Постанова

від 11.12.2024 по справі 904/6582/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2024 року м.Дніпро Справа № 904/6582/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач)

суддів: Чус О.В., Дарміна М.О.

секретар судового засідання: Коновал Д.О.

представники сторін:

від позивача: Боголіп Ю.В. - адвокат, посвідчення адвоката №1167 від 15.12.2017р.,

від відповідача: Прохоров О.О. - представник

від третьої особи-1: Батрак К.В. - представник

від третьої особи-2: Караваєва І.В. - представник

від третьої особи-3: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротрейд КР" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2024р. (суддя Колісник І.І., м. Дніпро, повний текст рішення складено 21.06.2024р.) у справі

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротрейд КР", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Мінерфін-Транс", м. Київ

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Екс Ім Транс", м. Дніпро

третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "КМ Вагонрем", м.Кам`янське Дніпропетровської області

про стягнення 943 396,56 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротрейд КР" плати за користування вагонами, в сумі 915235,20 грн., за період з 30.11.2022р. по 16.08.2023р. та збору за зберігання вантажу, в сумі 28161,36 грн..

В обґрунтування заявлених вимог Позивач посилається на те, що незгода Відповідача з його зобов`язаннями щодо плати за користування вагонами №№ 68184647, 53773354, 56754211 , нарахованої відповідно до відомості плати за користування вагонами № 16089004 (ф. ГУ-46) та збору за зберігання вантажу, включеного до накопичувальної картки № 17089003 від 17.08.2023 у вказаних вище сумах, зумовило неможливість списання спірних сум з особового рахунку останнього.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2024р. позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротрейд КР" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" плату за користування вагонами в сумі 915 235,20 грн., збір за зберігання вантажу, в сумі 28 161,36 грн., судовий збір, у сумі 14 150,95 грн..

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Євротрейд КР" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить це рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник зазначає, що між Відповідачем та ТОВ «КМ Вагонрем» було укладено договір № 01/11-2022 від 01.11.2022 про надання послуг з організації зберігання залізничного порожнього рухомого складу, між тим у матеріалах справи відсутні докази направлення Замовником (ТОВ «КМ Вагонрем») на адресу Відповідача для організації прийняття та зберігання вагонів №№ 68184647, 56754211, 53773354.

Скаржник вказує на те, що перелік можливих підстав, передбачений для поставки вантажу статтею 47 Статуту залізниць, дає підстави вважати обов`язковою наявність між відправником і одержувачем договірних відносин, проте між Відповідачем та власниками вагонів - ТОВ «Мінерфін-Транс» та ТОВ «Екс Ім Транс» відсутні договірні відносини, немає жодного укладеного договору або контракту щодо постачання товарів, вантажів, продукції тощо. При цьому навіть за наявності договірних відносин між Відповідачем та ТОВ «КМ Вагонрем» слід зауважити, що з накладних на відправлення спірних вагонів неможливо встановити, що ці вагони були направлені Відповідачу в межах існуючих між сторонами договірних відносин.

Також у скарзі йдеться про те, що суд першої інстанції не надав оцінку недобросовісним діям ТОВ «КМ Вагонрем» щодо введення в оману інших учасників договірних відносин, які є одночасно учасниками даної судової справи, яке полягало у тому, що ТОВ «КМ Вагонрем» зобов`язалося перед ТОВ «Мінерфін Транс» та ТОВ «Екс Ім Транс» забезпечити зберігання спірних вагонів на коліях незагального користування Відповідача, яких в реальності не існує, без будь якого попереднього погодження направлення таких вагонів на зберігання з самим Відповідачем та отримувало з інших третіх осіб у справі плату за зберігання спірних вагонів.

В Актах № 18 від 31 березня 2023 року, № 19 та № 20 від 07 квітня 2023 року про надання послуг з організації зберігання вагонів відсутні спірні вагони як такі, що передані Відповідачу на зберігання, хоча ці Акти складені значно пізніше часу їх прибуття на станцію Червоний Шахтар, викладене, на переконання Апелянта, свідчить про те, що вказані вагони прибули на станцію поза межами будь - яких договірних відносин, учасником яких є Відповідач, що виключає застосування до таких правовідносин статті 47 Статуту залізниць.

Крім того, за доводами Апелянта, суд першої інстанції не спростував доводи та заперечення Відповідача щодо виникнення у Позивача права на звернення до суду, оскільки підставою для нарахування плати за користування вагонами є відомість про плату за користування вагонами. Проте вказана відомість складається з моменту початку простою до моменту його закінчення, який на дату звернення з позовом не настав. Отже, Позивачем подано позов про стягнення плати за користування вагонами передчасно, до виникнення підстав для такого нарахування.

При цьому Апелянт посилається на те, що відомість плати за користування вагонами складена за відсутності факту передачі вагонів вантажовласнику та за відсутності факту їх повернення від вантажовласника перевізнику і Позивачем не обґрунтовано, чому відомість плати за користування було складено без настання події закінчення простою спірних вагонів, та чому не було складено відомість більш ранніми датами, що мало б наслідком нарахування плати за користування вагонами у значно меншому розмірі.

За умовами п. 6 Правил користування вагонами усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника. Проте вантажовласниками, на думку Скаржника, можуть бути також відправники, тому пред`явлення вимоги виключно до Відповідача є необґрунтованим.

Скаржник вважає, що Позивач не дотримався приписів ст. 51 Статуту залізниць, згідно з якою Позивач мав використати спірні вагони №№ 68184647, 56754211, 53773354 як заставне майно та реалізувати його після граничного терміну зберігання вантажу з метою забезпечення гарантії належної провізної оплати та інших платежів і уникнути нарахування плати за користування вагонами за період з 30.11.2022р. по 16.08.2023р..

