Рішення

від 11.06.2024 по справі 904/6582/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2024м. ДніпроСправа № 904/6582/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі:

судді Колісника І.І.

за участю секретаря судового засідання Серостанова В.О.

та представників:

від позивача: Боголіп Ю.В. адвокат;

від відповідача: Прохоров О.О. адвокат;

від третьої особи-1: не з`явився;

від третьої особи-2: не з`явився;

від третьої особи-3: не з`явився

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротрейд КР", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Мінерфін-Транс", м. Київ

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Екс Ім Транс", м. Дніпро

третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "КМ Вагонрем", м. Кам`янське Дніпропетровської області

про стягнення 943 396,56 грн.

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротрейд КР" плати за користування вагонами в сумі 915235,20 грн за період з 30.11.2022 по 16.08.2023 та збору за зберігання вантажу в сумі 28161,36 грн.

Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 14150,95 грн позивач просить покласти на відповідача.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на незгоду відповідача з його зобов`язаннями щодо плати за користування вагонами №№ 68184647, 53773354, 56754211 у загальній сумі 915235,20 грн (з урахуванням ПДВ), нарахованої відповідно до відомості плати за користування вагонами № 16089004 (ф. ГУ-46), та збору за зберігання вантажу в сумі 23467,80 грн (без ПДВ), включеного до накопичувальної картки № 17089003 від 17.08.2023, що зумовило неможливість списання спірних сум з особового рахунку останнього.

16.01.2024 відповідач подав відзив на позов із запереченнями проти заявлених до нього вимог з наступних підстав:

- між відповідачем та відправниками вагонів відсутні будь-які договірні або інші зобов`язання, тому відповідач не може нести відповідальність за прибуття на його адресу вагонів, які він не очікував та не міг очікувати. До даних правовідносин не може бути застосовано статтю 47 Статуту залізниць;

- позивачем безпідставно не було використано заставне майно на вантаж, який не було отримано, після закінчення граничного терміну його зберігання;

- позивачем передчасно подано цей позов, оскільки підстави для нарахування та розрахунку плати за користування вагонами, не настали;

- позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення плати за користування вагонами та плати за зберігання вантажу за період з 30.11.2022 по 18.12.2023 з пропуском строку позовної давності (а.с. 82-83 т. 1).

При цьому відповідач зазначає, що листами від 01.12.2022 № 112, від 22.05.2023 № 2205, від 17.08.2023 № 1708/1 відповідач повідомив позивача в особі начальника станції Червоний Шахтар Придніпровської залізниці про те, що вагони №№ 68184647, 56754211, 53773354 були надіслані на адресу відповідача за відсутності договірних відносин між підприємством і власниками вагонів. Враховуючи викладене, відповідач зазначав у даних листах, що відсутність укладеного договору не дає законних підстав для прийняття вагонів на відповідальне зберігання та можливості отримати від власних вагонів відшкодування витрат, тобто плати за користування вагонами та за зберігання вагонів. Відтак відповідач не має права розкредитовувати вказані вагони. Тому відповідач вважає, що посилання позивача на статтю 47 Статуту залізниць України, є безпідставним, оскільки дана стаття не підлягає застосуванню до правовідносин щодо прибуття спірних вагонів на адресу відповідача 30.11.2022.

Відповідач звертає увагу суду на те, що при складанні залізничної накладної відправником попередня згода або будь-яке підтвердження готовності отримати вантаж з боку одержувача не вимагається, у зв`язку з чим залізнична накладна може бути складена односторонньо, за відсутності договірних відносин між відправником та одержувачем, за відсутності надання згоди одержувача на отримання вантажу. Саме так, за твердженням відповідача, відбулося у випадку з прибуттям 30.11.2022 на його адресу вагонів №№ 68184647, 56754211, 53773354, про що він повідомив позивача 01.12.2022.

Крім того, відповідач зауважує, що залізнична накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення.

Тому відповідач вважає, що згідно з імперативною нормою статті 51 Статуту залізниць України (далі також Статут) позивач мав використати вантаж, а саме: вагони №№ 68184647, 56754211, 53773354, як заставне майно та реалізувати його з метою забезпечення гарантії належної провізної оплати та інших платежів. За даних обставин позивач міг уникнути нарахування плати за користування вагонами за період з 30.11.2022 по 16.08.2023 та задовольнити свої вимоги шляхом реалізації заставного майна. Проте позивач не виконав положення Статуту щодо реалізації заставного майна після граничного терміну зберігання вантажу.

Також відповідач наголошує на тому, що за змістом пункту 2 Правил користування вагонами і контейнерами вантажовласниками можуть бути також відправники, тому пред`явлення вимоги виключно до відповідача є необгрунтованим.

Згідно з пунктом 4 цих Правил час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника. Однак, як указує відповідач, відомість плати за користування вагонами складено 16.08.2023 за відсутності факту передачі вагонів вантажовласнику та за відсутності факту їх повернення від вантажовласника перевізнику. Фактично позивачем було складено лише акти загальної форми, однак відсутні пам`ятки про подавання та/або забирання вагонів. Тому, на думку відповідача, позивачем подано позов про стягнення плати за користування вагонами передчасно, до виникнення підстав для нарахування плати за користування вагонами.

Крім того, відповідач зазначає, що відповідно до частини третьої статті 925 Цивільного кодексу України до вимог, що випливають із договору перевезення вантажу, пошти, застосовується позовна давність в один рік з моменту, що визначається відповідно до транспортних кодексів (статутів). Позивачем заявлено вимоги про стягнення плати за користування вагонами за період з 30.11.2022 по 16.08.2023, проте з позовною заявою позивач звернувся лише 18.12.2023. Відтак, на думку відповідача позовні вимоги є безпідставними та заявленими з пропуском строку позовної давності, у зв`язку з чим заявляє про застосування позовної давності до позовних вимог.

У відзиві на позов відповідач повідомляє, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і очікує понести у зв`язку з розглядом справи, становить орієнтовно 40000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, а докази щодо розміру цих витрат згідно з частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України будуть подані ним до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Не погодившись із доводами відповідача, 24.01.2024 через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС позивач подав до суду відповідь на відзив, у якій наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі (а.с. 105 - 107 т. 1).

Позиція позивача ґрунтується на тому, що одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом (ст. 46 Статуту).

Навіть уразі прибуття вантажу на адресу одержувача, поставка якого йому не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням, нарядом та ін.), останній зобов`язаний прийняти такий вантаж, від станції на відповідальне зберігання (ч. 1 ст. 47 Статуту).

Після прибуття на станцію призначення вантажу всю відповідальність перед залізницею щодо цього перевезення несе одержувач (ст. 125 Статуту).

Щодо пропуску строку позовної давності позивач зазначає, що в даному випадку момент, з якого розпочинається перебіг строку позовної давності до позовних вимог у цій справі, не настав. Плата за користування вагонами нараховується на підставі актів загальної форми на початок затримки вагонів. Оскільки на сьогоднішній день спірні вагони продовжують простоювати на коліях, має місце триваюче порушення. Крім того, пунктом 12 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину і вказаний карантин завершено лише 01.07.2023. Отже, так як строк позовної давності щодо спірних вимог становить один рік, а позовну заяву позивачем пред`явлено до суду в грудні 2023 року, строк позовної давності позивачем не пропущено.

Щодо посилань відповідача на статтю 51 Статуту позивач указує на те, що позбавлений можливості застосувати заставне право на вантаж з метою одержання провізної плати та інших платежів, оскільки вагони власності ТОВ "Мінерфін-Транс" та ТОВ "Екс Ім Транс" є вантажем на своїх осях.

У запереченнях на відповідь на відзив, поданих до суду 29.01.2024, відповідач наголошує на безпідставності посилання позивача на статтю 47 Статуту, яка, на думку відповідача, не підлягає застосуванню до правовідносин щодо прибуття спірних вагонів на його адресу 30.11.2022 (а.с. 125 - 127 т. 1).

