Постанова

від 19.06.2024 по справі 757/25068/19-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 757/25068/19-ц Головуючий у 1 інстанції: Григоренко І.В.

Провадження № 22-ц/824/11651/2024 Доповідач: Шебуєва В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2024року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача Шебуєвої В.А.,

суддів Кафідової О.В., Оніщука М.І.,

секретар Ткаченко В.В.,

розглянувши апеляційну скаргу адвоката Журавльова Максима Миколайовича, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Печерського районного суду м. Києва від 16 травня 2023 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний гуманітарний центр «РОЗРАДА», ОСОБА_2 про спростування інформації, відшкодування моральної шкоди,-

в с т а н о в и в:

В травні 2019 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ТОВ «Міжнародний гуманітарний центр «РОЗРАДА», ОСОБА_3 про спростування інформації, відшкодування моральної шкоди. Зазначила, що 09 червня 2007 року вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_4 , від якого вони мають спільну дитину - сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2013 року шлюб між нею та ОСОБА_4 розірвано. 29 грудня 2017 року вона звернулася до Шевченківського управління поліції ГУ поліції у м. Києві із заявою про зникнення сина. 12 квітня 2018 року ТОВ «Міжнародний гуманітарний центр «РОЗРАДА» надав результат дослідження психоемоційного стану ОСОБА_5 , в якому зазначено, що ОСОБА_5 не покидає почуття жертви психологічного насильства та деякого економічного насильства з боку його матері. В тексті досліджень вказано, що під час телефонних розмов вона чинить психологічний тиск на свою дитину. На підставі результатів вказаного дослідження ОСОБА_4 звернувся до Бориспільського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді із заявою про вчинення домашнього насильства. У подальшому цей висновок було покладено в основу заяв ОСОБА_4 до Начальника служби у справах дітей та сім`ї, Начальника служби у справах дітей та сім`ї Бориспільської РДА та старшого інспектора сектора ювенальної превенції Бориспільського ВП ГУМП у Київській області. Зазначає, що оскільки рішення суду щодо вчинення нею психологічного насильства відносно дитини не існує, наведена у дослідженні психоемоційного стану ОСОБА_5 від 12 квітня 2018 року, інформація є недостовірною та підлягає спростуванню. Також позивачка ОСОБА_1 зазначила, що зазнала моральних страждань через викладені у дослідженні від 12 квітня 2018 року висновки. Довгий час вона не могла знайти спільну мову з колишнім чоловіком, родичі та близькі змінили ставлення до неї. ОСОБА_4 на підставі вказаного дослідження звернувся до суду із заявою про видачу обмежувального припису щодо неї. Вона змушена була приймати медичні препарати від депресії та снодійні таблетки. Позивачка ОСОБА_1 просила визнати висловлювання, які зафіксовані у документі «Результати Дослідження психоемоційного стану ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1, від 12 квітня 2018 року від ТОВ «Міжнародний гуманітарний центр «РОЗРАДА», недостовірними та такими, що порушують її немайнові права на повагу до гідності, честі та недоторканість ділової репутації, а саме: «Конфлікт в сім`ї впливає на психоемоційний стан дитини та його батька. Вони стривожені та знервовані. Дитину не покидає почуття жертви психологічного насильства та деякого економічного насильства з боку її матері. У поведінці хлопчика помітні ознаки напруги, тривожності, стресу, образи, які викликані напруженими стосунками з його матір`ю, тиском на дитину з її боку, погрозами примусового переїзду до України, що сильно лякає дитину, оскільки хлопчик втратить можливість успішно тренуватися і примножувати свої спортивні успіхи.», «Коли мова заходила про його мати ОСОБА_5 проявляв значну тривожність, напруження та страх. При цьому замикався, повідомляючи, що це пов`язано із конфліктною ситуацією, що склалася у його родині.», «Дитина має багато образ, щодо поведінки своєї матері та її ставлення до сина, звинувачує мати у невідвертості, недовіряє їй та вважає, що вона його обманює та намагається нашкодити», «У поведінці хлопчика помітні ознаки напруги, тривожності, стресу, образи, які викликані напруженими стосунками з його матір`ю, тиском на дитину з її боку, погрозами примусового переїзду до України, що сильно лякає дитину.», «Під час телефонних розмов мати чинить психологічний тиск на дитину-що є одним з різновидів домашнього насильства», «Що стосується повернення дитини до України, то це є небажаним. Адже дитина не має такого бажання і добровільно не згодна на цю процедуру. Примусове переміщення дитини до матері в Україну може призвести до негативних явищ щодо психоемоційного стану дитини, підвищення рівня тривожності дитини, в тому числі призвести до розвитку захворювань нервового характеру, гострого стресу, погіршення емоційного та фізичного здоров`я дитини». Просила зобов`язати відповідачів спростувати поширену недостовірну інформацію, яка викладена у документі «Результати дослідження психоемоційного стану ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1, від 12 квітня 2018 року відносно позивача шляхом відкликання даного документа, з повідомленням сторін про це після набрання судовим рішенням законної сили в даній справі протягом 10 днів. У відшкодування завданої моральної шкоди стягнути з відповідачівь моральну шкоду у розмірі 75 000,00 грн.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 16 травня 2023 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить скасувати вказане рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення позовних вимог. Посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи. Вважає, що суд не надав належної оцінки викладеним у позовній заяві її доводам, а також наявним у справі доказам - висновкам практикуючих, досвідчених психологів, що викладені у Психологічному коментарі (до «Результатів дослідження психоемоційного стану ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1, батька дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та оцінка їх дитячо-батьківських відносин» від 12 квітня 2018 року, наданому психологом центру «РОЗРАДА» ОСОБА_3 ) та Рецензії на висновок від 05 травня2021 року. Суд відійшов від численної практики Верховного Суду в аналогічних справах. Зазначає, що наявними у справі доказами підтверджено, що інформація щодо ОСОБА_1 , поширена у висновку Результатів досліджень від 12 квітня 2018 року є неправдивою, вона не була підтверджена жодним законним належним документом. Така інформація стала відомою іншим особам та передана в інші установи та судові справи, що як наслідок мало порушення прав та інтересів ОСОБА_1 та завдало їй моральної шкоди.

