Постанова

від 19.06.2024 по справі 712/6399/23

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2024 року

Справа № 712/6399/23Провадження № 22-ц/821/886/24Категорія: 304090100

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Василенко Л.І.,

суддів: Новікова О. М., Сіренка Ю. В.,

секретаря Ярошенка Б. М.,

учасники справи:

позивач Акціонерне товариство «СЕНС БАНК»,

відповідачі: приватний нотаріус Черкаського районного нотаріального округу Черкаської області Старовойтова Олександра Сергійовича, ОСОБА_1 ,

третя особа- приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Бурмага Євгеній Анатолійович,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси в режимі відеоконференції апеляційну скаргу представника Акціонерноготовариства «СЕНСБАНК» -адвоката ЛуньовоїАнни Геннадіївнита апеляційнускаргу представника ОСОБА_1 адвокатаЧакалова АдонісаКостянтиновича нарішення Корсунь-Шевченківськогорайонного судуЧеркаської областівід 18березня 2024року усправі запозовом Акціонерноготовариства «СЕНСБАНК» вінтересах якогодіє ОСОБА_2 до приватногонотаріуса Черкаськогорайонного нотаріальногоокругу Черкаськоїобласті СтаровойтоваОлександра Сергійовича, ОСОБА_1 ,третя особаприватний виконавецьвиконавчого округуЧеркаської областіБурмага ЄвгенійАнатолійович проскасування постановиприватного нотаріусата зобов`язаннявчинити певнідії,у складі: головуючого судді Гусарової В. В.,

в с т а н о в и в :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2023 року АТ «Сенс Банк» звернулося в суд з даним позовом.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до Іпотечного договору № ІД 895/03-021-001, ОСОБА_1 передала в іпотеку АКБ «Укрсоцбанк» у якості забезпечення виконання зобов`язань за договором кредиту № 895-03/021-001 від 15.01.2007 нерухоме майно:

житловий будинок, загальною площею - 801,6 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 ;

земельну ділянку, загальною площею - 653 кв.м, цільове призначення - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибних ділянок), загальною площею, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7122510100:04:020:003.

Зазначає, що виконавчим написом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Паракудою І. В. № 783 від 02.03.2011 звернуто стягнення на предмет іпотеки.

На підставі виконавчого напису № 783 від 02.03.2011 приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області - Бурмагою Євгенієм Анатолійовичем 19.08.2019 відкрито виконавче провадження № 59837973.

Постановою про опис та арешт майна боржника від 01.07.2021 здійснено опис та арешт згаданого домоволодіння та земельної ділянки.

06.08.2021 приватним виконавцем було підготовлено та направлено до ДП СЕТАМ заявку на реалізацію арештованого майна за виконавчим провадженням № 59837973 для внесення до центральної бази даних системи електронних аукціонів інформації про арештоване майно (формування лота).

17.12.2021 треті електронні торги з реалізації лоту № 501105 не відбулися у зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів, про що Системою сформовано протокол № 563316 проведення електронних торгів.

21.12.2021 від AT «Альфа-Банк» до приватного виконавця надійшло повідомлення про залишення за собою предмета іпотеки.

24.12.2021 приватним виконавцем було складено Акт про проведені електронні торги, що не відбулися та винесено Постанову про передачу майна стягувачу AT «Альфа-Банк» (після перейменування AT «Сенс Бакб») в рахунок погашення боргу.

Вказує, що відповідно до ст. 61 ЗУ «Про виконавче провадження» у власність стягувача, який є позивачем у даній справі, було передано домоволодіння та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 .

05 серпня 2022 року АТ «Альфа-Банк» звернулось до приватного нотаріуса Черкаського районного нотаріального округу Черкаської області Старовойтова Олександра Сергійовича для видачі свідоцтв про придбання майна з прилюдних торгів, що не відбулися, на майно, що належало боржнику ОСОБА_1 : житловий будинок загальною площею 801,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,0870 га, кадастровий номер: 7122510100:04:010:0023, що знаходиться за тією ж адресою.

Заявником було подано нотаріусу Постанову про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 24.12.2021, видану приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Бурмагою Є. А. та Акт про проведені електронні торги (аукціон), що не відбулися від 24.12.2021, виданий приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Бурмагою С. А.

Проте приватним нотаріусом було відмовлено позивачу у видачі свідоцтв про право власності.

