Ухвала

від 19.06.2024 по справі 751/3415/24

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІГОВА

Справа №751/3415/24

Провадження №1-кп/750/450/24

У Х В А Л А

про призначення судового розгляду

19 червня 2024 року Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:

головуючого: судді ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (дистанційно)

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові матеріали кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №42023272010000179 від 21.08.2023, щодо ОСОБА_6 , обвинуваченого за ч.2 ст. 364 КК України

В С Т А Н О В И В:

Вказаний обвинувальний акт щодо ОСОБА_6 з додатками надійшов з Чернігівського апеляційного суду до Деснянського районного суду м. Чернігова за підсудністю, на підставі ст. 32 КПК України, 15.05.2024.

Ухвалою суду від 16.05.2024, постановленою в порядку ст. 314 КПК України, по даному кримінальному провадженню було призначене підготовче судове засідання.

У підготовчому судовому засіданні прокурор просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у відкритому судовому засіданні, з викликом свідків, вказавши, що під час досудового розслідування були дотримані всі вимоги КПК України, підстав для закриття кримінального провадження чи повернення обвинувального акту не вбачає.

На адресу суду, до початку підготовчого судового засідання, від сторони захисту надійшли клопотання та скарги, зокрема: клопотання захисника адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна (вх. 24338/24 від 24.05.2024); скарга захисника адвоката ОСОБА_4 на постанову заступника Генерального прокурора ОСОБА_7 про доручення здійснення досудового розслідування іншому орган досудового розслідування від 15.02.2024 року (вх. 24346/24 від 24.05.2024); скарга захисника адвоката ОСОБА_4 на дії тимчасово виконуючого обов`язки слідчого слідчого відділу Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_8 (вх.. 24341/24 від 24.05.2024); клопотання захисника адвоката ОСОБА_4 про здійснення судового розгляду в закритому судовому засіданні (вх.24356/24 від 24.05.2024); клопотання про обсяг і порядок дослідження доказів у кримінальному провадженні (вх. 24351/24 від 24.05.2024); клопотання захисника адвоката ОСОБА_4 про повернення обвинувального акту (вх. 24353/24 від 24.05.2024); клопотання захисника адвоката ОСОБА_4 про повернення цивільного позову прокурору (вх. 28010/24 від 17.06.2024).

Вказані клопотання та скарги були підтримані в судовому засіданні стороною захисту адвокатом ОСОБА_4 , адвокатом ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_6 , кожен учасник окремо, та по кожному клопотанню та скарзі навели аргументацію своєї позиції.

Прокурор в ході підготовчого судового засідання при розгляді скарг та клопотань, поданих стороною захисту, заперечував, при цьому висловив зазначену позицію окремо по кожній скарзі та клопотанню під час їх безпосереднього розгляду, навівши відповідні доводи своєї позиції. Щодо клопотання сторони захисту про здійснення розгляду справи в закритому судовому засіданні поклався на розсуд суду.

Розглянувши скарги та клопотання, які подані учасниками судового провадження, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.3 ч.3 ст. 314 КПК Україниу підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Так, згідно ч.2 ст. 291 КПК Україниобвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу; 9) дату та місце його складення та затвердження.

Частиною 3 ст. 291 КПК України передбачено, що обвинувальний акт підписується слідчим, дізнавачем та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

Відповідно до ч.4ст. 291 КПК Українидо обвинувального акта додається:1) реєстр матеріалів досудового розслідування;2) цивільний позов, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування;3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого ч. 2ст. 297-1 цього Кодексу);4) розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного;5) довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації.

Направлений до суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України, відповідає всім вимогам, встановленим зазначеною вище нормою Закону.

Так, в обвинувальному акті по кримінальному провадженню №42023272010000179 за обвинуваченням ОСОБА_9 було викладено фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими на момент закінчення досудового розслідування.

До того ж, обвинувальний акт містить формулювання обвинувачення із зазначенням місця вчинення кримінальних правопорушень, часу їх вчинення та способу вчинення.

Решта обставин, які мають відношення безпосередньо до вчинення кримінальних правопорушень, підлягають встановленню та дослідженню судом саме в судовому засіданні та не можуть вирішуватися в підготовчому судовому засіданні на стадії розгляду клопотань.

Отже, суд може повернути прокурору обвинувальний акт виключно з підстав його невідповідності вимогам статті 291 КПК, для чого суд має встановити невідповідність такого обвинувального акту положенням цієї статті.