Щодо пропуску строку позовної давності відповідач, зокрема, зазначає, що порушення своїх прав позивач пов`язує з відмовою відповідача сплатити плату за користування спірними вагонами. Однак, про таке порушення своїх прав позивач дізнався ще 01.12.2022, коли отримав лист від 01.12.2022 № 112, в якому відповідач повідомив позивача в особі начальника станції Червоний Шахтар Придніпровської залізниці про те, що вагони №№ 68184647, 56754211, 53773354 були надіслані на адресу відповідача за відсутності договірних відносин між підприємством і власниками вагонів. Відтак відповідач вважає, що перебіг строку позовної давності в даному випадку починається не пізніше 01.12.2022. Також відповідач указує на те, що позивачем ні в позовній заяві, ні у відповіді на відзив не обґрунтовано, чому відомість плати за користування вагонами було складено саме 16.08.2023, оскільки нарахування відбувалося протягом усього часу затримки вагонів на станції Червоний Шахтар, а перше повідомлення про вже нараховані суми містилося в листі-повідомленні вих. № 4/17 від 17.02.2023.

Крім того, відповідач зауважує, що позивачем не спростовано неможливість застосування до спірних вагонів статті 51 Статуту в частині звернення стягнення на заставне майно.

09.02.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Мінерфін-Транс" через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС і 13.02.2024 через канцелярію суду подало пояснення третьої особи щодо позову (а.с. 171 - 209 т. 1, а.с. 39 - 43 т. 2).

Стосовно суті позову третя особа-1 пояснює, що між ТОВ "Мінерфін-Транс" та ТОВ "КМ Вагонрем" укладено договір № 23/09-2022 від 23.09.2022 про надання послуг з організації зберігання залізничного порожнього рухомого складу. Відповідно до пункту 1.3 цього договору ТОВ "КМ Вагонрем" зобов`язується надати ТОВ "Мінерфін-Транс" платні послуги з організації зберігання порожніх вагонів, переданих йому, на під`їзних коліях незагального користування. Згідно з Протоколом № 2 погодження договірної ціни від 18.1.0.2022 (Додаток 2 до договору №23/09-2022 від 23.09.2022) станцією зберігання вагонів ТОВ "Мінерфін-Транс" визначено, зокрема, ст. Червоний Шахтар (код 457500) Регіональної філії "Придніпровська залізниця", а місцезнаходження під`їзних колій незагального користування під`їзні колії незагального користування ТОВ "Євротрейд КР" ст. Червоний Шахтар (код 1389).

За умовами договору № 23/09-2022 від 23.09.2022 та наданими компанією ТОВ "КМ Вагонрем" реквізитами ТОВ "Мінерфін-Транс" було направлено на зберігання 8 власних вагонів, у тому числі вагони №№ 68184647, 56754211, які були передані ТОВ "КМ Вагонрем" за актом прийому-передачі від 01.12.2022. ТОВ "Мінерфін-Транс" здійснювало оплату ТОВ "КМ Вагонрем" договірної вартості послуг з організації зберігання порожніх вагонів, що підтверджується відповідними актами наданих послуг. Крім того, факт знаходження вагонів на коліях незагального користування підтверджується даними дислокації вагонів, які ТОВ "Мінерфін-Транс" отримує щоденно від Філії "Головний інформаційно-обчислювальний центр" АТ "Укрзалізниця" (далі - ГІОЦ): з 30.11.2022 це була операція "віднесено на відповідальність". Тобто всі вагони, передані на зберігання ТОВ "КМ Вагонрем", за даними ГІОЦ обліковувались однаково і у ТОВ "Мінерфін-Транс" були відсутні будь-які сумніви у належному зберіганні вагонів.

ТОВ "Мінерфін-Транс" зазначає, що підставою для нарахування відповідачу плати за користування вагонами та збору за зберігання вагонів позивачем указано залізничні накладні, в яких відповідач зазначений як отримувач вантажу. Оскільки відповідач повідомив, що у нього відсутні договірні відносини щодо вагонів №№ 68184647, 56754211 і відмовився від їх прийняття, третя особа-1 вважає, що залізничні накладні не створюють для відповідача обов`язку отримувати вагони, зазначені у цих залізничних накладних, а також обов`язку розкредитовувати ці накладні та сплачувати будь-які платежі за користування та зберігання вагонів.

Тож, після відмови відповідача у прийманні вагонів у позивача склалася ситуація, яка фактично врегульована статтею 48 Статуту, за змістом якої залізниця за відсутності можливості видати вантаж одержувачу, зазначеному у накладній, мала вчинити з вантажем дії за вказівкою відправника. Таку вказівку відправник зобов`язаний дати у тридобовий термін від дня вручення йому повідомлення.

На думку третьої особи-1, у разі дотримання працівниками позивача норм Статуту спірні правовідносини були б врегульовані у короткий термін та не мали б наслідком тривалий простій вагонів ТОВ "Мінерфін-Транс" і нарахування значних сум за користування та зберігання цих вагонів. Натомість позивач, всупереч Статуту, не надсилав жодних повідомлень щодо вчинення дій з вантажем ні вантажовідправникам, ні ТОВ "Мінерфін-Транс", як власнику вагонів. При цьому вагони №№ 68184647, 56754211 згідно з даними дислокації вагонів, які ТОВ "Мінерфін-Транс" щоденно отримувало від ГІОЦ, обліковувалися таким же чином, що й інші вагони товариства, що знаходилися на зберіганні на станції Червоний Шахтар. ТОВ "Мінерфін-Транс" до 22.05.2023 не отримувало від позивача жодних повідомлень про будь-які проблеми з вагонами №№ 68184647, 56754211. Тільки 22.05.2023 на адресу ТОВ "Мінерфін-Транс" від Структурного підрозділу "Криворізька дирекція залізничних перевезень" Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" надійшов лист №220/ДН-2 від 19.05.2023, в якому вказано, що 30.11.2022 на адресу відповідача на станцію призначення прибули вагони №№ 68184647, 56754211, які належать ТОВ "Мінерфін-Транс" і з того ж моменту ці вагони простоюють на станції Червоний Шахтар через нерозкредитування одержувачем ТОВ "Євротрейд КР" перевізних документів та, відповідно, незабирання останнім вагонів на під`їзну колію. Крім того, власнику вагонів було запропоновано посприяти в оплаті ТОВ "Євротрейд КР" усіх належних платежів залізниці та відправити вагони №№ 56754211, 68184647 зі станції Червоний Шахтар.

09.02.2024 через канцелярію суду та 12.02.2024 через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС від Товариства з обмеженою відповідальністю "Екс Ім Транс" також надійшли пояснення третьої особи щодо позову, в яких третя особа-2 зазначає про таке.

Між ТОВ "Екс Ім Транс" та ТОВ "КМ Вагонрем" укладено договір № 2609-2022 від 26.09.2022 про надання послуг з організації зберігання залізничного порожнього рухомого складу. Відповідно до пункту 1.3 указаного договору ТОВ "КМ Вагонрем" зобов`язується надати ТОВ "Екс Ім Транс" платні послуги з організації зберігання порожніх вагонів, переданих йому на під`їзних коліях незагального користування. Згідно з Протоколом № 2 погодження договірної ціни від 18.10.2022 (Додаток 2 до договору № 2609-2022 від 26.09.2022) станцією зберігання вагонів ТОВ "Екс Ім Транс" визначено, зокрема, ст. Червоний Шахтар (код 457500) Регіональної філії "Придніпровська залізниця", а місцезнаходження під`їзних колій незагального користування під`їзні колії незагального користування ТОВ "Євротрейд КР" ст. Червоний Шахтар (код 1389).

