Ухвала

від 21.06.2024 по справі 904/3676/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

21.06.2024 м.Дніпро Справа № 904/3676/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Іванова О.Г. (доповідач)

судді:Мороз В.Ф., Чередко А.Є.,

перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.05.2024 (суддя Євстигнеєва Н.М. ) у справі № 904/3676/22

За позовом позивача-1: ОСОБА_1 , м. Київ

позивача-2: ОСОБА_2 , м. Київ

до Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод", м. Дніпро

про визнання договорів укладеними

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.05.2024 у справі №904/3676/22 клопотання Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз про погодження виконання судової експертизи, призначеної ухвалою суду від 23.08.2023, як комплексної судової економічної експертизи та надання дозволу залучити фахівця з оцінки майна та майнових прав ОСОБА_3 для проведення судової експертизи - задоволено.

Погоджено виконання судової експертизи, призначеної ухвалою суду від 23.08.2023, як комплексної судової економічної експертизи із залученням фахівця з оцінки майна та майнових прав.

Надано згоду Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз залучити фахівця з оцінки майна та майнових прав ОСОБА_3 (Сертифікат №2498 від 21.07.2001, Кваліфікаційне свідоцтво оцінювача МФ №3032 від 12.02.2005, Свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів №2862 від 19.05.2005, Посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача МФ№3001-ПК від 07.12.2022 та ЦМК № 1373-ПК від 09.12.2022) для проведення судової експертизи, призначеної ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.08.2023.

Не погодившись із зазначеною ухвалою, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся ОСОБА_1 , в якій просить ухвалу господарського суду скасувати.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 20.05.2024 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Іванова О.Г. (доповідач), судді Мороз В.Ф., Чередко А.Є.

З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 22.05.2024 здійснено запит матеріалів справи №904/3676/22 із Господарського суду Дніпропетровської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

19.06.2024 матеріали справи №904/3676/22 надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ознайомившись з матеріалами апеляційної скарги, апеляційний господарський суд вважає за необхідне повернути скаржнику апеляційну скаргу з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

Реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

За змістом пунктів 8, 9 частини третьої статті 2 ГПК України одним із принципів господарського судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках.

Відповідно до частини першої статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Реалізація конституційного права, зокрема, на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм.

Частиною 2 ст.254 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Згідно із частиною 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції:

1) про відмову у видачі судового наказу;

2) про забезпечення доказів, відмову в забезпеченні доказів, скасування ухвали про забезпечення доказів;

3) про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову;

4) про скасування забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову, відмову у скасуванні чи заміні заходів забезпечення позову;

5) про зустрічне забезпечення, зміну чи скасування зустрічного забезпечення;

6) про повернення заяви позивачеві (заявникові);

7) про відмову у відкритті провадження у справі;

8) про передачу справи на розгляд іншого суду;

9) про відмову поновити або продовжити пропущений процесуальний строк;

10) про затвердження мирової угоди;

11) про призначення експертизи;

12) про зупинення провадження у справі;

13) про закриття провадження у справі;

14) про залишення позову (заяви) без розгляду;

15) окрема ухвала;

16) про стягнення штрафу в порядку процесуального примусу;

17) у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом";

18) про внесення, відмову у внесенні виправлень у рішення;

19) про відмову ухвалити додаткове рішення;

20) про роз`яснення чи відмову у роз`ясненні судового рішення;

21) про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами;

22) про поновлення, відмову у поновленні пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання;

23) про внесення чи відмову у внесенні виправлень до виконавчого документа, визнання чи відмову у визнанні виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню;

24) щодо відстрочки або розстрочки виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання;

25) про розгляд скарг на рішення, дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби, державного виконавця, приватного виконавця;

26) про заміну чи відмову у заміні сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження;

27) про поворот виконання чи відмову у повороті виконання;

28) про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, чи нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку;

29) щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України;

30) про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами;

31) про відмову у відкритті провадження у справі про скасування рішення третейського суду;

32) про повернення заяви про скасування рішення третейського суду;

33) про повернення заяви про видачу наказу за рішенням третейського суду без розгляду;

34) про залишення без розгляду заяви про відновлення втраченого судового провадження;

35) про відновлення чи відмову у відновленні повністю або частково втраченого судового провадження.

