Рішення

від 19.06.2024 по справі 183/909/22

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/909/22

№ 2/183/216/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2024 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Парфьонова Д.О., за участю: секретаря судового засідання Моісєєва К.А., представника позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області, у порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроволодар» про:

- зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроволодар» повернути законному власнику ОСОБА_2 земельну ділянку загальною площею 5,370 га, кадастровий номер 1223210500:02:014:0429, розташовану на території Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, з фактичного користування, що виникло на підставі Додаткової угоди, серія та номер: ПП/0666/553, від 15 листопада 2019 року, до Договору оренди землі, серія та номер: б/н, від 05 вересня 2016 року, зареєстрованого12 вересня 2016 року державним реєстратором Орлівщинської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області Перцевою І.М., на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 31453282 від 19 вересня 2016 року, номер запису про інше речове право: 16457874,

В С Т А Н О В И В:

15 лютого 2022 року позивач звернулась з позовом до суду, в якому просила визнати недійсною з моменту укладення, а саме з 15 листопада 2019 року, Додаткову угоду, серія та номер: ПП/0666/553, до Договору оренди землі, серія та номер: б/н, від 05 вересня 2016 року, зареєстрованого 12 вересня 2016 року державним реєстратором Орлівщинської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області Перцевою І.М., на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 31453282 від 19.09.2016 року, номер запису про інше речове право: 16457874, укладену між ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агроволодар» (Код ЄДРПОУ 40419480) щодо оренди земельної ділянки загальною площею 5,370 га (кадастровий номер 1223210500:02:014:0429), яка розташована на території Перещепинської міської ради, Новомосковського району Дніпропетровської області.

Постановленою судом ухвалою від 16 лютого 2022 року відмовлено в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

Постановленою судом ухвалою від 16 лютого 2022 року відкрите провадження у справі та призначене підготовче засідання.

Постановленою судом ухвалою від 14 грудня 2022 року задоволено клопотання позивача, призначено у справі судову почеркознавчу експертизу, зупинене провадження у справі. Ухвалу отримано відповідачем 05 січня 2023 року /а.с.65/.

Постановленою судом ухвалою від 21 березня 2023 року поновлене провадження у справі, призначене підготовче засідання для вирішення клопотання судового експерта.

Постановленою судом ухвалою від 10 травня 2023 року у зв`язку з вирішенням клопотання експерта провадження у справі зупинене до отримання результатів експертизи. Надано дозвіл експертам на використання, у якості умовно-вільних зразків підпису та почерку, оригіналів документів зі зразками підпису і почерку ОСОБА_2 /а.с.5, зворотній бік, 20, 21/, для використання їх у якості порівняльного матеріалу. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроволодар» для проведення судової почеркознавчої експертизи надати на клопотання судового експерта № 799/04-11/13-23 від 16 лютого 2023 року до Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз (49000, м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, 17, оф. 801) при супровідному листі оригінал Додаткової угоди, серія та номер: ПП/0666/553, від 15 листопада 2019 року, до Договору оренди землі, серія та номер: б/н, від 05 вересня 2016 року. Копія ухвали отримана відповідачем 19 травня 2023 року /а.с.86/. Копію ухвали отримано відповідачем 09 травня 2023 року /а.с.86/.

01 червня 2023 року судом отримано повідомлення експерта про неможливість надання висновку експерта від 15 травня 2023 року через невиконання клопотання та 27 червня 2023 року суд повернуто матеріали.

Постановленою судом ухвалою від 03 липня 2023 року поновлене провадження у справі, призначене підготовче засідання.

Постановленою судом ухвалою від 27 липня 2023 року задоволено клопотання позивача, призначено у справі судову почеркознавчу експертизу, зупинене провадження у справі. Надано дозвіл експертам на використання, у якості умовно-вільних зразків підпису та почерку, оригіналів документів зі зразками підпису і почерку ОСОБА_2 , для використання їх у якості порівняльного матеріалу. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроволодар» (для проведення судової почеркознавчої експертизи надати на запит експертної установи при супровідному листі оригінал Додаткової угоди, серія та номер: ПП/0666/553, від 15 листопада 2019 року, до Договору оренди землі, серія та номер: б/н, від 05 вересня 2016 року. Ухвалу отримано відповідачем 10 серпня 2023 року /а.с.107/.

