Рішення

від 12.06.2024 по справі 916/1664/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" червня 2024 р. м. Одеса Справа № 916/1664/22Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.

при секретарі судового засідання Лещенко Л.С.

розглянувши у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження

справу № 916/1664/22

за позовом Керівника Херсонської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України

до відповідача: Всеукраїнської громадської організації Товариство «Знання» України

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1)Херсонської міської ради Херсонської області

2)державного реєстратора виконавчого комітету Петрівської сільської ради Генічеського району Херсонської області Мустафаєва Фаріда Анваровича

про витребування майна

за участю представників:

від прокуратури: Наумова Т.О. /посвідчення №073703 від 01.03.2023/

від позивача: Васильєва С.О. /самопредставництво/

від відповідача: Війтєва Я.С. /ордер серія КВ №265677 від 21.06.2023/

від третіх осіб: не з`явилися.

В С Т А Н О В И В:

Керівник Херсонської обласної прокуратури звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до Всеукраїнської громадської організації Товариство Знання України, в якій просить суд:

- скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно від 08.08.2019 №48153188 про державну реєстрацію права приватної власності на нежитлову будівлю Планетарію та Кінолекторію, розташованого за адресою: вул. Воронцовська, 14, м. Херсон (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1890003165101) з одночасним припиненням права власності за Всеукраїнською громадською організацією Товариство Знання України (код ЄДРПОУ 00016490), яке зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про що вчинено запис №32739939 від 23.07.2019;

- витребувати від Всеукраїнської громадської організації Товариство Знання України (код ЄДРПОУ 00016490) нежитлову будівлю Планетарію та Кінолекторію, розташованого за адресою: вул. Воронцовська, 14, м. Херсон, на користь держави в особі Кабінету Міністрів України.

В обґрунтування підстав позову прокурор посилається на те, що проведення державної реєстрації права приватної власності за відповідачем на вищевказану нежитлову будівлю є незаконним та таким, що порушує інтереси держави, оскільки спірне нерухоме майно є державною власністю. Як зазначає прокурор, державою не було визначено суб`єкта управління спірним майном, яке відносилось до загальносоюзного громадського об`єднання колишнього Союзу РСР, а тому єдиним органом, наділеним повноваженнями діяти від імені держави на захист спірного майна, є Кабінет Міністрів України, який належних заходів щодо захисту інтересів держави у спірних відносинах не вживає. Відсутність волі держави в особі Кабінету Міністрів України або іншого уповноваженого органу на вибуття нерухомого майна з державної власності є підставою для витребування майна з приватної власності на підставі ст.387 ЦК України.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

08.08.2022 Господарським судом Одеської області у складі судді Бездолі Д.О. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи та підготовче засідання призначено на 05.09.2022 о 16:00.

У підготовчому засіданні 19.09.2022 протокольною ухвалою залучено Херсонську міську раду Херсонської області (пр. Ушакова, буд. 37, м. Херсон, Херсонська обл., 73000, код ЄДРПОУ 26347681) та державного реєстратора виконавчого комітету Петрівської сільської ради Генічеського району Херсонської області Мустафаєва Фаріда Анваровича (вул. Центральна, 1, с. Петрівка, Генічеський р-н, Херсонська обл., 75500) до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.01.2023 у справі №916/1664/22 закрито провадження у справі за позовом Керівника Херсонської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до Всеукраїнської громадської організації Товариство Знання України за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1)Херсонської міської ради Херсонської області; 2)державного реєстратора виконавчого комітету Петрівської сільської ради Генічеського району Херсонської області Мустафаєва Фаріда Анваровича про:

- скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно від 08.08.2019 №48153188 про державну реєстрацію права приватної власності на нежитлову будівлю Планетарію та Кінолекторію, розташованого за адресою: вул. Воронцовська, 14, м. Херсон (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1890003165101) з одночасним припиненням права власності за Всеукраїнською громадською організацією Товариство Знання України (код ЄДРПОУ 00016490), яке зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про що вчинено запис №32739939 від 23.07.2019;

-витребування від Всеукраїнської громадської організації Товариство Знання України (код ЄДРПОУ 00016490) нежитлову будівлю Планетарію та Кінолекторію, розташованого за адресою: вул. Воронцовська, 14, м. Херсон, на користь держави в особі Кабінету Міністрів України.

