Ухвала

від 24.06.2024 по справі 707/1439/24

ЧЕРКАСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

707/1439/24

2-о/707/58/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2024 року м. Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого-судді Суходольського О.М.

з участю секретаря Культенко Н.В.

розглянувши матеріали цивільної справи окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Служба у справах дітей Виконавчого комітету Леськівської сільської ради, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні, -

в с т а н о в и в:

У провадженні Черкаського районного суду Черкаської області перебуває дана цивільна справа окремого провадження.

У судове засідання 24.06.2024р. учасники процесу не з`явились. Від представника заявника адвоката Кучер Ю.В. до суду надійшла заява про відкладення розгляду справи на іншу дату, оскільки заявник та представник заявника перебувають у відпустці.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає наступне.

Судом встановлено, що згідно ухвали суду від 27.05.2024р. було відкрито провадження по справі, ухвалено розгляд справи проводити в порядку окремого провадження з викликом сторін. Однак, після відкриття провадження у справі, детального вивчення матеріалів заяви ОСОБА_1 та судової практики, що склалась, суд вважає, що є підстави для закриття провадження, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Суд вважає, що дане питання можливо вирішити без участі учасників процесу, які не з`явились.

У заяві ОСОБА_1 зазначено, що встановлення цього факту необхідне з метою реалізації прав ОСОБА_1 , в тому числі права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, передбаченого ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до наявних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У справі№ 287/167/18-ц(провадження№ 14-505цс19),залишаючи беззмін постановусуду апеляційноїінстанції прозакриття провадженняу справі,Велика ПалатаВерховного Судуу пунктах33-35зазначеної постановивід 30січня 2020року зазначилапро таке:«33. Вирішуючи питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, зокрема, зобов`язаний з`ясувати питання про підсудність та юрисдикційність, тобто суддя повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу.

34. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито, - закриває провадження у ній.».

Аналогічна позиція викладена у постанові Великої палати Верховного Суду від 10.04.2019р. в справі № 320/948/18, від 08.11.2019р. у справі №161/853/19, у постанові Черкаського апеляційного суду від 02.05.2024р. у справі №707/3420/23.

Визначаючи, чи пов`язується з встановлення зазначеного факту виникнення у заявника певних цивільних прав та обов`язків, суд застосовує положення статті 1 ЦК України. За змістом частини першої статті 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (цивільні відносини). Тобто цивільними є відносини, які відповідають наведеним критеріям.

Відповідно у порядку цивільного судочинства, за загальним правилом, не підлягають вирішенню спори (розгляду заяви), що виникають не з цивільних, земельних, трудових, сімейних або житлових правовідносин.

Усі інші спори, що виникають у публічно-правових відносинах за участю осіб, підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства виключно у тих випадках, коли безпосередньою нормою процесуального права визначено, що вирішення такого спору належить здійснювати саме в порядку цивільного судочинства.

Вимоги ОСОБА_1 пов`язані з оформленням права заявника на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, передбаченого ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», з оформленням документів для допомоги на дитину, про що зазначено в заяві. Відповідно, за своїм предметом та можливими правовими наслідками такі вимоги пов`язані з публічно-правовими відносинами заявника з державою, так як метою даної позовної заяви, фактично є отримання позивачем певних соціальних послуг від держави, оформлення права на відстрочку, а отже, не підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства.

Згідно із преамбулою Закону України «Про соціальні послуги» цей Закон визначає основні організаційні та правові засади надання соціальних послуг, спрямованих на профілактику складних життєвих обставин, подолання або мінімізацію їх негативних наслідків, особам/сім`ям, які перебувають у складних життєвих обставинах.

Відповідно до пунктів 10, 15 частини 1 статті 1 Закону України «Про соціальні послуги» отримувачі соціальних послуг - особи/сім`ї, які належать до вразливих груп населення та/або перебувають у складних життєвих обставинах, яким надаються соціальні послуги; складні життєві обставини - обставини, що негативно впливають на життя, стан здоров`я та розвиток особи, функціонування сім`ї, які особа/сім`я не може подолати самостійно. Чинниками, що зумовлюють складні життєві обставини, зокрема, визнається похилий вік особи, часткова або повна втрата рухової активності, пам`яті, невиліковні хвороби, хвороби, що потребують тривалого лікування.