За умовами договору № 2609-2022 від 26.09.2022 та наданими ТОВ "КМ Вагонрем" реквізитами ТОВ "Екс Ім Транс" було направлено на зберігання 7 власних вагонів, у тому числі вагон № 53773354, який був переданий ТОВ "КМ Вагонрем" за Актом прийому-передачі від 01.12.2022. ТОВ "Екс Ім Транс" здійснювало оплату ТОВ "КМ Вагонрем" договірної вартості послуг з організації зберігання порожніх вагонів, що підтверджується відповідними актами наданих послуг. Крім того, факт знаходження вагонів на коліях незагального користування підтверджується даними дислокації вагонів, які ТОВ "Екс Ім Транс" отримує щоденно від ГІОЦ: з 30.11.2022 це була операція "віднесено на відповідальність". Тобто, всі вагони, передані на зберігання ТОВ "КМ Вагонрем", за даним ГІОЦ обліковувались однаково і у ТОВ "Екс Ім Транс" були відсутні будь-які сумніви у належному зберіганні вагонів.

До 22.05.2023 ТОВ "Екс Ім Транс" не отримувало від позивача жодних повідомлень про будь-які проблеми з вагоном № 53773354. Тільки 22.05.2023 на адресу ТОВ "Екс Ім Транс" від Структурного підрозділу "Криворізька дирекція залізничних перевезень" Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" надійшов лист №221/ДН-2 від 19.05.2023, в якому вказано, що 30.11.2022 на адресу відповідача на станцію призначення прибув вагон № 53773354, який належать ТОВ "Екс Ім Транс" і з того ж моменту цей вагони простоює на станції Червоний Шахтар через нерозкредитування одержувачем ТОВ "Євротрейд КР" перевізного документа та, відповідно, незабирання вагона на під`їзну колію.

Крім того, власнику вагона було запропоновано посприяти в оплаті ТОВ "Євротрейд КР" усіх належних платежів залізниці та відправити вагон № 53773354 зі станції Червоний Шахтар.

Правова позиція третьої особи-2 щодо наведених нею у поясненнях обставин та суті позовних вимог є аналогічною правовій позиції третьої особи-1 і полягає у незгоді з діями позивача, що призвели до виникнення спірної ситуації та нарахування значних сум за користування та зберігання вагона № 53773354 (а.с. 210 - 248 т. 1, а.с. 1 - 5 т. 2).

13.03.2021 та 21.03.2021 представник позивача адвокат Боголіп Ю.В. подала через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС відповідь на письмові пояснення третіх осіб-1, 2 щодо позову (а.с. 148-149, 162 - 164, 179-180 т. 2).

При цьому позивач указує на те, що стаття 48 Статуту не зобов`язує залізницю вчиняти зазначені в ній дії на відміну від статті 46 Статуту, яка незалежно від будь-яких обставин зобов`язує одержувача прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Тому, позивач наголошує, що відповідач був зобов`язаний забрати вантаж, а посилання третіх осіб на вказану норму Статуту, як на підставу звільнення від сплати за користування вагонами, є безпідставним.

Додатково позивач зазначає, що пояснення третіх осіб щодо знаходження спірних вагонів на під`їзній колії (місцях незагального користування) безпідставне і не відповідає дійсності.

Так, взаємовідносини Залізниці з ТОВ "Ариста КР" щодо подачі та забирання вагонів регулюються договором № ПР/М-20483/НЮдч від 30.09.2020 "Про експлуатацію залізничної під`їзної колії Товариства з обмеженою відповідальністю "Ариста КР" при станції Червоний Шахтар Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця".

Вагони, які прибувають на адресу ТОВ "Євротрейд КР", подаються на під`їзну колію ТОВ "Ариста КР" на підставі письмової угоди № 0003/03-2022 від 08.11.2022, укладеної між ТОВ "Ариста КР" та ТОВ "Євротрейд КР".

Відповідно до пункту 4 письмової угоди № 0003/03-2022 від 08.11.2022 факт користування вагонами підтверджується відомістю плати за користування вагонами ф. ГУ-46 та накопичувальною карткою ф. ФДУ-92. Згідно з пунктом цієї письмової угоди на вантажовідправника/вантажоодержувача розповсюджуються умови, регламентовані договором про подачу та забирання вагонів/експлуатацію колії, укладеним між користувачем/власником колії та залізницею.

30.11.2022 на станцію призначення Червоний Шахтар Придніпровської залізниці за накладними №№ 46999843, 47035282, 13191 (СМГС) на адресу вантажовласника ТОВ "Євротрейд КР" прибули порожні вагони №№ 56754211, 53773354, 68184647. Вантажовласник ТОВ "Євротрейд КР" був вчасно повідомлений про прибуття вантажу, про що є відмітки в графі 49 накладних №№ 47035282, 46999843 та у графі 35 накладної 13191 (СМГС) й підтверджується витягом з Книги прибуття вантажів форми ГУ-42.

Вантажоодержувач ТОВ "Євротрейд КР" відмовився забирати вагони з колій станції призначення Червоний Шахтар на під`їзну колію, про що працівниками станції Червоний Шахтар складені акти загальної форми ГУ-23 №№ 100, 101, 102 від 30.11.2023, від підпису яких представник вантажоодержувача відмовився, про що зроблено запис у цих актах. Тож вагони простоюють на коліях станції призначення Червоний Шахтар, які є коліями загального користування.

У своїх поясненнях треті особи-1, 2 підтверджують, що договірні відносини між ними як власниками вагонів та їх одержувачем (відповідачем) відсутні. Тобто, заздалегідь порожні власні вагони були направлені відправником ТОВ "КМ Вагонрем" для зберігання на адресу ТОВ "Євротрейд КР" без договору/контракту або замовлення. Також треті особи-1, 2 підтверджують те, що отримують від філії ГІОЦ АТ "Укрзалізниця" довідки про дислокацію і стан своїх власних вагонів щоденно. Тобто, власники вагонів були обізнані в тому, що вагони №№ 56754211, 53773354, 68184647 простоюють на коліях станції призначення.

При цьому ними неправильно тлумачиться стаття 48 Статуту щодо термінів повідомлення залізницею відправника, в якій указано, що якщо залізниця не має можливості видати вантаж одержувачу, зазначеному накладній, вона вчиняє з вантажем дії за вказівкою відправника, який зобов`язаний дати таку вказівку у тридобовий термін від дня вручення йому повідомлення. В даному випадку залізниця мала можливість видати вантаж; одержувач, зазначений у накладній, зобов`язаний був прийняти спірні вагони.

Позивач наголошує на тому, що на адреси власників вагонів ТОВ "Екс Ім Транс" та ТОВ "Мінерфін-Транс" неодноразово направлялися листи щодо сприяння в оплаті всіх належних залізниці платежів або відправленні спірних вагонів на іншу станцію, але отримані відповіді з відмовою. На день подання пояснення вагони №№ 56754211, 53773354, 68184647 простоюють на коліях станції Червоний Шахтар і від власників вагонів ТОВ "Екс Ім Транс" та ТОВ "Мінерфін-Транс" вказівок щодо відправлення або переадресування спірних вагонів до цього часу не надходило.

22.04.2024 представник Товариства з обмеженою відповідальністю "КМ Вагонрем" (третя особа-3) подав письмові пояснення щодо позову та відзиву, в якому просить подальший розгляд справи здійснювати без його участі (а.с. 16 - 19 т. 3).

За змістом наданих пояснень між ТОВ "КМ Вагонрем" та Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" відсутні будь-які договірні або інші майново-господарські зобов`язання.

Власниками спірних вагонів, які зазначаються у позові, є ТОВ "Мінерфін-Транс" (вагони №№ 68184647, 56754211) та ТОВ "Екс Ім Транс" (вагон № 53773354).

Що стосується відповідача у справі, то між ТОВ "Євротрейд КР" (виконавець) та ТОВ "КМ Вагонрем" (замовник) 01.11.2022 укладено договір № 01/11-2022 про надання послуг з організації зберігання залізничного порожнього рухомого складу, предметом якого є надання послуг з подачі, забирання та проведення маневрової роботи, а також організації зберігання приватного порожнього залізничного рухомого складу, що належить замовнику на праві власності або на іншій законній підставі (далі вагони замовника) на під`їзних коліях незагального користування (далі також "колії зберігання") і проведенням розрахунків за ці послуги.