У рішенні суду міститься висновок про те, що на момент виникнення спірних правовідносин між Позивачем та Відповідачем був укладений договір про надання послуг з організації перевезення, а у частині прав та обов`язків Відповідача щодо користування залізничною під`їзною колією при станції Червоний Шахтар діяла укладена ним із власником цієї колії Товариством з обмеженою відповідальністю «Ариста КР» письмова угода № 0003/03-2022 від 08.11.2022, проте колія незагального користування, яка належить ПП «Ариста КР», не є місцем прибуттям вагонів та вантажів, а є проїзною колією, яка з`єднує станцію Червоний Шахтар з місцем відстою вагонів, послуги чого надаються Відповідачем. Прибуття вагонів та інших вантажів на станцію Червоний Шахтар для Відповідача, за наявності договору про користування колією незагального користування з ПП «Ариста КР», не свідчить про обов`язок Відповідача прийняти вагони, що прибули, та перевести їх на колії незагального користування. Таким чином, висновок суду про те, що Відповідач мав у користуванні колію незагального користування та міг прибрати вагони зі станції Червоний Шахтар, є помилковим.

Апелянт не погоджується з висновками місцевого господарського суду й про відсутність підстав для застосування наслідків пропуску строку позовної давності до частини позовних вимог Позивача, з посиланням на те, що у даній справі такий строк належить рахувати за фактом закінчення їх затримки, між тим затримка спірних вагонів розпочалася 30.11.2022 і продовжує тривати. Скаржник відзначає, що Позивач пов`язує порушення своїх прав з відмовою Відповідача сплатити плату за користування спірними вагонами про яке він дізнався ще 01.12.2022р., коли отримав лист від 01.12.2022р. № 112 про те, що вагони №№ 68184647, 56754211, 53773354 були надіслані в адресу Відповідача за відсутності договірних відносин між підприємством і власниками вагонів, проте з позовною заявою звернувся лише 18.12.2023р., тобто з пропуском строку позовної давності щодо частини своїх вимог.

Суд першої інстанції не розглянув можливість зміни статусу третьої особи, ТОВ «КМ Вагонрем» на статус співвідповідача, між тим неодноразово посилався на договірні відносин між Позивачем та Відповідачем, що слугувало підставою для звернення до суду, однак суд не звернув уваги на ту обставину, що перевезення спірних вагонів відбувалося не на підставі укладеного між сторонами договору.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу щодо твердження Скаржника про те, що відомість плати за користування вагонами була складена без настання події закінчення простою спірних вагонів Позивач зазначив, що у даному випадку, відповідно до актів загальної форми ГУ-23 №100 від 30.11.2022 року, №101 від 30.11.2022, №102 від 30.11.2022 відбулася затримка 3 вагонів 27.02.2022 року, а саме: №68184647, 53773354, 56754211 з вини вантажоодержувача, які знаходились на станції призначення Красний Шахтар більше 15 діб, тому з урахування п.п. 5, 6 Правил користування вагонами Позивачем було здійснено нарахування плати за користування вагонами не очікуючи кінця затримки (повернення) вагонів. Звертаючись до суду з позовом та розраховуючи період нарахування плати за користування вагонами зазначені вище 3 вагони перебували ще на станції призначення у зв`язку з незабиранням Відповідачем вагонів. Оскільки п.5 Правил користування вагонами та контейнерами передбачено нарахування плати за користування вагонами та контейнерами за ці 15 діб, а потім за кожні 5 діб, не очікуючи повернення вагона (контейнера), Позивачем було також здійснено нарахування плати за користування 3 вагонами, перелік яких зазначено вище за період з 30.11.2022 по 16.08.2023.

Щодо посилань Скаржника на ст. 51 Статуту залізниць Позивач вказав на те, що у даному випадку на станції призначення Красний Шахтар Придніпровської залізниці на адресу вантажовласника ТОВ «Євротрейд КР» прибули порожні вагони №56754211, 53773354, 68184647 власниками яких є ТОВ «МІНЕРФІНТРАНС» та ТОВ «ЕКС ІМ ТРАНС», тобто вантаж на власних осях. За зазначених обставин Позивач позбавлений можливості застосувати заставне право на вантаж з метою одержання провізної плати та інших платежів.

Стосовно доводів Скаржника про відсутність у користуванні колій незагального користування на ст. Красний Шахтар Позивач зазначає, що п.1.3 Договору №01/11-2022 про надання послуг з організації зберігання залізничного порожнього рухомого складу від 01.11.2022, укладеного між ТОВ «Євротейд КР» (виконавцем) та ТОВ "КМ ВАГОНРЕМ" (замовником) передбачено, що Виконавець надає Замовнику платні послуги з організації зберігання порожніх вагонів, переданих йому Замовником, на під`їзних коліях незагального користування. П. 2.11 Договору встановлено, що Виконавець зобов`язаний за заявкою Замовника надавати колії незагального користування для зберігання вагонів Замовника. При цьому станцією зберігання вагонів Замовника є станція Красний Шахтар, регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця" та місцезнаходженням під`їзних колій незагального користування під`їзні колії незагального користування ТОВ "Ариста КР", також є станція Красний Шахтар.

Треті особи наданими їм процесуальними правами не скористалися та не надали відзив на апеляційну скаргу.

Відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення суду першої інстанції.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.07.2024р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Кощеєв І.М. (доповідач), судді Чус О.В., Дармін М.О..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.07.2024р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи №904/6582/23.

Матеріали справи № 904/6582/23 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 31.07.2024р. відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротрейд КР" про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротрейд КР" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2024р. у справі № 904/6582/23 залишено без руху, надано апелянту строк 10 днів, з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, а саме, для надання суду доказів сплати судового збору, у розмірі 16 981 грн. 14 коп..

Від Скаржника до суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.09.2024р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою та призначено її розгляд у судовому засіданні на 11.12.2024.

