Ухвала

від 22.10.2024 по справі 904/3676/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 жовтня 2024 року

м. Київ

cправа № 904/3676/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Губенко Н.М.,

розглянувши заяву ОСОБА_1

про забезпечення позову

у справі за позовом:

1) ОСОБА_1 ,

2) ОСОБА_2

до Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" (далі - ПАТ "Інтерпайп")

про визнання договорів укладеними,

В С Т А Н О В И В:

1. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ПАТ "Інтерпайп" про визнання укладеними договорів купівлі-продажу (обов`язкового викупу) цінних паперів, які наведені у прохальній частині позову.

2. Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 23.08.2023 призначив судову експертизу, проведення якої доручив Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз (далі - Дніпропетровський НДІСЕ), провадження у справі №904/3676/22 зупинив.

3. 19.04.2024 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшов лист Дніпропетровського НДІСЕ №1666/04-17/13-24, в якому просив:

1) погодити виконання судової експертизи, призначеної ухвалою суду від 23.08.2023, як комплексної судової економічної експертизи із залученням фахівця з оцінки майна та майнових прав;

2) надати згоду залучити для проведення судової експертизи співробітника Дніпропетровського НДІСЕ Бервіна В.П., який має право здійснювати оцінку майна та майнових прав та має стаж роботи оцінювачем 23 роки;

3) у разі погодження суду з вищезазначеним, розглянути клопотання судового експерта та сприяти попередній оплаті експертизи в порядку, передбаченому чинним законодавством.

4. Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 06.05.2024 задовольнив клопотання Дніпропетровського НДІСЕ про погодження виконання судової експертизи, призначеної ухвалою суду від 23.08.2023, як комплексної судової економічної експертизи та надання дозволу залучити фахівця з оцінки майна та майнових прав Бервіна В.П. для проведення судової експертизи; зобов`язав ПАТ "Інтерпайп" здійснити оплату вартості судової експертизи.

5. Центральний апеляційний господарський суд ухвалою від 21.06.2024 повернув апеляційну скаргу ОСОБА_1 без розгляду, мотивуючи це тим, що ухвала суду першої інстанції про розгляд клопотання експерта (щодо уточнення виду експертизи та залучення іншого фахівця) не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції.

6. 22.07.2024 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 21.06.2024, у якій просить її скасувати та зобов`язати Центральний апеляційний господарський суд розглянути по суті апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.05.2024.

7. Верховний Суд ухвалою від 13.08.2024 відкрив касаційне провадження у справі №904/3676/22, призначив її до розгляду у порядку письмового провадження та витребував матеріали справи.

8. 30.08.2024 на адресу Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просить вжити такі заходи забезпечення позову: "Заборонити Публічному акціонерному товариству "ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД" (49081, м. Дніпро, вул. Столєтова, буд. 21: код за ЄДРПОУ 05393116) до зарахування 913 803 акцій ПАТ "Інтерпайп НТЗ", які належать ОСОБА_1 , на рахунок емітента ПАТ "Інтерпайп НТЗ" № НОМЕР_1 в ПАТ "НДУ" вчиняти будь-які дії, передбачені статтею 95 Закону України "Про акціонерні товариства".

9. Заявник зазначає, що після узгоджених дій представників відповідача, судів першої та апеляційної інстанцій, ДНДІСЕ та інших залучених осіб, після уникнення ними визначення та визнання ринкової вартості акцій майновим підходом методом накопичення активів, після скасування Верховним Судом рішень першої та апеляційної інстанцій та направлення справи на новий розгляд з чіткою вказівкою визначити ринкову вартість майновим підходом методом накопичення активів та її виконання, забезпечення позову дозволить позивачам уникнути примусового викупу у них акцій по заниженій вартості та сприятиме виконанню визнаних укладеними договорів по справедливій ціні викупу акцій.

10. 27.09.2024 матеріали справи №904/3676/22 надійшли до Верховного Суду.

