Постанова

від 19.06.2024 по справі 925/291/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2024 р. Справа№ 925/291/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Шапрана В.В.

Буравльова С.І.

за участю секретаря судового засідання: Прокопенко О.В.

учасники справи:

від позивача: Недосєка Іван Володимирович

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасибудматеріали"

на рішення Господарського суду Черкаської області від 26.03.2024 (повний текст складено 15.05.2024)

у справі №925/291/21 (суддя Грачов В.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасибудматеріали"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоекоенерго"

про стягнення 197 045 грн,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Черкасибудматеріали" звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоекоенерго" про стягнення 197045 грн попередньої оплати товару, сплаченої на підставі договору купівлі-продажу № 7 від 23.05.2019.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 26.03.2024 у справі №925/291/21 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасибудматеріали" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоекоенерго" про стягнення 197045 грн відмовлено повністю.

Рішення обґрунтовано тим, що докази, надані відповідачем на підтвердження обставин, що покладені в основу заперечень проти позову, є більш вірогідними, ніж докази, надані позивачем на обґрунтування позову, тому вважає не доведеною наявність обставин, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, і з цих підстав у задоволенні позову про стягнення 197045 грн попередньої оплати товару відмовляє.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Черкасибудматеріали" подало апеляційну скаргу, у якій просило рішення Господарського суду Черкаської області від 26 березня 2024 року у справі № 925/291/21 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасибудматеріали" задовольнити повністю. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоекоенерго" (код ЄДРПОУ 41258768) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасибудматеріали" (код ЄДРПОУ 34816458) 197 045 (сто дев`яносто сім тисяч сорок п`ять) гривень попередньої оплати. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоекоенерго" (код ЄДРПОУ 41258768) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасибудматеріали" (код ЄДРПОУ 34816458) судові витрати, понесені товариством з обмеженою відповідальністю "Черкасибудматеріали" у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції в розмірі витрат на оплату судового збору 2970 грн 00 коп. (дві тисячі дев`ятсот сімдесят гривень 00 копійок), а також витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 4 455 грн 00 коп. (чотири тисячі чотириста п`ятдесят п`ять гривень 00 копійок).

Апеляційна скарга обґрунтована зокрема наступним. На думку апелянта місцевим господарським судом необґрунтовано було відмовлено у задоволенні позовних вимог. Зокрема апелянт стверджує, що за умовами укладеного сторонами договору купівлі-продажу № 7 від 23.05.2019, відповідач зобов`язався поставити, встановити, підключити та передати, а позивач прийняти і оплатити вартість робіт та товар - обладнання щодо модернізації зерносушарки універсальної типу ЗСУ-360 на біопаливі. На виконання п. 2.3. договору поставки № 100 від 24.12.2019 позивач платіжним дорученням № 91 від 27.05.2019 провів попередню оплату товару в сумі 197045 грн, однак відповідач у встановлений договором строк своє зобов`язання не виконав, сплачені кошти не повернув у зв`язку з чим позивач вимагає їх повернення в судовому порядку.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасибудматеріали", розгляд апеляційної скарги призначено на 19.06.2024.

У судове засідання, призначене на 19.06.2024 представник відповідача не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, відзиву на апеляційну скаргу не подав, у зв`язку із чим колегія суддів вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за наявними матеріалами справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом установлено, що 23.05.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю "Черкасибудматеріали", як покупцем, і Товариством з обмеженою відповідальністю "Теплоекоенрго", як продавцем, укладено договір купівлі-продажу № 7, за умовами п. 1.1. якого продавець зобов`язався поставити, встановити, підключити та передати у власність покупцю, а покупець зобов`язався оплатити вартість робіт та обладнання щодо модернізації зерносушарки універсальної, тип ЗСУ-360 на біопаливі (великі солом`яні тюки із ріпака або сої Ш 1,2м*1,4м), в подальшому - "товар".

У Договорі його сторони погодили всі істотні умови, зокрема, домовилися, що кількість та асортимент обладнання, що входить до складу товару, вказується у специфікації до договору (додаток №1), яка підписується сторонами та є невід`ємною частиною договору ( п. 1.2).

Найменування робіт щодо модернізації зерносушарки універсальної, тип ЗСУ-360 на біопаливі (великі солом`яні тюки із ріпака або сої Ш 1,2м*1,4м), вказується в специфікації до договору (додаток № 2), яка підписується сторонами та є невід`ємною частиною договору (п. 1.3).

