та порядок прийняття якого не належить до обставин справи господарської юрисдикції.

Питання застосовності (незастосовності) до встановлених господарським судом обставин справи певного нормативно-правового акта як джерела права жодним чином не належить до обставин господарської справи, які входять до кола доказування у справі та не є фактами, що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін, а підлягає вирішенню судом в порядку частини шостої статті 11 ГПК України.

Вирішення питання про чинність/нечинність нормативного-правового акту не є підставою для зупинення провадження в господарській справі, адже господарський суд в межах вирішення господарського спору не лише може, але й зобов`язаний самостійно, дотримуючись завдань та принципів господарського судочинства, закріплених у статті 2 ГПК України, в тому числі змагальності та диспозитивності, встановити обставини, які є предметом доказування у ній, застосувати джерела права та розглянути спір у відповідності зі статтями 2 та 11 ГПК України.

Отже, наявність спору щодо чинності (законності) рішення Київської міської ради від 15.11.2016 № 411/415 "Про затвердження Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва" зі змінами, не свідчить про об`єктивну неможливість здійснення розгляду цієї справи та відповідно не може бути підставою для зупинення провадження у цій справі на підставі пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України.

Враховуючи вимоги частини 1 статті 14 ГПК України, згідно якої суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, суд, керуючись принципом диспозитивності, здійснює розгляд справи з урахуванням обставин справи та поданих сторонами доказів, які існують та містяться у матеріалах справи на момент розгляду спору.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що у цій справі не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи до розгляду справ №320/14125/24, №320/44099/23, оскільки зібрані у справі докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду та входять до предмету доказування у справі №910/5067/24.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зупинення провадження у справі та відмову у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКА" ЛТД про зупинення провадження у справі, що розглядається.

Керуючись ст. 170, 227, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКА" ЛТД про залишення клопотання про зупинення провадження у справі - повернути заявнику без розгляду.

2. В задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКА" ЛТД про зупинення провадження у справі відмовити.

3. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення 20.06.2024 та в частині повернення без розгляду може бути оскаржена у порядку і строк, встановлені ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано: 21.06.2024.

СуддяС. О. Турчин