Вказаний перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду (ч.3 ст.255 ГПК України).

На підставі викладеного суд звертає увагу, що частина 1 ст.255 містить вичерпний перелік ухвал, що можуть бути оскаржені окремо від рішення суду, як стосовно задоволення заяв/клопотань (вчинення судом процесуальних дій), так і стосовно відмови у задоволенні таких заяв/клопотань, вчинення дій (так звані "дзеркальні ухвали"). З аналізу даної норми Господарського процесуального кодексу України випливає, що в апеляційному порядку, окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені тільки ті ухвали, можливість оскарження яких прямо передбачена Кодексом.

Системне тлумачення статті 255 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що законодавець свідомо виокремив випадки, в яких може бути оскаржена або конкретна процесуальна дія, або така конкретна дія і відмова в її вчиненні.

Зазначені процесуально-процедурні обмеження права на апеляційне оскарження деяких ухвал місцевого господарського суду окремо від остаточного рішення суду встановлено з метою ефективного здійснення правосуддя і не зменшують для сторін можливості доступу до суду апеляційної інстанції та не ускладнюють їм цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, оскільки сторони не позбавляються права на апеляційне оскарження таких проміжних ухвал місцевого господарського суду взагалі, їх право лише відтерміновується до винесення остаточного рішення у справі (наведений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12.03.2019 по справі № 918/361/18, від 14.09.2020 у справі №910/404/20, від 10.11.2021 у справі №922/1543/19, від 14.12.2022 у справі №920/1346/21, ухвалі від 22.12.2022 у справі №908/1966/22).

Як слідує з матеріалів справи, оскаржуваною ухвалою від 06.05.2024 здійснено розгляд клопотання експертної установи (експерта) щодо уточнення виду експертизи, призначеної ухвалою суду від 23.08.2023, та залучення фахівця в галузі оцінки майна та майнових прав.

Так, за приписами п.п.1, 3 ч.1 ст.13 Закону України «Про судову експертизу» незалежно від виду судочинства судовий експерт має право: 1) подавати клопотання про надання додаткових матеріалів, якщо експертиза призначена судом або органом досудового розслідування або ознайомлюватися з матеріалами справи, що стосуються предмета судової експертизи; 3) з дозволу особи або органу, які призначили судову експертизу, бути присутнім під час проведення слідчих чи судових дій і заявляти клопотання, що стосуються предмета судової експертизи.

Таким чином, оскаржуваною ухвалою розглянуто клопотання експерта, в межах вже призначеної експертизи, а не призначено нову експертизу, право на оскарження якої окремо від рішення суду, визначено п.11 ч.1 ст.255 ГПК України. А відтак, така ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду відповідно до ч. 1 ст. 255 ГПК України.

Таким чином, системний аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що ухвала суду першої інстанції про розгляд клопотання експерта (щодо уточнення виду експертизи та залучення іншого фахівця) не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції. Заперечення щодо проведення експертизи/висновку експерта/залучених фахівців відповідно до приписів частини третьої статті 255 ГПК України мають розглядатися судом при оскарженні судового рішення, яке підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Вказане є підставою для повернення апеляційної скарги відповідно до п. 4 ч.5 ст. 260 ГПК України.

Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Керуючись статтями 234, 235, 254, 255, пунктом 4 частини 5 статті 260, ст.281 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 (апеляційна скарга № б/н від 15.05.2024 з додатком на 17 аркушах, в тому числі платіжна квитанція № 1732-1581-9525-3201 від 15.05.2024 про сплату судового збору в сумі 3028,00 грн) на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.05.2024 у справі №904/3676/22 повернути скаржнику без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя В.Ф. Мороз

Суддя А.Є. Чередко