Згідно з умовами договору № 01/11-2022 від 01.11.2022, а саме пунктами 1.2, 1.3 виконавець приймає вагони замовника по узгодженій сторонами станції і надає замовнику платні послуги з організації подачі і подальшого забирання порожніх вагонів замовника на під`їзних коліях незагального користування, а замовник оплачує послуги виконавця відповідно до умов цього договору.

Виконавець надає замовнику платні послуги з організації зберігання порожніх вагонів, переданих йому замовником, на під`їзних коліях незагального користування і повертає вагони у цілісності, а замовник приймає вагони назад у стані, в якому передавав виконавцю за актом приймання-передачі вагонів, і оплачує послуги виконавця з організації зберігання відповідно до умов цього договору.

У пункті 1.5 договору № 01/11-2022 від 01.11.2022 визначено, що виконавець виступає вантажоодержувачем і за заявкою замовника виступає вантажовідправником, і здійснює прийом порожніх вагонів на свою адресу і відправку порожніх вагонів замовника зі своєї адреси, з використанням своїх залізничних реквізитів.

За умовами пункту 2.1.5 виконавець зобов`язаний: забезпечувати забирання вагонів на колії станції зберігання протягом трьох діб після отримання від замовника заявки на відправку і надання складених залізничних документів у товарну контору станції зберігання.

Згідно з довідкою ТОВ "КМ Вагонрем" № 19/04/24-1 від 19.04.2024, сформованою на підставі оборотно-сальдової відомості за рахунком 631, квитанцій про оплату та актів виконаних робіт, заборгованості у взаємовідносинах із ТОВ "Євротрейд КР" за договором № 01/11-22 від 01.11.2022 у ТОВ "КМ Вагонрем" немає.

Тож, третя особа-3 зауважує, що договірні зобов`язання між позивачем та ТОВ "КМ Вагонрем" відсутні, а зобов`язання перед ТОВ "Євротрейд КР" виконані у повному обсязі.

13.05.2024 представник відповідача через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС подав додаткові пояснення у справі, в яких зазначив, що ТОВ "КМ Вагонрем" не було долучено до пояснень жодних документів, які б підтверджували факт направлення ним відповідачу будь-якої заявки або іншого документу про необхідність прийняти на зберігання спірні вагони №№68184647, 56754211, 53773354. Так само ТОВ "КМ Вагонрем" не надано суду акта прийому-передачі вагонів на підтвердження прийняття відповідачем на зберігання спірних вагонів №№ 68184647, 56754211, 53773354.

Відтак, за твердженням відповідача, він не мав обов`язку перед ТОВ "КМ Вагонрем" приймати вказані вагони на зберігання та приймати їх від третіх осіб-1, 2 у справі на підставі залізничних накладних №№ 13191, 46999843, 47035282. Спірні вагони прибули на адресу відповідача за відсутності жодного договору між ним та ТОВ "Мінерфін-Транс" і ТОВ "Екс Ім Транс".

За таких обставин відповідач наполягає на відсутності правових підстав для направлення на його адресу спірних вагонів, які прибули 30.11.2022 на станцію Червоний Шахтар, та відсутності обов`язку відповідача для прийняття їх на зберігання (а.с. 65-66 т. 3).

Ухвалою суду від 01.01.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 25.01.2024.

Ухвалою суду від 25.01.2024 за клопотанням відповідача залучено до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Мінерфін-Транс" (код ЄДРПОУ 38218128) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Екс Ім Транс" (код ЄДРПОУ 25524477); відкладено підготовче засідання на 15.02.2024; запропоновано третім особам у справі подати письмові пояснення по суті спору.

Ухвалою суду від 15.02.2024 підготовче провадження продовжено до 01.04.2024 включно; відкладено підготовче засідання на 05.03.2024; задоволено клопотання відповідача про залучення до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю "КМ Вагонрем" (код ЄДРПОУ 44677602); запропоновано третій особі-3 у справі подати письмові пояснення по суті спору.

Ухвали суду від 15.02.2023 та 05.03.2024, що надсилалися на зареєстровану в ЄДР офіційну поштову адресу третьої особи-3, повернулися на адресу суду з довідками оператора поштового зв`язку "за закінченням терміну зберігання та "адресат відсутній за вказаною адресою".

За результатом підготовчого засідання 05.03.2024, з метою надання третій особі-3 можливості подати письмові пояснення по суті спору підготовче засідання було відкладено на 21.03.2024.

20.03.2024 представник відповідача адвокат Прохоров А.А. подав заяву про проведення підготовчого засідання, призначеного на 21.03.2024, без його участі; питання закриття підготовчого провадження у справі залишає на розсуд суду.

Ухвалою суду від 21.03.2024 підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.04.2024.

У судове засідання 09.04.2024 представник Товариства з обмеженою відповідальністю "КМ Вагонрем" не з`явився, 08.04.2024 через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС подав клопотання про відкладення розгляду справи для надання йому можливості подати письмові пояснення по суті спору. Обгрунтовуючи подане клопотання, представник заявника зазначив про те, що про судове провадження у справі дізнався лише 07.04.2024 після реєстрації в Електронному кабінеті, жодних ухвал суду не отримував.

Ухвалою суду від 09.04.2024 за клопотанням Товариства з обмеженою відповідальністю "КМ Вагонрем" розгляд справи було відкладено на 23.04.2024 для забезпечення йому можливості подати письмові пояснення.

23.04.2024 через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС представник відповідача адвокат Прохоров О.О. подав клопотання про відкладення розгляду справи для надання йому можливості подати пояснення з приводу обставин, викладених у поясненнях третьої особи-3 та про визнання явки представника третьої особи-3 у судове засідання обов`язковою. При цьому представник відповідача не зазначив жодної причини неможливості своєї явки у призначене судове засідання.

За результатом обговорення клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи протокольною ухвалою від 23.04.2024 у задоволенні клопотання судом відмовлено.

Вирішуючи питання можливості розгляду справи за відсутності представника третьої особи-3, суд врахував думку присутніх у засіданні суду учасників судового процесу, а також заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КМ "Вагонрем" про розгляд справи без участі його представника (а.с. 19 т. 3).

За вказаних обставин протокольною ухвалою суд постановив продовжити розгляд справи за відсутності представника третьої особи-3.

У судовому засіданні оголошувалася перерва з 23.04.2024 до 14.05.2024 та з 14.05.2024 до 11.06.2024.

Під час розгляду справи по суті учасники справи надали пояснення, аналогічні викладеним ними у поданих до суду заявах по суті справи.

Представники третіх осіб у судове засідання 11.06.2024 не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, що підтверджується наявними у справі довідками про доставку до їх електронних кабінетів ухвал суду від 14.05.2024, сформованими системою діловодства "ДСС" (а.с. 85 - 87 т. 3).

Від третіх осіб-1, 2 до суду надійшли 06.06.2024 заяви про здійснення розгляду справи без участі їх представників.

За змістом частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

За таких обставин суд розглядає справу за відсутності представників третіх осіб за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні 11.06.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до повідомлення про укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 99-38256179/2022-0001 від 04.08.2022 Акціонерне товариство "Укрзалізниця" засвідчило прийняття від Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротрейд КР" заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепту) укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом та повідомило останньому про присвоєні йому коди: 1) відправника/одержувача 1389; 2) платника 5574886 та відкриття особового рахунку з ідентичним номером (а.с. 43 т. 1).

За таких обставин 04.08.2022 між Акціонерним товариством "Українська залізниця" як перевізником (далі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євротрейд КР" як замовником (далі відповідач) шляхом приєднання останнього укладено договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом (далі договір, договір про надання послуг з організації перевезення; а.с. 29 - 48 т. 1).

Пунктом 1.1 цього договору встановлено, що предметом договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагона для перевезення, інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов`язаних із цим послуг і проведення розрахунків за ці послуги. У розумінні цього договору користування вагоном не є орендою майна, а плата за користування власним вагоном перевізника не є орендною платою.

Пунктом 1.4 договору встановлено, що надання послуг за цим договором може підтверджуватися накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, іншими документами.

