Ухвала

від 20.06.2024 по справі 145/569/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

20 червня 2024 року

м. Київ

справа № 145/569/23

провадження № 61-8235ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 08 грудня 2023 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 10 квітня 2024 року у справі за позовом керівника Тульчинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької обласної військової адміністрації, Квартирно-експлуатаційного відділу міста Вінниця Міністерства оборони України, Міністерства оборони України до ОСОБА_1 , Вінницької районної військової адміністрації про визнання незаконними та скасування розпоряджень, усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом її повернення,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2023 року керівник Тульчинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької обласної військової адміністрації, Квартирно-експлуатаційного відділу міста Вінниця Міністерства оборони України, Міністерства оборони України звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати незаконним та скасувати розпорядження Тиврівської районної державної адміністрації від 20 жовтня 2006 року № 475 «Про надання в оренду земельних ділянок» в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 та надання її на умовах оренди;

визнати незаконним та скасувати розпорядження Тиврівської районної державної адміністрації від 16 серпня 2007 року №431 про затвердження технічної документації в частині передачі земельної ділянки та видачі державного акта на право власності на земельну ділянку ОСОБА_1 ;

усунути перешкоди у здійсненні Вінницькій обласній військовій адміністрації та Квартирно-експлуатаційному відділу міста Вінниця Міністерства оборони України права розпорядження та користування земельною ділянкою шляхом зобов`язання ОСОБА_1 повернути в державну власність в особі Вінницької обласної військової адміністрації з правом користування Квартирно-експлуатаційного відділу міста Вінниця Міністерства оборони України земельну ділянку з кадастровим номером: 0524581300:02:002:0192, загальною площею 2,9574 га, що розташована на території Шпиківської селищної ради Тульчинського району (раніше Великовулизької сільської ради Тиврівського району) Вінницької області.

Тиврівський районний суд Вінницької області рішенням від 08 грудня 2023 року позов задовольнив. Визнав незаконним та скасував розпорядження Тиврівської районної державної адміністрації від 20 жовтня 2006 року № 475 «Про надання в оренду земельних ділянок» в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 та надання її на умовах оренди. Визнав незаконним та скасував розпорядження Тиврівської районної державної адміністрації від 16 серпня 2007 року № 431 про затвердження технічної документації в частині передачі земельної ділянки та видачі державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_1 Усунув перешкоди у здійсненні Вінницькій обласній військовій адміністрації та Квартирно-експлуатаційному відділу м. Вінниця Міністерства оборони України права розпорядження та користування земельною ділянкою шляхом зобов`язання ОСОБА_1 повернути в державну власність в особі Вінницької обласної військової адміністрації з правом користування Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця Міністерства оборони України земельну ділянку з кадастровим номером 0524581300:02:002:0192, загальною площею 2,9574 га, що розташована на території Шпиківської селищної ради Тульчинського району (раніше Великовулизької сільської ради Тиврівського району) Вінницької області. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.

Вінницький апеляційний суд постановою від 10 квітня 2024 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Бойка А. М. задовольнив частково. Рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 08 грудня 2023 року в частині задоволення позовної вимоги про визнання незаконним та скасування розпорядження Тиврівської районної державної адміністрації від 20 жовтня 2006 року № 475 «Про надання в оренду земельних ділянок» в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 та надання її на умовах оренди - скасував, провадження у справі в цій частині закрив. В іншій частині рішення суду залишив без змін.

01 червня 2024 року ОСОБА_1 подала засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 08 грудня 2023 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 10 квітня 2024 року з пропуском строку на касаційне оскарження.

В касаційній скарзі ОСОБА_1 заявила клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень з посиланням на те, що повний текст постанови Вінницького апеляційного суду від 10 квітня 2024 року їй не було вручено до цих пір, а з повним її текстом вона ознайомилась на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень 08 травня 2024 року. Ураховуючи наведене, заявник вважає, що є підстави для поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно із частинами першою, другою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Пунктом 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України визначено, що до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності.

Відповідно до частини п`ятої статті 272 ЦПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Проте заявником не надано жодних доказів на підтвердження недотримання судом апеляційної інстанції вимог, встановлених у статті 272 ЦПК України щодо порядку видачі або направлення судового рішення.

Враховуючи наведене, касаційну скаргу слід залишити без руху та роз`яснити заявнику про необхідність надання доказів, що підтверджують недотримання апеляційним судом вимог, встановлених у статті 272 ЦПК України щодо порядку видачі або направлення судового рішення.

На підтвердження наведених обставин заявник має надати відповідні докази в оригіналах або завірені в установленому порядку їх копії, якими можуть бути довідка із суду, копії матеріалів справи тощо.

Верховний Суд зазначає, що на стадії відкриття касаційного провадження Верховний Суд не має можливості перевірити наявність чи відсутність доказів на підтвердження надсилання/вручення судом апеляційної інстанції копії рішення заявнику, оскільки за правилом частини сьомої статті 394 ЦПК України питання про витребування матеріалів справи вирішується під час відкриття касаційного провадження.

За таких обставин, суд позбавлений можливості вирішити питання щодо поважності причин пропуску заявником строку на касаційне оскарження з наведених підстав.

Згідно із частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.

Отже, заявнику необхідно подати до суду касаційної інстанції заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, в якій навести підстави для його поновлення, а також надати відповідні докази на підтвердження пропуску цього строку, оскільки безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім цього, в порушення вимог пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України ОСОБА_1 в касаційній скарзі не зазначено її поштового індексу та відомостей про наявність або відсутність у неї електронного кабінету.

Ураховуючи наведене, заявнику необхідно надіслати на адресу суду уточнену касаційну скаргу оформлену відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, та в якій зазначити свій поштовий індекс та відомості про наявність або відсутність у неї електронного кабінету, і надати копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Також, у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документів, що підтверджуються підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Ставка судового збору, чинна на час подання касаційної скарги на рішення суду, встановлена підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» та визначена у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Позовну заяву подано у 2023 році, ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру юридичною особою становила 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (прожитковий мінімум для працездатних осіб - 2 684,00 грн, підпункт 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, чинній станом на час подання позову у цій справі), отже судовий збір за подання касаційної скарги за три немайнові вимоги в даному випадку становить 16 104,00 грн (2 684,00 грн х 3 х 200 %).

Враховуючи наведене, ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 16 104,00 грн.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в розмірі 16 104,00 грн має бути перераховано за наступними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102; найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055).

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження оплати судового збору необхідно надати Верховному Суду квитанцію (платіжне доручення).

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Отже, касаційну скаргу слід залишити без руху з наданням заявнику можливості усунути вищевказані недоліки.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 08 грудня 2023 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 10 квітня 2024 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А. Ю. Зайцев