Зазначає, що у постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії в якості підстави для відмови вказано, що у мотивувальній частині поданих документів міститься опис майна, що пропонується до стягнення, а саме:

житловий будинок загальною площею 801,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

земельна ділянка площею 0,0653 га, кадастровий номер: 7122510100:04:020:0003, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

А у резолютивній частині зазначених документів вказано, що стягувачу AT «АЛЬФА- БАНК» в рахунок погашення заборгованості передається у власність наступне майно:

житловий будинок загальною площею 801,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

земельна ділянка площею 0,0870 га, кадастровий номер: 7122510100:04:010:0023, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

Вважає, що підстави для відмови у видачі свідоцтва про право власності на житловий будинок загальною площею 801,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у оскаржуваній постанові приватного нотаріуса взагалі відсутні.

Приватний нотаріус не мав, за думкою сторони позивача, жодних підстав для відмови у видачі свідоцтва про право власності на житловий будинок, що підтверджується змістом Постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Фактично, відмова обґрунтована виключно наявністю невідповідності площі, кадастрового номеру та цільового призначення земельної ділянки у мотивувальній та резолютивній частинах поданих нотаріусу Постанові та Акті. Крім того, приватний нотаріус в якості додаткової підстави для відмови у видачі свідоцтв вказав те, що чинним законодавством України не допускається розміщення житлового будинку на землях для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. Такі посилання вважають необґрунтованими та безпідставними.

Просив суд скасувати постанову приватного нотаріуса Черкаського районного нотаріального округу Черкаської області Старовойтова Олександра Сергійовича від 01 листопада 2012 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії;

Визнати за АТ «СЕНС БАНК» право власності на житловий будинок загальною площею 801,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,0870 га, кадастровий номер: 7122510100:04:010:0023, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Вирішити питання розподілу судових витрат.

09.01.2024 представником позивача подано клопотання, у якому зазначено, що допущено описку у позовній заяві та вважати правильною наступну редакцію першої позовної вимоги: скасувати постанову приватного нотаріуса Черкаського районного нотаріального округу Черкаської області Старовойтова Олександра Сергійовича від 01 листопада 2022 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 18 березня 2024 року позовні вимоги задоволено частково.

Скасовано постанову приватного нотаріуса Черкаського районного нотаріального округу Черкаської області Старовойтова О. С. від 01 листопада 2022 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії в частині щодо житлового будинку.

Визнано за АТ «СЕНС БАНК» право власності на житловий будинок загальною площею 801,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з приватного нотаріуса Черкаського районного нотаріального округу Черкаської області Старовойтова О. С. судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1240,50 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «СЕНС БАНК» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1240,50 грн.

Рішення суду мотивоване тим, що відмова нотаріуса у видачі свідоцтва щодо житлового будинку є безпідставною.

Щодо скасування постанови приватного нотаріуса Черкаського районного нотаріального округу Черкаської області Старовойтова О. С. від 01 листопада 2022 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії в частині щодо земельної ділянки та визнання права власності на земельну ділянку площею 0,0870 га, кадастровий номер: 7122510100:04:010:0023, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 суд дійшов висновку про відмову в позові, оскільки в іпотеку була передана земельна ділянка для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибних ділянок) меншої площі ніж та, що рахується на праві власності за відповідачем ОСОБА_1 натепер. При цьому суд не взяв до уваги додаткову угоду № 2, укладену між сторонами, де була зазначена більша, ніж в первісному договорі іпотеки площа земельної ділянки 870 кв.м, бо вказана додаткова угода не була посвідчена нотаріально.

Судом також зауважено, що позивач просить визнати право власності на земельну ділянку з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (тобто відбулася зміна цільового призначення земельної ділянки, ніж та, що є предметом договору іпотеки). Відтак, позивачем обраний не вірний спосіб захисту у цій частині, оскільки позивач не оскаржував рішення щодо зміни цільового призначення земельної ділянки.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 адвокат Чакалов А. К., вважаючи рішення суду незаконним, необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального права та процесуального права, просив скасувати рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 18 березня 2024 року, ухвалити нове рішення, яким відмовти в задоволенні позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд незаконно скасував постанову приватного нотаріуса Черкаського районного нотаріального округу Черкаської області Старовойтова О. С. від 01.11.2022 про відмову у вчиненні нотаріальної дії в частині щодо житлового будинку.