Оскільки, таке повернення є правом, а не обов`язком суду, то для повернення обвинувального акту не може бути підставою будь-яка формальна його невідповідність вимогам КПК, а лише та, яка перешкоджає призначенню судового розгляду, і в кожному конкретному випадку суд має перевірити наявність реальних перешкод для призначення судового розгляду.

Тобто, питання про відповідність викладення матеріалу в обвинувальному акті фактичним обставинам справи, про узгодженість викладених фактичних обставин справи з формулюванням обвинувачення та з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, не може бути предметом розгляду під час підготовчого судового провадження, оскільки на цій стадії судового провадження суд позбавлений можливості дослідити докази, що стосуються прийнятих процесуальних рішень слідчими та прокурором, які можуть бути досліджені лише під час судового розгляду.

Виходячи з викладеного, клопотання сторони захисту про повернення обвинувального акту, як такого, що не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, є таким, що не підлягає задоволенню.

Щодо заявленого стороною захисту клопотання про повернення цивільного позову прокурору, суд зазначає наступне.

Шкода, завдана кримінальним правопорушення або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні (частина 2 статті 127 КПК).

Відповідно до положень ч.3 ст. 128 КПК цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором. На органи прокуратури України покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом (ст. 131-1 Конституції України).

Згідно зі ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень.

Поняття «інтереси держави» є оціночним і в кожному конкретному випадку прокурор чи його заступник самостійно визначає з посиланням на законодавство підстави подання позову, вказує, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (Рішення Конституційного Суду України №3-рп/99 від 08 квітня 1999 року).

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року в справі №912/2385/18 зазначено, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

За таких обставин, визначальним є обґрунтування прокурором підстав для його звернення із позовом в інтересах держави, в особі у цьому кримінальному провадженні Чернігівської міської ради, а також належність перевірки та підтвердження судом цих підстав із наведенням відповідного обґрунтування.

Як вбачається з позовної заяви, поданої на стадії досудового розслідування, прокурор обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави у суді, визначив в чому полягає порушення інтересів держави та визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Отже, твердження про те, що відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави, в особі Чернігівської міської ради, що має наслідком повернення позовної заяви до ст. 128 КПК України, ст.ст. 56, 175, 185 ЦПК України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», яка була прийнята на стадії досудового розслідування, суд вважає необґрунтованими та передчасними.

Окрім цього, перевірки судом зазначених прокурором підстав для звернення із позовом в інтересах Чернігівської міської ради, та підтвердження судом цих підстав із наведенням відповідного обґрунтування або їх спростування може бути здійснено лише за наслідками судового розгляду, з урахуванням висновків суду щодо висунутого обвинувачення.

До того ж статтею 91 КПК визначено, що, серед іншого, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид та розмір завданої кримінальним правопорушення шкоди є обставинами, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

У кримінальному провадженні доказування вищезазначених обставин, покладається на слідчого та прокурора (частина 1 статті 92 КПК), які наділені відповідним повноваженнями для його здійснення, на відміну від цивільного судочинства, де обов`язок доведення обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на кожну сторону (частина 1 статті 81 ЦПК).

Одночасний розгляд судом обвинувального акту та цивільного позову призводить до ситуації, за якої обставини, які доказуються, містяться в обвинувальному акті та матеріалах кримінального провадження, зібраних стороною обвинувачення, та надаються суду, який розглядає такий обвинувальний акт.

Статтею 129 КПК визначено такий процесуальний порядок вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні: 1.Ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому. 2. У разі встановлення відсутності події кримінального правопорушення суд відмовляє в позові. 3. У разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також у випадках, передбачених частиною 1 статті 326 цього кодексу, суд залишає позов без розгляду.

Тобто КПК передбачає процесуальну можливість вирішення цивільного позову винятково у складі ухваленого вироку за результатами судового розгляду щодо встановлення винуватості або невинуватості обвинуваченого, та не передбачає такої можливості під час підготовчого судового провадження за змістом статей 314-316 КПК. При цьому винуватість чи ні тієї чи іншої особи не може бути достеменно встановлена на момент безпосереднього звернення з цивільним позовом.

З огляду на вищенаведене, суд вважає необґрунтованим клопотання про повернення цивільного позову, та приймає його до розгляду у даному кримінальному провадженні.

Розглядаючи клопотання сторони захисту про скасування арешту майна, суд виходить з того, що згідно зі ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення збереження речових доказів та скасовується у встановлено цим Кодексом порядку.

