Рішення

від 18.06.2024 по справі 910/19210/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.06.2024Справа № 910/19210/15

За позовом: 1. Компанії "Avicom Britania Limited",

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний аеропорт "Херсон"

до: 1. Херсонської обласної ради

2. Головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області

за участю Прокуратури Херсонської області

про стягнення коштів

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники учасників справи:

Від позивача-1: Стахов Р.В.

Від позивача-2: Коваленко Н.О.

Від відповідача-1: Глущенко А.П.

Від відповідача-2: не з`явився

Від прокуратури: Горелик Р.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У липні 2015 року Компанія «Avicom Britania Limited» (далі - Компанія, позивач-1, нерезидент) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародний аеропорт «Херсон» (далі - Товариство, позивач-2) звернулися до Господарського суду м. Києва з позовними вимогами до Херсонської обласної ради про стягнення на користь Компанії вартості майна, яке було часткою статутного капіталу ТОВ «Міжнародний аеропорт «Херсон» та було вилучено і передано Херсонській обласній раді згідно з рішенням Господарського суду Херсонської області від 12.05.2012 у справі № 5024/176/2012 в сумі 8 574 332,16 фунтів стерлінгів, що відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 24.07.2015 із розрахунку 3 437,6864 за 100 фунтів стерлінгів становить 294 758 101,79 грн., та стягнення з Херсонської обласної ради на користь позивача-2 моральної шкоди у розмірі 10 000,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.09.2015 (суддя Чебикіна С.О.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.01.2016, у задоволенні позову було відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.02.2016 рішення Господарського суду міста Києва від 23.09.15 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.01.2016 скасовано, справу № 910/19210/15 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Розпорядженням від 11.03.2016 призначено повторний автоматичний розподіл справи, за результатами якого матеріали справи № 910/19210/15 передано на розгляд судді Морозову С.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2016 суддею Морозов С.М. прийнято справу №910/19210/15 до свого провадження та призначено розгляд справи на 05.04.2016р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.2016р. відмовлено в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний аеропорт «Херсон» про звільнення від сплати судового збору та відкладено розгляд справи до 19.04.2016р.

Крім того, ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.2016р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний аеропорт «Херсон» №б/н від 01.04.2016р. про зміну предмету позову з доданими до неї документами повернуто без розгляду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2016р. ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.04.2016р. скасовано та повернуто матеріали справи №910/19210/15 до суду для розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний аеропорт «Херсон» про зміну предмету позову.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.09.2016р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2016р. у справі №910/19210/15 залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2016р. поновлено провадження у справі №910/19210/15 та призначено її до розгляду на 11.10.2016р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.10.2016 задоволено самовідвід судді Морозова С.М. від розгляду справи № 910/19210/15, справу передано уповноваженій особі апарату суду для вирішення питання про повторний автоматизований розподіл.

У відповідності до протоколу повторно автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/19210/15 було передано судді Ващенко Т.М. для розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2016р. суддею Ващенко Т.М. прийнято дану справу до свого провадження та призначено її до розгляду на 15.11.2016р.

14.11.2016р. позивачами через відділ діловодства суду подано клопотання про залучення до участі в розгляді даної справи в якості відповідача-2 - Управління державної казначейської служби України у Херсонській області.

15.11.2016р. Херсонською обласною радою через відділ діловодства суду подано письмовий відзив на позовну заяву, в якому заперечується проти задоволення заяви про зміну предмету позову.

В судовому засіданні 15.11.2016р. оголошувалась перерва до 29.11.2016р.

В судовому засіданні 29.11.2016р. позивачем-1 подано письмові пояснення по справі та підтримано клопотання про залучення до участі в розгляді даної справи відповідача-2.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2016р. залучено до участі у справі №910/19210/15 в якості відповідача-2 - Головне управління Державної казначейської служби України у Херсонській області та відкладено розгляд справи на 15.12.2016р.

В судовому засіданні 15.12.2016р. позивачами підтримана подана ними 13.12.2016р. через відділ діловодства суду заява про зміну предмету позову, відповідно до якої заявники просять суд:

- стягнути з Херсонської обласної ради за рахунок місцевого бюджету Херсонської області шляхом безспірного списання з рахунків Херсонської обласної ради за рахунок бюджетних асигнувань на користь компанії «AVICOM BRITANIA LIMITED» 8 574 332,16 фунтів стерлінгів в рахунок відшкодування шкоди, завданої Херсонською обласною радою, в розмірі вартості частки статутного капіталу, яка була вилучена у вигляді майна у Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний аеропорт «Херсон» і передана Херсонській обласній раді згідно з рішенням Господарського суду Херсонської області від 15.05.1202 у справі № 5024/176/2012.