Також ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.01.2023 у справі №916/1664/22 Херсонській обласній прокуратурі повернуто з Державного бюджету України 176073,08 грн. судового збору.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.05.2023 ухвалу Господарського суду Одеської області від 17.01.2023 про закриття провадження у справі №916/1664/22 в частині позовної вимоги про витребування від Всеукраїнської громадської організації Товариство «Знання» України нежитлової будівлі Планетарію та Кінолекторію, нежитлової будівлі розташованої за адресою: вул.Воронцовська, 14, м. Херсон, на користь держави в особі Кабінету Міністрів України, - скасовано. Матеріали справи №916/1664/22 направлено для продовження розгляду в цій частині до Господарського суду Одеської області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.05.2023, справу №916/1664/22 передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Смелянець Г.Є.

30.05.2023 Господарським судом Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є. постановлено ухвалу, якою прийнято до провадження справу №916/1664/22 в частині позовних вимог Керівника Херсонської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до Всеукраїнської громадської організації Товариство Знання України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Херсонської міської ради Херсонської області про витребування на користь держави в особі Кабінету Міністрів України від Всеукраїнської громадської організації Товариство «Знання» України нежитлової будівлі Планетарію та Кінолекторію, розташованої за адресою: вул. Воронцовська, 14, м. Херсон. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 12.07.2023 о 11:00, із викликом учасників справи та керівника Херсонської обласної прокуратури у підготовче засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.06.2023 провадження у справі №916/1664/22 зупинено до перегляду Верховним Судом постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.05.2023 у справі №916/1664/22.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.07.2023 касаційну скаргу Всеукраїнської громадської організації Товариство "Знання" України залишено без задоволення; постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.05.2023 у справі № 916/1664/22 залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.01.2024 поновлено провадження у справі №916/1664/22 та призначено підготовче засідання на 15.02.2024 р. о 15:30, із викликом учасників справи та представника прокуратури у підготовче засідання.

14.02.2024 за вх.№6237/24 господарським судом одержано відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд позов у справі №916/1664/22 залишити без розгляду, або відмовити в позові.

15.02.2024 за вх.№6249/24 господарським судом одержано заяву про поновлення процесуального строку, в якій відповідач просить суд визнати поважними причини пропуску строку на подання відзиву на позов.

У підготовчому засіданні 15.02.2024, за участю представника прокуратури у залі судового засідання та представників відповідача у режимі відеоконференції у приміщенні Господарського суду Київської області, судом постановлено протокольну ухвалу, якою долучено до справи відзив на позовну заяву за вх.№6237/24 від 14.02.2024 та підготовче засідання відкладено на 06.03.2024 о 12:20, із викликом учасників справи у підготовче засідання, яке судом постановлено провести в режимі відео конференції за участю представників відповідача та доручено її проведення Господарському суду Київської області.

21.02.2024 за вх.№7224/24 господарським судом одержано від прокуратури відповідь на відзив.

28.02. 2024 за вх.№8393/24 господарським судом одержано відзив на позовну заяву, який за своєю суттю є запереченням на відповідь на відзив.

У підготовчому засіданні 06.03.2024, за участю представників прокуратури та позивача у залі судового засідання та представників відповідача у режимі відеоконференції у приміщенні Господарського суду Київської області, судом постановлено протокольну ухвалу, якою закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.04.2024 об 11:40, із викликом учасників справи та представника прокуратури у судове засідання, яке судом постановлено провести в режимі відеоконференції за участю представників відповідача та доручено її проведення Господарському суду Київської області.