Зазначає, що в оскаржуваному рішенні не зазначено в чому саме приватний нотаріус допустив порушення, яку конкретно норму ЗУ «Про нотаріат» порушив та з яких підстав суд виходив, коли скасував в частині постанову нотаріуса.

Вважає, що суд першої інстанції незаконно визнав за позивачем право власності на житловий будинок, не застосувавши правові висновки викладені в постанові ВП ВС від 22 червня 2022 року, справа № 200/606/18, у постанові ВС від 28.12.2022 у справі № 756/5922/19.

Також зазначає, що законодавчо не передбачено механізму замінювати свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги не відбулися на рішення суду.

Тому, на думку скаржника, позовна вимога про визнання права власності на житловий будинок за позивачем не відповідає належному способу захисту своїх прав, а також є самостійною і достатньою підставою для відмови в задоволенні позову, на що суд першої інстанції не звернув уваги.

17.04.2024 АТ «Сенс Банк» також подана апеляційна скарга в якій Банк просить суд скасувати частково рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 18 березня 2024 року, а саме в частині відмови в задоволенні вимоги про скасування постанови приватного нотаріуса Черкаського районного нотаріального округу Черкаської області Старовойтова О. С. від 01.11.2022 про відмову у вчиненні нотаріальної дії в частині щодо земельної ділянки та визнання за ним права власності на вказану земельну ділянку.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що торги є такими, що відбулися, дії приватного виконавця щодо передачі стягувачу у власність спірного майна незаконними не визнавались, чинність Акту та Постанови приватного виконавця від 14.12.2021 не спростована, передбачені законом підстави відмови у вчиненні нотаріальної дії в оспорюваній Постанові відповідача не наведені.

Вважає, що відмова нотаріуса у видачі свідоцтв є безпідставною.

Укладення договорів по відчуженню нерухомого майна, передбачає не тільки набуття права власності на будівлю, а воно пов`язане з переходом права власності на земельну ділянку.

Зауважує, що зміна використання земельної ділянки з виду «для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибних ділянок)» на «для будівництва та обслуговування будівель торгівлі» не призводить до зміни цільового призначення земельної ділянки та відбувається в межах однієї категорії земель (землі житлової та громадської забудови), а тому така зміна не суперечить ЗК України, тобто подані приватному нотаріусу документи повною мірою відповідали чинному на той час законодавству.

Вважає, що Банк є добросовісним набувачем майна, що придбав майно у порядку виконання виконавчого документу, проте не може скористатись своїми правами власника на набуте майно, оскільки є перешкоди в оформленні права власності на таке майно у вигляді оскаржуваної постанови нотаріуса.

14.05.2024 представником ОСОБА_1 адвокатом Чакаловим А. К. подано відзив на апеляційну скаргу АТ «Сенс Банк» в якому просить відмовити Банку в задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване рішення, в частині відмови АТ «Сенс Банк» в задоволенні позовних вимог залишити в силі та без змін.

Зазначає, що суд першої інстанції обґрунтовано відхилив додані позивачем докази 01.03.2024 та законно вказав в рішенні про те, що суд не бере до уваги додаткову угоду № 2, укладену між сторонами, де була зазначена більша, ніж в первісному договорі іпотеки площа земельної ділянки 870 кв.м, бо вказана додаткова угода не була посвідчена нотаріально.

Вказує, що Акт про проведені прилюдні торги (аукціон), що не відбулися не містить всієї інформації, яка визначена ст. 72 ЗУ «Про нотаріат» та главою 13 Розділу ІІ Порядку, приватний нотаріус встановив обґрунтовані підстави визначені ст. 49 ЗУ «Про нотаріат» та правомірно виніс Постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій.

Крім того, зазначає, що законодавчо не передбачено механізму замінювати свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, за рішенням суду, тобто суд першої інстанції не має права визнавати право власності за позивачем на житловий будинок, так, як позивач ще не набув права власності на такий об`єкт нерухомості.

20 травня 2024 року від АТ «Сенс Банк» надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 в якому просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 .

Зазначає, що на момент звернення позивача до нотаріуса він вже був фактичним власником спірного майна, яке він правомірно набув в ході виконання виконавчого провадження.

