Ухвала

від 19.06.2024 по справі 914/2068/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

19.06.2024 Справа № 914/2068/23

м. Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Ростислава Матвіїва за участю секретаря судового засідання Дарії Зубкович, розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «ТОТ» про розстрочення виконання рішення

у справі № 914/2068/23

за первісним позовом: Львівської міської ради, м. Львів,

до відповідача за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «ТОТ», м. Львів,

предмет позову: стягнення 577 861,32 грн,

підстава позову: порушення умов договору від 01.11.2021,

та за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «ТОТ», м. Львів,

до відповідача: Львівської міської ради, м. Львів,

предмет спору: визнання частково недійсним договору,

підстава позову: укладення договору під впливом помилки

за участю представників:

позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): Гузюк Наталія Ігорівна представник;

відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): ОСОБА_1 - представник.

встановив:

У провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа за первісним позовом Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «ТОТ» про стягнення 577 861,32 грн та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «ТОТ» до Львівської міської ради про визнання частково недійсним договору.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 08.02.2024 у справі №914/2068/23, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 22.05.2024, первісний позов задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «ТОТ» на користь Львівської міської ради заборгованість в сумі 422 388,58 грн, 135 753,56 грн інфляційних втрат, 19 719,18 грн 3 % річних та 8 667,92 грн в рахунок відшкодування сплаченого судового збору, відмовлено в задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом.

На виконання рішення Господарського суду Львівської області від 08.02.2024 та постанови Західного апеляційного господарського суду від 22.05.2024, які набрали законної сили 22.05.2024, видано наказ від 06.06.2024 про примусове виконання рішення суду.

10.06.2024 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «ТОТ» про розстрочення виконання рішення.

Ухвалою суду від 11.06.2024 заяву про розстрочення рішення суду призначено до розгляду у судове засідання на 19.06.2024.

11.06.2024 від позивача за первісним позовом надійшли заперечення на заяву про розстрочення виконання рішення.

У судове засідання 19.06.2024 з`явилися представники обох сторін, додаткових заяв, клопотань не подавали, підстав для відкладення розгляду заяви судом не встановлено.

ПОЗИЦІЯ ЗАЯВНИКА

Відповідач за первісним позовом як заявник клопотання про розстрочення виконання рішення суду вказує на низьку прибутковість підприємства (за результатами фінансової звітності за 2023 рік чистий прибуток товариства склав лише 16 200,00 грн) у зв`язку з складними умовами ведення підприємницької діяльності в умовах запровадженого воєнного стану.

Виконання судового рішення, зокрема сплата суми боргу одним платежем, матиме наслідком неможливість оплати заробітної плати найманим працівникам, податків, комунальних платежів й інших видатків на операційну діяльність підприємства, в той час як розстрочення виконання рішення рівними частинами надасть можливість товариству стабілізувати фінансовий стан та добровільно і у повному обсязі виконати рішення суду.

Крім того заявник звертає увагу суду, що з моменту початку військової агресії російської федерації проти України Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «ТОТ» безкоштовно прийняло на зберігання нафтопродукти Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Львівській області і продовжує надавати такі безкоштовні послуги дотепер.

Заявник просить розстрочити виконання рішення суду на 8 платежів, з яких перший має бути сплачено 07.07.2024 у сумі 75 529, 24 грн, надалі щомісяця 07 числа місяця по 73 000, 00 грн до 07.02.2025 включно.

ПОЗИЦЯ ПОЗИВАЧА

Позивач за первісним позовом вважає термін розстрочення виконання рішення, про встановлення якого просить відповідач, надмірним і таким, що не враховує балансу інтересів сторін та просить суд зменшити строк розстрочення виконання рішення до чотирьох місяців з наступним графіком: до 01.07.2024 144 465, 33 грн + 8 677, 92 грн (судового збору), до 01.07.2024 144 465, 33 грн, до 01.09.2024 144 465, 33 грн, до 01.10.2024 144 465, 32 грн. Позивач також звертає увагу на те, що відповідач не надав доказів на підтвердження відсутності доходів чи відсутності здійснення господарської діяльності підприємства, не надав доказів щодо реального фінансового та майнового стану, зокрема фінансової звітності за 2020 2022 роки.