Відповідно до ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Під час розгляду клопотання встановлено, що ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 21.03.2024 року в рамках кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №42023272010000179 від 21.08.2024, був накладений арешт на майно, зазначене в ухвалі,що належать на праві приватної власності ОСОБА_6 .

Ухвала обґрунтована необхідністю забезпечення цивільного позову, поданого прокурором (п.4 ч.2 ст. 170 КПК України).

З огляду на вищезазначене, суд вважає, що вказане клопотання захисників не містить належних даних, якими б було доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу забезпечення відпала потреба або арешт був накладений необґрунтовано, тому суд приходить до висновку про необхідність відмовити на цій стадії в задоволенні даного клопотання сторони захисту, роз`яснивши що це питання буде вирішене судом одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд.

Також, стороною захисту заявлено скарги на постанову заступника Генерального прокурора ОСОБА_7 про доручення здійснення досудового розслідування іншому орган досудового розслідування від 15.02.2024 року та на дії тимчасово виконуючого обов`язки слідчого слідчого відділу Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_8 , розглядаючи які, суд зазначає наступне.

Частина 2 ст. 303 КПК України передбачає, що скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами ст.ст. 314-316 цього Кодексу.

Положення ч.2 ст. 303 КПК України не містять імперативної вимоги щодо обов`язкового розгляду по суті будь-яких скарг у підготовчому судовому засіданні, а лише вказують на можливість такого розгляду з урахуванням завдань підготовчого провадження, повноважень суду та з дотриманням правил, передбачених ст. 314-316 КПК України (зокрема, на це вказує використане законодавцем формулювання «можуть бути предметом розгляду», а не «розглядаються» чи підлягають розгляду» тощо, а також пряме відсилання до правил ст. 314-316 КПК України.

Ані ч.2 ст. 303, ані ст.ст. 314-316 КПК України не передбачають, що суд в підготовчому судовому засіданні має право ухвалити за результатом розгляду таких скарг одне з рішень, які передбачені ч.2 ст. 307 КПК України, під час досудового розслідування.

Натомість, за змістом ст. 314-316 КПК України, підготовче судове засідання є обов`язковою, самостійною стадією кримінального процесу, основною метою проведення якої є визначення судом можливості на законних підставах призначити кримінальне провадження до судового розгляду.

З огляду на вказану специфіку завдань та цілей підготовчого судового засідання, в межах цієї стадії суд позбавлений можливості досліджувати докази, надавати їм оцінку з точки зору їх допустимості та/або достовірності, а також робити висновки щодо законності чи незаконності дій, бездіяльності чи рішень, прийнятих на досудовому розслідуванні.

Водночас,зі змісту поданих стороною захисту скарг вбачається, що викладені у них доводи зводяться до необхідності надання судом оцінки діям та рішенням представників сторони обвинувачення, в тому числі, з точки зору їх законності, у зв`язку з порушеннями норм кримінального процесуального законодавства які, на думу захисту, були допущенні при їх прийнятті.

На переконання суду, викладені у скаргах аргументи потребують аналізу законності низки взаємопов`язаних процесуальних дій та рішень у кримінальному провадженні, а відтак, твердження захисників щодо допущених порушень під час досудового розслідування, або заперечення з цього приводу сторони обвинувачення, підлягають дослідженню вже під час судового розгляду у ході дослідження доказів, оскільки це матиме значення для оцінки їх допустимості та належності.

Таким чином, розгляд по суті вказаних скарг під час підготовчого судового засідання був би передчасним, з чим фактично погодились і захисники, вказавши під час підготовчого судового засіданні, що такі скарги необхідно долучити до матеріалів кримінального провадження і розглядати вже під час судового розгляду, а тому суд приходить до висновку про необхідність долучення їх до матеріалів кримінального провадження, без вирішення порушених у них питань по суті.

Одночасно,суд роз`яснює стороні захисту, що доводи викладені у їх скаргах, будуть розглянуті на стадії судового розгляду, зокрема під час дослідження доказів, а також під час надання їм оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

Під час підготовчого судового засідання захисниками обвинуваченого було заявлено клопотання про здійснення судового розгляду в закритому судовому засіданні, яке мотивоване тим, що під час судового розгляду буде долучатись та оголошуватись інформація про стан здоров`я обвинуваченого ОСОБА_6 , а також долучатись характеризуючи дані про його особу, серед яких зокрема і нагороди того, що може зацікавити країну агресора та становитиме загрозу для його життя та здоров`я, а також присутніх.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 27 КПК України, кримінальне провадження в судах усіх інстанцій здійснюється відкрито. Суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини, зокрема, у разі якщо здійснення провадження у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом або необхідності забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні.