У п. 2.1. визначили, що ціна товару складає 615368 грн у тому числі ПДВ, у п. 2.2. - ціна товару за договором включає в себе вартість поставки, встановлення та підключення товару; у п. 2.3. - розрахунки покупцем за цим договором проводяться у безготівковій формі на банківський рахунок продавця на підставі рахунку-фактури: 197045 грн. вартість системи позаштатної зупинки теплогенератора на біопаливі (великі солом`яні тюки із ріпака або сої Ш 1,2м*1,4м) та вартість робіт по встановленню і підключенню, сплачуються протягом одного дня з моменту підписання договору.

Згідно із п. 2.4. розрахунки покупцем за цим договором проводяться у безготівковій формі на банківський рахунок продавця на підставі рахунку-фактури: 418323 грн.

У відповідності до п. 3.1. поставка, встановлення та підключення товару здійснюється за місцезнаходженням покупця, а саме: Черкаська обл., смт. Чорнобай, вул. Спортивна, буд. 16. Обладнання поставляється в асортименті та кількості, що вказується у Специфікації до Договору (додаток № 1) (п. 3.3).

В силу п. 3.4. договору термін виконання продавцем договірних зобов`язань складає 30 днів з моменту зарахування коштів на розрахунковий рахунок продавця, згідно п. 2.3. договору.

Згідно п.п. 4.1.1-4.1.7. договору продавець зобов`язаний: встановити і підключити систему позаштатної зупинки теплогенератора на біопаливі (великі солом`яні тюки із ріпака або сої Ш 1,2м*1,4м); встановити та підключити систему рідинного охолодження у двері теплогенератора на біопаливі (великі солом`яні тюки із ріпака або сої Ш 1,2м*1,4м); провести заміну вентилятора нагнітання повітря на вентилятор середнього тиску № 5 (5,5 кВт); провести модернізацію теплообмінника по зміні системи із "рідина-повітря" на "гази-повітря"; виконати роботи по футеруванню теплогенератора на біопаливі (великі солом`яні тюки із ріпака або сої Ш 1,2м*1,4м); провести інструктаж із працівниками по обслуговуванню зерносушарки універсальної, тип ЗСУ-360 на біопаливі (великі солом`яні тюки із ріпака або сої Ш 1,2м*1,4м) щодо правил та умов експлуатації товару до моменту підписання акта прийому - передачі; передати покупцю технічний паспорт на зерносушарку універсальну, тип ЗСУ-360 та іншу технічну документацію на обладнання, яка надається його виробником.

Ні підставі п. 4.2. п.п. 4.2.1., 4.2.2. договору продавець має право: самостійно організовувати встановлення товару; безперешкодно перевіряти умови експлуатації товару протягом терміну гарантійного обслуговування.

В силу п. 4.3. п.п. 4.3.6.,4.3.7. договору покупець зобов`язаний: прийняти товар та виконані роботи згідно видаткових накладних та акта прийому-предачі; оплатити товар за ціною і у терміни, встановлені цим договором.

п. 5.4. - у разі не підтвердження заявлених технічних характеристик щодо модернізації зерносушарки універсальної, тип ЗСУ-360 на біопаливі (номінальна продуктивність при технологічному процесі сушіння зернових культур (кукурудзи) при зменшенні планових тонно процентів (6%) вологості на біопаливі (великі солом`яні тюки із ріпака або сої розміром 1,2м*1,4м із вмістом вологи до 21% при температурі повітря навколишнього середовища +20°С і відносній вологості повітря 65% становить 360 т/доба; при температурі повітря навколишнього середовища 0°С і відносній вологості повітря 65% становить 220 т/доба; при температурі повітря навколишнього середовища -5°С і відносній вологості повітря 65% становить 200 т/доба), продавець повертає сплачену покупцем вартість товару за цим договором у повному обсязі;

у п. 6 п.п. 6.1.-6.3. договору сторони визначили, що гарантійний термін експлуатації товару складає 12 місяців; гарантійний термін починається після передачі товару згідно цього договору; у разі виявлення дефектів протягом гарантійного терміну продавець на письмову вимогу покупця зобов`язується усунути за власний рахунок та власними силами усі недоліки, які були виявлені протягом гарантійного терміну;

До Договору сторонами складено:

- Додаток № 1 - Специфікація (т. 1 а.с. 9), у якій сторонами визначено перелік поставляємої продукції в кількості 30 найменувань, ціна за одиницю та їх вартість з ПДВ. Загальна вартість обладнання, будівельних, розхідних, комплектуючих матеріалів щодо модернізації зерносушарки універсальної, тип ЗСУ-360 на біопаливі (великі солом`яні тюки із ріпака або сої Ш 1,2м*1,4м) складає 432887 грн. в т.ч. ПДВ 72147 грн 86 коп.;

