УХВАЛА
20 червня 2024 року
м. Київ
Справа № 639/3600/17
Провадження № 11-121 за 24
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Шевцової Н. В.,
суддів Банаська О. О., Булейко О. Л., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кривенди О. В., Мазура М. В., Мартєва С.Ю., Пількова К. М., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А.,
перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2024, ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10.04.2024 та ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20.05.2024 у справі №639/3600/17 за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, посадових осіб ГУ Держпраці у Харківській області ОСОБА_7, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , посадових осіб Центральної ОДПІ м. Харкова ОСОБА_5, ОСОБА_4 , посадової особи Шевченківського об`єднаного управління ПФУ м. Харкова ОСОБА_9 про визнання незаконним рішення відділу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, відшкодування шкоди, спричиненої начальником УПФУ у Жовтневому районі м. Харкова та начальником УПФУ в Харківській області, зобов`язання УПФУ у Жовтневому районі м. Харкова вчинити певні дії,
УСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернулась до Київського районного суду м. Полтави з адміністративним позовом до Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, посадових осіб ГУ Держпраці у Харківській області ОСОБА_7, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , посадових осіб Центральної ОДПІ м. Харкова ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , посадової особи Шевченківського об`єднаного управління ПФУ м. Харкова ОСОБА_9 про визнання незаконним рішення відділу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, відшкодування шкоди, спричиненої начальником УПФУ у Жовтневому районі м. Харкова та начальником УПФУ в Харківській області, зобов`язання УПФУ у Жовтневому районі м. Харкова вчинити певні дії.
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 17.07.2023 позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано рішення відділу управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова від 16.08.2014 щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії від заробітної плати з урахуванням довідки від 01.07.2014 №98/20-30-05-50, виданої Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі протиправним.
Зобов`язано Шевченківське об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.08.2014 з урахуванням довідки від 01.07.2014 №98/20-30-05-50, виданої Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Позивачка оскаржила вказане рішення суду першої інстанції до Полтавського апеляційного суду, який ухвалою від 29.09.2023 відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 358 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), зазначивши, що оскільки предметом оскарження є рішення суду першої інстанції в справі адміністративної юрисдикції, у Полтавського апеляційного суду як у суду загальною юрисдикції відсутні повноваження на його перегляд.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29.11.2023 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 29.09.2023 у справі 639/3600/17, визнавши касаційну скаргу необґрунтованою та зазначивши, що правильне застосування судом пункту 1 частини першої статті 358 ЦПК України є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, наслідки розгляду такої скарги не мають значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності судового рішення.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2024 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Київського районного суду м. Полтави від 17.07.2023 скасовано, ухвалено нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задоволено частково
Визнано протиправним та скасовано рішення відділу управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова від 16.08.2014 щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії від заробітної плати з урахуванням довідки від 01.07.2014 №98/20-30-05-50, виданої Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі протиправним.
Зобов`язано Шевченківське об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.08.2014 по 01.10.2017 з урахуванням довідки від 01.07.2014 №98/20-30-05-50, виданої Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі.
В частині позовних вимог про встановлення факту корупційних діянь та стягнення нанесеної позивачу моральної та матеріальної шкоди за ознаками статей 364, 365-2 Кримінального кодексу України, відповідно до статті 68 Закону України «Про запобігання корупції» з начальника ГУ ПФУ у Харківській області ОСОБА_8, посадовця ГУ ПФУ у Харківській області ОСОБА_6 ; посадової особи Шевченківського об`єднаного управління пенсійного фонду України м. Харкова ОСОБА_9, посадових осіб ДФС України ГУ ДФС у Харківській області Центральної ДПІ м. Харкова ОСОБА_5, ОСОБА_4 , посадових осіб ГУ Держпраці у Харківській області ОСОБА_3, ОСОБА_7 , ОСОБА_2 закрито провадження у справі №639/3600/17. Роз`яснено, що зазначені вимоги розглядаються в порядку кримінального судочинства.
25.03.2024 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2024 у вказаній справі.
Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10.04.2024 касаційну скаргу ОСОБА_1 повернуто на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України, згідно з яким касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Крім того, ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20.05.2024 заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі №639/3600/17 повернуто заявниці без розгляду, оскільки касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2024 у справі №639/3600/17 не приймалась до розгляду та була повернута скаржниці на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України.
Не погодившись з постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2024 та ухвалами Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10.04.2024 , від 20.05.2024 ОСОБА_1 звернулася до Великої Палати Верховного Суду з касаційною скаргою.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відмову в її прийнятті з огляду на таке.
У Кодексі адміністративного судочинства України чітко визначено випадки, коли перегляд судових рішень (залежно від категорії справи) здійснює саме Велика Палата Верховного Суду, а також підстави такого перегляду в окремих випадках.