У судовому засіданні 10.04.2024, за участю представників прокуратури та позивача у залі судового засідання та представників відповідача у режимі відеоконференції у приміщенні Господарського суду Київської області, судом постановлено протокольну ухвалу, якою у судовому засіданні щодо розгляду по суті оголошено перерву до 24.04.2024 о 15:30, із викликом учасників справи та представника прокуратури у судове засідання, яке судом постановлено провести в режимі відеоконференції за участю представників відповідача та доручено її проведення Господарському суду Київської області.

У судовому засіданні 24.04.2024, за участю представників прокуратури та позивача у залі судового засідання та представників відповідача у режимі відеоконференції у приміщенні Господарського суду Київської області, судом постановлено протокольну ухвалу, якою у судовому засіданні щодо розгляду справи по суті оголошено перерву до 20.05.2024 о 16:30, із викликом учасників справи та представника прокуратури у судове засідання, яке судом постановлено провести в режимі відеоконференції за участю представників відповідача та доручено її проведення Господарському суду Київської області.

У судовому засіданні 20.05.2024, за участю представників прокуратури та позивача у залі судового засідання та представника відповідача у режимі відеоконференції у приміщенні Господарського суду Київської області, судом постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви до 12.06.2024 о 14:00, із викликом учасників справи та представника прокуратури у судове засідання, яке судом постановлено провести в режимі відеоконференції за участю представників відповідача та доручено її проведення Господарському суду Київської області.

У судовому засіданні 12.06.2024, за участю представників прокуратури та позивача у залі судового засідання та представника відповідача у режимі відеоконференції у приміщенні Господарського суду Київської області, судом на підставі ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Треті особи у судове засідання не з`явились, про причини свого нез`явлення суд не повідомили.

При цьому, ухвали суду, якими третю особу (державного реєстратора виконавчого комітету Петрівської сільської ради Генічеського району Херсонської області Мустафаєва Фаріда Анваровича) було повідомлено про дату, час та місце проведення судового засідання надіслано за юридичною адресою Петрівської сільської ради Генічеського району Херсонської області; а ухвали суду, якими третю особу (Херсонську міську раду) було повідомлено про дату, час та місце проведення судового засідання доставлено до електронного кабінету Херсонської міської ради, про що свідчать наявні у справі довідки ГСОО про доставку електронного документу.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (стаття 2 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Савенкова проти України" від 02.05.2013, "Папазова та інші проти України" від 15.03.2012).

Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Враховуючи викладене, з метою повного та всебічного розгляду даної справи, необхідністю забезпечення можливості учасникам процесу реалізації відповідних процесуальних прав, з урахуванням запровадженого в Україні воєнного стану, господарським судом розглянуто дану справу у розумний строк відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Стислий виклад позиції прокуратури

- До 1992 року на території України не існувало приватної форми власності на нерухоме майно, юридичні особи не могли бути суб`єктом права власності, все нерухоме майно перебувало у державній (соціалістичній) власності. До теперішнього часу спірне нерухоме майно є державною власністю, з якої воно не вибувало та не могло вибути у законний спосіб за відсутності волі власника держави в особі КМУ.

- Відсутність волі держави в особі Кабінету Міністрів України або іншого уповноваженого органу на вибуття нерухомого майна з державної власності є підставою для витребування майна з приватної власності на підставі ст.387 ЦК України.

- Підставою звернення прокурора з даним позовом є те, що КМУ не визначено органу управління спірним нерухомим майном, не вжито заходів, спрямованих на захист права державної власності, у тому числі цивільно-правового характеру.

- Належним відповідачем за позовом про витребування від особи нерухомого майна є особа, -за якою зареєстроване право власності на таке майно. Якщо нерухомим майном (на думку позивача, який вважає себе власником) заволодів відповідач, то віндикаційний позов відповідає належному способу захисту прав позивача: власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

- Державна реєстрація не є способом набуття або припинення права власності. Вона виступає лише засобом підтвердження фактів набуття чи припинення прав власності на нерухоме майно або інших речових прав.

- Сама лише державна реєстрація припинення права власності відповідача на спірне нерухоме майно не може свідчити про те, що між сторонами відсутній спір.

