Постанова

від 12.06.2024 по справі 692/142/24

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2024 року

м. Черкаси

справа № 692/142/24провадження № 22-ц/821/943/24категорія: 307000000

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого: Новікова О.М.

суддів: Василенко Л.І., Карпенко О.В.

секретаря: Винник І.М.,

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: Шрамківська сільська рада Золотоніського району Черкаської області,

розглянув у спрощеному позовному провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 21 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Шрамківської сільської ради Золотоніського району Черкаської області про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини.

в с т а н о в и в :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_3 . За життя ОСОБА_3 склала заповіт, відповідно до якого все належне їй майно де б воно не знаходилось і з чого б не складалось, заповіла позивачу. Після смерті матері позивач не знайшов правовстановлюючі документи на належне їй майно, та вважаючи, що позбавлений права спадкування не звертався до нотаріуса для оформлення права на спадщину. В подальшому знайшов папку з правовстановлюючими документами 22 листопада 2023 року. 26 листопада 2023 року позивача було госпіталізовано до хірургічного відділення КНП «Драбівська багатопрофільна лікарня» Драбівської селищної ради з метою проведення операції на повіці. З 26 по 28 листопада 2023 року позивач лікувався в стаціонарному відділенні КНП ''Драбівська БЛ". Після проведеної операції протягом реабілітаційного періоду продовжував амбулаторне лікування, тому не мав змоги звернутися до нотаріуса з метою прийняття спадщини. У подальшому 30 січня 2024 року звернувся до Драбівської державної нотаріальної контори, проте отримав Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Просив суд визначити йому додатковий строк, тривалістю два місяці з часу набрання рішенням суду законної сили, для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Драбівськогорайонного судуЧеркаської областівід 21березня 2024року у задоволенніпозову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що позивач єдиною причиною пропуску строку для подачі заяви до нотаріуса вказує юридичну необізнаність, незнання про порядок та строки прийняття спадщини, інших підстав що перешкоджали вчасно звернутись з заявою про прийняття спадщини не зазначає.

У той же час з його пояснень вбачається, що у 2022 році він звертався до нотаріальної контори та отримував перелік документів, необхідних для оформлення спадщини. Тому суд не міг погодитись з таким твердженням позивача.

Окрім того, юридична необізнаність не є тією вагомою підставою, що унеможливлює подачу заяви про прийняття спадщини або є перешкодою у подачі такої заяви, що відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 11 серпня 2021 року по справі № 720/1079/19.

Позивачем не наведено та необґрунтовано інших поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини, які були б пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для нього на вчинення дій.

Отже, інформація, викладена в позові, не може бути підставою для визнання поважною причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки поважність причин підлягає доведенню на підставі сукупності доказів, які в достатній мірі підтверджують наявність фактів, якими обґрунтовуються вимоги.

Вищевказані доводи не підтверджують поважних причин, які пов`язані з об`єктивними, непереборними та істотними труднощами для спадкоємця, що унеможливили звернення до нотаріуса у визначений частиною першою статті 1270 ЦК України строк.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

У квітні 2024 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, просить скасувати рішення суду 1 інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що, оскільки після смерті матері він не знайшов правовстановлюючих документів на належне їй майно та не знав про наявність заповіту, тому він вважав, що позбавлений права спадкування за законом після смерті матері і тому він не звертався до нотаріуса для оформлення права на спадщину. Вказує, що 22 листопада 2023 року, перекладаючи старі мамині речі, він випадково знайшов папку із заповітом на його ім`я та правовстановлюючі документи на належне покійній матері майно.26 листопада 2023 року його було госпіталізовано до лікарні та з 26 листопада по 28 листопада він лікувався в стаціонарному відділенні КНП «Драбівська БЛ», що підтверджується випискою із медичної карти. Після проведення операції протягом реабілітаційного періоду він продовжував амбулаторне лікування, в зв`язку з чим не мав змоги звернутись до нотаріуса з метою прийняття спадщини.