11.12.2024 представники Позивача, Відповідача та Третіх осіб -1, 2 у судовому засіданні надали пояснення по справі.

Представник Третьої особи-3 у судове засідання 11.12.2024 не з`явився.

Беручи до уваги, що неявка учасників справи належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника Третьої особи-3.

У судовому засіданні 11.12.2024 р., проведеному в режимі відеоконференції, була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

7. Встановлені судом обставини справи

Відповідно до повідомлення про укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 99-38256179/2022-0001 від 04.08.2022 Акціонерне товариство "Укрзалізниця" засвідчило прийняття від Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротрейд КР" заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепту) укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом та повідомило останньому про присвоєні йому коди: 1) відправника/одержувача 1389; 2) платника 5574886 та відкриття особового рахунку з ідентичним номером.

04.08.2022 між Акціонерним товариством "Українська залізниця" як перевізником та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євротрейд КР" як замовником шляхом приєднання останнього укладено договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом (а.с. 29 - 48 т. 1), згідно з п. 1.1 якого предметом договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагона для перевезення, інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов`язаних із цим послуг і проведення розрахунків за ці послуги. У розумінні цього договору користування вагоном не є орендою майна, а плата за користування власним вагоном перевізника не є орендною платою.

Пунктом 1.4 договору передбачено, що надання послуг за цим договором може підтверджуватися накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, іншими документами.

Договір є публічним договором, за яким перевізник бере на себе обов`язок здійснювати надання послуг, пов`язаних з організацією та здійсненням перевезення вантажів залізничним транспортом загального користування кожному, хто до нього звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх замовників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (п. 1.5 договору).

Договір, з урахуванням змін до нього, оприлюднюється перевізником як публічна пропозиція для укладення на вебсайті http://uz-cargo.com/ з накладенням кваліфікованого електронного підпису (п. 1.6 договору).

Згідно з п. 1.7 договору про надання послуг з організації перевезення цей договір укладається шляхом надання перевізником пропозиції укласти договір (оферти) і прийняття в цілому пропозиції (акцепту) другою стороною. Приймаючи пропозицію укласти договір, друга сторона засвідчує, що ознайомилась та згодна з усіма умовами договору.

Відповідно до п. 1.9 цього договору за результатом розгляду заяви (акцепту) перевізник направляє замовнику у власній інформаційній системі повідомлення з накладенням КЕП або про мотивоване повернення без розгляду заяви (акцепту) із зазначенням причин для такого повернення, або про дату укладення договору, присвоєння замовнику коду замовника як платника, коду вантажовідправника/вантажоодержувача. Код платника є номером договору із замовником.

Договір є укладеним з дня надання замовнику перевізником Інформаційного повідомлення про укладення договору, але не раніше дня введення його в дію відповідно до пункту 12.1 договору (п. 1.10 договору).

Пунктом 3.1 договору передбачено, що розмір провізних платежів за перевезення вантажу у вагонах замовника та вагонах залізниць інших держав, додаткових зборів, пов`язаних з перевезенням, розраховується за ставками й тарифами, які визначаються відповідно до умов Збірника Тарифів.

Замовник зобов`язаний сплачувати у визначеному договором розмірі плату за користування власними вагонами перевізника: під час виконання вантажних операцій на місцях загального користування; переданих замовнику на місцях незагального користування; затриманих на станціях в очікуванні подавання під вантажні або інші операції, з причин, які залежать від замовника; затриманих під час перевезення з інших причин, що не залежать від перевізника (п. 3.4 договору).

Підпунктом 3.4.3 договору про надання послуг з організації перевезення передбачено, що моментом початку відліку часу для нарахування плати за користування власними вагонами перевізника, визначеної в п. 3.4 договору, є момент передачі замовнику власних вагонів перевізника або початку затримки відповідно до правил користування вагонами.

Облік часу користування, з метою визначення розміру плати за користування власними вагонами перевізника у випадках, вказаних в п. 3.4 договору, здійснюється відповідно до Правил користування вагонами.

Загальний час, за який нараховується та сплачується замовником плата за користування власними вагонами перевізника, включає час перебування вагонів у безпосередньому розпорядженні замовника та час затримки вагонів з його вини в очікуванні подавання під вантажні або інші операції на станціях призначення і на підходах до них.

Розрахунки за договором здійснюються через філію "Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень" АТ "Укрзалізниця" (п. 4.1 договору).

За змістом пунктів 7.1, 7.3 договору про надання послуг з організації перевезення усі спірні питання з виконання договору вирішуються шляхом переговорів, а у випадку недосягнення домовленості - у претензійно-позовному порядку; строк позовної давності за вимогами перевізника до замовників, що випливають з правовідносин сторін за договором, становить один рік.

Також, матеріали справи свідчать про те, що вагони, що прибувають на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротрейд КР", подаються на під`їзну колію Товариства з обмеженою відповідальністю "Ариста КР" на підставі письмової угоди № 0003/03-2022 від 08.11.2022, укладеної між Товариством з обмеженою відповідальністю "Євротрейд КР" (вантажовідправником/вантажоодержувачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ариста КР" (користувачем/власником колії) (а.с. 190 т. 2).

При цьому, взаємовідносини ТОВ"Ариста КР" із залізницею регулюються договором № ПР/М-20483/НЮдч від 30.09.2020 про експлуатацію залізничної під`їзної колії Товариства з обмеженою відповідальністю "Ариста КР" при станції Червоний Шахтар Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Укрзалізниця", до якого вносилися зміни додатковими угодами № 1 від 01.12.2016, № 2 від 01.09.2017, № 3 від 08.06.2019, № 4 від 18.12.2019, № 5 від 30.03.2020, № 6 від 30.06.2020 (а.с. 168 - 174, 181 - 189 т. 2).