- стягнути з Херсонської обласної ради за рахунок місцевого бюджету Херсонської області шляхом безспірного списання з рахунків Херсонської обласної ради за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний аеропорт «Херсон» 294 758 101,79 грн. в рахунок відшкодування шкоди завданої Херсонською обласною радою внаслідок чого у ТОВ «Міжнародний аеропорт «Херсон» було вилучено і передано без компенсації Херсонській обласній раді згідно з рішенням Господарського суду Херсонської області від 15.05.2012р. у справі № 5024/176/2012 майно, яке було внеском до статутного капіталу товариства.

Вказану заяву судом розцінено як заяву про зміну предмету позову та прийнято до розгляду, адже, за приписами ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.12.2016р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 17.01.2017.

19.12.2016 відповідач-2 через канцелярію суду подав письмовий відзив, в якому проти позову заперечує, зазначивши, що виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №845 від 03.08.2011. Даний порядок передбачає конкретні механізми виконання рішень суду, зокрема, безспірне списання коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів в межах бюджетних асигнувань, передбачених у кошторисі. У письмовому відзиві відповідач-2 просив суд виключити Головне управління Державної казначейської служби України у Херсонській області з ряду відповідачів. Розгляд справи провести без участі його представника.

03.01.2017 відповідач-2 подав до суду додаткові пояснення.

У судовому засіданні 17.01.2017 представник позивача-1 подав письмові пояснення.

17.01.2017 прокуратура міста Києва через канцелярію суду подала письмові пояснення, в яких проти позову заперечено, зазначивши, що право власності на майно цілісного майнового комплексу у позивачів не виникло, а відтак право позивачів на відшкодування шкоди у зв`язку з його вилученням відсутнє.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2017р. на підставі ст. 38 Господарського процесуального кодексу України витребувано від позивачів документи по справі, необхідні для розгляду даної справи по суті заявлених позовних вимог, та на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено розгляд справи на 31.01.2017р.

На виконання вимог суду, викладених в ухвалі від 17.01.2017 представником позивача-2 25.01.2017 року надано копію звіту з незалежної оцінки визначення ринкової вартості, станом на 02.06.2011.

Окрім того, 30.01.2017 представник позивача-2 подав клопотання про долучення додаткових документів до справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2017р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 07.02.2017р.

31.01.2017 у судовому засіданні позивачі подали спільне клопотання про призначення судової експертизи.

На адресу суду 31.01.2017 від відповідача-1 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі на час підготовки Фондом державного майна України Херсонської області та Автономної республіки Крим звіту за результатом рецензування висновку про вартість об`єкта оцінки, складеного ТОВ «Акцептконсал» на підставі договору від 03.03.2011 №01/0303-11, а також договору від 19.05.2011 №19/05-04-11, укладених з Компанією «Avicom Britania Limited». Окрім того, клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

У судовому засіданні 31.01.2017 розглянуто клопотання відповідача-1 про зупинення провадження у справі та відмовлено у його задоволенні у зв`язку з необґрунтованістю.

Через канцелярію суду 03.02.2017р. від позивача-2 надійшли письмові заперечення на клопотання відповідача-1 про зупинення провадження у справі.

07.02.2017 відповідач-1 подав письмові заперечення на клопотання позивача про призначення судової експертизи.

13.02.2017 через канцелярію суду відповідач-2 подав додаткові пояснення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2017р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 14.03.2017р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2017р. розгляд справи відкладено на 10.04.2017р.

10.04.2017 року через канцелярію суду Прокуратура міста Києва подала письмові пояснення на клопотання позивачів про призначення судової товарознавчої експертизи. В яких просила суд відмовити в задоволенні клопотання про призначення експертизи, мотивуючи тим, що згідно матеріалів справи майно вилучено в порядку примусового виконання рішення суду у 2012 році, зазначивши, що питання реальної вартості на даний час вилученого майна не входить до предмету доказування у даній справі.

У судовому засіданні 10.04.2017р. судом було розглянуто спільне клопотання позивачів 1 та 2, подане 31.01.2017р., та вирішено питання щодо призначення судової експертизи по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2017 призначено судову експертизу по справі № 910/19210/15, проведення якої доручено Херсонському відділенню Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз та зупинено провадження у справі до отримання висновку експерта.