В судове засідання сторони та їх представники не з`явилися, повідомлені про місце і час розгляду справи, а тому судова колегія дійшла висновку про можливість слухання справи у їх відсутність.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 09 червня 2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 був зареєстрований шлюб. Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2013 року цей шлюб розірваний. ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_1 та ОСОБА_4 народився син ОСОБА_5 .

12 квітня 2018 року за заявою представника ОСОБА_4 . ТОВ «Міжнародний гуманітарний центр «РОЗРАДА» надало результат дослідження психоемоційного стану ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1, за підписом директора, канд. психолог. наук Бондаровської В.М. , та психолога ОСОБА_3 . У дослідженні зазначено, що ОСОБА_5 та його батько проживають у комфортних, умовах. Дитина вчиться у загальноосвітній школі, спілкується з дітьми, почуває себе комфортно. Матеріально вони забезпечені. ОСОБА_5 встигає вчитися у школі, багато часу проводить зі своєю собакою, за яку він відповідає. ОСОБА_5 має тісні дружні стосунки з батьком, почуває себе комфортно в тих умовах, в яких він проживає з батьком. ОСОБА_5 довіряє батькові і відчуває себе поряд з ним у безпеці. Конфлікт в сім`ї впливає на психоемоційний стан дитини та його батька. Вони стривожені та знервовані. Дитину не покидає почуття жертви психологічного насильства та деякого економічного насильства з боку її матері. У поведінці хлопчика помітні ознаки напруги, тривожності, стресу, образи, які викликані напруженими стосунками з його матір`ю, тиском на дитину з її боку, погрозами примусового переїзду до України, що сильно лякає дитину, оскільки хлопчик втратить можливість успішно тренуватися і примножувати свої спортивні успіхи. Що стосується повернення дитини до України, то це і є небажаним. Адже, дитина не має такого бажання і добровільно не згідна на цю процедуру. Примусове переміщення дитини до матері в Україну може призвести до негативних явищ щодо психоемоційного стану дитини, підвищення рівня тривожності дитини, включення механізмів психосоматики, що може мати наслідком ряд захворювань дитини, в тому числі призвести до розвитку захворювань нервового характеру, гострого стресу, погіршення емоційного та фізичного здоров`я дитини (а. с. 11-17 т. 1).