29 серпня 2023 року до суду надійшло клопотання експерта про надання оригіналу Додаткової угоди, серія та номер: ПП/0666/553, від 15 листопада 2019 року.

01 вересня 2023 року клопотання експерта та повторно ухвалу суду від 27 липня 2023 року направлено відповідачеві для виконання, отримані відповідачем 12 вересня 2023 року.

17 січня 2024 року судом отримано повідомлення експерта про відсутність оригіналу досліджуваного документу, витребуваного ухвалою суду, ненадходженням його до експертної установи та відсутність можливості проведення експертизи /а.с.120/.

Постановленою судом ухвалою від 19 січня 2024 року поновлене провадження у справі, призначене підготовче засідання.

27 лютого 2024 року позивачем подано заяву про зміну предмету позову, прийняту судом до розгляду ухвалою суду в підготовчому засіданні 27 лютого 2024 року.

Заява обґрунтована тим, що на підставі Державного акта на право приватної власності на землю, серії ІІ-ДП № 125634, виданого 02 квітня 2001 року Перещепинською міською радою, зареєстрованого в Книзі записів державних на право приватної власності на землю за № 14913, ОСОБА_2 на праві приватної власності має земельну ділянку загальною площею 5,370 га (кадастровий номер 1223210500:02:014:0429), розташовану на території Перещепинської міської ради, Новомосковського району Дніпропетровської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Право власності на земельну ділянку загальною площею 5,370 га, кадастровий номер 1223210500:02:014:0429, зареєстроване за позивачем в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 12 вересня 2016 року державним реєстратором Орлівщинської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області Перцевою І. М., на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 31453282 від 19 вересня 2016 року, номер запису про право власності/довірчої власності:16457702.

05 вересня 2016 року позивач, як Орендодавець та Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроволодар», як Орендар (в подальшому - відповідач) уклали Договір оренди землі № б/н, який зареєстровано 12 вересня 2016 року державним реєстратором Орлівщинської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області Перцевою І.М., на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 31453282 від 19 вересня 2016 року, номер запису про інше речове право: 16457874 (далі по тексту «Договір оренди»).

Відповідно до п. 1.1., 2.1., 3.1 Договору оренди позивач надала, а відповідач прийняв в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 5,370 га, кадастровий номер 1223210500:02:014:0429, яка знаходиться на території Перещепинської міської ради, Новомосковського району Дніпропетровської області строком на 7 років, починаючи з дати права оренди (договору оренди) державної реєстрації відповідно до діючого законодавства, тобто до 12 вересня 2023 року.

Однак, відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 28 січня 2022 року, номер інформаційної довідки: 296766092, Позивач дізналася, що строк дії вищезазначеного Договору оренди укладеного щодо земельної ділянки загальною площею 5,370 га (кадастровий номер 1223210500:02:014:0429), було змінено, а саме визначено як: 12 років починаючи з дати права оренди (договору оренди) державної реєстрації та діє до 31 грудня 2028 року. Підставою для внесення до реєстру вищезазначених змін щодо строку дії Договору оренди, стала Додаткова угода, серія та номер: ПП/0666/553, від 15 листопада 2019 року (далі - Додаткова угода), умови якої начебто були погоджені між позивачем та відповідачем.

Позивач наголошує, що жодної Додаткової угоди з відповідачем вона не укладала та своєї згоди на продовження строку дії Договору оренди не надавала. Звертає увагу суду, що не підписувала 15 листопада 2019 року Додаткову угоду, серія та номер: ПП/0666/553, до Договору оренди землі № б/н від 05 вересня 2016 року, саме тому дійсне волевиявлення на продовження строку дії Договору оренди до 31 грудня 2028 року у позивача відсутнє. Вказує, що існування спірної Додаткової угоди від 15 листопада 2019 року до Договору оренди є наслідком недотримання наступних вимог відображених в ст. 203 Цивільного кодексу України, дотримання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: ч. 1, 3, 4 ст. 203 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України). Наполягає на тому, що вона не підписувала Додаткову угоду, серія та номер: ПП/0666/553, від 15 листопада 2019 року щодо продовження строку орендних відносин з відповідачем. Тобто, зазначена вище Додаткова угода є такою, що порушує чинне законодавство, суперечить внутрішній волі позивача та не спрямована на реальне настання юридичних наслідків, оскільки позивач не підписувала даної Додаткової угоди та відповідно не бажала продовжувати строк дії Договору оренди, крім того взагалі не мала більше наміру передавати належну їй земельну ділянку будь-кому у користування на правах оренди.