Пунктом 3 письмової угоди № 0003/03-2022 від 08.11.2022 передбачено, що на вантажовідправника/вантажоодержувача розповсюджуються умови по відстаням для нарахування збору за подачу та забирання вагонів, термінам виконання навантажувально-розвантажувальних робіт на вантажних фронтах користувача/власника колії, регламентованих договором про подачу та забирання вагонів/експлуатацію колії, укладеним між користувачем/власником колії та залізницею.

Згідно з п. 4 вказаної письмової угоди факт користування вагонами і надання послуг щодо подачі, забиранню вагонів і маневрової роботи підтверджується відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 та накопичувальною карткою форми ФДУ-92.

Також між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мінерфін-Транс" (власником спірних вагонів №№ 56754211, 68184647), Товариством з обмеженою відповідальністю "Екс Ім Транс" (власником спірного вагона № 53773354), як замовниками та Товариством з обмеженою відповідальністю "КМ Вагонрем" як виконавцем, укладено договори про надання послуг з організації зберігання залізничного порожнього рухомого складу № 23/09-2022 від 23.09.2022 і № 2609-2022 від 26.09.2022 відповідно (а.с. 177 181, 214 - 218 т. 1).

Згідно з п. 1.2 цих договорів Виконавець (Третя особа-3) приймає вагони замовника (Треті особи-1, 2) по узгодженій сторонами станції (далі станція зберігання) і надає замовнику платні послуги з організації подачі і подальшого забирання порожніх вагонів замовника на під`їзних коліях незагального користування, а замовник оплачує послуги виконавця відповідно до умов цього договору.

Виконавець надає замовнику платні послуги з організації зберігання порожніх вагонів, переданих йому замовником, на під`їзних коліях незагального користування і повертає вагони у цілісності, а замовник приймає вагони назад в тому стані, в якому передав виконавцю за актом прийому-передачі вагонів і оплачує послуги виконавця з організації зберігання відповідно до умов договору (п. 1.3 договорів № 23/09-2022 від 23.09.2022, № 2609-2022 від 26.09.2022).

За змістом п. 2.1 договорів № 23/09-2022 від 23.09.2022 та № 2609-2022 від 26.09.2022 виконавець зобов`язаний, зокрема:

- прийняти зазначені в заявці замовника порожні вагони замовника по станції зберігання за кількістю й комплектністю. Вагони вважаються переданими замовником і прийняті виконавцем після підписання уповноваженими особами двостороннього акта прийому-передачі вагонів на зберігання, який є документом, що підтверджує факт прийняття вагонів виконавцем (пп. 2.1.2);

- організувати подачу вагонів замовника з колій станції зберігання на під`їзні колії незагального користування, забирання вагонів на колії станції зберігання (пп. 2.1.3);

- забезпечувати подачу вагонів на під`їзні колії незагального користування в терміни, передбачені розділом 8 "Правил перевезення вантажів залізничним транспортом, частина 1" і статтею 46 "Статуту залізниць України" (п.п. 2.1.4);

- забезпечити охорону та повне збереження вагонів замовника на під`їзних шляхах незагального користування (пп. 2.1.7).

На виконання умов договору № 23/09-2022 від 23.09.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Мінерфін-Транс" передало на зберігання Товариству з обмеженою відповідальністю "КМ Вагонрем" два спірних вагони, а саме №№ 56754211, 68184647, що підтверджується наявним у матеріалах справи актом прийому-передачі від 01.12.2022 (а.с. 184 т.1, а.с. 51 т. 2).

Згідно з актом прийому-передачі від 01.12.2022 до договору № 2609-2022 від 26.09.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "КМ Вагонрем" також прийняло на зберігання від Товариства з обмеженою відповідальністю "Екс Ім Транс" спірний вагон № 53773354 (а.с. 221 т. 1, а.с. 14 т. 2).

У свою чергу, Товариством з обмеженою відповідальністю "КМ Вагонрем" як замовником укладено із Товариством з обмеженою відповідальністю "Євротрейд КР" як виконавцем договір № 01/11-2022 від 01.11.2022 про надання послуг з організації зберігання залізничного порожнього рухомого складу (а.с. 33 35 т. 3), який регулює взаємовідносини сторін, пов`язані з наданням послуг з подачі, забирання та проведення маневрової роботи, а також з організації зберігання приватного порожнього залізничного рухомого складу, що належить замовнику на праві власності або на іншій законній підставі на під`їзних коліях незагального користування і проведенням розрахунків за ці послуги (п. 1.1 договору).

Згідно з п.п.1.2, 1.3 цього договору виконавець приймає вагони замовника по узгодженій сторонами станції (далі станція зберігання) і надає замовнику платні послуги з організації подачі і подальшого забирання порожніх вагонів замовника на під`їзних коліях незагального користування, а замовник оплачує послуги виконавця відповідно до умов цього договору.

Виконавець надає замовнику платні послуги з організації зберігання порожніх вагонів, переданих йому замовником, на під`їзних коліях незагального користування і повертає вагони у цілісності, а замовник приймає вагони назад в тому стані, в якому передав виконавцю за актом прийому-передачі вагонів і оплачує послуги виконавця з організації зберігання, відповідно до умов цього договору.

Пунктом 1.5 договору також визначено, що виконавець виступає вантажоодержувачем і за заявкою замовника виступає вантажовідправником, здійснює прийом порожніх вагонів на свою адресу і відправку порожніх вагонів замовника зі своєї адреси з використанням своїх залізничних реквізитів.

За умовами п. 2.1 договору № 01/11-2022 виконавець зобов`язаний, у тому числі, за заявкою замовника надавати колії незагального користування для зберігання вагонів замовника (пп. 2.1.1); прийняти зазначені в заявці замовника порожні вагони замовника по станції зберігання за кількістю і комплектністю. Вагони вважаються переданими замовником і прийнятими виконавцем після підписання уповноваженими особами двостороннього акта прийому-передачі вагонів на зберігання, який є документом, що підтверджує факт прийняття вагонів виконавцем.