Договір є публічним договором, за яким перевізник бере на себе обов`язок здійснювати надання послуг, пов`язаних з організацією та здійсненням перевезення вантажів залізничним транспортом загального користування кожному, хто до нього звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх замовників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (п. 1.5 договору).

Договір, з урахуванням змін до нього, оприлюднюється перевізником як публічна пропозиція для укладення на вебсайті http://uz-cargo.com/ з накладенням кваліфікованого електронного підпису (далі КЕП) (п. 1.6 договору).

Згідно з пунктом 1.7 договору про надання послуг з організації перевезення цей договір укладається шляхом надання перевізником пропозиції укласти договір (оферти) і прийняття в цілому пропозиції (акцепту) другою стороною. Приймаючи пропозицію укласти договір, друга сторона засвідчує, що ознайомилась та згодна з усіма умовами договору.

Відповідно до пункту 1.9 цього договору за результатом розгляду заяви (акцепту) перевізник направляє замовнику у власній інформаційній системі повідомлення з накладенням КЕП або про мотивоване повернення без розгляду заяви (акцепту) із зазначенням причин для такого повернення, або про дату укладення договору, присвоєння замовнику коду замовника як платника, коду вантажовідправника/вантажоодержувача. Код платника є номером договору із замовником.

Договір є укладеним з дня надання замовнику перевізником Інформаційного повідомлення про укладення договору, але не раніше дня введення його в дію відповідно до пункту 12.1 договору (п. 1.10 договору).

Пунктом 3.1 договору передбачено, що розмір провізних платежів за перевезення вантажу у вагонах замовника та вагонах залізниць інших держав, додаткових зборів, пов`язаних з перевезенням, розраховується за ставками й тарифами, які визначаються відповідно до умов Збірника Тарифів.

Замовник зобов`язаний сплачувати у визначеному договором розмірі плату за користування власними вагонами перевізника: під час виконання вантажних операцій на місцях загального користування; переданих замовнику на місцях незагального користування; затриманих на станціях в очікуванні подавання під вантажні або інші операції, з причин, які залежать від замовника; затриманих під час перевезення з інших причин, що не залежать від перевізника (п. 3.4 договору).

Підпунктом 3.4.3 договору про надання послуг з організації перевезення передбачено, що моментом початку відліку часу для нарахування плати за користування власними вагонами перевізника, визначеної в п. 3.4 договору, є момент передачі замовнику власних вагонів перевізника або початку затримки відповідно до правил користування вагонами.

Облік часу користування, з метою визначення розміру плати за користування власними вагонами перевізника у випадках, вказаних в п. 3.4 договору, здійснюється відповідно до Правил користування вагонами.

Загальний час, за який нараховується та сплачується замовником плата за користування власними вагонами перевізника, включає час перебування вагонів у безпосередньому розпорядженні замовника та час затримки вагонів з його вини в очікуванні подавання під вантажні або інші операції на станціях призначення і на підходах до них.

Розрахунки за договором здійснюються через філію "Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень" АТ "Укрзалізниця" (п. 4.1 договору).

За змістом пунктів 7.1, 7.3 договору про надання послуг з організації перевезення усі спірні питання з виконання договору вирішуються шляхом переговорів, а у випадку недосягнення домовленості - у претензійно-позовному порядку; строк позовної давності за вимогами перевізника до замовників, що випливають з правовідносин сторін за договором, становить один рік.

Вагони, що прибувають на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротрейд КР", подаються на під`їзну колію Товариства з обмеженою відповідальністю "Ариста КР" на підставі письмової угоди № 0003/03-2022 від 08.11.2022, укладеної між Товариством з обмеженою відповідальністю "Євротрейд КР" (вантажовідправник/вантажоодержувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ариста КР" (користувач/власник колії) (а.с. 190 т. 2), взаємовідносини якого із залізницею регулюються договором № ПР/М-20483/НЮдч від 30.09.2020 про експлуатацію залізничної під`їзної колії Товариства з обмеженою відповідальністю "Ариста КР" при станції Червоний Шахтар Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Укрзалізниця", до якого вносилися зміни додатковими угодами № 1 від 01.12.2016, № 2 від 01.09.2017, № 3 від 08.06.2019, № 4 від 18.12.2019, № 5 від 30.03.2020, № 6 від 30.06.2020 (а.с. 168 - 174, 181 - 189 т. 2).

Згідно з пунктом 4 письмової угоди № 0003/03-2022 від 08.11.2022 факт користування вагонами і надання послуг щодо подачі, забиранню вагонів і маневрової роботи підтверджується відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 та накопичувальною карткою форми ФДУ-92.

Пунктом 3 письмової угоди № 0003/03-2022 від 08.11.2022 передбачено, що на вантажовідправника/вантажоодержувача розповсюджуються умови по відстаням для нарахування збору за подачу та забирання вагонів, термінам виконання навантажувально-розвантажувальних робіт на вантажних фронтах користувача/власника колії, регламентованих договором про подачу та забирання вагонів/експлуатацію колії, укладеним між користувачем/власником колії та залізницею.

Отже, на момент виникнення спірних правовідносин між позивачем та відповідачем був укладений договір про надання послуг з організації перевезення, а в частині прав та обов`язків відповідача щодо користування залізничною під`їзною колією при станції Червоний Шахтар діяла укладена ним із власником цієї колії Товариством з обмеженою відповідальністю "Ариста КР" письмова угода № 0003/03-2022 від 08.11.2022.

Також між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мінерфін-Транс" (власник спірних вагонів №№ 56754211, 68184647), Товариством з обмеженою відповідальністю "Екс Ім Транс" (власник спірного вагона № 53773354), як замовниками та Товариством з обмеженою відповідальністю "КМ Вагонрем" як виконавцем укладено договори про надання послуг з організації зберігання залізничного порожнього рухомого складу № 23/09-2022 від 23.09.2022 і № 2609-2022 від 26.09.2022 відповідно (а.с. 177 181, 214 - 218 т. 1).

Згідно з пунктом 1.2 цих договорів виконавець (третя особа-3) приймає вагони замовника (треті особи-1, 2) по узгодженій сторонами станції (далі станція зберігання) і надає замовнику платні послуги з організації подачі і подальшого забирання порожніх вагонів замовника на під`їзних коліях незагального користування, а замовник оплачує послуги виконавця відповідно до умов цього договору.

Виконавець надає замовнику платні послуги з організації зберігання порожніх вагонів, переданих йому замовником, на під`їзних коліях незагального користування і повертає вагони у цілісності, а замовник приймає вагони назад в тому стані, в якому передав виконавцю за актом прийому-передачі вагонів і оплачує послуги виконавця з організації зберігання відповідно до умов договору (п. 1.3 договорів № 23/09-2022 від 23.09.2022, № 2609-2022 від 26.09.2022).

За змістом пункту 2.1 договорів № 23/09-2022 від 23.09.2022, № 2609-2022 від 26.09.2022 виконавець зобов`язаний, зокрема:

- прийняти зазначені в заявці замовника порожні вагони замовника по станції зберігання за кількістю й комплектністю. Вагони вважаються переданими замовником і прийняті виконавцем після підписання уповноваженими особами двостороннього акта прийому-передачі вагонів на зберігання, який є документом, що підтверджує факт прийняття вагонів виконавцем (пп. 2.1.2);

- організувати подачу вагонів замовника з колій станції зберігання на під`їзні колії незагального користування, забирання вагонів на колії станції зберігання (пп. 2.1.3);

- забезпечувати подачу вагонів на під`їзні колії незагального користування в терміни, передбачені розділом 8 "Правил перевезення вантажів залізничним транспортом, частина 1" і статтею 46 "Статуту залізниць України" (пп. 2.1.4);

- забезпечити охорону та повне збереження вагонів замовника на під`їзних шляхах незагального користування (пп. 2.1.7).