30 січня 2024 року він звернувся до нотаріальної контори. Однак згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 30 січня 2024 року №8/02-31 йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок та земельну ділянку в зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини, який визначений у шість місяців з дня відкриття спадщини.

Стверджує, що судом першої інстанції при винесенні рішення не було в повній мірі досліджено обставини справи, не враховано факт визнання позову відповідачем, що за нормами ч. 4 ст. 206 ЦПК України тягне за собою ухвалення рішення про задоволення позову. Крім того, вказує, що судом 1 інстанції не було враховано той факт, що йому було невідомо про наявність заповіту, який він знайшов разом з загубленими правовстановлюючими документами на спадкове майно 22 листопада 2023 року.

Вказує, що оскілки спадкова справа після смерті матері не заводилась, то й відповідно не було здійснено повідомлення та виклик спадкоємця за заповітом. Крім того, завдало перешкод територіальне віддалене місце його проживання (м. Київ) та місце знаходження спадкового майна. Суд 1 інстанції не врахував принцип пропорційності між застосованим заходом та переслідуваною метою, позбавивши його права нас спадкове майно.

Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції

23 квітня 2024 року до Черкаського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_4 на рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 21 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Шрамківської сільської ради Золотоніського району Черкаської області про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 квітня 2024 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Бородійчук В.Г., судді: Василенко Л.І., Карпенко О.В.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 30 квітня 2024 року відкрито апеляційне провадження.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 травня 2024 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Новіков О.М., судді: Василенко Л.І., Карпенко О.В.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 21 травня 2024 року справу прийнято до провадження.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 21 травня 2024 року справу справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи про її розгляд.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , виданого 24 липня 1962 року сіль ЗАГС села Яворівка, Драбівського району, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 та його батьками вказані: ОСОБА_5 та ОСОБА_3 .

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 , виданого 19.10.2021р. виконавчим комітетом Шрамківської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 у с. Яворівка, Золотоніського району, Черкаської області у віці 83 роки.

Відповідно до копії довідки виконавчого комітету Шрамківської сільської ради Золотоніського району Черкаської області № 20 від 19.01.2022 ОСОБА_3 на день своєї смерті була зареєстрована і проживала за адресою: АДРЕСА_1 , інших членів сім?ї не було.

Згідно з копією заповіту від 11.01.2018р., посвідченого секретарем Яворівської сільської ради Драбівського району Черкаської області Олефіренко Н.Г., номер у реєстрі 02, ОСОБА_3 все своє майно, що буде належати їй на день смерті заповіла сину ОСОБА_1 .

Згідно копії виписки № 3620 із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_1 , що проживає: АДРЕСА_1 , був госпіталізований до хірургічного відділення КНП «Драбівська багатопрофільна лікарня», перебував у стаціонарі з 26.11.2023р., виписаний 28.11.2023 року на амбулаторне лікування за місцем проживання.

Відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 8/02-31 від 30.01.2024 року виданої ОСОБА_6 , державним нотаріусом Першої Золотоніської державної нотаріальної контори, в порядку заміщення державного нотаріуса Драбівської державної нотаріальної контори, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок та земельну ділянку, що розташовані по АДРЕСА_1 , оскільки ОСОБА_1 не проживав на день смерті з померлою ОСОБА_3 та не подав до 27.03.2022 року заяву про прийняття спадщини, тому вважається таким, що пропустив строк для прийняття спадщини.

Відповідно даних копії паспорта громадянина України серія НОМЕР_3 , виданого 28.12.2000 Дарницьким РУГУ МВС України в місті Києві, ОСОБА_1 зареєстрований у АДРЕСА_2 .

Мотивувальна частина

Позиція Апеляційного суду

Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Перевіривши доводиапеляційної скарги,Черкаський апеляційнийсуд дійшоввисновку,що апеляційна скарга ОСОБА_4 не підлягає до задоволення.

Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьоюстатті 3 ЦПК Українипровадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другоїстатті 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятоюстатті 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду 1 інстанції відповідає.

