Ухвала

від 19.06.2024 по справі 921/2/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 червня 2024 року

м. Київ

cправа № 921/2/21(921/744/21)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М.,

за участі секретаря судового засідання - Купрейчук С.П.

за участю представників:

відповідно до протоколу судового засідання

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.02.2024

у справі № 921/2/21(921/744/21)

за позовом Приватного підприємства "Да-Руся"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_2",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 ,

про витребування з чужого незаконного володіння земельної ділянки і нерухомого майна та визнання права власності

та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Публічного акціонерного товариства "Тернопільський електромеханічний завод" в особі ліквідатора Шимечка А.Я.

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_2",

про витребування з чужого незаконного володіння земельної ділянки і нерухомого майна та визнання права власності

в межах справи №921/2/21

про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Тернопільський електромеханічний завод"

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Тернопільської області перебуває справа №921/2/21 про банкрутство ПАТ «Тернопільський електромеханічний завод», відкрита ухвалою суду від 14.07.2021.

Постановою Господарського суду Тернопільської області від 20.07.2022 у цій справі припинено процедуру розпорядження майном боржника; ПАТ «Тернопільський електромеханічний завод» визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру, а ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Шимечка А.Я.

ПрАТ «Да-Руся» подало до Господарського суду Тернопільської області 15.11.2021 позовну заяву до ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_2» про витребування з чужого незаконного володіння будівлі складської дільниці № 2, загальною площею 1122,4 кв.м., що знаходяться у м. Тернополі по вул. Полковника Нечая, 25Б та земельної ділянки загальною площею 0,2315 га за цільовим призначенням: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості з кадастровим номером 6110100000:02:01:0050, що розташована у м.Тернополі по вул. Полковника Нечая, 25 .

Ухвалою суду від 18.11.2021 відкрито провадження за вказаною позовною заявою та присвоєно справі № 921/744/21.

07.02.2022 ПАТ «Тернопільський електромеханічний завод» в особі ліквідатора Шимечка А.Я. подав заяву як третя особа із самостійними вимогами на предмет спору з аналогічними позовними вимогами до того ж відповідача - ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_2» про витребування з чужого незаконного володіння будівлі складської дільниці № 2, загальною площею 1122,4 кв.м., що знаходяться у м. Тернополі по вул. Полковника Нечая, 25Б та земельної ділянки загальною площею 0,2315 га за цільовим призначенням: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості з кадастровим номером 6110100000:02:01:0050, що розташована у м.Тернополі по вул. Полковника Нечая, 25.

Ухвалою суду першої інстанції від 22.03.2022 прийнято вказану позовну заяву третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору до розгляду разом із первинною позовною заявою ПрАТ «Да-Руся», а наступною ухвалою від 19.05.2022, у зв`язку із тим, що третьою особою у цій справі із самостійними вимогами є товариство, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, відповідно до вимог ст. 7 КУзПБ, справу передано для розгляду в межах такої справи про банкрутство ПАТ «Тернопільський електромеханічний завод».

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 31.05.2023 відмовлено у задоволенні позовних вимог первісного позивача так і третьої особи із самостійними вимогами до відповідача.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 22.02.2024 рішення Господарського Тернопільської області від 31.05.2023 у справі №921/2/21(921/744/21) скасовано в частині відмови у позові про витребування об`єктів нерухомого майна. У цій частині прийнято нове рішення, яким позов задоволено. Витребувано з чужого незаконного володіння ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_2" (код ЄДРПОУ: НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) на користь ПАТ "Тернопільський електромеханічний завод" (код ЄДРПОУ: 01267917, адреса: 46003, м. Тернопіль, вул. Полковника Нечая, 25) таке нерухоме майно:

- будівлю складальної дільниці № 2 загальною площею 1 122,4 кв.м., що розташована: у м. Тернополі по вул. Полковника Нечая, 25а;

- земельну ділянку, кадастровий номер: 6110100000:02:01:0050, площею 0,2315 га, що розташована у м. Тернополі, вул. Полковника Нечая,;

В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

До Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла касаційна скарга у якій заявлено вимогу скасувати вказану постанову, а рішення Господарського суду Тернопільської області від 31.05.2023 у справі №921/2/21(921/744/21) залишити в силі.

Крім того, ОСОБА_1 також було подано клопотання про залучення її до участі у справі №921/2/21(921/744/21) як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача. Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та який був єдиним власником, кінцевим бенефіціаром та директором ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_2». З моменту його смерті на товаристві не залишилось осіб, які б мали повноваження вчиняти дії від його імені. Вказує, що рішення у справі, що розглядається може вплинути на права та інтереси спадкоємця ОСОБА_3 , оскільки безпосередньо впливає на обсяг майна, розмір та вартість корпоративних прав власника ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_2», які належать до спадкового майна.

Ухвалою Верховного Суду від 13 травня 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.02.2024 у справі №921/2/21(921/744/21) та призначено до розгляду касаційну скаргу ОСОБА_1 у справі №921/2/21(921/744/21) на 19 червня 2024 року о 12:00 год. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду.