11. Суддя Кібенко О.Р. перебувала у відпустці з 26.09.2024 до 27.09.2024 (наказ голови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.09.2024 №376/0/102-24) та у відрядженні з 30.09.2024 до 18.10.2024 (наказ голови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.09.2024 №11/0/104-24).

12. Відповідно до ст.136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

13. Згідно з ч.1 ст.138 ГПК заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

14. Суд касаційної інстанції при розгляді касаційних скарг діє в порядку та межах, визначених господарським процесуальним законодавством України, його повноваження визначені гл.2 розд.ІV Перегляд судових рішень ГПК.

15. Європейський суд з прав людини вказує, що термін "встановленим законом" у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод спрямований на гарантування того, "що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом". У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. Фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність (рішення від 20.07.2006 у справі "Sokurenko and Strygun v. Ukraine", заяви №29458/04 та №29465/04, § 23, 24).

16. Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

17. Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

18. Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду ухвалою від 22.12.2023 у справі №904/2465/21, розглянувши заяву про скасування заходів забезпечення позову, вжитих згідно з ухвалою Верховного Суду від 30.03.2023, відмовив у її задоволенні.

19. При цьому Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в ухвалі від 22.12.2023 у справі №904/2465/21 зазначив таке:

"… у статті 138 Господарського процесуального кодексу України законодавець деталізував, що якщо заява про забезпечення позову подається після відкриття провадження у справі, то вона подається до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Господарський процесуальний кодекс України оперує такими поняттями, як: "позовне провадження", "розгляд справи по суті", "апеляційне провадження", "апеляційний розгляд", "касаційне провадження", "касаційний розгляд" та встановлює порядок дій суду та учасників справи на кожній із цих стадій. Залежно від інстанції, в якій підлягає вирішенню справа, в кожній з них є така стадія, як розгляд, якою у Верховному Суді є касаційний розгляд, тобто перегляд судових актів, які підлягають оскарженню у цьому суді.

З викладеного вбачається, що забезпечення позову може застосовуватись на будь-якій стадії розгляду справи, включаючи перегляд рішення, постанови, зокрема у касаційному порядку Верховним Судом".

20. Верховний Суд вважає за необхідне звернути увагу на таке.

21. Так, у справі №904/2465/21 на розгляді Верховного Суду перебувала касаційна скарга на рішення та постанову господарських судів попередніх інстанцій.

22. Натомість у цій справі Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 21.06.2024 про повернення апеляційної скарги без розгляду.

23. Відповідно до п.2 ч.1 ст.287 ГПК учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені, зокрема, в п.3 ч.1 ст.255 цього Кодексу (про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову), після їх перегляду в апеляційному порядку.

24. Також, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду апеляційної інстанції щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення (п.3 ч.1 ст.287 ГПК).

25. Таким чином, положення п.3 ч.1 ст.138 ГПК про те, що заява про забезпечення позову після відкриття провадження у справі подається до суду, у провадженні якого перебуває справа, застосовується у тих випадках, коли така заява подається до суду касаційної інстанції у провадженні якого перебуває справа за касаційною скаргою на рішення судів по суті спору, а не щодо перегляду ухвал судів попередніх інстанцій, як у цьому випадку.

26. За іншого підходу може виникнути ситуація, за якої до суду касаційної інстанції, при перегляді ним справи за скаргою на ухвалу суду щодо забезпечення позову, буде подано іншу заяву щодо забезпечення позову, і суд касаційної інстанції фактично двічі вирішуватиме одне і те ж питання, однак в першому випадку - як суд касаційної інстанції, який переглядає судові рішення, а у другому - як суд, у провадженні якого перебуває справа, що є недопустимим.

27. Враховуючи зазначене, Верховний Суд відмовляє у прийняття до розгляду заяви про забезпечення позову у цій справі.

Керуючись статтями 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Відмовити ОСОБА_1 в прийнятті до розгляду заяви про забезпечення позову у справі №904/3676/22.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді С. Бакуліна

Н. Губенко