Постанова

від 06.06.2024 по справі 920/133/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2024 р. Справа№ 920/133/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Євсікова О.О.

Кропивної Л.В.

при секретарі судового засідання Гуменюк І.О.,

за участю представників:

від позивача - Юркова Т.С.,

від відповідача - Сіденко Л.В.,

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" на протокольну ухвалу Господарського суду Сумської області від 02.04.2024 про повернення зустрічної позовної заяви у справі №920/133/24 (суддя - Вдовенко Д.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональна газова компанія" до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" про стягнення 536 972 грн 30 коп.

ВСТАНОВИВ наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Регіональна газова компанія" звернулося до Господарського суду Сумської області з позовом про стягнення з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" 536 972 грн 30 коп., в тому числі 449 651 грн 62 коп. заборгованості за надані послуги в серпні-жовтні 2023 року, 72 766 грн 92 коп. пені, 6159 грн 37 коп. 3% річних, 8394 грн 39 коп. інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 14.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 920/133/24, призначено підготовче засідання з повідомленням сторін на 13.03.2024, 11:20.

У судовому засіданні 13.03.2024 суд постановив протокольну ухвалу про продовження відповідачу строку для подання відзиву на позовну заяву до 20.03.2024; протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 28.03.2024, 10-45.

20.03.2024 від представника відповідача надійшла заява (вх.№ 1497 від 20.03.2024) про продовження строку для подання відзиву та можливого мирного врегулювання спору; 26.03.2024 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№ 899 від 26.03.2024) та зустрічний позов (вх.№ 1594 від 26.03.2024).

Розглянувши клопотання відповідача про продовження строку для подання відзиву на позовну заяву до 26.03.2024 включно, для всебічного, повного та об`єктивного встановлення всіх обставин справи, суд протокольною ухвалою від 28.03.2024 продовжив відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву до 26.03.2024 включно та прийняв відзив на позовну заяву (вх. № 899 від 26.03.2024) до розгляду.

Щодо зустрічного позову Господарський суд Сумської області протокольною ухвалою від 28.03.2024 залишив зустрічну позовну заяву (вх.№ 1594 від 26.03.2024) без руху та встановив АТ "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" строк до 01.04.2024 включно для усунення недоліків зустрічної позовної заяви: 1) подання доказів сплати судового збору в сумі 2422 грн 40 коп.; 2) зазначення правових підстав позову про визнання недійсним пункту договору.

29.03.2024 від відповідача надійшов зустрічний позов (вх.№ 930 від 29.03.2024) з урахуванням вимоги щодо усунення недоліків, а також платіжна інструкція № 101 від 27.03.2024 про сплату судового збору в сумі 2422,40 грн.

Господарський суд Сумської області, розглянувши зустрічний позов (вх.№ 930 від 29.03.2024) з урахуванням вимоги щодо усунення недоліків, встановив, що у встановлений судом строк відповідач усунув недоліки зустрічної позовної заяви щодо сплати судового збору, зокрема подав платіжне доручення, водночас щодо зазначення правових підстав позову для визнання недійсним пункту договору недоліки відповідачем не виправлені, враховуючи зазначене суд, відповідно до ст. 174, 180 ГПК України, протокольною ухвалою від 02.04.2024 повернув зустрічну позовну заяву АТ ОГС "Сумигаз".

Не погодившись з прийнятою ухвалою, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказану протокольну ухвалу Господарського суду Сумської області від 02.04.2024 у справі №920/133/24 та направити справу до продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апелянт вказує, що ним усунено недоліки позовної заяви, зокрема, й в частині визначення правових підстав позову, отже повернення зустрічного позову судом першої інстанції було необґрунтованим.

В судовому засіданні 06.06.2024 представник апелянта - відповідача у справі підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти вимог апеляційної скарги та просив залишити оскаржувану ухвалу без змін.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду - скасуванню, з наступних підстав.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 1 статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Суд створює такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов`язків, визначених процесуальним законом (частина 2 статті 9 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Згідно з частинами 1, 3, 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Згідно п. 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Колегія суддів відзначає, що відповідач у зустрічній позовній заяві та у заяві, поданій на виконання протокольної ухвали про залишення позовної заяви без руху, на власний розсуд обґрунтував свої вимоги та визначив правові підстави позову.

Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним із принципів господарського судочинства є диспозитивність, суть якого визначена у статті 14 цього Кодексу та полягає в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який одночасно становить спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

При цьому незгода суду з наведеним у позовній заяві правовим обґрунтуванням щодо спірних правовідносин не є підставою для визнання позовної заяви неподаною і повернення позивачу.

З аналізу наведених норм процесуального права слідує, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для ухвалення рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача (постанова Верховного Суду від 08 квітня 2020 року у справі № 761/41071/19).

Згідно висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 25 січня 2024 року у справі № 320/14843/23, неповнота, навіть очевидна з точки зору професійного судді, з якою позивач обґрунтував позовні вимоги, в тому числі й щодо правової підстави позову, а також ненадання доказів на підтвердження позовних вимог не можуть бути підставою для залишення позовної заяви без руху та повернення позовної заяви позивачу в подальшому.

Судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали наведеного не було враховано.

Європейський суд з прав людини, рішення якого відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ як джерело права, притримується позиції, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (до прикладу, рішення у справі "Шишков проти Росії" (Shishkov v. Russia), № 26746/05, параграф 110, від 20.02.2014).

Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції.

За наведених обставин, колегія суддів вважає наявними підстави для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки застосування у даному випадку положень частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України є неправомірним.

Згідно ч. 3 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Отже, зустрічна позовна заява у справі №920/133/24 підлягає передачі на розгляд до суду першої інстанції.

Підпунктом в) п. 4 ч.1 ст. 282 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 4.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду, зокрема, про повернення позовної заяви з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов`язаного з розглядом відповідної апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами Господарського процесуального кодексу України.

Отже, під час розподілу судових витрат після розгляду даної справи по суті суд першої інстанції повинен вирішити питання щодо розподілу судового збору, сплаченого скаржником за подання апеляційної скарги, з урахуванням вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" на протокольну ухвалу Господарського суду Сумської області від 02.04.2024 про повернення зустрічної позовної заяви у справі №920/133/24 задовольнити.

2. Протокольну ухвалу Господарського суду Сумської області від 02.04.2024 про повернення зустрічної позовної заяви у справі №920/133/24 скасувати.

3. Зустрічну позовну заяву у справі №920/133/24 передати на розгляд до Господарського суду Сумської області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено: 20.06.2024 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді О.О. Євсіков

Л.В. Кропивна