Відповідно до положень статті 19 Закону України «Про соціальні послуги» підставою для розгляду питання надання соціальних послуг за рахунок бюджетних коштів є подання до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчого органу міської ради міст обласного значення, ради об`єднаної територіальної громади за місцем проживання/перебування особи: заяви особи або її законного представника про надання соціальних послуг; звернення, повідомлення інших осіб в інтересах осіб/сімей, які потребують соціальних послуг.

Порядок подання заяви, звернення, повідомлення про надання соціальних послуг визначається Порядком організації надання соціальних послуг.

Згідно з п. 25 Порядку організації надання соціальних послу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2020 року №587(далі - Порядок) для отримання соціальних послуг особа, яка потребує соціальних послуг (далі - особа), подає уповноваженому органу за своїм задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування) заяву про надання соціальних послуг (далі - заява) у письмовій або електронній формі, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики, разом з документами, зазначеними в пункті 28 цього Порядку.

Відповідно до п. 36 Порядку після отримання інформації за результатами запиту чи шляхом доступу до даних державних електронних інформаційних ресурсів уповноважений орган протягом десяти робочих днів з дня одержання заяви відповідно до отриманих документів (даних) та з урахуванням результатів оцінювання потреб особи/ сім`ї у соціальних послугах приймає рішення про надання чи відмову в наданні соціальних послуг за рахунок бюджетних коштів, що видається за формою, затвердженою Мінсоцполітики.

Про прийняте рішення особа, її законний представник, уповноважена особа органу опіки та піклування інформується уповноваженим органом не пізніше ніж через три робочих дні з дати його прийняття шляхом надання (надсилання) повідомлення про надання/відмову в наданні соціальних послуг у паперовій або електронній формі (п. 37 Порядку).

Крім цього, підтвердженням того факту, що дитина знаходиться на утриманні одного з батьків або опікуна, єдовідка, видана органом місцевого самоврядування через центр надання адміністративних послуг за місцем проживання заявника. Довідка видається на вимогу громадянина особисто при пред`явленні паспорта громадянина та оригіналів документів. В окремих випадках, при написанні заяви особою, надаються копії документів.

Довідка підписується посадовою особою органу місцевого самоврядування тареєструються в журналі реєстрації довідок.Заявник може оформити таку довідку через портал «Дія».

У разі відмови у наданні такої послуги (видачі довідки) , така відмова може бути оскаржена до адніністративного суду.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо, зокрема, згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них має залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, при цьому має бути з`ясована мета його встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлено спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови.

Суд констатує, що заявник не надав доказів того, що він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови.

Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні.

Із аналізу наведених мотивів випливає, що встановлення факту перебування дітей на утриманні заявника безпосередньо стосується проходження військової служби, зокрема реалізації права на оформлення відстрочки.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 (справа № 362/643/21) зазначено, що військова служба є різновидом публічної, тому спори з приводу проходження військової служби, зокрема з приводу соціального захисту військовослужбовців, належать до юрисдикції адміністративних судів.

Тобто встановлення факту перебування дітей на утриманні заявника за своїми правовими наслідками призведе до публічно-правових відносин заявника з державою.

Встановлення цього факту не пов`язане з будь-якими цивільними правами та обов`язками заявника, їх виникненням, існуванням та припиненням.

Відповідно, за своїм предметом та можливими правовими наслідками вимога про встановлення факту перебування дітей на утриманні заявника пов`язана з публічно-правовими відносинами заявника з державою щодо права на оформлення відстрочки, тому ця вимога не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд констатує, що вимоги заявника не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства. А також, суд констатує, що діючим законодавством визначений позасудовий порядок оформлення документу про перебування дитини на утриманні в заявника.

Пунктом 1 частини 1 статті 186 ЦПК України встановлено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи, що провадження по справі було відкрито, тому є підстави для закриття провадження згідно п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.256 ЦПК України якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеноїпунктом 1частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Враховуючи викладене, керуючись п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

На підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України закрити провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Служба у справах дітей Виконавчого комітету Леськівської сільської ради, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні, роз`яснивши заявнику право на оформлення документу про перебування дитини на його утриманні в позасудовому порядку та право на звернення до адміністративного суду в порядку КАС України за захистом свого права.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Черкаського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Суддя: О. М. Суходольський