Позивач указує, що Додаткова угода до Договору оренди, яку позивач не підписувала (не погоджувала) не створює жодних юридичних наслідків. В той час, як складається ситуація, що після закінчення строку дії Договору оренди, тобто після 12 вересня 2023 року, Відповідач фактично здійснюватиме користування земельною ділянкою позивача без достатньої правової підстави, що є неприпустимим враховуючи ту обставину, що позивач не підписувала Додаткову угоду на продовження строку дії Договору оренди, а тому позивач вважає, що земельна ділянка має бути повернута їй після 12 вересня 2023 року.

В правове обґрунтування позову посилається на ст. 1, 13, ч. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 16, ч. 1 ст. 30 Закону України «Про оренду землі», ч. 2 ст. 207, ч. 1 ст. 215, ч. 1 ст. 216, ч. 1 ст. 218, ч. 1 ст. 236, ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 638, ч. 2 ст. 792, ч. 1, 2 ст. 1212, ч. 1 ст. 1213 ЦК України. Посилається на висновок з питань застосування норм права, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц.

В підготовчому засіданні 03 квітня 2024 року закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги позову підтримав та просив його задовольнити. Вказав, що на момент розгляду справи строк дії Договору оренди сплив, земельна ділянка, належна позивачеві з володіння відповідача не повернута.

Відповідач в судові засідання повторно не з`явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином 17 квітня 2024 /а.с.149/ та 21 травня 2024 року /а.с.157/. Причин неявки не повідомив, відзиву на позов, клопотань, заяв не надав.

Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, подані позивачем у засвідчених копіях докази, висновує таке.

На підставі Державного акта на право приватної власності на землю, серії ІІ-ДП № 125634, виданого 02 квітня 2001 року Перещепинською міською радою, зареєстрованого в Книзі записів державних на право приватної власності на землю за № 14913 /а.с.7/, ОСОБА_2 на праві приватної власності належить земельна ділянка загальною площею 5,370 га, розташовану на території Перещепинської міської ради, Новомосковського району Дніпропетровської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Право власності на земельну ділянку загальною площею 5,370 га, кадастровий номер 1223210500:02:014:0429, зареєстроване за позивачем в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 12 вересня 2016 року державним реєстратором Орлівщинської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області Перцевою І. М., на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 31453282 від 19 вересня 2016 року, номер запису про право власності/довірчої власності:16457702, що підтверджується наданою суду копією інформації з державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 20 січня 2022 року /а.с.11/.

05 вересня 2016 року позивач, як Орендодавець та Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроволодар», як Орендар (в подальшому - відповідач) уклали Договір оренди землі № б/н /а.с.8-9/, який зареєстровано 12 вересня 2016 року державним реєстратором Орлівщинської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області Перцевою І.М., на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 31453282 від 19 вересня 2016 року, номер запису про інше речове право: 16457874 /а.с.11/. Відповідно до п. 1.1., 2.1., 3.1 Договору оренди позивач надала, а відповідач прийняв в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 5,370 га, кадастровий номер 1223210500:02:014:0429, яка знаходиться на території Перещепинської міської ради, Новомосковського району Дніпропетровської області строком на 7 років, починаючи з дати права оренди (договору оренди) державної реєстрації відповідно до діючого законодавства. По закінченню терміну Договору, орендар має переважне право на поновлення Договору на новий термін (п.3.2). Про бажання припинити договір після закінчення його терміну (строку) зацікавлена Сторона повинна повідомити письмово другу Сторону не пізніше ніж за шість місяців до його закінчення (п.3.3). У разі якщо Орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень Орендодавця Договір підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені даним Договором (п.3.4). За п. 12.2 Договору оренди дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання Орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи-орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставо держателем. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

05 вересня 2016 року сторонами складено акт прийому передачі об`єкта за договором оренди землі /а.с.10/, акт визначення меж земельної ділянки /а.с.10, зворот/.