Також вказаною ухвалою Верховного Суду відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про залучення її до участі у справі №921/2/21(921/744/21) як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

За змістом частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону про банкрутство, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип доступу до правосуддя. Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього суду; вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

При цьому "право на суд" та право на "доступ до суду" не є абсолютними. Права можуть бути обмежені, але лише у такий спосіб та до такої міри, що не порушують зміст цих прав (De Geouffre de la Pradelle v France (Де Жуфр де ла Прадель проти Франції), §28, і Stanev v Bulgaria (Станєв проти Болгарії) [ВП], §229).

Стаття 129 Конституції України до основних засад судочинства відносить забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Тобто конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи в касаційному порядку, яке має бути реалізоване, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження.

Рекомендацією № R(95)5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка застосовується як джерело права при розгляді справ судами згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", умови прийнятності касаційної скарги, згідно норм законодавства, можуть бути більш суворими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23.10.1996; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19.12.1997).

У рішенні від 21.07.2021 № 5-р(ІІ)/2021 (справа № 3-173/2018(1186/18, 77/19) Конституційний Суд України зауважив, що із набранням чинності Законом № 1401 до основних засад судочинства віднесено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України). Тобто за чинним конституційним правопорядком апеляційний перегляд має здійснюватися щодо кожної справи, яку оскаржено в апеляційному порядку, а в частині касаційного оскарження рішення суду обсяг права на таке оскарження змінено з права касаційного оскарження всіх рішень, крім випадків, встановлених законом, на право касаційного оскарження судового рішення лише у визначених законом випадках.

Отже, вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, не є обмеженням доступу особи до процесу правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду". Використання відповідного процесуального фільтру, закріпленого у частині першій статті 293 ГПК України, узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.

Відповідно до частини першої статті 287 ГПК України право на подання касаційної скарги на судове рішення мають учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки.

Отже процесуальне законодавство (стаття 287 ГПК України) визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на касаційне оскарження судового рішення, і поділяє їх на дві групи: 1) учасники справи, 2) особи, які участі у справі не брали, але судове рішення прийнято щодо їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2019 у справі № 62/112 зроблено висновок про передчасність відмови у відкритті апеляційного провадження за скаргою особи на судове рішення без перевірки впливу прийнятого судового рішення на права та обов`язки скаржника після відкриття апеляційного провадження у справі. При цьому об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладено висновок, що встановлення обставин щодо ухвалення судом рішення про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яку не було залучено до участі у справі, можливе лише після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою такої особи.

Такий же принцип у повній мірі застосовується і до процедури касаційного оскарження (див. ухвали Верховного Суду від 05.072022 у справі № 910/10279/21, від 25.11.2021 у справі № 923/1536/15, від 16.08.2021 у справі № 925/95/19).

Саме тому, для перевірки чи стосується прав та інтересів ОСОБА_1 оскаржене нею судове рішення, ухвалою Верховного Суду від 13 травня 2024 року у даній справі було відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою цієї особи.

Проаналізувавши доводи скаржниці, колегією суддів встановлено та не заперечується ОСОБА_1 , що нею не набуто статусу учасника провадження у справі про банкрутство ПАТ «Тернопільський електромеханічний завод».

Обґрунтовуючи порушення оскарженим судовим рішенням своїх прав, вказує, що внаслідок смерті її батька - особи, рішення суду про витребування від ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_2» нерухомого майна, що входить до його статутного капіталу, порушує її права та інтереси як спадкоємиці єдиного учасника (кінцевого бенефіціара) ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_2».

На час звернення ОСОБА_1 з касаційною скаргою, як зазначає сама скаржниця, вона не оформила своїх спадкових прав, існує спір щодо кола спадкоємців та вступу у спадщину, що підтверджено також у відкритому судовому засіданні представницею ОСОБА_1 .

Вказані обставини свідчать про передчасність звернення ОСОБА_1 за захистом прав (інтересів) за таких обставин, яке може бути реалізоване за умови вступу нею у спадщину, адже судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Якщо скаржник лише зазначає про те, що оскаржуване рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що рішенням вирішено про його права та/або обов`язки чи інтереси, то такі посилання, виходячи з вищенаведеного, не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду, зокрема апеляційної (касаційної) скарги.

Протилежний підхід зумовив би потенційну наявність невизначено великого кола осіб, які би мали змогу оскаржувати судові рішення у справі, затягуючи до невизначеного часу розгляд справи.

Оскільки в мотивувальній частині оскарженої постанови суду апеляційної інстанції відсутні висновки суду про права та обов`язки ОСОБА_1 , в резолютивній частині цієї постанови відсутнє пряме зазначення судом про права та обов`язки цієї особи, та з огляду на не доведення скаржницею порушення її прав оскарженою постановою суду апеляційної інстанції, судова колегія дійшла висновку, що ОСОБА_1 не є особою, щодо якої суд у цій справі вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов`язки.

Пунктом 3 частини першої статті 296 ГПК України визначено, що суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом першої чи апеляційної інстанції питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

При цьому, колегія суддів зауважує, що за умови вступу скаржниці у спадщину вона не позбавлена права у передбачений законом спосіб реалізувати своє право на оскарження судових рішень у цій справі.

Зважаючи на закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , викладені у касаційній скарзі доводи, які стосуються суті спору, Верховним Судом не розглядаються. Керуючись статтями 234, 235, 240, 296 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.02.2024 у справі № 921/2/21(921/744/21) закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді В.І. Картере

К.М. Огороднік