- Самостійне скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно за відповідачем під час розгляду справи не вирішило спір про прав, оскільки не є підставою для реєстрації за державою в особі КМУ права власності на спірне нерухоме майно.

- Суть спору та ефективність захисту порушеного права у відповідності до змісту стверджуваного порушення полягає не лише в тому, щоб майно перестало перебувати у володінні відповідача, а що саме це володіння, опосередковане державною реєстрацією права власності за відповідачем, було незаконним від самого початку і майно з державної власності взагалі не вибувало.

- Здійснивши відмову від права власності на спірне нерухоме майно за приписами ст.347 ЦК України, відповідач фактично ствердив свої претензії на спірне майно та повноваження на розпорядження ним на противагу доводам прокуратури у позові.

Стислий виклад позиції позивача

- Спірне нерухоме майно безпідставно вибуло з державної власності в результаті проведення державним реєстратором виконавчого комітету Петрівської сільської ради Генічеського району Херсонської області реєстрації права приватної власності на спірне нерухоме майно за Всеукраїнською громадською організацією товариство «Знання» України. На підставі акту приймання акту приймання-передачі будівлі б/н від 07.05.1960.

- Спірне нерухоме майно ніколи не вибувало з державної власності.

- У зв`язку із законодавчо визначеністю правонаступників майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР та з метою його збереження в інтересах громадян України ВРУ постановою від 04.02.1994 №3943-ХП встановила, що тимчасово до законодавчого визначення суб`єктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташованих на території України, зазначене майно є загальнодержавною власністю.

- Відносно спірного нерухомого майна ані КМУ, ані іншим державним органом рішення про його відчуження або передачу з державної власності не приймалось.

Стислий виклад заперечень відповідача

- Незважаючи на те, що на даний момент право власності на спірне майно ні за ким не зареєстроване та у Держави не існує перешкод в реалізації своїх прав на спірне майно, Державою та прокурором не здійснюються дії щодо реалізації правомочностей щодо майна, не виконуються обов`язки власника майна по тягарю утримання майна та управління таким майном.

- Позовна заява прокурора в частині, що є предметом розгляду, подана за відсутності повноважень, є безпідставною та необґрунтованою, має місце невідповідність способів захисту прав та невідповідність обставин справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, фактичним обставинам справи.

- У прокуратури відсутні повноваження на пред`явлення даного позову.

- Позов у даній справі є віндикаційним, а тому позивач зобов`язаний довести наявність у нього права власності та надати правовстановлюючий документ, а таке право власності за державою зареєстровано не було.

- Спірне нерухоме майно за державою ніколи не було зареєстроване, а тому не виникало у держави, а навпаки сама держава в особі органів державної реєстрації права реєструвала, а отже визнавала таке право.

- Прокурором в позовній заяві не вказано та не зазначено моменту та способу набуття права власності державою.

- Відповідач не є ані власником, ані володільцем спірного нерухомого майна (в тому числі з огляду на окупацію такого майна та вибуття такого майна з володіння відповідача), а позивач досі не вчинив дій щодо охорони майна та його збереження.

- Підставою реєстрації права власності на спірне нерухоме майно був акт приймання до експлуатації будівлі планетарію та кінолекторію від 07.05.1960, оскільки згідно цивільного законодавства діяло правило, що право власності для новоствореного майна, яке створилось в результаті реконструкції, виникає з моменту створення такого майна. При цьому прокурор хибно посилається на те, що до 1992 на території України не існувало приватної форми власності на нерухоме майно.

- Зазначені прокурором як підстави позову норми не регулюють питання майна загальносоюзних громадських організацій, а стосуються виключно органів державного управління, державних концернів тощо, а посилання прокурора на такі норми як на підставу позову є фактично підміною юридичних термінів/понять «підприємство союзного підпорядкування» та «загальносоюзна громадська організація».