На виконання умов договору № 23/09-2022 від 23.09.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Мінерфін-Транс" передало на зберігання Товариству з обмеженою відповідальністю "КМ Вагонрем" два спірних вагони, а саме №№ 56754211, 68184647, що підтверджується наявним у матеріалах справи актом прийому-передачі від 01.12.2022 (а.с. 184 т.1, а.с. 51 т. 2).

Згідно з актом прийому-передачі від 01.12.2022 до договору № 2609-2022 від 26.09.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "КМ Вагонрем" також прийняло на зберігання від Товариства з обмеженою відповідальністю "Екс Ім Транс" спірний вагон № 53773354 (а.с. 221 т. 1, а.с. 14 т. 2).

У свою чергу Товариством з обмеженою відповідальністю "КМ Вагонрем" як замовником укладено із Товариством з обмеженою відповідальністю "Євротрейд КР" як виконавцем договір № 01/11-2022 від 01.11.2022 про надання послуг з організації зберігання залізничного порожнього рухомого складу (далі договір, договір № 01/11-2022), який регулює взаємовідносини сторін, пов`язані з наданням послуг з подачі, забирання та проведення маневрової роботи, а також з організації зберігання приватного порожнього залізничного рухомого складу, що належить замовнику на праві власності або на іншій законній підставі (далі вагони замовника) на під`їзних коліях незагального користування (далі також - колії зберігання) і проведенням розрахунків за ці послуги (п. 1.1 договору № 01/11-2022) (а.с. 33 35 т. 3).

Згідно з цим договором виконавець приймає вагони замовника по узгодженій сторонами станції (далі станція зберігання) і надає замовнику платні послуги з організації подачі і подальшого забирання порожніх вагонів замовника на під`їзних коліях незагального користування, а замовник оплачує послуги виконавця відповідно до умов цього договору (п. 1.2 договору № 01/11-2022).

Відповідно до пункту 1.3 цього договору виконавець надає замовнику платні послуги з організації зберігання порожніх вагонів, переданих йому замовником, на під`їзних коліях незагального користування і повертає вагони у цілісності, а замовник приймає вагони назад в тому стані, в якому передав виконавцю за актом прийому-передачі вагонів і оплачує послуги виконавця з організації зберігання, відповідно до умов цього договору.

Пунктом 1.5 договору також визначено, що виконавець виступає вантажоодержувачем і за заявкою замовника виступає вантажовідправником, здійснює прийом порожніх вагонів на свою адресу і відправку порожніх вагонів замовника зі своєї адреси з використанням своїх залізничних реквізитів.

За умовами пункту 2.1 договору № 01/11-2022 виконавець зобов`язаний, серед іншого, за заявкою замовника надавати колії незагального користування для зберігання вагонів замовника (пп. 2.1.1); прийняти зазначені в заявці замовника порожні вагони замовника по станції зберігання за кількістю і комплектністю. Вагони вважаються переданими замовником і прийнятими виконавцем після підписання уповноваженими особами двостороннього акта прийому-передачі вагонів на зберігання, який є документом, що підтверджує факт прийняття вагонів виконавцем.

Цей договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2023 (п. 9.1 договору №01/11-2022).

Отже, на момент спірних правовідносин між третіми особами-1, 2 (замовники) та третьою особою-3 (виконавець), а також між третьою особою-3 (замовник) та відповідачем (виконавець) діяли договори про надання послуг з організації зберігання залізничного порожнього рухомого складу.

У межах укладених договорів треті особи-1, 2 передали на зберігання третій особі-3 спірні вагони, що підтверджується відповідними доказами.

Водночас у справі відсутні докази виникнення зобов`язань між третьою особою-3 та відповідачем щодо спірних вагонів за укладеним між ними договором: суду не надано заявок Товариства з обмеженою відповідальністю "КМ Вагонрем" на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротрейд КР" щодо надання колій незагального зберігання для зберігання спірних вагонів; актів прийому-передачі спірних вагонів на зберігання тощо.

30 листопада 2022 року за залізничними накладними №№ 13191 (СМГС), 46999843, 47035282 на адресу одержувача Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротрейд КР" (відповідач) на станцію призначення Червоний Шахтар прибули порожні вагони №№ 68184647, 56754211, 53773354 (далі спірні вагони) (а.с. 20 - 22 т. 1).

Згідно з накладними №№ 13191 (СМГС), 46999843 відправником вагону № 68184647 є Будамар Логістик, а вагону № 56754211 ВЧДЕ Батуринська Р. Ф-я "Придніпровська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця"; власником обох вагонів є Товариство з обмеженою відповідальністю "Мінерфін-Транс" (третя особа-1).

У перевізному документі № 47035282 відправником вагона № 53773354 вказано ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг", власником Товариство з обмеженою відповідальністю "Екс Ім Транс" (третя особа-2).

Відповідач у встановленому порядку був повідомлений про надходження на його адресу зазначених вагонів, про що зроблено відповідні записи в накладних.

Так, про надходження вагона № 68184647 зроблено запис у графі 35 накладної № 13191 (СМГС): повідомлено 30.11.2022 о 12:30 год; про надходження вагонів №№ 56754211, 53773354 зроблено записи у графі 49 накладних №№ 46999843, 47035282: повідомлено 30.11.2022 о 14:50 год.

Факт повідомлення відповідача про надходження на його адресу спірних вагонів підтверджується також витягом із Книги прибуття вантажів станції Червоний Шахтар форми ГУ-42 (а.с. 9 т. 1).

Відповідач відмовився приймати зазначені вагони, які надійшли на його адресу, про що залізницею були складені акти загальної форми ГУ-23 № 100 від 30.11.2022, № 101 від 30.11.2022 та № 102 від 30.11.2022. Директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротрейд КР" Возник Ю.В., як представник вантажоодержувача, що діяв на підставі довіреності № 1 від 08.11.2022, від підписання цих актів відмовився (а.с. 10 - 12 т. 1).

Крім того, залізницею були складені акти загальної форми ГУ-23 № 1089 від 30.11.2022 та № 1090 від 30.11.2022, в яких зазначено, що має місце затримка вагонів №№ 68184647, 56754211, 53773354 на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта, вагони простоюють на коліях станції Червоний Шахтар в очікуванні переадресування. В указаних актах зазначено час початку затримки вагонів: для вагона № 68184647 30.11.2022, 12:30 год; для вагонів №№ 56754211, 53773354 30.11.2022, 14:50 год. Від підписання цих актів директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротрейд КР" також відмовився (а.с. 13-14 т. 1).

З огляду на відмову відповідача від прийняття спірних вагонів, що прибули на його адресу, вони простоюють на коліях станції Червоний Шахтар.

Як стверджує позивач, залізниця регулярно у телефонному режимі повідомляла відповідача про готовність вагонів до передачі та необхідність забрати їх з колій станції, про що свідчать записи у Книзі повідомлень форми ГУ-2 (а.с. 15 - 19 т. 1).

Однак, відповідач листами № 112 від 01.12.2022, № 2205 від 22.05.2023 та № 1708/1 від 17.08.2023 на адресу залізниці повідомляв про відмову від прийняття цих вагонів, посилаючись на відсутність договірних відносин з власниками вагонів та просив для вирішення питання оплати простою звертатися до власників вагонів (а.с. 23 - 25 т. 1).

Оскільки спірні вагони продовжують простоювати на коліях станції Червоний Шахтар і відповідач відмовляється їх приймати, позивачем було складено відомість плати за користування вагонами форми ГУ-46 № 16089004 за період з 30.11.2022 по 16.08.2023, у графі "Примітки" якої щодо кожного вагона зроблено позначку "Продовжує простоювати". Плату нараховано за 6216 годин (259 діб) користування по 254232,00 грн (без ПДВ) за кожен із трьох спірних вагонів, а всього на суму 762696,00 грн (без ПДВ), що разом із ПДВ становить 915235,20 грн (а.с. 7, 50 т. 1).

Також на підставі накопичувальної картки форми ФДУ-92 № 17089003 від 17.08.2023 позивачем нараховано збір за зберігання вантажів (спірних вагонів) за 258 діб на загальну суму 23467,80 грн (без ПДВ), що разом із ПДВ становить 28161,36 грн (а.с. 8 т. 1).