Вказує, що торги є такими, що не відбулися, дії приватного виконавця щодо передачі стягувачу у власність спірного майна незаконними не визнавались, чинність Акту та Постанови приватного виконавця від 14.12.2021 не спростована, передбачені законом підстави відмови у вчиненні нотаріальної дії в оспорюваній постанові не наведені, тому відмова нотаріуса є безпідставною.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції

15 січня 2007 року між АКБ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк», який змінив найменування на АТ «Сенс Банк», та ОСОБА_1 укладений договір кредиту № 895/03-021-001, за змістом якого кредитор надав позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у сумі 500000,00 грн, зі сплатою 18 % річних за перший рік та з порядком погашення суми основної заборгованості по 15 число кожного місяця згідно з графіком погашення заборгованості за кредитом (т.1 а.с. 14-15).

Також 15 січня 2007 року між АКБ «Укрсоцбанк» (іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (іпотекодавець) укладено нотаріально посвідчений іпотечний договір № ІД 895/03-021-001, відповідно до якого іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю як забезпечення виконання іпотекодавцем зобов`язань за договором кредиту від 15 січня 2007 року № 895/03-021-001 (основне зобов`язання) нерухоме майно (т. 1 а.с. 16-17, 176-179)

Відповідно до п. 4.1, п. 4.6.2 іпотечного договору № ІД 895/03-021-001 у разі невиконання або неналежного виконання позичальником основного зобов`язання, іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема на підставі виконавчого напису нотаріуса.

З додаткової угоди від 04 березня 2008 року № 2 про внесення змін до іпотечного договору від 15 січня 2007 року № ІД 895/03-021-001 вбачається, що в іпотеку передано житловий будинок, загальною площею 801,6 кв.м, та земельну ділянку кадастровий номер 7122510100:04:020:0003, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с. 173, 180-181).

Відповідно до рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 01 квітня 2021 року у справі № 711/1077/20 в задоволенні позову ОСОБА_1 до АТ «Альфа-Банк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Паракуда І. В., приватний виконавець Бурмага Є. А., про визнання виконавчих написів нотаріуса такими, що не підлягають виконанню відмовлено (т. 1 а.с. 186-192).

Постановою Черкаського апеляційного суду від 17 червня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Змінено мотивувальну частину рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 01 квітня 2021 року, викладено її в редакції цієї постанови. В іншій частині рішення суду залишено без змін (т. 1 а.с. 212-216).

Постановою Верховного Суду від 08 листопада 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 01 квітня 2021 року у незміненій частині та постанову Черкаського апеляційного суду від 17 червня 2021 року залишено без змін (т. 1 а.с. 200-211).

Відповідно до акту про проведені електронні торги 24.12.2021, 17.12.2021 треті електронні торги з реалізації лоту № 501105, а саме: житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 653 кв.м, кадастровий номер: 7122510100:04:020:0003, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 не відбулися. 21.12.2021 від AT «Альфа-Банк» до приватного виконавця надійшло повідомлення про залишення за собою предмета іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна. Вирішено передати стягувачу, АТ «Альфа-Банк» у власність: житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка, площею 0,0870 га, кадастровий номер: 7122510100:04:010:0023, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 18-19)

Згідно з Постановою про передачу майна стягувачу AT «Альфа-Банк» в рахунок погашення боргу передано стягувачу АТ «Альфа-Банк» житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка, площею 0,0870 га, кадастровий номер: 7122510100:04:010:0023, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 20-21)

Відповідно до довідки виконавчого комітету Корсунь-Шевченківської міської ради № 02-29/2157, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться на земельній ділянці, площею 0,0870 га, кадастровий номер: 7122510100:04:010:0023, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебуває у приватній власності ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 22).

Згідно з інформацією щодо оброблення та систематизації відомостей Державного земельного кадастру про земельні ділянки в Черкаській області, кадастровий номер та цільове призначення земельної ділянки були змінені Рішенням сесії Корсунь-Шевченківської міської ради ЯЛ № 683973 від 12.07.2011, тобто після будівництва житлового будинку, укладення Іпотечного договору та вчинення виконавчого напису (т. 1 а.с. 23).

Відповідно до інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, ОСОБА_1 належить на праві власності земельна ділянка площею 0,0870 га, кадастровий номер: 7122510100:04:010:0023, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Категорія земель: землі житлової та громадської забудови, цільове призначення для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (т. 1 а.с. 99)

Згідно з висновком про вартість об`єкта оцінки від 10.08.2023, вартість житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 складає 14260400 грн, а земельної ділянки, площею 0,0870 га, кадастровий номер: 7122510100:04:010:0023, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 371800 грн (т. 1 а.с.100-101).