Також судом установлено, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 28 січня 2022 року, номер інформаційної довідки: 296766092 /а.с.12/, строк дії Договору оренди укладеного щодо земельної ділянки загальною площею 5,370 га кадастровий номер 1223210500:02:014:0429, змінено, а саме визначено як: 12 років починаючи з дати права оренди (договору оренди) державної реєстрації та діє до 31 грудня 2028 року. Підставою для внесення змін щодо строку дії Договору оренди вказано Додаткова угода, укладена між сторонами серія та номер: ПП/0666/553, від 15 листопада 2019 року.

Засвідченої копії Додаткової угоди серія та номер: ПП/0666/553 від 15 листопада 2019 року, оригіналу для огляду та дослідження суду не надано. Позивач посилається на відсутність такої у сторони позивача. Копії Додаткової угоди на ухвалу суду про витребування доказів відповідач для дослідження не надав, причини ненадання доказів суду не повідомив.

Вирішуючи позов по суті спору, суд виходить з такого.

Щодо укладання сторонами Додаткової угоди та підписання її позивачем.

Згідно з ч. 1 4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За п. 4 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Згідно з ч. 3 ст. 43 ЦПК України у випадку невиконання учасником справи його обов`язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 81 ЦПК України у випадку невиконання учасником справи його обов`язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

За ч. 10 ст. 84 ЦПК України у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

Згідно зі ст. 109 ЦПК України в разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Судом від відповідача витребувано основний доказ у справі, з урахуванням підстав спору оригінал Додаткової угоди. Ухвали суду отримані відповідачем /а.с.86, 107/, однак докази не надані.

17 січня 2024 року судом отримано повідомлення експерта про відсутність можливості проведення експертизи через ненадання на дослідження експерту оригіналу Додаткової угоди, яка витребувана ухвалою суду від відповідача /а.с.120/.

За таких обставин, ураховуючи положення ст. 84, 109 ЦПК України, суд встановлює ухилення сторони відповідача від подання доказів з неповажних причин та визнає обставину відсутності підписання позивачем Додаткової угоди серія та номер: ПП/0666/553 від 15 листопада 2019 року.

При цьому, позивачем доведено факт укладання Договору оренди 05 вересня 2016 року, його реєстрацію та строк дії усім років, внаслідок чого суд висновує, що земельна ділянка за договором правомірно перебувала у користуванні відповідача до 05 вересня 2023 року. Доказів повернення земельної ділянки відповідачем позивачеві після вказаної дати та на момент розгляду справи матеріали справи не містять.

Щодо способу захисту, обраного позивачем.

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів). У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у частині першій статті 215 ЦК України, так і у статтях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

За частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

За частиною першою статті 14 Закону України «Про оренду землі» (тут і далі - у редакції, чинній на дату, зазначену в спірних договорах) договір оренди землі укладається в письмовій формі, а за статтею 18 цього Закону договір оренди набирає чинності після його державної реєстрації.

За частиною першою статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону (частина друга цієї ж статті).

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Позивач звернулась з вимогою про визнання недійсним Додаткової угоди до договору оренди, посилаючись на те, що ці Додаткову угоді не підписувала, її умови щодо продовження строку дії не погоджувала, строк дії договору оренди закінчився, тож відповідач безпідставно відмовляє в поверненні використовуваної земельної ділянки позивачеві як власнику.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує частинам другій, третій статті 215 ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими. Разом із тим Велика Палата Верховного Суду констатує, що у випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.

Враховуючи підстави позову, наведені позивачем у позовній заяві з урахуванням заяви про зміну предмету спору, позивач наполягає на поверненні їй земельної ділянки, вважаючи, що ця ділянка знаходиться у фактичному користуванні відповідача без установлених законом підстав. Зайняття земельних ділянок фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож, у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майно, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення такої ділянки. Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок (див. також постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (пункт 71), від 4 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (пункт 96), від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (пункт 81), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 97)).

Висновуючи таке, суд ураховує висновки з питань застосування норм права, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц щодо ефективного способу захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок, вважає порушеним через відсутність підтвердження факту підписання ним угоди, яка підлягає державній реєстрації.