Цей договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2023 (п. 9.1 договору №01/11-2022).

30 листопада 2022 року за залізничними накладними №№ 13191 (СМГС), 46999843, 47035282 на адресу одержувача Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротрейд КР" (відповідач) на станцію призначення Червоний Шахтар прибули порожні вагони №№ 68184647, 56754211, 53773354 (а.с. 20 - 22 т. 1).

Згідно з накладними №№ 13191 (СМГС), 46999843 відправником вагону № 68184647 є Будамар Логістик, а вагону № 56754211 ВЧДЕ Батуринська Р. Ф-я "Придніпровська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця"; власником обох вагонів є Товариство з обмеженою відповідальністю "Мінерфін-Транс" (Третя особа-1).

У перевізному документі № 47035282 відправником вагона № 53773354 вказано ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг", власником Товариство з обмеженою відповідальністю "Екс Ім Транс" (Третя особа-2).

Відповідач у встановленому порядку був повідомлений про надходження на його адресу зазначених вагонів, про що зроблено відповідні записи в накладних.

Так, про надходження вагона № 68184647 зроблено запис у графі 35 накладної № 13191 (СМГС): повідомлено 30.11.2022 о 12:30 год; про надходження вагонів №№ 56754211, 53773354 зроблено записи у графі 49 накладних №№ 46999843, 47035282: повідомлено 30.11.2022 о 14:50 год.

Факт повідомлення Відповідача про надходження на його адресу спірних вагонів підтверджується також витягом із Книги прибуття вантажів станції Червоний Шахтар форми ГУ-42 (а.с. 9 т. 1).

Відповідач відмовився приймати зазначені вагони, які надійшли на його адресу, про що залізницею були складені акти загальної форми ГУ-23 № 100 від 30.11.2022, № 101 від 30.11.2022 та № 102 від 30.11.2022. Директор ТОВ "Євротрейд КР" Возник Ю.В., як представник вантажоодержувача, що діяв на підставі довіреності № 1 від 08.11.2022, від підписання цих актів відмовився (а.с. 10 - 12 т. 1).

Крім того, залізницею були складені акти загальної форми ГУ-23 № 1089 від 30.11.2022 та № 1090 від 30.11.2022, в яких зазначено, що має місце затримка вагонів №№ 68184647, 56754211, 53773354 на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта, вагони простоюють на коліях станції Червоний Шахтар в очікуванні переадресування. В указаних актах зазначено час початку затримки вагонів: для вагона № 68184647 30.11.2022, 12:30 год; для вагонів №№ 56754211, 53773354 30.11.2022, 14:50 год. Від підписання цих актів директор ТОВ "Євротрейд КР" також відмовився (а.с. 13-14 т. 1).

З огляду на відмову Відповідача від прийняття спірних вагонів, що прибули на його адресу, вони простоювали на коліях станції Червоний Шахтар.

Як стверджує Позивач, залізниця у телефонному режимі повідомляла Відповідача про готовність вагонів до передачі та необхідність забрати їх з колій станції, про що свідчать записи у Книзі повідомлень форми ГУ-2.

Відповідач листами № 112 від 01.12.2022, № 2205 від 22.05.2023 та № 1708/1 від 17.08.2023 на адресу залізниці повідомляв про відмову від прийняття цих вагонів, посилаючись на відсутність договірних відносин з власниками вагонів та просив для вирішення питання оплати простою звертатися до власників вагонів (а.с. 23 - 25 т. 1).

Оскільки спірні вагони продовжували простоювати на коліях станції Червоний Шахтар і Відповідач відмовлявся їх приймати, Позивачем було складено відомість плати за користування вагонами форми ГУ-46 № 16089004 за період з 30.11.2022 по 16.08.2023, у графі "Примітки" якої щодо кожного вагона зроблено позначку "Продовжує простоювати". Плату нараховано за 6216 годин (259 діб) користування по 254232,00 грн (без ПДВ) за кожен із трьох спірних вагонів, а всього на суму 762696,00 грн (без ПДВ), що разом із ПДВ становить 915235,20 грн (а.с. 7, 50 т. 1).

Також, на підставі накопичувальної картки форми ФДУ-92 № 17089003 від 17.08.2023 Позивачем нараховано збір за зберігання вантажів (спірних вагонів) за 258 діб на загальну суму 23467,80 грн (без ПДВ), що разом із ПДВ становить 28161,36 грн (а.с. 8 т. 1).

Відомість плати за користування вагонами форми ГУ-46 та накопичувальна картка форми ФДУ-92 були підписані Відповідачем із запереченнями з посиланням на лист № 1708/1 від 17.08.2023, за змістом якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Євротрейд КР" за відсутності договірних відносин із власниками спірних вагонів не має законних підстав для їх прийняття на відповідальне зберігання, а також можливості отримати від них відшкодування плати за користування цими вагонами, збору за зберігання вантажу та плати за зберігання порожніх вагонів на під`їзних коліях незагального користування (а.с. 25 т. 1)

У зв`язку з наявністю зауважень Відповідача у відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46 та накопичувальній картці форми ФДУ-92 спірні суми не були списані з його особового рахунку.

Викладені обставини стали підставою для звернення Позивача з позовом у даній справі, за наслідками розгляду якого господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що на момент спірних правовідносин між Третіми особами-1, 2 (замовниками) та Третьою особою-3 (виконавцем), а також між Третьою особою-3 (замовником) та Відповідачем (виконавцем) діяли договори про надання послуг з організації зберігання залізничного порожнього рухомого складу.

У межах укладених договорів Треті особи-1, 2 передали на зберігання Третій особі-3 спірні вагони, що підтверджується відповідними доказами.