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 01.11.2022, відмовлено АТ «Аль-Банк» у видачі свідоцтв про придбання майна з прилюдних торгів, що не відбулися, на майно, що належало боржнику ОСОБА_1 : житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0,0870 га, кадастровий номер: 7122510100:04:010:0023, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

Підставою для відмови вказано, що у мотивувальній частині поданих документів міститься опис майна, що пропонується до стягнення, а саме: житловий будинок загальною площею 801,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка площею 0,0653 га, кадастровий номер: 7122510100:04:020:0003, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

А у резолютивній частині зазначених документів вказано, що стягувачу AT «АЛЬФА- БАНК» в рахунок погашення заборгованості передається у власність наступне майно: житловий будинок загальною площею 801,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка площею 0,0870 га, кадастровий номер: 7122510100:04:010:0023, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (т. 1 а.с. 12-13).

Мотивувальна частина

Позиція Черкаського апеляційного суду

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Мотиви, з яких виходить Черкаський апеляційний суд, та застосовані норми права

Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1 ст. 367 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 393 ЦК України передбачено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються ЗУ «Про виконавче провадження».

Згідно зі ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає в продажу майна, тобто у вчиненні дій, спрямованих на виникнення в покупця зобов`язання зі сплати коштів за продане майно та передання права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника електронних торгів.

Процедура реалізації майна на прилюдних торгах полягає у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів за плату. Така процедура полягає в укладенні та виконанні договору купівлі-продажу. На підтвердження його укладення складається відповідний протокол, а на підтвердження виконання з боку продавця - акт про проведені прилюдні торги. Такі висновки сформульовані у пункті 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 438/610/14-ц (провадження № 14-577цс19).

На підставі акта про проведені прилюдні торги нотаріус видає покупцеві свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів (п. 6.4 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5, чинного на дату проведення електронних торгів та видачі свідоцтва).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 910/856/17 (провадження № 12-128гс18) зроблено висновки про те, що правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника електронних торгів, та складанні за результатами їх проведення акта про проведення електронних торгів, який є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно у випадках, визначених законодавством. Акт є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на торгах, а отже, є договором. Набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем, відповідно, є переможець електронних торгів. Виходячи з наведеного, сторонами договору купівлі-продажу, оформленого за результатами проведених електронних торгів, є продавці - державна виконавча служба та організатор електронних торгів, та покупець - переможець електронних торгів, які мають залучатися відповідачами у справі.

Разом з тим, відповідно до положень ст. 61 ЗУ «Про виконавче провадження», у разі нереалізації майна на третіх електронних торгах виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду. У разі якщо стягувач виявив бажання залишити за собою нереалізоване майно, він зобов`язаний протягом 10 робочих днів з дня надходження від виконавця відповідного повідомлення внести на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або рахунок приватного виконавця різницю між вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на його користь, якщо вартість нереалізованого майна перевищує суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом. За рахунок перерахованих стягувачем коштів оплачуються витрати виконавчого провадження, задовольняються вимоги інших стягувачів та стягуються виконавчий збір і штрафи, а залишок коштів повертається боржникові.

Майно передається стягувачу за ціною третіх електронних торгів або за фіксованою ціною. Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу виконавець виносить постанову. За фактом такої передачі виконавець складає акт. Постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на таке майно.

Отже, і в разі залишення стягувачем за собою нереалізованого майна оформлення та підписання договору купівлі-продажу майна, як окремого документа, законодавством не передбачено. Натомість, такий договір укладається шляхом звернення виконавця до стягувача з пропозицією вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна з одночасним припиненням права вимоги стягувача до боржника в межах вартості нереалізованого майна (оферта) та виявлення стягувачем волі залишити за собою це майно (акцепт). Виконання договору з боку покупця (стягувача) полягає у внесенні на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або рахунок приватного виконавця різниці між вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на користь стягувача, якщо вартість нереалізованого майна перевищує суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом. На підтвердження виконання договору з боку покупця виконавець виносить постанову про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу.

Відповідно до положень ст. 72 ЗУ «Про нотаріат» та глави 13 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, якщо прилюдні торги (аукціон) оголошено такими, що не відбулися, нотаріус видає відповідне свідоцтво про передачу майна стягувачеві в рахунок погашення боргу на підставі складеного та затвердженого в установленому порядку акта із зазначенням того, що прилюдні торги (аукціон) не відбулися.