- Додаток № 2 - Специфікація (т. 1 а.с. 10), у якій вказано найменування робіт:

установлення системи позаштатної зупинки теплогенератора на біопаливі (великі солом`яні тюки із ріпака або сої Ш 1,2м*1,4м) - вартістю 67500 грн;

модернізація теплогенератора 2,5 МВт на біопаливі (великі солом`яні тюки із ріпака або сої Ш 1,2м*1,4м) - вартістю 86080 грн 84 коп.;

поставка обладнання, комплектуючих, будівельних і розхідних матеріалів - вартістю 28900 грн. Загальна вартість робіт щодо модернізації зерносушарки універсальної, тип ЗСУ-360 на біопаливі (великі солом`яні тюки із ріпака або сої Ш 1,2м*1,4м) складає 182480 грн 84 коп.

Платіжним дорученням № 91 від 27.05.2019 позивач сплатив відповідачу 197045 грн з призначенням платежу: "авансовий платіж згідно п. 2.3. договору купівлі-продажу № 7 від 22.05.2019 в т.ч. ПДВ 20%".

15.07.2019 позивач на електронну адресу відповідача, погоджену у договорі купівлі-продажу від 22.05.2019 № 7, надіслав вимогу, в якій наголошував, що термін виконання договірного зобов`язання відповідача сплив 26.06.2019, станом на 15.07.2019 обладнання в повному обсязі не поставлено, не установлено і не підключено, у зв`язку з чим просив невідкладно і не пізніше 30.07.2019 поставити, встановити та підключити замовлене обладнання і провести його комісійний огляд за місцезнаходженням на предмет відповідності товару і робіт технічній документації і умовам договору. Огляд запропоновано провести 30.07.2019, забезпечити участь представника відповідача (т. 1 а.с. 15, 16).

У додатках до позовної заяви позивачем в абз. 5 "переписка між сторонами щодо виконання договору з доказами направлення" зазначено про подання суду копій таких документів на паперових носіях: рекомендованого повідомлення Укрпошти про вручення поштового відправлення від 08.10.2020 (т. 1 а.с. 17); фіскального чека від 03.01.2020 (т. 1 а.с 17); претензії від 07.10.2019 № 74 (т. 1 а.с. 18-19); акта № 1 від 11.11.2019 про перевірку роботи та технічного стану зерносушарки (вих. № 87 від 11.11.2019, т. 1 а.с. 20); рекомендованого повідомлення Укрпошти про вручення поштового відправлення від 03.02.2020 (т. 1 а.с. 21); фіскального чека від 04.02.2020 (т. 1 а.с 21); листа від 03.02.2020 № 04 (т. 1 а.с. 22); рекомендованого повідомлення Укрпошти про вручення поштового відправлення від 12.02.2020 (т. 1 а.с. 23); фіскального чека від 14.02.2020 (т. 1 а.с 23); супровідного листа від 12.02.2020 № 005 до акта (т.1 а.с. 24); акта № 2 від 07.02.2020 про перевірку роботи та технічного стану зерносушарки (т. 1 а.с. 25); рекомендованого повідомлення Укрпошти про вручення поштового відправлення від 11.12.2020 (т. 1 а.с. 26); фіскального чека від 11.12.2020 (т. 1 а.с 26); листа від 10.12.2020 № 57 (т. 1 а.с. 27).

Також апелянт стверджує, що 03.01.2020 позивачем поштою направлено відповідачу лист № 01 від 03.01.2020 з вимогою виконати взяті на себе зобов`язання щодо поставки товару і виконання робіт за договором від 23.05.2019 № 7, відправка листа підтверджується фіскальним чеком АТ "Укрпошта" від 03.01.2020.

05.02.2020 відповідачу поштою вручено лист від 03.02.2020 № 04 з пропозицією проведення експертизи з питань виконання умов договору від 23.05.2019 № 7 та повторно наголошено на необхідності виконати поставку товару і роботи.

17.02.2020 поштою вручено відповідачу акт № 2 від 03.01.2020 про перевірку роботи та технічного стану зерносушарки та супровідний лист від 12.02.2020 № 005.

08.10.2020 відповідачу поштою вручено претензію № 74 з вимогою повернути кошти в сумі 197045 грн.

16.12.2020 відповідачу поштою вручено лист від 10.12.2020 № 57 про відмову у підписанні акту приймання-передачі товару і виконання робіт від 07.12.2020 і оплати рахунку. Одночасно позивач вимагав від відповідача повернути сплачені авансом кошти в сумі 197045 грн і виконати договірні зобов`язання. Оскільки вказані вимоги залишились без виконання, позивач подав позов до суду.

Колегія суддів відзначає, що предметом позову у даній справі матеріально-правова вимога позивача до відповідача про повернення грошових коштів попередньої оплати товару в розмірі 197 045 грн, заявлена у відповідності до ч. 2 ст. 693 ЦК України з підстав невиконання договірного зобов`язання відповідачем.

При цьому спірні правовідносини сторін виникли на підставі договору купівлі-продажу від 23.05.2019 № 7.

Статтею 204 ЦК України установлено презумпцію правомірності правочину, за змістом якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не установлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу статті 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не установлено договором. За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків (ст. 852 ЦК України);

У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв`язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну (ч. 4 ст. 853 ЦК України);

Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об`єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою (ч. 6 ст. 882 ЦК України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Господарський договір укладається в порядку, установленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 181 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 188 ГК України, розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Зобов`язана сторона має право відмовитися від виконання зобов`язання у разі неналежного виконання другою стороною обов`язків, що є необхідною умовою виконання (ч. 6 ст. 193 ГК України).

Господарське зобов`язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов`язання; у разі поєднання управненої та зобов`язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.ч. 1, 3 ст. 202 ГК України).

Господарське зобов`язання може бути розірвано сторонами відповідно до правил, встановлених статтею 188 цього Кодексу (ч. 1 ст. 206 ГК України).

05.07.2017 сторонами укладено договір купівлі-продажу № 4. Предметом цього договору сторони визначили зобов`язання відповідача, як продавця, передати у власність та встановити позивачу, як покупцю, а відповідача - прийняти у власність та оплатити вартість ЗСУ-360 (зерносушарка універсальна на біопаливі, модель 360), далі іменуєма як "товар". Згідно з умовами цього договору сторони домовились, що при передачі товару продавець зобов`язаний передати покупцю товарну накладну і технічну документацію на товар. Обладнання, що передається покупцю, є невживаним (новим) та є технічно справним. Зобов`язання сторін за цим договором припинились 11.10.2018 їх повним виконанням.

23.05.2019 сторонами, за їх згодою, укладено договір купівлі-продажу № 7 (договір купівлі-продажу від 23.05.2019 № 7). Предметом цього договору стало зобов`язання відповідача поставити, встановити, підключити та передати у власність позивачу, а позивача - оплатити вартість робіт та обладнання щодо модернізації зерносушарки універсальної, тип ЗСУ-360 на біопаливі (великі солом`яні тюки із ріпака або сої Ш 1,2м*1,4м), далі іменуємо як "товар". Невід`ємними частинами договору купівлі-продажу від 23.05.2019 № 7 є погоджені сторонами специфікації, які є додатками №№ 1, 2 і якими визначено перелік обладнання, що необхідно поставити, встановити, підключити та передати у власність позивачу та найменування робіт по модернізації зерносушарки сторонами.

Розділами 4, 5, і 6 договору купівлі-продажу від 23.05.2019 № 7 сторони погодили умови щодо їх обов`язків і прав за договором, відповідальності та гарантійні терміни експлуатації товару. Зокрема, відповідно до п. 5.4. розділу 5 договору, у разі не підтвердження заявлених технічних характеристик щодо модернізації зерносушарки універсальної, тип ЗСУ-360 на біопаливі, визначених у порядку та параметрах, установлених у підпункті "г" п. 2.4. розділу 2 договору, продавець повертає сплачену покупцем вартість товару за цим договором у повному обсязі.

Саме на цю норму договору апелянт посилається в обґрунтування своїх вимог до відповідача, стверджуючи, що товар в обумовлені договором строки відповідачем непоставлений, невстановлений, непідключений, не переданий у власність позивачу та його заявлені технічні характеристики щодо модернізації не підтверджені. Посилається при цьому на акти перевірки роботи та технічного стану зерносушарки № 1 від 11.11.2019 і № 2 від 07.02. 2020, складеними його працівниками.

При цьому суд відзначає, що акт прийому-передачі товару і робіт за результатом запуску товару, перевірки його безперервної роботи протягом 72 годин та підтвердження заявлених технічних характеристик, як того вимагає підпункті "г" п. 2.4. розділу 2 договору, сторонами спільно не складений, не погоджений і не підписаний, взаємні претензії в досудовому порядку ними не вирішені.

Судом установлено, що 28.05.2019 відповідач, як замовник, уклав з ФОП Остафійчуком В.В., як підрядником, договір підряду № 4/1 (договір підряду від 28.05.2019 № 4/1), у якому зобов`язання підрядника, місце виконання робіт, визначені пунктами 1.1., 3.2. договору, співпадають повністю із зобов`язаннями самого відповідача, обумовленими підпунктами 4.1.1.-4.1.6. договору купівлі-продажу від 23.05.2019 № 7. Договір підряду від 28.05.2019 № 4/1 сторонами виконаний 15.12.2019 і з цього часу та цих підстав припинив свою дію.

Договір купівлі-продажу від 23.05.2019 № 7 установлює алгоритм дій сторін, лише при його дотриманні сторони набувають спроможність виконати свої зобов`язання і реалізувати свої права.

На виконання п. 2.3. договору купівлі-продажу від 23.05.2019 № 7 позивач 27.05.2019 провів оплату відповідачу вартості системи позаштатної зупинки теплогенератора на біопаливі (великі солом`яні тюки із ріпака або сої Ш 1,2м*1,4м) та вартість робіт по встановленню і підключенню в сумі 197045 грн. Відповідно до умов п. 2.3., 3.4 цього договору термін виконання відповідачем договірних зобов`язань сплив 26.06.2019.

Сплачена позивачем сума коштів в розмірі 197045 грн. відповідно до умов договору купівлі-продажу від 23.05.2019 № 7 і норм ч.ч. 1, 2 ст. 570 ЦК України, є авансом, поняття якого тотожне поняттю "попередня оплата".

Договір підряду від 28.05.2019 № 4/1, укладений відповідачем, виконаний 15.12.2019 і лише з цього часу результат виконаного зобов`язання щодо модернізації зерносушарки ним міг бути переданий позивачу. Відтак умови договору купівлі-продажу від 23.05.2019 № 7 в цій частині відповідачем порушені, про що обґрунтовано стверджує позивач.

Виконання договору купівлі-продажу від 23.05.2019 № 7 стороною відповідача завершується запуском зерносушарки після її модернізації, перевірки її безперервної роботи протягом 72 годин та підтвердження заявлених технічних характеристик щодо модернізації зерносушарки універсальної, тип ЗСУ-360 на біопаливі, що підтверджується підписаними та скріпленими сторонами актами прийому-передачі товару і робіт (номінальна продуктивність при технологічному процесі сушіння зернових культур (кукурудзи) при зменшенні планових тонно процентів (6%) вологості на біопаливі (великі солом`яні тюки із ріпака або сої розміром 1,2м*1,4м із вмістом вологи до 21% при температурі повітря навколишнього середовища +20°С і відносній вологості повітря 65% становить 360 т/доба; при температурі повітря навколишнього середовища 0°С і відносній вологості повітря 65% становить 220 т/доба; при температурі повітря навколишнього середовища -5°С і відносній вологості повітря 65% становить 200 т/доба).

Протягом трьох днів з моменту запуску товару позивач зобов`язаний сплатити відповідачу 418323 грн., що включає: а) вартість системи рідинного охолодження у двері теплогенератора на біопаливі (великі солом`яні тюки із ріпака або сої розміром 1,2м*1,4м) та вартість робіт по встановленню і підключенню; б) вартість вентилятора середнього тиску № 5 (5,5 кВт) та вартість робіт по встановленню і підключенню; в) вартість системи теплообмінника "гази-повітря" та вартість виконання робіт по зміні системи теплообмінника із "рідина-повітря" на "гази-повітря"; г) вартість матеріалів, комплектуючих та виконання робіт по футеруванню теплогенератора на біопаливі (великі солом`яні тюки із ріпака або сої Ш 1,2м*1,4м).

Зерносушарка універсальна, тип ЗСУ-360 на біопаливі є складною, неподільною річчю в розумінні статей 183, 188 ЦК України. Як зерносушарка так і результат робіт по її модернізації, що є предметом договору купівлі-продажу від 23.05.2019 № 7, є видами об`єктів цивільних прав відповідно до ст. 177 ЦК України.

При цьому суд відзначає, що оцінити результат підрядних робіт по модернізації зерносушарки, як об`єкт цивільних прав, на його відповідність умовам договору купівлі-продажу від 23.05.2019 № 7 та можливість набуття його у власність позивачем, за обставин даної справи можливо лише на підставі допустимих доказів. Таким доказом, відповідно до ч. 4 ст. 853 ЦК України, п. 2 ч. 2 ст. 73, ст. 77 ГПК України, є висновок експерта.

За клопотаннями відповідача місцевим господарським судом тричі призначалась судова експертиза, але експертною установою не була проведена, зокрема і через неможливість оплатити відповідачем вартість її проведення. За умов дії в країні воєнного стану, що безумовно впливає на його господарську діяльність, цю обставину судом визнано поважною для поновлення відповідачу строку подання доказу, а саме висновку експерта від 18.03.2024 № СЕ-19/124-24/3922-ТВ. Експертною установою проведення експертизи доручалось одному і тому ж експерту як при призначенні експертизи судом, так і при її проведенні за заявою відповідача, експерт має відповідну освіту, кваліфікацію і стаж експертної роботи, попереджений про відповідальність за ст. 384 КК України, при проведенні дослідження об`єкта експертизи двічі здійснив його натурне обстеження за участі представників обох сторін за адресою його місцезнаходження, тому суд його висновок приймає і визнає належним та допустимим доказом.

За висновком судового експерта, оплачена позивачем система позаштатної зупинки теплогенератора на біопаливі фізично встановлена і підключена до теплогенератора зерносушарки універсальної "ЗСУ-360".

Як уже зазначалось, і зерносушарка і результат робіт по її модернізації, створення яких є предметами договорів купівлі-продажу від 05.07.2017 № 4 і від 23.05.2019 № 7 відповідно, є складними речами і видами об`єктів цивільних прав.

Відповідно до умов пунктів 4.1.7. і 4.2.1. договору купівлі-продажу від 23.05.2019 № 7, позивач зобов`язаний передати покупцю технічний паспорт на зерносушарку універсальну, тип ЗСУ-360 та іншу технічну документацію на обладнання, яка надається його виробником і має право самостійно організовувати встановлення товару.

За умовами договору купівлі-продажу від 05.07.2017 № 4 вимогою до зерносушарки є її відповідність - універсальна, модель ЗСУ-360 на біопаливі.

За умовами договору від 23.05.2019 № 7 вимогою до модернізації зерносушарки є її відповідність - універсальна, тип ЗСУ-360 на біопаливі (великі солом`яні тюки із ріпака або сої Ш 1,2м*1,4м).

Виробником цих об`єктів є відповідач, відтак передати позивачу технічний паспорт на зерносушарку універсальну, тип ЗСУ-360 та іншу технічну документацію на обладнання, яка надається його виробником, відповідач може виконати лише в порядку примусового виконання обов`язку в натурі, що може бути предметом окремого позову, а не задоволення клопотання позивача про витребування доказу. Із цих підстав суд це клопотання позивача залишив без задоволення.

Таким чином, правовідносини сторін регулюються нормами зобов`язального права, які застосовуються до окремих видів угод, а не лише ч. 2 ст. 693 ЦК України, на яку послався позивач як на підставу позовних вимог.

Відповідно до ст. 76, ч. 1 ст. 77, ч. 1 ст. 79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Частинами 7, 8, 10 ст. 81 ГПК України установлено, що будь-яка особа, в якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Розглядаючи справу суд зобов`язаній надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що докази, надані відповідачем на підтвердження обставин, що покладені в основу заперечень проти позову, є більш вірогідними, ніж докази, надані позивачем на обґрунтування позову, а тому суд дійшов висновку про недоведеність обставин, на які послався позивач як на підставу своїх вимог. Вищевказане є підставою для відмови у задоволенні позову про стягнення 197045 грн. попередньої оплати товару відмовляє.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтями 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі наявних матеріалів справи колегія суддів установила, що обставини, на які посилається скаржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Черкасибудматеріали", у розумінні статті 86 ГПК України не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення Господарського суду Черкаської області від 26.03.2024 у справі №925/291/21, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Ураховуючи наведене, рішення Господарського суду Черкаської області від 26.03.2024 у справі №925/291/21 відповідає матеріалам справи, є законним та обґрунтованим, підстави, передбачені ст.ст. 277-278 ГПК України для його скасування, відсутні.

Керуючись ст. ст. 129, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасибудматеріали" на рішення Господарського суду Черкаської області від 26.03.2024 у справі №925/291/21 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Черкаської області від 26.03.2024 у справі №925/291/21 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Черкасибудматеріали".

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 24.06.2024

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді В.В. Шапран

С.І. Буравльов