- У справах №34/466 та №40/191 судами здійснено висновок, що положення законодавства про майно загальносоюзних організацій не можуть бути застосовані до Товариства «Знання» України, яка є незалежною юридичною особою, та не перебувала у віданні та підпорядкуванні Всесоюзного товариства «Знання».

- Відповідач добросовісно вважав, що спір щодо майна є юридично вичерпаний, оскільки особи, які вважають себе власниками такого майна, могли з 15.09.2022 безперешкодно реалізувати правомочності власника.

- Вимога про витребування майна не є належним та ефективним способом захисту, оскільки ані у власності, ані у володінні відповідача майно не перебуває, а особа, яка вважає себе власником, може звернутись до органів державної реєстрації прав та безперешкодно зареєструвати своє право власності, якщо таке існує.

- За фактичних обставин відсутності у Держави будь-яких перешкод в користуванні, володінні та розпорядження майном, а також у вчиненні інших необхідних на думку Держави дій, правова позиція прокурора про витребування майна у відповідача у особи, яка майном не володіє не володіючого майном не власника майна, фактично є спором заради спору, а не дійсним способом захисту права власності т, та не несе в собі реального правового спрямування щодо захисту майнового права, оскільки таке майнове право позивача відповідачем не порушується, та навпаки Відповідач станом на розгляд справи визнає право власності Держави на це майно, яке фактично з огляду на відсутність державної реєстрації права власності на майно по суті наразі є безхазяйним в силу бездіяльності прокурора та Держави, так як ані прокурор, ані Держава в особі уповноважених органів не виконує обов`язків власника майна, однак при цьому формалізовано заявляє безпідставну вимогу про витребування, що має штучний характер.

- Відповідач станом на час розгляду даної справи визнає право власності Держави на спірне нерухоме майн, однак органом, який має право на майно від імені Держави є Херсонська міська рада, хоча навість за наявності належного позивача у справі за даних обставин відсутні правові підстави для заявлення позову про витребування, оскільки відповідач не є ані власником, ані володільцем такого майна.

- Єдиною формалізованою метою даного позову про витребування майна є отримання судового рішення як правовстановлюючого документу, однак при цьому прокурор у позові вказує взаємовиключні правові підстави позову одночасно вказує, що майно було державним, що майно стало державним у 1991, що має місце законодавча невизначеність щодо такого майна.

- Пропущений строк позовної давності для звернення з даним позовом.

Обставини справи встановлені судом.

Предметом спору у даній справі з урахуванням Ухвали Господарського суду Одеської області від 17.01.2023, постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.05.2023 та постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.07.2023, є витребування від Всеукраїнської громадської організації Товариство Знання України (код ЄДРПОУ 00016490) нежитлової будівлі Планетарію та Кінолекторію, розташованого за адресою: вул. Воронцовська, 14, м. Херсон, на користь держави в особі Кабінету Міністрів України.

При цьому в матеріалах справи наявні наступні документи:

- Постанова Бюро Херсонського Обкому КП України та Виконкому Обласної Ради депутатів трудящих №2-1/22-3 від 04.01.1958 «Про передачу приміщень будинку санітарної культури та будинку політичної освіти Херсонського міськкому КП України», згідно з якою у зв`язку з необхідністю відкриття в м. Херсон планетарія та лекторія обласного відділення Товариства для поширення політичних та наукових знань передано Будинок санітарної культури з балансу Херсонського міського відділу охорони здоров`я на баланс обласному відділенню Товариства для поширення політичних та наукових знань.

- Акт державного приймання будівлі споруди від 07.05.1960, про прийняття до експлуатації 2-поверхової будівлі планетарія і кінолекторія, розташованої за адресою: м. Херсон, вул. Суворова, 27.

- Рішення Виконкому Херсонської міської ради депутатів трудящих №678 від 11.05.1960, яким затверджено Акт державної приймальної комісії на приймання в експлуатацію 2-поверхової будівлі планетарія і кінолекторія по вул. Суворова, 27, прийнятого з оцінкою добре.