В акті про те, що прилюдні торги (аукціон) не відбулися, має бути зазначено: ким, коли і де проводилися прилюдні торги (аукціон); коротка характеристика майна; прізвище, ім`я, по батькові (найменування юридичної особи), місце проживання/місцезнаходження кожного покупця; дані про документи, що посвідчували право власності боржника на майно, крім випадків, передбачених п. 3 гл. 7 розд. І цього Порядку: назва документа, ким виданий, посвідчений (для нотаріусів зазначаються прізвище, ім`я, по батькові, нотаріальний округ), дата видачі, посвідчення, номер за реєстром, орган реєстрації, дата та номер реєстрації; підстави, з яких прилюдні торги (аукціон) не відбулися.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області - Бурмагою Є. А. 19.08.2019 відкрито виконавче провадження № 59837973, в ході якого проведено опис і арешт майна.

Разом з тим, торги не відбулися, тому Банк, як стягувач, виявив бажання залишити за собою майно, а саме: житловий будинок, загальною площею 801,6 кв.м за адресою АДРЕСА_1 та земельну ділянку загальною площею 653 кв.м, кадастровий номер 7122510100:04:020:003 за адресою АДРЕСА_1 .

Встановлено, що в резолютивній частині Акту та Постанови приватного виконавця вказано резолютивну частину виконавчого документу, який підлягав примусовому виконанню. Тобто ця частина будь-якого документу виконавчого провадження є незмінною і має повністю відтворювати резолютивну частину виконавчого документу.

Виконавчий документ (виконавчий напис нотаріуса) був вчинений на Іпотечному договорі 02.03.2011 і всі дані земельної ділянки, що були вказані у Іпотечному договорі та виконавчому написі, зокрема, її площа, кадастровий номер та цільове призначення станом на 02.03.2011 повністю відповідали її дійсним даним та Класифікації видів цільового призначення земель на дату укладення Іпотечного договору.

Згідно з Інформацією щодо оброблення та систематизації відомостей Державного земельного кадастру про земельні ділянки по Черкаській області площа, кадастровий номер та цільове призначення земельної ділянки були змінені Рішенням сесії Корсунь-Шевченківської міської ради ЯЛ № 683973 від 12.07.2011, тобто після будівництва житлового будинку, укладення Іпотечного договору та вчинення виконавчого напису.

Натомість в резолютивній частині зазначених документів вказано, що стягувачу AT «Альфа-Банк» в рахунок погашення заборгованості передається у власність наступне майно: житловий будинок загальною площею 801,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка площею 0,0870 га, кадастровий номер: 7122510100:04:010:0023, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

Ні в Акті, ні в Постанові приватного виконавця не міститься інформації про Додаткову угоду № 2 про внесення змін до іпотечного договору № ІД 895/03-021-001 від 15.01.2007. від 04.03.2008, якою було визначено, що в іпотеку передано житловий будинок, загальною площею 801,6 кв.м, та земельну ділянку кадастровий номер 7122510100:04:020:0003, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Встановлено, що у вказаних документах не зазначено всіх даних про документи, що посвідчували право власності боржника на майно, зокрема, ким виданий, посвідчений державний акт на право власності на землю, орган реєстрації, дата та номер реєстрації та орган реєстрації, дата та номер реєстрації Свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

При цьому, ні боржник, ні стягувач не оскаржували реалізацію майна боржника на електронних торгах та їх результатів.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ЗУ «Про нотаріат» та п. 1 Глави 13 Розділу 1 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо: 1) вчинення такої дії суперечить законодавству України; 2) не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії; 3) дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії; 4) є сумніви у тому, що фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії або ця особа діє під впливом насильства; 5) з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась особа, яка в установленому порядку визнана недієздатною, або уповноважений представник не має необхідних повноважень; 6) правочин, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, зазначеним у їх статуті чи положенні, або виходить за межі їх діяльності; 7) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла плату за її вчинення; 8) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла встановлені законодавством платежі, пов`язані з її вчиненням; 9) в інших випадках, передбачених законом.