На думку суду, доводи сторони захисту про закрите судове засідання на даному етапі кримінального провадження є передчасним. Так, з матеріалів кримінального провадження, які на теперішній час перебувають у розпорядженні суду (обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування), не вбачається наявності в них охоронюваної законом таємниці, що б могло бути підставою для здійснення закритого судового засідання. Зробити висновок, що документи, які будуть надаватися сторонами в ході розгляду кримінального провадження у майбутньому, міститимуть у собі відомості, що можуть призвести до розголошення інформації, яка охороняється законом, зокрема щодо лікарської таємниці та такої, яка б становитиме реальну загрозу для життя та здоров`я обвинуваченого чи осіб, що будуть присутні під час розгляду, суд на даний час позбавлений можливості.

Тому, враховуючи зазначене, суд на даному етапі не вбачає підстав для задоволення клопотання сторони захисту про здійснення судового розгляду у закритому судовому засіданні. Однак, суд вважає за необхідне зазначити, що в разі виявлення в ході судового розгляду підстав, визначених ч.2 ст. 27 КПК України, які передбачають здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні, суд не позбавлений можливості вирішити це питання на будь-якій стадії судового провадження.

Щодо поданого стороною захисту клопотання про обсяг і порядок дослідження доказів у кримінальному провадженні, то суд вважає за необхідне роз`яснити, що як зазначалось вище, за змістом ст. 314-316 КПК України Глави 27 Розділу ІV КПК України «Судове провадження у першій інстанції», підготовче судове засідання є обов`язковою, самостійною стадією кримінального процесу, основною метою проведення якої є визначення судом можливості на законних підставах призначити кримінальне провадження до судового розгляду. Статтею 349 параграфу 3 Глави 28 «Судовий розгляд» КПК України передбачено визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження. Отже, таке клопотання заявлено стороною захисту передчасно і не підлягає розгляду та вирішенню під час підготовчого судового засідання, оскільки передбачено саме процедурою судового розгляду, а тому суд долучає його до матеріалів кримінального провадження, без вирішення порушених у ньому питань по суті під час підготовчого судового засідання.

Угод у порядку ст. ст. 468-475 КПК України до суду не надійшло, підстав для закриття кримінального провадження або його зупинення в підготовчому судовому засіданні не встановлено, обвинувальний акт складено відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України, дане кримінальне провадження підсудне Деснянському районному суду м. Чернігова, відповідно до ухвали Чернігівського апеляційного суду від 13.05.2024 . Клопотань про обрання обвинуваченому запобіжного заходу не надійшло.

Керуючись ст.ст. 314, 315, 316 КПК України

П О С Т А Н О В И В:

Призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_6 , обвинуваченого за ч.2 ст. 364 КК України, суддею одноособово у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Деснянського районного суду м. Чернігова об 11 годині 00 хвилин 26.06.2024 року.

В судове засідання викликати обвинуваченого, захисників обвинуваченого та прокурора. Про час та місце розгляду справи повідомити представника персоналу органу пробації.

З метою дотримання інтересів національної безпеки, економічного добробуту, прав людини зобов`язати уповноважений орган з питань пробації скласти досудову доповідь щодо обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , та надати її суду в строк до 26.06.2024 року

Клопотання захисників обвинуваченого ОСОБА_6 адвокатів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про повернення обвинувального акту - залишити без задоволення.

Клопотання захисників обвинуваченого ОСОБА_6 адвокатів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про повернення цивільного позову прокурору залишити без задоволення.

Клопотання захисників обвинуваченого ОСОБА_6 адвокатів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про скасування арешту майна залишити без задоволення.

Скаргу захисників обвинуваченого ОСОБА_6 адвокатів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на постанову заступника Генерального прокурора ОСОБА_7 про доручення здійснення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування від 15.02.2024 залучити до матеріалів кримінального провадження.

Скаргу захисників обвинуваченого ОСОБА_6 адвокатів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на дії тимчасово виконуючого обов`язки слідчого слідчого відділу Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_8 залучити до матеріалів кримінального провадження.

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_4 про здійснення судового розгляду в закритому судовому засіданні відмовити, що не позбавляє сторону захисту права заявити його повторно на відповідній стадії судового розгляду за наявності для цього підстав.

Ухвала не підлягає оскарженню.

Суддя ОСОБА_1