Водночас у справі відсутні докази виникнення зобов`язань між Третьою особою-3 та Відповідачем щодо спірних вагонів за укладеним між ними договором (суду не надано заявок Товариства з обмеженою відповідальністю "КМ Вагонрем" на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротрейд КР" щодо надання колій незагального зберігання для зберігання спірних вагонів; актів прийому-передачі спірних вагонів на зберігання тощо).

Одночасно, між Позивачем та Відповідачем був укладений договір про надання послуг з організації перевезення, а в частині прав та обов`язків Відповідача щодо користування залізничною під`їзною колією при станції Червоний Шахтар діяла укладена ним із власником цієї колії Товариством з обмеженою відповідальністю "Ариста КР" письмова угода № 0003/03-2022 від 08.11.2022.

Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі суд послався на їх законність та обґрунтованість.

При цьому суд зазначив, що наявними у справі доказами підтверджується факт того, що залізниця належним чином виконала своє зобов`язання з доставки вантажу (спірних порожніх вагонів) на користь Відповідача за накладними №№ 13191 (СМГС), 46999843, 47035282 та повідомила відповідача про готовність цього вантажу до видачі. Невиконання/неналежне виконання третіми особами своїх зобов`язань у межах інших договірних відносин не може слугувати підставою для звільнення Відповідача від плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу, нарахування яких зумовлене неприйняттям ним спірних вагонів.

Крім того, суд визнав відсутніми підстави для задоволення заяви Відповідача про застосування строку позовної давності, пославшись на те, що такий строк належить рахувати не за фактом початку затримки спірних вагонів (30.11.2022), а за фактом закінчення їх затримки.

У даному випадку, затримка спірних вагонів продовжує тривати і за наявності триваючого правопорушення залізниця має право розраховувати на захист свого порушеного права/інтересу у визначений законом спосіб, не чекаючи припинення такого правопорушення (закінчення затримки спірних вагонів)

Колегія суддів погоджується з такими висновками місцевого господарського суду з огляду на таке.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями ч.2 ст. 908 та ст.920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

Статтею 71 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, передбачено, що взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під`їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під`їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).

Відповідно до ст. 46 Статуту одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

За приписом ч.1 ст. 47 Статуту у разі прибуття вантажу на адресу одержувача, поставка якого йому не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням, нарядом та ін.), останній зобов`язаний прийняти такий вантаж від станції на відповідальне зберігання.

Після прибуття на станцію призначення вантажу всю відповідальність перед залізницею щодо цього перевезення несе одержувач. Якщо вантаж адресовано одержувачу, якого не виявилося на станції призначення, відповідальність перед залізницею несе відправник (ст. 125 Статуту).

Статтею 119 Статуту передбачено, що за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під`їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Порядок нарахування плати за зберігання вантажів залізницею визначено Правилами зберігання вантажів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000.

Термін граничного зберігання починається з моменту вивантаження вантажу (контейнера з вагона) засобами залізниці або з моменту подачі вагона під вивантаження засобами одержувача.

Збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо). Термін безоплатного зберігання обчислюється:

якщо на станції призначення вивантаження здійснюється засобами: залізниці з 24-ої години дати вивантаження вантажів; одержувача з 24-ої години дати подавання вагонів під вивантаження;

при переадресуванні після двох годин з моменту повідомлення про прибуття вантажу;

при затримці з моменту затримки (п. 8 Правил № 644).

Факт затримки вантажу засвідчується актом загальної форми (п. 9 Правил № 644).

Так, за зберігання на місцях загального користування та коліях станції відправлення вантажів, завантажених у вагони (контейнери), які простоюють в очікуванні оформлення перевезення (у т.ч. під митним оформленням та з інших причин, не залежних від залізниці), збір сплачується з моменту ввезення вантажу на станцію до моменту закінчення затримки (п. 9 Правил зберігання).

Розмір плати за зберігання вантажу визначається за тарифами, встановленими у п. 2.1 розділу ІІІ Збірника тарифів.

Відповідно до пункту 2.1 розділу ІІІ Збірника тарифів збір за зберігання власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях (з одиниці) справляється в розмірі 5,9 грн за добу; при зберіганні вантажів у вагонах 4,0 грн за одну тонну. У всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округляється до повної.

Згідно з наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 № 317 в редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 22.06.2022 № 441 до плати за користування вагонами та контейнерами, що вказана в розділі V Збірника тарифів, та збору за зберігання вантажів, що вказані в розділі ІІІ Збірника тарифів, застосовується коефіцієнт 5,139.

За змістом третього та четвертого абзаців пункту 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 864/5085), усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику. У випадках, визначених чинним законодавством, на суми платежів і зборів, що підлягають сплаті, залізниця нараховує податок на додану вартість, сума якого відображається в особовому рахунку платника.

Порядок та умови користування вагонами і контейнерами визначаються Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України № 113 від 25.02.1999 .

Відповідно до п. 6 вказаних Правил час користування обчислюється окремо для кожного вагона і контейнера за його номером. Номерному обліку часу користування підлягають усі вагони і контейнери, подані під вантажні операції на місцях загального користування, а на місцях незагального користування вагони і контейнери парку залізниць України й інших держав, передані на під`їзні колії або орендовані ділянки колій.

Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.

Облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам`яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23 (п. 3 Правил користування вагонами і контейнерами).

За змістом п. 4 Правил користування вагонами і контейнерами відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під`їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами.

Відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися працівником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред`явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці.

У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов`язаний підписати відомість із зауваженнями.

Відомість плати за користування вагонами (контейнерами) складається у трьох примірниках - два для залізниці і один для вантажовласника, окремо для вагонів і для контейнерів.

Час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника.

У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери (п. 8 Правил користування вагонами і контейнерами).