Відомість плати за користування вагонами форми ГУ-46 та накопичувальна картка форми ФДУ-92 були підписані відповідачем із запереченнями з посиланням на лист № 1708/1 від 17.08.2023, за змістом якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Євротрейд КР" за відсутності договірних відносин із власниками спірних вагонів не має законних підстав для їх прийняття на відповідальне зберігання, а також можливості отримати від них відшкодування плати за користування цими вагонами, збору за зберігання вантажу та плати за зберігання порожніх вагонів на під`їзних коліях незагального користування (а.с. 25 т. 1)

У зв`язку з наявністю зауважень відповідача у відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46 та накопичувальній картці форми ФДУ-92 спірні суми не були списані з його особового рахунку, що й стало причиною звернення позивача до суду з даним позовом.

Предметом доказування у цій справі є обставини, пов`язані з наданням позивачем договірних послуг щодо залізничного перевезення вантажу (вагонів) та наявності правових підстав для виникнення зобов`язань відповідача щодо плати за користування вагонами й збору за зберігання вантажів.

Відповідно до положень частини п`ятої статті 307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями частини другої статті 908 та статті 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

Статтею 71 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 (далі Статут), передбачено, що взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під`їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під`їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).

Відповідно до статті 46 Статуту одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

За приписом частини першої статті 47 Статуту у разі прибуття вантажу на адресу одержувача, поставка якого йому не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням, нарядом та ін.), останній зобов`язаний прийняти такий вантаж від станції на відповідальне зберігання.

Після прибуття на станцію призначення вантажу всю відповідальність перед залізницею щодо цього перевезення несе одержувач. Якщо вантаж адресовано одержувачу, якого не виявилося на станції призначення, відповідальність перед залізницею несе відправник (ст. 125 Статуту).

Статтею 119 Статуту визначено, що за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під`їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Порядок та умови користування вагонами і контейнерами визначаються Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України № 113 від 25.02.1999 (далі Правила, Правила користування вагонами і контейнерами).

Відповідно до пункту 6 Правил час користування обчислюється окремо для кожного вагона і контейнера за його номером. Номерному обліку часу користування підлягають усі вагони і контейнери, подані під вантажні операції на місцях загального користування, а на місцях незагального користування вагони і контейнери парку залізниць України й інших держав, передані на під`їзні колії або орендовані ділянки колій.

Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.

Облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам`яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23 (п. 3 Правил користування вагонами і контейнерами).

За змістом пункту 4 Правил користування вагонами і контейнерами відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під`їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами.

Відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися працівником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред`явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці.

У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов`язаний підписати відомість із зауваженнями.

Відомість плати за користування вагонами (контейнерами) складається у трьох примірниках - два для залізниці і один для вантажовласника, окремо для вагонів і для контейнерів.

Час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника.

У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери (п. 8 Правил користування вагонами і контейнерами).

Згідно з пунктами 1, 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002 (далі Правила № 334), при перевезеннях у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, пасажира, складаються комерційні акти (додаток 1) та акти загальної форми (додаток 6 до Правил користування вагонами та контейнерами). Акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта. Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами.

У зв`язку з незабиранням відповідачем спірних вагонів, що прибули на його адресу за залізничними накладними №№ 13191 (СМГС), 46999843, 47035282, позивачем відповідно до положень Правил користування вагонами та контейнерами, а також Правил № 334 складені акти загальної форми ГУ-23 № 100 від 30.11.2022, № 101 від 30.11.2022 та № 102 від 30.11.2022, № 1089 від 30.11.2022 та № 1090 від 30.11.2022, в яких зазначено про факт затримки цих вагонів та визначено час початку затримки. На час розгляду справи доказів закінчення затримки вагонів суду не надано.

Відповідно до пункту 12 Правил користування вагонами і контейнерами загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.

Плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці (п. 13 Правил користування вагонами і контейнерами).

Пунктом 14 Правил користування вагонами і контейнерами передбачено, що розмір плати за користування вагонами і контейнерами в залежності від часу користування встановлюється згідно з чинним законодавством.

Ставки за користування вагонами встановлені у таблиці 1 розділу V Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 317 від 26.03.2009 (далі Збірник тарифів).

Збірником тарифів передбачено погодинні ставки плати за користування вантажними вагонами від 1 до 45 годин окремо для випадків виконання однієї вантажної операції та випадків виконання подвійної вантажної операції. Ставка плати за користування вантажними вагонами понад 45 годин становить 16 грн за кожну годину за 1 вагон незалежно від виду вантажної операції.

За затримку на станції призначення чи на підходах до неї або на станції відправлення власних та орендованих вагонів з вини одержувача, відправника або власника (орендаря) вагонів залізниці сплачується плата в розмірі 50% ставок, зазначених у таблиці 1 (п. 5 розділу V Збірника тарифів).

Порядок нарахування плати за зберігання вантажів залізницею визначено Правилами зберігання вантажів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 (далі Правила № 644).

Термін граничного зберігання починається з моменту вивантаження вантажу (контейнера з вагона) засобами залізниці або з моменту подачі вагона під вивантаження засобами одержувача (п. 4 Правил № 644).

Збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо). Термін безоплатного зберігання обчислюється:

якщо на станції призначення вивантаження здійснюється засобами: залізниці з 24-ої години дати вивантаження вантажів; одержувача з 24-ої години дати подавання вагонів під вивантаження;

при переадресуванні після двох годин з моменту повідомлення про прибуття вантажу;

при затримці з моменту затримки (п. 8 Правил № 644).

Факт затримки вантажу засвідчується актом загальної форми (п. 9 Правил № 644).

Так, за зберігання на місцях загального користування та коліях станції відправлення вантажів, завантажених у вагони (контейнери), які простоюють в очікуванні оформлення перевезення (у т.ч. під митним оформленням та з інших причин, не залежних від залізниці), збір сплачується з моменту ввезення вантажу на станцію до моменту закінчення затримки (п. 9 Правил зберігання).

Розмір плати за зберігання вантажу визначається за тарифами, встановленими у п. 2.1 розділу ІІІ Збірника тарифів.

Відповідно до пункту 2.1 розділу ІІІ Збірника тарифів збір за зберігання власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях (з одиниці) справляється в розмірі 5,9 грн за добу; при зберіганні вантажів у вагонах 4,0 грн за одну тонну. У всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округляється до повної.

Згідно з наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 № 317 в редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 22.06.2022 № 441 до плати за користування вагонами та контейнерами, що вказана в розділі V Збірника тарифів, та збору за зберігання вантажів, що вказані в розділі ІІІ Збірника тарифів, застосовується коефіцієнт 5,139.

За змістом третього та четвертого абзаців пункту 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 864/5085), усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику. У випадках, визначених чинним законодавством, на суми платежів і зборів, що підлягають сплаті, залізниця нараховує податок на додану вартість, сума якого відображається в особовому рахунку платника.

Відповідно до Статуту залізниць України, Правил користування вагонами і контейнерами та Збірника тарифів позивачем за визначений ним час затримки спірних вагонів розрахована плата за користування цими вагонами за відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 № 16089004 на суму 762696,00 грн (без ПДВ), що разом із ПДВ становить 915235,20 грн (а.с. 7, 50 т. 1) та збір за зберігання вантажу за накопичувальною карткою форми ФДУ-92 №17089003 на суму 23467,80 грн (без ПДВ), що разом із ПДВ становить 28161,36 грн (а.с. 8 т.1).

За результатом перевірки виконаного позивачем розрахунку порушень не встановлено, учасники справи правильність розрахунку не оспорюють.

Згідно з частиною другою статті 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до статті 121 Статуту залізниці України вантажовідправник, вантажоодержувач, порт звільняються від плати за користування вагонами і контейнерами:

а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під`їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинним положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;

б) у разі подання залізницею вагонів (контейнерів) у кількості, що перевищує максимальну переробну спроможність навантажувальних і розвантажувальних пунктів відправника і одержувача;

в) у інших випадках, передбачених Правилами.