Щодо закінчення строку Договору оренди та незаконного утримання земельної ділянки позивачем.

Так, Договір оренди закінчився 05 вересня 2023 року. Умовами абз. 2 п.12.2 договору передбачено, що дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено по закінченню терміну Договору.

Однак, як також убачається з договору орендар має переважне право на поновлення Договору на новий термін. (п.3.2 Договору оренди). Про бажання припинити договір після закінчення його терміну (строку) зацікавлена Сторона повинна повідомити письмово другу Сторону не пізніше ніж за шість місяців до його закінчення (п.3.3Договору оренди). У разі якщо Орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень Орендодавця Договір підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені даним Договором (п.3.4Договору оренди).

Згідно з ч. 1, 2, 6, 8, 9 ст. 33 Законом України «Про оренду землі» в редакції, чинній на момент укладання договору передбачалося, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьомувипадку укладаннядодаткової угодипро поновленнядоговору орендиземлі здійснюється із: власником земельної ділянки. Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

При цьому, чинним на момент розгляду справи Законом України «Про оренду землі» передбачається, що Договори оренди земельних ділянок приватної власності, а також земельних ділянок державної або комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, що перебувають у власності орендаря, укладені до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», у разі їх продовження (укладення на новий строк) мають містити умови, передбачені статтею 33 цього Закону та статтею 126-1 Земельного кодексу України. Правила, визначені статтею 126-1 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення (абз. 3, 4 розділу ІХ Закону України «Про оренду землі»).

Згідно з ч. 2, 3 ст. 126-1 ЗК України, якщо договір містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах. Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається. Сторона договору, яка бажає скористатися правом відмови від поновлення договору не пізніш як за місяць до дати закінчення дії такого договору, подає до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заяву про виключення з цього реєстру відомостей про поновлення договору.

Оскільки матеріали справи свідчать, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявний запис про реєстрацію нікчемної Додаткової угоди, яка змінює на більший строк дію Договору оренди, позивач внаслідок вказаного позбавлена можливості відмовитися від поновлення договору у спосіб, визначений законодавством, доказів укладання додаткової угоди про поновлення Договору оренди після закінчення строку його дії суду не надано, позивач до закінчення основного Договору оренди звернулась до суду з позовною вимогою, зміст якої вказує на небажання продовжувати Договір оренди на новий строк, відповідачем не надано доказів на підтвердження підстав утримання земельної ділянки після закінчення строку Договору оренди, суд приходить висновку про безпідставне незаконне утримання відповідачем земельної ділянки, яка належить позивачеві, а тому позов підлягає задоволенню повністю.

Вирішуючи питання про судові витрати суд виходить з наявних в матеріалах справи доказів на підтвердження витрат позивача по сплаті судового збору в розмірі 992,40 грн та оплати витрат на проведення експертизи, які з урахуванням висновку про неможливість її проведення становлять 955,92 грн, а тому, враховуючи задоволення позову, положення ст. 141 ЦПК України, судові витрати у вказаному розмірі підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268, 282 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

позов ОСОБА_2 задовольнити.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроволодар» (код в ЄДРПОУ 40419480) повернути законному власнику ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) земельну ділянку загальною площею 5,370 га, кадастровий номер 1223210500:02:014:0429, розташовану на території Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, з фактичного користування, що виникло на підставі Додаткової угоди, серія та номер: ПП/0666/553, від 15 листопада 2019 року, до Договору оренди землі, серія та номер: б/н, від 05 вересня 2016 року, зареєстрованого12 вересня 2016 року державним реєстратором Орлівщинської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області Перцевою Іриною Миколаївною, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 31453282 від 19 вересня 2016 року, номер запису про інше речове право: 16457874.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ««Агроволодар»» на користь ОСОБА_2 судові витрати, які в цілому складаються з: витрат зі сплати судового збору у розмірі 992,40 грн, витрат на проведення судової почеркознавчої експертизи у розмірі 955,92 грн, а всього 1948 (одна тисяча дев`ятсот сорок вісім) гривень 32 копійки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Повне судове рішення складене та підписане 24 червня 2024 року.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроволодар»,код в ЄДРПОУ 40419480; місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Костянтинівська, буд. 2-А.

Суддя Д. О. Парфьонов