Відповідно до частини третьої статті 292 КАС України Велика Палата Верховного Суду переглядає в апеляційному порядку судові рішення Верховного Суду, ухвалені ним як судом першої інстанції.
Згідно із частиною четвертою статті 22 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, рішень, дій чи бездіяльності органів, які обирають (призначають), звільняють членів Вищої ради правосуддя, щодо питань обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя, звільнення їх з таких посад, бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо невнесення до Верховної Ради України законопроекту на виконання (реалізацію) рішення Українського народу про підтримку питання загальнодержавного значення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою.
Таким чином, Велика Палата Верховного Суду може переглядати в апеляційному порядку виключно судові рішення Верховного Суду, ухвалені ним лише як судом першої інстанції в зазначених вище справах.
Частиною першою статті 24 КАС України встановлено, що Верховний Суд переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.
Касаційний перегляд судових рішень Великою Палатою Верховного Суду може бути здійснено лише за визначених статтями 346 та 347 КАС України передумов.
Частиною шостою статті 346 КАС України передбачено, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції, крім випадків, якщо:
1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної юрисдикції;
2) учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах;
3) Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.
Порядок передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду визначений статтею 347 КАС України.
Відповідно до частин першої та четвертої цієї статті питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи. Про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із викладенням мотивів необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у рішенні, визначеному в частинах першій - четвертій статті 346 КАС України, або з обґрунтуванням підстав, визначених у частинах п`ятій або шостій статті 346 цього Кодексу.
Виходячи з наведеного обов`язковою передумовою для розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи за касаційною скаргою її учасника з підстави, передбаченої частиною шостою статті 346 КАС України, є постановлення судом касаційної інстанції з власної ініціативи чи за клопотанням учасника справи ухвали про її передачу до Великої Палати Верховного Суду з обґрунтуванням підстав, визначених у вказаній правовій нормі.
У цій справі Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду не ухвалював рішення про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, як того вимагає частина четверта статті 347 КАС України.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 висловлює свою незгоду з ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10.04.2024 про повернення касаційної скарги скаржнику, а також з ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20.05.2024 про повернення ОСОБА_1 заяви без розгляду.
Однак нормами КАС не передбачено можливості оскарження до Великої Палати Верховного Суду судових рішень, ухвалених Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду як судом касаційної інстанції, у тому числі ухвали про повернення касаційної скарги, а також ухвали про повернення заяви без розгляду, оскільки за приписами частини п`ятої статті 355 КАС судові рішення суду касаційної інстанції є остаточними й оскарженню не підлягають.
До повноважень Великої Палати Верховного Суду не відноситься перегляд судових рішень, які є остаточними, окрім як з підстав перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами відповідно до норм статті 361 та частин другої, третьої статті 365 КАС.
Крім того, КАС не передбачена можливість оскарження безпосередньо до Великої Палати Верховного Суду у касаційному порядку рішень судів першої й апеляційної інстанцій, незгоду з якими також висловлює скаржник.
Ураховуючи викладене вище, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про необхідність відмови у прийнятті касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2024, ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10.04.2024 та ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20.05.2024 у справі №639/3600/17.
Керуючись статтями 22, 24, 292, 331, 355 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду
УХВАЛИЛА:
Відмовити у прийнятті Великою Палатою Верховного Суду касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2024,ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10.04.2024 та ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20.05.2024 у справі №639/3600/17 за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, посадових осіб ГУ Держпраці у Харківській області ОСОБА_7, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , посадових осіб Центральної ОДПІ м. Харкова ОСОБА_5, ОСОБА_4 , посадової особи Шевченківського об`єднаного управління ПФУ м. Харкова ОСОБА_9 про визнання незаконним рішення відділу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, відшкодування шкоди, спричиненої начальником УПФУ у Жовтневому районі м. Харкова та начальником УПФУ в Харківській області, зобов`язання УПФУ у Жовтневому районі м. Харкова вчинити певні дії.
Касаційну скаргу та додані до неї матеріали повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В. Шевцова
Судді: О. О. Банасько О. Л. Булейко Ю. Л. Власов М. І. Гриців Ж. М. Єленіна І. В. Желєзний Л. Ю. Кишакевич В. В. КорольО. В. Кривенда М. В. Мазур С. Ю. Мартєв К. М. Пільков І. В. Ткач О. С. Ткачук В. Ю. Уркевич Є. А. Усенко
Суд | Велика палата Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 20.06.2024 |
Оприлюднено | 24.06.2024 |
Номер документу | 119898145 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них осіб, звільнених з публічної служби |
Адміністративне
Велика палата Верховного Суду
Шевцова Наталія Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні