Ухвала

від 16.05.2024 по справі 495/13130/23

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

Справа № 495/13130/23

Номер провадження 2-п/495/29/2024

16 травня 2024 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючої судді Анісімової Н.Д.

за участю секретаря судового засідання Червинської І.В.,

сторони у судове засідання не з`явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача, ОСОБА_1 , адвоката Гербея Андрія Анатолійовича про перегляд заочного рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 01.03.2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Перша Білгород-Дністровська державна нотаріальна контора Одеської області про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним та визнання права власності на спадкове майно, суд

ВСТАНОВИВ:

01.03.2024 року Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області у справі № 495/13130/23 ухвалено заочне рішення, яким позовні вимоги позивача були задоволені:

- визнано частково недійсним Свідоцтво про право на спадщину за законом від 11 листопада 2022 року, видане на ім`я ОСОБА_3 державним нотаріусом Першої Білгород-Дністровської державної нотаріальної контори Садановим О.В., на нерухоме майно - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано в реєстрі за № 1606 та Свідоцтво про право на спадщину за законом від 11 листопада 2022 року, видане на ім`я ОСОБА_3 державним нотаріусом Першої Білгород-Дністровської державної нотаріальної контори Садановим О.В., на нерухоме майно - 11/100 часток житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровано в реєстрі за № 1605;

- визнано частково недійсним Свідоцтво про право на спадщину за законом від 24 серпня 2023 року, видане на ім`я ОСОБА_1 , державним нотаріусом Першої Білгород-Дністровської державної нотаріальної контори Садановим О.В., на нерухоме майно - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано в реєстрі за № 1673 та Свідоцтво про право на спадщину за законом від 24 серпня 2023 року, видане на ім`я ОСОБА_1 , державним нотаріусом Першої Білгород-Дністровської державної нотаріальної контори Садановим О.В., на нерухоме майно - 11/100 часток житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровано в реєстрі за № 1672.

- перерозподілено спадкове майно, визнавши за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом на 1/2 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 , та на 1/2 частину 11/100 часток (11/200 часток) житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , зменшивши частку ОСОБА_1 в спадковому майні щодо квартири за адресою: АДРЕСА_1 та 11/100 часток житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 до 1/2 її частини.

01.04.2024 представник відповідача адвокат Гербей А.А. звернувся до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області із заявою, у якій просить скасувати вищевказане заочне рішення та призначити до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Заяву обґрунтовано тим, що про вказане судове рішення відповідачу стало випадково відомо лише 22 березня 2024 року з вебсайту «Судова влада», у зв`язку з чим 25 березня 2024 року стороною відповідача було заявлено відповідне клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. При ознайомленні з матеріалами справи стало відомо, що вказана справа - розглянута, по ній постановлено заочне судове рішення.

Копію заочного рішення було отримано нами лише 29 березня 2024 року, що підтверджується відповідною розпискою, що міститься в матеріалах справи, - таким чином строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, що визначений у ст. 284 ЦПК України, не пропущений.

Щодо поважності причин неявки в судове засідання.

У відповідності до ч. 4 ст. 223 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). Відтак, судом помилково було застосовано положення ч. 4 ст. 223 ЦПК України, з огляду на те, що при розгляді справи відповідач взагалі не була повідомлена про час, дату та місце судових засідань, оскільки не отримувала примірника позовної заяви з додатками, ухвали про відкриття провадження по справі чи жодних повісток про виклик до суду на свою адресу, за наслідком чого ОСОБА_1 не була обізнана про розгляд цивільної справи, по якій значиться Відповідачем.

Підтвердженням вказаних обставин є судові повістки про виклик відповідача ОСОБА_1 , які були повернуті до суду без вручення адресату з відмітками «за закінченням терміну зберігання», що містяться в матеріалах справи.

Однак, повернення повістки про виклик до суду з вказівкою причини повернення «за закінченням терміну зберігання» не є доказом належного інформування відповідача про час і місце розгляду справи та не свідчить про відмову сторони від одержання повістки.

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду при винесенні постанови від 12 січня 2023 року у справі № 591/3717/21.

Таким чином, ОСОБА_1 як відповідач по справі була фактично позбавлена можливості бути присутньою в судовому засіданні та захищати свої законні права та інтереси, оскільки нічого не знала про розгляд даної цивільної справи.

Вважають, що вказані обставини призвели до передчасного ухвалення заочного рішення.

Щодо доказів, на які посилається відповідач, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Матеріалами справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , після смерті якої відкрилась спадщина на спірне спадкове майно. Позивач вказує, що є сином померлої, а отже, як спадкоємець першої черги за законом, має право на спадщину, яка відкрилась після смерті матері.

Як вбачається з позовної заяви, позиція позивача щодо визнання за ним права власності на спадкове майно обґрунтовується тим, що ОСОБА_2 нібито постійно проживав разом зі спадкодавицею ОСОБА_4 за однією адресою: АДРЕСА_2 . Викладене, на думку позивача, свідчить про прийняття ним спадщини згідно ст. 1268 ЦК України.

Судом в заочному рішенні наведено наступні встановлені обставини, які слугували підставою задоволення позову, а саме те, що, згідно довідки № 357 від 22.10.2021 року, виданої КП «ЖЕО № l», ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . з 10.03.1975 року по день смерті.

Водночас судовим рішенням встановлено, що за вказаною адресою (тобто, АДРЕСА_2 ) також проживає та зареєстрований ОСОБА_2 , що підтверджується відміткою у його паспорті.

Наведені обставини стали визначальними при доведеності факту спільного проживання спадкодавиці з позивачем на час відкриття спадщини, що, нібито, свідчить про прийняття останнім спадщини, та призвело до задоволення позовних вимог, перерозподілу спадщини та визнання за ОСОБА_2 права власності на 1/2 частину спадкового майна після смерті ОСОБА_4 .

При цьому, матеріали справи містять докази, які повністю спростовують факт спільної реєстрації та спільного проживання померлої ОСОБА_4 з позивачем ОСОБА_2 на час відкриття спадщини.

Так, відповідно до довідки Управління з питань надання адміністративних послуг Білгород-Дністровської міської ради від 09.12.2021 року № 22/3291, яка міститься в матеріалах спадкової справи № 498/2021, відкритої до майна померлої ОСОБА_4 , згідно з даними реєстру територіальної громади міста Білгород-Дністровського громадянка ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , значиться зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_3 .

При цьому, матеріали справи містять копію паспорта позивача ОСОБА_2 , в якому зареєстроване місце проживання позивача значиться як: АДРЕСА_4 . Згідно вказаної відмітки в паспорті, реєстрація місця проживання ОСОБА_2 за даною адресою була здійснена ще 30.01.1995 року та є чинною на момент звернення до суду.

Таким чином, матеріали справи містять докази, які повністю спростовують той факт, що померла ОСОБА_4 та позивач ОСОБА_2 разом проживали та були спільно зареєстровані за однією адресою на час відкриття спадщини, що виключає фактичне прийняття спадщини позивачем після смерті матері згідно чинного цивільного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_2 на виконання вимог ст.ст. 1269, 1270 ЦК України, у встановлений законом строк повинен був звернутись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , оскільки на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем за однією адресою, що підтверджено матеріалами справи.

Однак, позивач не заявив про своє бажання прийняти спадщину, оскільки не скористався правом на подання заяви про прийняття спадщини до нотаріуса у межах встановленого законом строку. Єдиним спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 , який прийняв спадщину шляхом подання відповідної заяви до нотаріуса, був батько відповідачки ОСОБА_3 , який оформив право на спадщину у визначеному законом порядку, а отже, правомірно набув право власності на спадкове майно.

Враховуючи положення ч. 2 ст.247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, з огляду на неявку всіх учасників справи, не здійснювалось.