- Постанова Президії правління Товариства для поширення політичних та наукових знань Української РСР від 11.05.1960, протокол №27 «Про відкриття Херсонського планетарія і лекторія», згідно з якою задоволено клопотання Президії правління Херсонського обласного відділення від 28 квітня ц.р. про відкриття в місті Херсоні планетарія з кінолекторієм, підпорядкувавши його Херсонському обласному відділенню Товариства для поширення політичних і наукових знань.

- Витяг з Протоколу засідання Правління товариства «Знання» Української РСР №42 від 26.06.1963, яким ухвалено Товариство для поширення політичних і наукових знань Української РСР надалі іменувати Товариство «Знання» Української РСР.

- Свідоцтво про реєстрацію Статуту громадського об`єднання №53 від 29.03.1991 Товариство «Знання» України.

- Статут Всеукраїнської громадської організації Товариство «Знання» України, затверджений VІІІ з`їздом Всеукраїнської громадської організації Товариство «Знання» України, протокол від 22.06.2018.

- Інвентарна справа на будівлю планетарію та кінолекторію, розташованої за адресою: м. Херсон, вул. Коммунарів, 14

- Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №48153188 від 08.08.2019, згідно з яким державним реєстратором виконавчого комітету Петрівської сільської ради Генічеського району Херсонської області Мустафаєвим Фарітом Анваровичем проведено державну реєстрацію права власності, форма власності приватна, на будівлю, що розташована: Херсонська обл., м.Херсон, вул. Воронцовська, буд.14, за суб`єктом Всеукраїнською громадською організацією Товариство «Знання» України.

- Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №304209139 від 05.07.2022, з якої вбачається, що об`єкт нежитлова будівля Планетарію та Кінолекторію за адресою: Херсонська обл., м.Херсон, вул. Воронцовська, буд.14, станом на 05.07.2022 належить на праві приватної власності Всеукраїнській громадській організації Товариство «Знання» України.

- Нотаріально посвідчена заява Всеукраїнською громадською організацією Товариство «Знання» України про відмову власника від права власності на нерухоме майно та здійснення державної реєстрації припинення права власності на нерухоме майно у зв`язку з відмовою від права власності від 01.09.2022, зареєстровано в реєстрі за №76, згідно з якою даною заявою Всеукраїнська громадська організація Товариство «Знання» України як власник нерухомого майна заявляє про відмову від права власності та відмовляється від права власності на нерухоме майно, а саме нежитлової будівлі Планетарію та Кінолекторію, А, загальною площею (кв.м.) 674,9, розташоване за адресою: Херсонська обл., м. Херсон, вул. Воронцовська, буд.14 (раніше Комунарів 14, вул. Суворова 27) та звертається до державного реєстратора про здійснення державної реєстрації припинення права власності на вказане нерухоме майно у зв`язку з відмовою від права власності, про що внести відповідний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

- Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №310436980 від 21.09.2022, згідно з яким право приватної власності Всеукраїнської громадської організації Товариство «Знання» України на об`єкт нежитлова будівля Планетарію та Кінолекторію за адресою: Херсонська обл., м. Херсон, вул. Воронцовська, буд.14, - припинено 15.09.2022 на підставі заяви про відмову власника від права власності на нерухоме майно.

- Лист Херсонської обласної прокуратури на адресу КМУ від 15.12.2022, в якому прокурор повідомляє позивача, що право власності на спірне нерухоме майно на цей час ні за ким не зареєстроване та просить позивача розглянути питання щодо визначення в установленому порядку органу управління спірним нерухомим майном, вжиття заходів до оформлення права державної власності на вказаний об`єкт.

- Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №320353926 від 17.01.2023, з якої вбачається припинення права приватної власності Всеукраїнської громадської організації Товариство «Знання» України на об`єкт нежитлова будівля Планетарію та Кінолекторію за адресою: Херсонська обл., м.Херсон, вул. Воронцовська, буд.14 на підставі заяви про відмову власника від права власності на нерухоме майно. Дата внесення до реєстру 21.09.2022.

Висновки суду.

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст.16 ЦК України).