Встановивши, що Акт приватного виконавця від 24.12.2021 містить суперечливі дані щодо площі земельної ділянки, її кадастрового номера та цільового призначення, не містить всіх даних про документи, що посвідчували право власності боржника на майно, тому підстав для скасування постанови приватного нотаріуса Черкаського районного нотаріального округу Старовойтова О. С. від 01.11.2012 про відмову у вчиненні нотаріальної дії в частині земельної ділянки суд першої інстанції не вбачав.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що відмова нотаріуса у видачі свідоцтва щодо житлового будинку є безпідставною. З такими висновками апеляційний суд не погоджується, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Системний аналіз змісту наведених норм ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України дає підстави для висновку про однакову спрямованість їх положень щодо переходу прав на земельну ділянку при виникненні права власності на будівлю і споруду, на якій вони розміщені.

Зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований, відповідно до якого визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

Отже, чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах ст. 120 ЗК України, ст. 377 ЦК України, інших положеннях законодавства.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі №200/606/18 викладено висновок, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди superficies solo cedit (збудоване приростає до землі) має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об`єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об`єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об`єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об`єкти розташовані. Отже, об`єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об`єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об`єкт права власності.

Подібні за змістом правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду України від 11 лютого 2015 року у справі № 6-2цс15, постановах Верховного Суду від 10 жовтня 2018 року у справі №693/568/13-ц, від 30 січня 2019 року у справі №382/2454/15-ц. , від 20 вересня 2021 року у справі №307/2235/20.

Враховуючи, що житловий будинок та земельна ділянка передавались в іпотеку як єдиний об`єкт права власності в одному договорі іпотеки, були виставлені на електронні торги, як єдиний об`єкт права власності, тому маючи правові підстави для відмови у вчиненні нотаріальної дії щодо земельної ділянки, приватний нотаріус правомірно відмовив і у вчиненні нотаріальної дії щодо житлового будинку, що не враховано судом першої інстанції.

Крім того, звертаючись в суд з даним позовом, Банк посилаючись на неправомірність відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, також просив визнати за ним право власності на житловий будинок та земельну ділянку.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 27 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності проводиться, зокрема, на підставі виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів.

Свідоцтво не породжує, не змінює і не припиняє прав та обов`язків учасників цивільних правовідносин, тобто не є правочином, а видається на підтвердження права, яке виникло внаслідок правочину.

Верховний Суд у постанові від 28 грудня 2022 року у справі № 756/5922/19 (провадження № 61-5498св22) вказав, що свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, не є правовстановлюючим документом, а лише підтверджує вчинення сторонами дій, спрямованих на передання нерухомого майна у володіння покупцю. Сама по собі видача свідоцтва не тягне переходу права власності на нерухоме майно від боржника до покупця. Відповідно до ч. 4 ст. 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону. Тому свідоцтво є лише підставою для державної реєстрації права власності за покупцем, але не є правовстановлюючим документом, і вичерпує свою дію із здійсненням такої реєстрації.

Подібні за змістом висновки викладені, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі №200/606/18.

Скасування постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме видачі свідоцтва як документа, який підтверджує право власності переможця аукціону (покупця), не породжує автоматичного визнання права власності за стягувачем.

Слід зазначити, що у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Застосування будь-якого способу захисту цивільного права має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим, а саме: повинно реально відновлювати наявне порушене, оспорене або невизнане право, такий спосіб має відповідати характеру правопорушення та цілям судочинства та не може суперечити принципу верховенства права.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Таке право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Такий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18).

Отже, вимога позивача про визнання права власності на спірне майно за даних обставин є неналежним способом захисту прав на що суд першої інстанції уваги не звернув.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно зі ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Отже, дослідивши викладені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга АТ «Сенс Банк»не підлягаєзадоволенню,а апеляційнаскарга представника ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч. 13 ст. 141ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд змінює розподіл судових витрат.

В порядку ст. 141 ЦПК України на АТ «Сенс Банк»покладаються витрати ОСОБА_1 по судовому збору за подачу апеляційної скарги, що становить 7443 грн.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Сенс Банк» - адвоката Луньової Анни Геннадіївни залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Чакалова Адоніса Костянтиновича задовольнити.

Рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 18 березня 2024 року - скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позов Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» в інтересах якого діє ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Черкаського районного нотаріального округу Черкаської області Старовойтова Олександра Сергійовича, ОСОБА_1 , третя особа приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Бурмага Євгеній Анатолійович про скасування постанови приватного нотаріуса та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Стягнути із Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» на користь ОСОБА_1 7443 грн судового збору.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.

Повний текст постанови складено 21 червня 2024 року.

Головуючий Л. І. Василенко

Судді: О. М. Новіков

Ю. В. Сіренко