Відповідно до положень ст. 1220 Цивільного кодексу України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Згідно зі ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Отже, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 1270 ЦПК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Згідно з ч. 1 ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Згідно з ч. 3 ст. 1272 вказаного Кодексу за позовом спадкоємця, що пропустив строк для прийняття спадщини із поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Отже,правила частинитретьої статті1272ЦК Україниможуть бутизастосовані,якщо:1)у спадкоємцябули перешкодидля поданнятакої заяви;2)ці обставинивизнані судомповажними.

Розглядаючи спір, суд першої інстанції, встановлюючи обставини по справі, взяв до уваги вищезазначені факти та, в сукупності з наданими сторонами доказами, оцінив їх під час постановлення своїх висновків.

Районний суд вірно вказав, що позивач єдиною причиною пропуску строку для подачі заяви до нотаріуса вказує юридичну необізнаність, незнання про порядок та строки прийняття спадщини. Інших підстав що перешкоджали вчасно звернутись з заявою про прийняття спадщини не зазначає. У той же час з його пояснень вбачається, що у 2022 році він звертався до нотаріальної контори та отримував перелік документів, необхідних для оформлення спадщини, тому суд не може погодитись з таким твердженням позивача.

Крім того, юридична необізнаність не є тією вагомою підставою, що унеможливлює подачу заяви про прийняття спадщини або є перешкодою у подачі такої заяви, що відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 11 серпня 2021 року по справі № 720/1079/19.

Таким чином,суд першоїінстанції вірнодійшов висновку про необхідністьвідмови узадоволенні позову,оскільки позивачем не наведено та необґрунтовано інших поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини, які були б пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для нього на вчинення дій та інформація, викладена в позові, не може бути підставою для визнання поважною причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини. Поважність причин підлягає доведенню на підставі сукупності доказів, які в достатній мірі підтверджують наявність фактів, якими обґрунтовуються вимоги.

Отже, з огляду на обставини цієї справи, обмеження позивача на прийняття спадщини, який пропустив визначений частиною першою статті 1270 ЦК України строк без поважних причин, є пропорційними і водночас його необхідним наслідком.

Такі висновки суду першої інстанції ґрунтуються на матеріалах справи і відповідають вимогам закону.

Доводи апеляційної скарги про те, що районним судом не враховано факт визнання позову відповідачем, що за нормами ч. 4 ст. 206 ЦПК України тягне за собою ухвалення рішення про задоволення позову, є помилковими. Оскільки, відповідно до ч. 1ст. 206 ЦПК Українипозивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Суди не вправі покласти в основу свого рішення лише факт визнання позову відповідачем, не дослідивши при цьому обставини справи.

Тобто повинно мати місце не лише визнання позову, а й законні підстави для задоволення позову, які в даному випадку відсутні.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.06.2020 у справі № 588/1311/17.

На підставі наведеного, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив у своєму рішенні про те, що не прийняв визнання позову відповідачем про що зазначено в ухвалі від 04.03.2024 та продовжив розгляд.

З урахуванням того, що інші доводи апеляційної скарги, є ідентичними доводам позовної заяви, яким суд надав належну оцінку, висновки суду першої інстанції є достатньо аргументованими, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав повторно відповідати на ті самі аргументи позивача.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Крім того, наведені у апеляційній скарзі доводи зводяться лише до незгоди з висновком суду першої інстанції щодо їх оцінки.

Суд першої інстанції правильно визначився з правовідносинами, що виникли в даному випадку та застосував закон, що їх регулює. За наслідком апеляційного перегляду порушень матеріального чи процесуального закону судом першої інстанції не встановлено.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постановлене у справі судове рішення є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у скарзі доводами колегія суддів не вбачає, оскільки їх доводи суттєвими не являються, носять суб`єктивний характер, не відповідають обставинам справи і правильності висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 35, 258, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 21 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Шрамківської сільської ради Золотоніського району Черкаської області про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.

Повний текст постанови виготовлено 13 червня 2024 року.

Головуючий: О.М. Новіков

Судді : Л.І. Василенко

О.В. Карпенко