Згідно з пунктом 16 Правил користування вагонами і контейнерами вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами:

а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під`їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;

б) у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником;

в) у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред`явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам`ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).

Наявність законодавчо визначених підстав для звільнення від плати за користування вагонами відповідачем не доведена.

Тож, оцінюючи надані позивачем докази, суд доходить висновку щодо законності й обґрунтованості заявлених позовних вимог.

Доводи відповідача щодо відсутності підстав для сплати ним нарахованої позивачем плати за користування вагонами в сумі 915235,20 грн та збору за зберігання вантажу в сумі 28161,36 грн через відсутність договірних відносин із власниками спірних вагонів судом не приймаються з огляду на таке.

Згідно з частинами другою, третьою статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини; цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

За змістом пункту 1.2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 863/5084, накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони одержувача.

Статтями 46, 47 Статуту залізниць України встановлено обов`язок одержувача прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу, навіть якщо його поставка не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням, нарядом та ін.); у такому разі останній зобов`язаний прийняти такий вантаж від станції на відповідальне зберігання.

Наявними у справі доказами підтверджується факт того, що залізниця належним чином виконала своє зобов`язання з доставки вантажу (спірних порожніх вагонів) на користь відповідача за накладними №№ 13191 (СМГС), 46999843, 47035282 та повідомила відповідача про готовність цього вантажу до видачі. Тож, невиконання/неналежне виконання третіми особами своїх зобов`язань у межах інших договірних відносин не може слугувати підставою для звільнення відповідача від плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу, нарахування яких зумовлене неприйняттям ним спірних вагонів.

Посилання відповідача на відсутність правових підстав для застосування у спірних правовідносинах статті 47 Статуту грунтується на помилковому тлумаченні ним змісту цієї статті.

Відповідальність у спірних правовідносинах відповідача як вантажоодержувача, а не інших можливих учасників перевезення, зокрема вантажовідправників, додатково підтверджується приписами статті 125 Статуту, за змістом якої відповідальність перед залізницею покладається на відправника лише у випадку, якщо вантаж адресовано одержувачу, якого не виявилося на станції призначення.

Не приймаються судом також і доводи відповідача щодо можливості реалізації позивачем вагонів за залізничними накладними у спірних правовідносинах, оскільки за змістом статей 48, 49 Статуту право, а не обов`язок на реалізацію вантажу у залізниці є лише у разі неможливості видати його одержувачу. Можливість видачі залізницею спірного вантажу вантажоодержувачу не оспорюється. Спірним є сам факт відмови відповідача-вантажоодержувача від його прийняття.

Подана відповідачем заява про застосування строку позовної давності задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України).

За змістом статті 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог у зв`язку з перевезенням вантажу, пошти (стаття 925 цього Кодексу).

Частиною першою статті 259 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Згідно з частиною третьою статті 925 Цивільного кодексу України до вимог, що випливають із договору перевезення вантажу, пошти, застосовується позовна давність в один рік з моменту, що визначається відповідно до транспортних кодексів (статутів).

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 18.06.2021 у справі № 910/11949/20 дійшла висновку, що стаття 925 Цивільного кодексу України є загальною нормою.

Разом з тим, відповідно до частини п`ятої статті 315 Господарського кодексу України для пред`явлення перевізником до вантажовідправників та вантажоодержувачів позовів, що випливають з перевезення, встановлюється шестимісячний строк.

Положення частини третьої статті 925 Цивільного кодексу України та частини п`ятої статті 315 Господарського кодексу України співвідносяться як загальна та спеціальна: за загальним правилом до вимог, що випливають із договору перевезення вантажу, пошти, застосовується позовна давність в один рік з моменту, що визначається відповідно до транспортних кодексів (статутів), але для пред`явлення перевізником до вантажовідправників та вантажоодержувачів позовів, що випливають з перевезення, встановлюється шестимісячний строк.

Відповідно до статті 137 Статуту залізниць України позови залізниць до вантажовідправників, вантажоодержувачів і пасажирів, що випливають із цього Статуту, можуть бути подані відповідно до установленої підвідомчості чи підсудності до суду за місцем знаходження відповідача протягом 6 місяців. Зазначений шестимісячний термін обчислюється: а) щодо стягнення штрафу за невиконання плану перевезень після закінчення п`ятиденного терміну, встановленого для сплати штрафу; б) в усіх інших випадках з дня настання події, що стала підставою для подання позову.

Пунктом 7.3 договору про надання послуг з організації перевезення встановлений законом шестимісячний строк позовної давності за вимогами перевізника за домовленістю сторін цього договору збільшено до одного року, що узгоджується з нормативними приписами статті 259 Цивільного кодексу України.

Згідно з частинами третьою та четвертою статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

При цьому відповідно до частини першої статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Винятки з правил, встановлених частинами першою та другою цієї статті, можуть бути встановлені законом.

Застосування пункту "б" частини другої статті 137 Статуту залізниць України за своїм змістом відповідає правилам щодо початку перебігу позовної давності, встановленим Цивільним кодексом України.

Верховний Суд України в постанові від 09.08.2017 у справі № 3-658гс17 (№ 904/7033/16 дійшов висновку, що перебіг позовної давності за вимогами залізниці до вантажоодержувача про стягнення збору за зберігання вантажу починається від дня настання події, що стала підставою для подання позову (у спірних правовідносинах - неприйняття вагонів вантажовласником), а не з дня підписання відповідачем накопичувальних карток із зауваженнями.

Не вбачаючи підстав відійти від указаного висновку, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 04.07.2018 у справі № 904/5743/16 (провадження 12-91гс18) зазначила, що затримка вагонів на станції призначення є єдиною подію, яка фіксується як порушення одноразово та, водночас, триває певний проміжок часу, і щодо якої як єдиної події й розпочинається перебіг позовної давності (п. 7.31).

Переглядаючи справу № 904/5743/16, Велика Палата Верховного Суду погодилася з висновками місцевого господарського суду про те, що строк позовної давності у подібних правовідносинах починає свій перебіг не з початку затримки спірних вагонів, що відображається в актах загальної форми ГУ-23, а за фактом закінчення такої затримки.

При настанні події, що є підставою для подання позову, складається акт загальної форми (форми ГУ-23 Додаток № 6 до Правил користування), який підписується представниками станції і вантажовласника (до яких у тому числі належать вантажовідправники та вантажоодержувачі), та в якому вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери (п. 7. 32).

Отже, у справі, що розглядається, строк позовної давності належить рахувати не за фактом початку затримки спірних вагонів (30.11.2022), а за фактом закінчення їх затримки.

У даному випадку затримка спірних вагонів розпочалася 30.11.2022, що посвідчено актами загальної форми ГУ-23 № 100 від 30.11.2022, № 101 від 30.11.2022 та № 102 від 30.11.2022, №1089 від 30.11.2022 та № 1090 від 30.11.2022, і продовжує тривати.

За наявності триваючого правопорушення залізниця має право розраховувати на захист свого порушеного права/інтересу у визначений законом спосіб, не чекаючи припинення такого правопорушення (закінчення затримки спірних вагонів). Чинне законодавство заборони щодо цього не містить.

Відтак, підстави для застосування позовної давності до вимог позивача відсутні.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у сумі 14150,95 грн покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73- 79, 86, 91, 129, 202, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротрейд КР" про стягнення плати за користування вагонами в сумі 915235,20 грн та збору за зберігання вантажу в сумі 28161,36 грн задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротрейд КР" (50083, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, площа Петлякова, будинок 1, приміщення 28; ідентифікаційний код 38256179) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, місто Київ, вулиця Єжи Ґедройця, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49600, місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, будинок 108; ідентифікаційний код 40081237) плату за користування вагонами в сумі 915235,20 грн, збір за зберігання вантажу в сумі 28161,36 грн, судовий збір у сумі 14150,95 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 21.06.2024.

Суддя І.І. Колісник