Згідно з п.п. 1, 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002, при перевезеннях у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, пасажира, складаються комерційні акти (додаток 1) та акти загальної форми (додаток 6 до Правил користування вагонами та контейнерами). Акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта. Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами.

У даному випадку, як зазначено вище, у зв`язку з незабиранням Відповідачем спірних вагонів, що прибули на його адресу за залізничними накладними №№ 13191 (СМГС), 46999843, 47035282, Позивачем, відповідно до положень Правил користування вагонами та контейнерами, а також Правил № 334, складені акти загальної форми ГУ-23 № 100 від 30.11.2022, № 101 від 30.11.2022 та № 102 від 30.11.2022, № 1089 від 30.11.2022 та № 1090 від 30.11.2022, в яких зазначено про факт затримки цих вагонів та визначено час початку затримки. На час розгляду справи доказів закінчення затримки вагонів суду не надано.

Відповідно до п. 12 Правил користування вагонами і контейнерами загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.

Плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці (п. 13 Правил користування вагонами і контейнерами).

Пунктом 14 Правил користування вагонами і контейнерами передбачено, що розмір плати за користування вагонами і контейнерами в залежності від часу користування встановлюється згідно з чинним законодавством.

Ставки за користування вагонами встановлені у таблиці 1 розділу V Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 317 від 26.03.2009 (далі Збірник тарифів).

Збірником тарифів передбачено погодинні ставки плати за користування вантажними вагонами від 1 до 45 годин окремо для випадків виконання однієї вантажної операції та випадків виконання подвійної вантажної операції. Ставка плати за користування вантажними вагонами понад 45 годин становить 16 грн за кожну годину за 1 вагон незалежно від виду вантажної операції.

За затримку на станції призначення чи на підходах до неї або на станції відправлення власних та орендованих вагонів з вини одержувача, відправника або власника (орендаря) вагонів залізниці сплачується плата в розмірі 50% ставок, зазначених у таблиці 1 (п. 5 розділу V Збірника тарифів).

Відповідно до статті 121 Статуту залізниці України вантажовідправник, вантажоодержувач, порт звільняються від плати за користування вагонами і контейнерами:

а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під`їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинним положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;

б) у разі подання залізницею вагонів (контейнерів) у кількості, що перевищує максимальну переробну спроможність навантажувальних і розвантажувальних пунктів відправника і одержувача;

в) у інших випадках, передбачених Правилами.

Згідно з пунктом 16 Правил користування вагонами і контейнерами вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами:

а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під`їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;

б) у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником;

в) у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред`явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам`ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).

Таким чином, п. 121 Статуту та п. 16 Правил передбачений вичерпний перелік, звільнення вантажовласника від нарахованої плати за користування вагонами.

Щодо досліджуваної справи, то підстави, які б звільнили Відповідача від нарахованої плати за користування вагонами відсутні.

При цьому за приписами ч.2 ст. 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Отже, з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, враховуючи належне виконання Позивачем зобов`язання з доставки вантажу (спірних порожніх вагонів) на користь Відповідача за накладними №№ 13191 (СМГС), 46999843, 47035282 та повідомлення останнього про готовність цього вантажу до видачі, а також з огляду на незабирання Відповідачем спірних вагонів, що прибули на його адресу за вказаними накладними, що призвело до їх простоювання на коліях станції Червоний Шахтар з вини останнього, місцевим господарським судом зроблено правильний висновок про обґрунтованість вимог Позивача та наявність підстав для стягнення з Відповідача за час затримки спірних вагонів плати за користування цими вагонами у розмірі 915235,20 грн та збору за зберігання вантажу у розмірі 28161,36 грн , враховуючи, що розрахунки цих сум відповідають вимогам законодавства та є арифметично правильними.

Заперечення стосовно правильності здійснених Позивачем розрахунків учасниками справи не надані.

Доводи Відповідача щодо відсутності підстав для здійснення ним плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу, а також про наявність можливості у Позивача використати спірні вагони як заставне майно та реалізувати його не знайшли підтвердження під час апеляційного перегляду справи. Місцевий господарський суд розглянув ці питання під час розгляду справи та навів обґрунтовані мотиви стосовно їх безпідставності в оскаржуваному рішенні. Колегія суддів погоджується з мотивуванням , наведеним судом у цьому рішенні.

Твердження Скаржника про недобросовісні дії ТОВ «КМ Вагонрем» не є предметом розгляду у даній справі, тому відхиляються судом.

Посилання Скаржника на те, що суд першої інстанції не розглянув можливість зміни статусу Третьої особи -ТОВ «КМ Вагонрем» на статус Співвідповідача, не приймаються судом до уваги, з огляду на таке.

За приписами ст.48 ГПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній Співвідповідача.

Отже за власною ініціативою суд не може залучити до участі у справі Співвідповідача або замінити первісного Відповідача належним Відповідачем. Аналогічні висновки містяться в постанові ВС КГС від 22.09.2021 по справі № 907/670/18).

У даному випадку, Позивач з відповідним клопотанням до суду першої інстанції не звертався.

Доводи Скаржника про відсутність у його користуванні колій незагального користування спростовуються матеріалами справи, зокрема, Договором №01/11-2022 про надання послуг з організації зберігання залізничного порожнього рухомого складу від 01.11.2022, укладеного між ТОВ «Євротейд КР» (виконавцем) та ТОВ "КМ ВАГОНРЕМ" (замовником) , за умовами якого Виконавець надає Замовнику платні послуги з організації зберігання порожніх вагонів, переданих йому Замовником, на під`їзних коліях незагального користування. Виконавець зобов`язаний за заявкою Замовника надавати колії незагального користування. При цьому згідно Протоколу №1 до вказаного Договору станцією зберігання вагонів Замовника є станція Красний Шахтар, регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця" та місцезнаходженням під`їзних колій незагального користування є під`їзні колії незагального користування ТОВ "Ариста КР", станція Красний Шахтар.