11 травня 2018 року ОСОБА_4 звернувся до Бориспільського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді із заявою про вчинення домашнього насильства, Начальника служби у справах дітей та сім`ї, Начальник служби у справах дітей та сім`ї Бориспільської РДА та старшого інспектора сектора ювенальної превенції Бориспільського ВП ГУМП у Київській області щодо вжиття заходів з припинення психологічного насильства відносно дитини з боку матері ОСОБА_1 (а. с. 18-27 т. 1).

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 19 червня 2018 року у справі № 761/19248/18 у задоволенні заяви ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 про видачу обмежувального припису відмовлено (а. с. 28-44 т. 1).

У позові ОСОБА_1 посилалася на те, що зазначена у результатах проведеного 12.04.2018 року ОСОБА_3 , ТОВ «Міжнародний гуманітарний центр «РОЗРАДА» дослідження психоемоційного стану ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1, , інформація з приводу того, що вона чинить психологічний тиск на неповнолітнього сина, є недостовірною та такою, що порушує її немайнові права на повагу до її гідності, честі та недоторканість ділової репутації, та підлягає спростуванню. Поширення недостовірної інформації завдало їй моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню відповідачами.

З`ясувавши обставини справи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку провідсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «Міжнародний гуманітарний центр «РОЗРАДА», ОСОБА_3 про спростування інформації, відшкодування моральної шкоди.

Колегія суддів не вбачає підстав для скасування такого рішення суду першої інстанції.

Відповідно до положень ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має права на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 3 Конституції України, статтею 297 ЦК України передбачено, що кожен має право на повагу до його честі і гідності. Честь і гідність фізичної особи є недоторканними. У разі порушення цих прав фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її честі і гідності.

У ст. 32 Конституції України визначено, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Згідно ч. 1 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.п. 15, 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» судам роз`яснено, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначити характер такої інформації та з`ясувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Позивачка ОСОБА_1 просила визнати недостовірною та такою, що порушує її немайнові права на повагу до її гідності, честі та недоторканість ділової репутації інформацію, яка зазначена у Результатах Дослідження психоемоційного стану ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1, від 12 квітня 2018 року, складених психологом ТОВ «Міжнародний гуманітарний центр «РОЗРАДА» ОСОБА_3 на підставі звернення батька дитини ОСОБА_4 . Метою вказаного дослідження є проведення психологічного дослідження неповнолітнього ОСОБА_5 та надання оцінки дитячо-батьківським відносинам.Вказане дослідження проведено з використанням спеціальних методик, наданої батьком дитини інформації, та за результатом спілкування спеціаліста-психологаз дитиною.

Іикладена у вказаному висновку психолога інформація є вираженням його думки щодо психоемоційного стану ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1, з огляду на досліджені ним матеріали, спілкування з дитиною, та застосовані ним методи. Дослідження не стосувалося ні психологічного, ні психоемоційного стану ОСОБА_1 . Суд не вправі проводити ревізію та перевірку правильності такого висновку психолога. В тому викладена у висновку психолога ТОВ «Міжнародний гуманітарний центр «РОЗРАДА» ОСОБА_3 від 12 квітня 2018 року інформація як результат його досліджень не може бути предметом перевірки суду та не підлягає спростуванню у порядку, визначеному ст. 277 ЦК України.

Незгода з вказаним висновком психолога ТОВ «Міжнародний гуманітарний центр «РОЗРАДА», ОСОБА_3 з підстав необґрунтованості, та використання ОСОБА_4 даного висновку при зверненні до державних органів з питань, що пов`язані із вихованням дитини, не надає позивачці права на спростування інформації, викладеної у такому висновку психолога.

В свою чергу ОСОБА_1 вправі замовити складання іншого висновку психолога, який може відрізнятися за змістом від вказаного висновку, та спростовувати його обґрунтованість.

Позивачка ОСОБА_1 не довела протиправності дій ТОВ «Міжнародний гуманітарний центр «РОЗРАДА» ОСОБА_3 , при складанні Результатів Дослідження психоемоційного стану ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1, від 12 квітня 2018 року, що є обов`язковою складовою для відшкодування моральної шкоди відповідно до ст. 23 ЦК України.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов законного і обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Міжнародний гуманітарний центр «РОЗРАДА» ОСОБА_3 про спростування інформації, відшкодування моральної шкоди.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції по суті спору.

Колегія суддів не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу адвоката Журавльова Максима Миколайовича, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а рішення Печерського районного суду м. Києва від 16 травня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Шебуєва В.А.

Судді Кафідова О.В.

Оніщук М.І.