Зазначені норми матеріального права визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права.

Разом із тим у ст.4 ГПК України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому ГПК порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

З огляду на положення ст.4 ГПК України, ст.ст.15,16 ЦК України підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення.

За змістом ч.ч.1,2 ст.5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) цього права відповідачами з урахуванням належно обраного способу судового захисту.

Як вище зазначено судом предметом спору у даній справі наразі є витребування у відповідача нежитлової будівлі Планетарію та Кінолекторію, розташованої за адресою: вул. Воронцовська, 14, м. Херсон, на користь держави в особі позивача.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності.

Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже, системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії. Отже, правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що, як правило, суб`єкт може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту його права чи інтересу. Такий спосіб здебільшого випливає із суті правового регулювання відповідних спірних правовідносин (постанови від 22.08.2018 у справі №925/1265/16, від 06.02.2019 у справі №522/12901/17-ц, від 02.07.2019 у справі №48/340, від 01.10.2019 у справі №910/3907/18, від 28.01.2020 у справі №50/311-б, від 19.05.2020 у справі №922/4206/19, від 22.09.2020 у справі №910/3009/18, від 22.06.2021 у справі №200/606/18, від 22.06.2021 року у справі №334/3161/17).

Застосування способу захисту має бути об`єктивно виправданим і обґрунтованим, тобто залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання, оспорення та спричинених відповідними діяннями наслідків (постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі №48/340, від 11.09.2019 у справі №487/10132/14-ц, від 01.10.2019 у справі №910/3907/18, від 28.01.2020 у справі №50/311-б, від 19.05.2020 у справі №922/4206/19, від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц, від 15.09.2020 у справі №469/1044/17, від 22.09.2020 у справі №910/3009/18, від 19.01.2021 у справі №916/1415/19, від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц, від 16.02.2021 у справі №910/2861/18, від 15.06.2021 у справі №922/2416/17, від 22.06.2021 у справах №334/3161/17 і №200/606/18, від 29.06.2021 у справі №916/964/19, від 31.08.2021 у справі №903/1030/19, від 14.09.2021 у справі №359/5719/17, від 16.09.2021 у справі №910/2861/18, від 26.10.2021 у справі №766/20797/18, від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц, від 14.12.2021 у справі №643/21744/19, від 25.01.2022 у справі №143/591/20, від 08.02.2022 у справі №209/3085/20, від 13.07.2022 у справі №363/1834/17, від 21.09.2022 у справі №908/976/19, від 28.09.2022 у справі №483/448/20, від 14.12.2022 у справі №477/2330/18, від 18.01.2023 у справі №488/2807/17.

Відповідно до ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст.387 ЦК України власник має право витребувати майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, незалежно від того, чи заволоділа ця особа незаконно спірним майном сама, чи придбала його у особи, яка не мала права відчужувати це майно.

Правовий аналіз положень зазначеної вище статті ЦК України дає підстави для висновку, що у наведеній нормі йдеться про право власника на віндикаційний позов, тобто позов власника, який не володіє, до не власника, який незаконно володіє майном, про вилучення цього майна в натурі.

Згідно з правовим висновком, сформульованим у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі №466/8649/16-ц, відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту є віндикаційний позов, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Задоволення віндикаційного позову є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Водночас такий запис вноситься виключно в разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою. Такі висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №183/1617/16, від 07.11.2018 у справі №488/5027/14-ц.

Отже, ефективність віндикаційного позову забезпечуєтьсясаме наявністю державної реєстрації права власності за відповідачем, оскільки за відсутності такої реєстрації судове рішення про задоволення віндикаційного позову не є підставою для державної реєстрації права власності за позивачем (постанова Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі №466/8649/16-ц).

При цьому факт володіння нерухомим майном за загальним правилом можна підтвердити, зокрема, державною реєстрацією права власності на це майно у встановленому законом порядку (принцип реєстраційного підтвердження володіння) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №653/1096/16-ц).