ВИСНОВКИ СУДУ

Розглянувши заяву відповідача за первісним позовом, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що наявні підстави для часткового задоволення заяви про розстрочення виконання рішення, і зазначає таке.

Відповідно до ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Вказаною статтею передбачено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Аналогічні положення передбачені також статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження».

Конституційний Суд України у рішенні № 5-пр/2013 від 26.06.2013 вказав, що розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

За певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 18-рп/2012 від 13.12.2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 11-рп/2012 від 25.04.2012); відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997); за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права (рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії"). Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Отже, питання щодо надання розстрочки (відстрочки) виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, у кожному конкретному випадку.

Так, на підтвердження тяжкого фінансового становища відповідачем подано фінансову звітність Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «ТОТ» за 2023 рік, де зазначено, що у 2023 році дохід юридичної особи (чистий дохід від реалізації продуктів (товарів, робіт, послуг) + інші операційні доходи) склав 201 828, 70 грн, натомість загальні витрати 201 809, 00 грн, а фінансовий результат (доходи витрати) 19, 70 грн.

Суд враховує повідомлену відповідачем обставину безкоштовно зберігання Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «ТОТ» нафтопродуктів, переданих а зберігання Головним управлінням Державної служби з надзвичайних ситуацій у Львівській області на підставі договору №090302 про надання послуг приймання, зберігання та відпуску нафтопродуктів з укладеними до договору додатковими угодами. У п. 2.1. цього договору щодо умов оплати зазначено: безоплатне зберігання у зв`язку із введенням на території України воєнного стану на підставі указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, затвердженого Законом України №2102- IX від 24.02.2022.

Разом з тим суд наголошує, що Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «ТОТ» здійснює господарську діяльність на власний ризик, а нерентабельність та неприбутковість відповідача стосується діяльності самого відповідача, у зв`язку з чим наведені ризики не можуть бути ризиками іншої сторони, оскільки в протилежному випадку порушується принцип збалансованості інтересів сторін. Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 19.02.2018 у справі № 910/15430/16, від 27.04.2018 у справі № 910/313/17 та від 02.05.2018 у справі № 910/3816/16.

Суд, вирішуючи питання про розстрочення виконання рішення суду не може не враховувати балансу інтересів обох сторін. Суд зауважує, що несвоєчасне виконання відповідачем рішення суду в даній справі та несплата 422 662, 67 грн за користування земельною ділянкою комунальної власності за період 07.09.2020 року - 01.11.2021 року негативно впливає на місцевий бюджет.

Надання відстрочення (розстрочення) виконання судового рішення є процесуальною дією суду, яка регламентована статтею 331 Господарського процесуального кодексу України та вчиняється судом за встановлення обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим. Відстрочення (розстрочення) виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення. При відстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів до забезпечення позову (частини п`ята, шоста статті 331 ГПК України).

Отже, законодавцем визначено чіткі критерії для застосування відстрочення виконання судового рішення, обмежено строк надання такого відстрочення виконання, передбачено можливість вжиття заходів забезпечення на період дії відстрочки та не передбачено можливості настання наслідків щодо порушення конституційного принципу обов`язковості виконання судового рішення (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16 жовтня 2020 р. у справі 905/2912/15).

Проаналізувавши заяву відповідача за первісним позовом, з урахуванням заперечень позивача щодо терміну розстрочення виконання рішення суду, суд доходить висновку, що для забезпечення відповідачу можливості виконати належним чином рішення суду у розумні строки та з урахуванням балансу інтересів сторін, заява про розстрочення виконання рішення суду підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 331, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Львівської області

ухвалив:

1.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «ТОТ» про розстрочення виконання рішення суду у справі № 914/2068/23 задовольнити частково.

1.Розстрочити виконання рішення Господарського суду Львівської області від 08.02.2024 року у справі № 914/2068/23 терміном на п`ять місяці, починаючи з 01.07.2024 зі сплатою боргу рівними частинами згідно з графіком:

до 01.07.2024 117 305, 848 грн,

до 01.08.2024 117 305, 848 грн,

до 01.09.2024 117 305, 848 грн,

до 01.10.2024 117 305, 848 грн,

до 01.11.2024 117 305, 848 грн.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена окремо від рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 21.06.2024.

Суддя Матвіїв Р.І.