Посилання Апелянта на відсутність підстав для покладення саме на нього відповідальності не узгоджуються з приписами статті 125 Статуту, за змістом якої після прибуття на станцію призначення вантажу всю відповідальність перед залізницею щодо цього перевезення несе одержувач, така відповідальність покладається на відправника лише у випадку, якщо вантаж адресовано одержувачу, якого не виявилося на станції призначення.

У цьому зв`язку слід також враховувати, що відповідно до п.п. 1.2 Правил оформлення перевізних документів затверджені наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644, накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Інформацію щодо одержувача у накладних заповнює вантажовідправник і той факт, що ці документи складені між вантажовідправником та залізницею, не свідчить про їх недійсність тощо та не скасовує факт визначення Відповідача одержувачем вантажу. При цьому приписи чинного законодавства України не зобов`язують залізницю перевіряти інформацію щодо одержувача, зазначену вантажовідправником при заповненні накладних.

Доводи Апелянта про те, що Позивачем подано позов про стягнення плати за користування вагонами передчасно, до виникнення підстав для такого нарахування не мають під собою підґрунтя.

Так, за приписами п.5. Правил користування вагонами та контейнерами Плата за користування нараховується за кожний вагон і контейнер після прийняття його залізницею від вантажовласника. У разі неповернення залізниці вантажовласником вагона (контейнера)

протягом 15 діб після прийняття їх вантажовласником плата за користування за ці 15 діб, а потім за кожні 5 діб стягується, не очікуючи повернення вагона (контейнера).

З огляду на викладене, Позивачем було здійснено нарахування плати за користування 3 спірними вагонами, з урахуванням вимог вказаних Правил, що спростовує вищезазначені доводи Скаржника.

Стосовно застосування строку позовної колегія суддів враховує, що відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

При цьому, відповідно до ч.1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Винятки з правил, встановлених частинами першою та другою цієї статті, можуть бути встановлені законом.

Згідно з ч.ч.3. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України).

За змістом ст. 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог у зв`язку з перевезенням вантажу, пошти (стаття 925 цього Кодексу).

У даному випадку, п.7.3 договору про надання послуг з організації перевезення встановлений законом шестимісячний строк позовної давності за вимогами перевізника за домовленістю сторін цього договору збільшено до одного року, що узгоджується з приписами Цивільного кодексу України.

Разом з тим, відповідно до ч.5 ст. 315 Господарського кодексу України для пред`явлення перевізником до вантажовідправників та вантажоодержувачів позовів, що випливають з перевезення, встановлюється шестимісячний строк.

Відповідно до ст. 137 Статуту залізниць України позови залізниць до вантажовідправників, вантажоодержувачів і пасажирів, що випливають із цього Статуту, можуть бути подані відповідно до установленої підвідомчості чи підсудності до суду за місцем знаходження відповідача протягом 6 місяців. Зазначений шестимісячний термін обчислюється: а) щодо стягнення штрафу за невиконання плану перевезень після закінчення п`ятиденного терміну, встановленого для сплати штрафу; б) в усіх інших випадках з дня настання події, що стала підставою для подання позову.

Застосування пункту "б" частини другої статті 137 Статуту залізниць України за своїм змістом відповідає правилам щодо початку перебігу позовної давності, встановленим Цивільним кодексом України.

Верховний Суд України у постанові від 09.08.2017 у справі № 3-658гс17 (№ 904/7033/16) дійшов висновку, що перебіг позовної давності за вимогами залізниці до вантажоодержувача про стягнення збору за зберігання вантажу починається від дня настання події, що стала підставою для подання позову (у спірних правовідносинах - неприйняття вагонів вантажовласником), а не з дня підписання відповідачем накопичувальних карток із зауваженнями.

За сталою практикою Верховного Суду, затримка вагонів на станції призначення є єдиною подію, яка фіксується як порушення одноразово та, водночас, триває певний проміжок часу, і щодо якої як єдиної події й розпочинається перебіг позовної давності .

Строк позовної давності у подібних правовідносинах починає свій перебіг не з початку затримки спірних вагонів, що відображається в актах загальної форми ГУ-23, а за фактом закінчення такої затримки.

При настанні події, що є підставою для подання позову, складається акт загальної форми (форми ГУ-23 Додаток № 6 до Правил користування), який підписується представниками станції і вантажовласника (до яких у тому числі належать вантажовідправники та вантажоодержувачі), та в якому вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Отже, у справі, що розглядається, строк позовної давності належить рахувати за фактом закінчення затримки затримки спірних вагонів.

Між тим, у даному випадку, затримка спірних вагонів розпочалася 30.11.2022 і продовжували тривати.

З огляду на вищевикладене, як було правильно зазначено місцевим господарським судом, за умов триваючого порушення, залізниця має право на захист свого порушеного права/інтересу шляхом звернення до суду з позовом, не чекаючи припинення правопорушення (закінчення затримки спірних вагонів), і таке звернення не суперечить вимогам Чинного законодавства України.

Інші аргументи Скаржника також не знайшли підтвердження під час апеляційного перегляду справи.

Підсумовуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги не впливають на юридичну оцінку обставин справи, здійснену господарським судом у відповідності до норм чинного законодавства та не спростовують вказаних вище висновків суду, які напряму випливають із матеріалів даної справи, що у сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії" ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

У цій справі, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Скаржник, звертаючись з апеляційною скаргою, не довів неправильного застосування судом норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятого у справі рішення.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення слід залишити без змін.

10. Судові витрати.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.

Керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротрейд КР" - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2024р. у справі № 904/6582/23 - залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 13.12.2024 р.

Головуючий суддяІ.М. Кощеєв

Суддя О.В. Чус

Суддя М.О.Дармін