Відповідно до ч.1 ст.181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державний реєстр речових прав на нерухоме майно єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження.

Згідно з ч.5 ст.12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом.

Отже, виходячи з вищевикладеного, для наявності підстав для задоволення позову у даній справі про витребування майна у відповідача, доказуванню підлягає як наявність права власності позивача на спірне нерухоме майно, так і факт володіння спірним нерухомим майном саме відповідачем, а не іншою особою. При цьому з огляду на те, що спірним майном є нерухоме майно, факт володіння відповідачем таким майном має бути підтверджене саме державною реєстрацією права власності на спірне нерухому майно у встановленому законом порядку.

Між тим, як вбачається з наявних матеріалів справи на момент розгляду позовних вимог про витребування майна з чужого незаконного володіння відсутня державна реєстрація права власності на спірне нерухоме майно саме за відповідачем у справі.

При цьому з наявної в матеріалах справи Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №320353926 від 17.01.2023, вбачається припинення права приватної власності відповідача на об`єкт нежитлова будівля Планетарію та Кінолекторію за адресою: Херсонська обл., м.Херсон, вул. Воронцовська, буд.14 на підставі заяви про відмову власника від права власності на нерухоме майно.

Іншого ані прокурором, ані позивачем не доведено.

Більш того, в матеріалах справи наявний лист Херсонської обласної прокуратури на адресу позивача від 15.12.2022, в якому прокурор повідомляє позивача, що право власності на спірне нерухоме майно на цей час ні за ким не зареєстроване та просить позивача розглянути питання щодо визначення в установленому порядку органу управління спірним нерухомим майном, вжиття заходів до оформлення права державної власності на вказаний об`єкт.

Відповідно до ч.1 ст. 74 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У ст.76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищевикладене, враховуючи недоведення наявності факту володіння відповідачем спірним нерухомим майном, а також те, що належним відповідачем за позовом про витребування від особи нерухомого майна є саме особа, за якою зареєстроване право власності на таке майно, господарський суд дійшов висновку про недоведеність прокурором та позивачем підстав для задоволення позову у даній справі, а отже про відмову у задоволенні позову.

Посилання прокурора на те, що сама лише державна реєстрація припинення права власності відповідача на спірне нерухоме майно не може свідчити про те, що між сторонами відсутній спір, а самостійне скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно за відповідачем під час розгляду справи не вирішило спір про право, не приймаються до уваги господарським судом, з огляду на предмет спору у даній справі про витребування майна з чужого незаконного володіння відповідача.

При цьому, під час розгляду даної справи, після державної реєстрації припинення права власності відповідача на спірне нерухоме майно, до суду не було подано заяви про зміну предмету або підстави позову, із врахуванням заперечень відповідача, викладених у відзиві на позов та запереченнях на відповідь на відзив.

Також господарським судом враховується, що на даний час нежитлова будівля Планетарію та Кінолекторію за адресою: м.Херсон, вул. Воронцовська, буд.14 не зареєстрована за жодною особою, а відтак, позивач, вважаючи, що спірне нерухоме майно належить державі на праві власності, не позбавлений права звернення до державного реєстратора із відповідною заявою про державну реєстрацію такого майна за державою поза межами судового розгляду справи.

Щодо інших доводів учасників справи, викладених у заявах по суті справи, господарським судом враховується усталена практика Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30)). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною.

На підставі ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на прокуратуру.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Відмовити Керівнику Херсонської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України у задоволенні позову до Всеукраїнської громадської організації Товариство Знання України за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Херсонської міської ради Херсонської області, державного реєстратора виконавчого комітету Петрівської сільської ради Генічеського району Херсонської області Мустафаєва Фаріда Анваровича про витребування нежитлової будівлі Планетарію та Кінолекторію, розташованої за адресою: вул. Воронцовська, 14, м. Херсон по справі №916/1664/22.

2.Судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 173 592,08 грн. покласти на Херсонську обласну прокуратуру.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 20 червня 2024 р.

Суддя Г.Є. Смелянець