Відповідно до ч. 1 ст.287ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд, дослідивши матеріали справи та заяви, дійшов висновку про задоволення заяви, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.03.2024 року Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області у справі № 495/13130/23 ухвалено заочне рішення, яким позовні вимоги позивача були задоволені:

- визнано частково недійсним Свідоцтво про право на спадщину за законом від 11 листопада 2022 року, видане на ім`я ОСОБА_3 державним нотаріусом Першої Білгород-Дністровської державної нотаріальної контори Садановим О.В., на нерухоме майно - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано в реєстрі за № 1606 та Свідоцтво про право на спадщину за законом від 11 листопада 2022 року, видане на ім`я ОСОБА_3 державним нотаріусом Першої Білгород-Дністровської державної нотаріальної контори Садановим О.В., на нерухоме майно - 11/100 часток житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровано в реєстрі за № 1605;

- визнано частково недійсним Свідоцтво про право на спадщину за законом від 24 серпня 2023 року, видане на ім`я ОСОБА_1 , державним нотаріусом Першої Білгород-Дністровської державної нотаріальної контори Садановим О.В., на нерухоме майно - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано в реєстрі за № 1673 та Свідоцтво про право на спадщину за законом від 24 серпня 2023 року, видане на ім`я ОСОБА_1 , державним нотаріусом Першої Білгород-Дністровської державної нотаріальної контори Садановим О.В., на нерухоме майно - 11/100 часток житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровано в реєстрі за № 1672.

- перерозподілено спадкове майно, визнавши за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом на 1/2 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 , та на 1/2 частину 11/100 часток (11/200 часток) житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , зменшивши частку ОСОБА_1 в спадковому майні щодо квартири за адресою: АДРЕСА_1 та 11/100 часток житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 до 1/2 її частини.

З вимог ст.284ЦПК України слідує, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відповідно до ч. 1 ст.288ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Тобто, за змістом вказаних положень чинного законодавства, скасування заочного рішення суду можливе за двох умов, однією з яких є поважність причини неявки в судове засідання, про які відповідач не зміг завчасно повідомити.

Водночас, з`ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

Наявність вище наведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.

Відповідно до ст.12ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги про скасування заочного рішення, представник відповідача у поданій заяві посилається, зокрема на те, що відповідач не була повідомлена про день, час та місце судового розгляду та не отримувала заочне рішення суду у даній справі.

Водночас представник відповідача заперечує проти задоволення позовних вимог позивача, з огляду на те, що вважає їх не обґрунтованими та не підтвердженими належними та допустимими доказами.

Копію заочного рішення представник відповідач отримав 29.03.2024 року, що підтверджується відповідною розпискою.

У відповідності до ч. 3 ст.287ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

З огляду на викладене, суд вважає, що з урахуванням наведених відповідачем підстав для скасування заочного рішення, які мають істотне значення для правильного вирішення спору та враховуючи той факт, що обставини справи з`ясовуються судом на засадах змагальності, є підстави для скасування заочного рішення суду та призначення справи до судового розгляду.

Водночас суд зазначає, що дана справа належить до юрисдикції загального суду, підсудна Білгород-Дністровському міськрайонному суду Одеської області.

Керуючись ст.ст.260,261,284,285,287,288 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника відповідача, ОСОБА_1 , адвоката Гербея Андрія Анатолійовича про перегляд заочного рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 01.03.2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 ,третя особа,що незаявляє самостійнихвимог щодопредмету споруна сторонівідповідача ПершаБілгород-Дністровськадержавна нотаріальнаконтора Одеськоїобласті провизнання свідоцтвапро правона спадщинунедійсним тавизнання прававласності наспадкове майно задовольнити.

Скасувати заочне рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 01.03.2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Перша Білгород-Дністровська державна нотаріальна контора Одеської області про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним та визнання права власності на спадкове майно.

Призначити справудо підготовчого розглядуна 25червня 2024року о16:00годині у приміщенні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, у залі № 1, з викликом, повідомленням сторін.

Визначити відповідачуп`ятнадцятиденний строкз днявручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов`язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України у строк для подання відзиву відповідач має право пред`явити зустрічний позов.

Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам частини третьої п`ятої ст.178 ЦПК України, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, яке має відповідати вимогам частини третьої п`ятої ст.178 ЦПК України, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Н.Д. Анісімова