18.05.2017 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва надійшов лист №17-09/17-198/17-205-вих від 15.05.2017 від Одеського науково-дослідний інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (Херсонське відділення), в якому експертна установа ознайомившись з переліком майна, яке підлягає оцінці, встановлено, що для вирішення поставленого питання та надання висновку необхідно залучити фахівців за спеціальностями: 10.6 "Дослідження об`єктів нерухомості, будівельних матеріалів, будівельних конструкції та відповідних документів"; 10.10 "Визначення оціночної вартості будівельних об`єктів та споруд" ; 12.1 "Визначення вартості машин, обладнання, сировини та споживчих товарів" 12.2 «Визначення вартості колісних транспортних засобів та розміру збитку, завданого власнику транспортного засобу». Отже, призначена експертиза є комплексною, її виконання можливе тільки при участі судових експертів, яким присвоєна кваліфікація за вище зазначеними спеціальностями. У Херсонському відділенні відсутній фахівець за спеціальністю 12.2 «Визначення вартості колісних транспортних засобів та розміру збитку, завданого власнику транспортного засобу».

Таким чином, провести дослідження призначеної експертизи у Херсонському відділенні Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства Юстиції України можливо тільки в разі, якщо залучити експерта з Миколаївського відділення за спеціальністю 12.2 «Визначення вартості колісних транспортних засобів та розміру-збитку, завданого власнику транспортного засобу», оскільки Херсонське і Миколаївське відділення підпорядковані одній системі - Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства Юстиції України.

З урахуванням вище зазначеного, для комплексного виконання дорученої експертизи, Одеський науково-дослідний інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (Херсонське відділення) запропонував надати згоду суду на залучення експерта відповідної спеціальності з Миколаївського відділення ОНДІСЕ МЮ України.

Господарським судом міста Києва прийнято вказане звернення (клопотання) та надано згоду на залучення фахівця за спеціальністю 12.2 «Визначення вартості колісних транспортних засобів та розміру збитку, завданого власнику транспортного засобу» з Миколаївського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України для проведення комплексної експертизи по справі №910/19210/15 на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 10.04.2017.

14.06.2017 до Господарського суду міста Києва надійшов лист № 09-19/17-198/17-205-вих. від 12.06.2017, відповідно до якого долучено клопотання судового експерта про:

- надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення судової експертизи;

- уточнення дати, на яку необхідно визначити ринкову вартість майна, переданого до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний аеропорт «Херсон» згідно протоколу №2 від 14.05.10. загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний аеропорт «Херсон», та вилученого у останнього на підставі рішення від 15.05.2012 Господарського суду Херсонської області по справі №5024/176/2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2017 поновлено провадження у справі №910/19210/15, зобов`язано сторін у строк до 10.07.2017 за клопотанням судового експерта надати матеріали, необхідні для складання висновку; вказано експертній установі повернути до суду матеріали справи для уточнення експертній установі дати, на яку необхідно визначити ринкову вартість майна; зупинено провадження у справі №910/19210/15 на час проведення судової експертизи.

23.06.2017 до Господарського суду міста Києва надійшов лист № 07-19/17-572-596 від 20.06.2017 з клопотанням судового експерта про надання додаткових матеріалів та забезпечення оплати вартості призначеної експертизи.

Ухвалою від 03.07.2017 поновлено провадження по справі. Зобов`язано сторін у строк до 14.07.2017 за клопотанням судового експерта надати матеріали, необхідні для складання висновку. Провадження у справі зупинено на час проведення судової експертизи.

28.07.2017 на виконання ухвали від 15.06.2017 Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України повернуто матеріали справи №910/19210/15 для уточнення експертній установі дати, на яку необхідно визначити ринкову вартість майна.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2017 поновлено провадження у справі, уточнено експертній установі дати, на яку необхідно визначити ринкову вартість майна, зупинено провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2017 поновлено провадження у справі, зобов`язано сторін у строк до 29.09.2017 за клопотанням судового експерта надати матеріали, необхідні для складання висновку, зобов`язано сторін забезпечити прибуття експерта на місцезнаходження об`єктів дослідження, безперешкодний доступ на належні умови його роботи, погодивши дату огляду з експертом; зупинено провадження у справі №910/19210/15 на час проведення судової експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.10.2017 поновлено провадження у справі, ухвалено виконати експертизу за наявними в матеріалах справи № 910/19210/15 та наданими сторонами у розпорядження експерта даними та зупинено провадження у справі на час проведення судової експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2018 поновлено провадження в даній справі, зобов`язано сторін у строк до 20.08.2018 включно надати суду документи, зупинено провадження у справі № 910/19210/15 на час проведення судової експертизи.

Листом від 27.08.2018 на адресу експертної установи направлено додаткові документи по справі.

12.08.2019 від експертної установи надійшов лист, в якому експертною установою вказано, що експерти не отримували повідомлення про можливість надання висновку в межах наданих матеріалів по справі та повідомлено, що експерти зможуть виконати експертизу в обсязі наданих на дослідження матеріалів в жовтні-листопаді 2019 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.08.2019 поновлено провадження у справі, клопотання Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України задоволено та погоджено експертам можливість надання висновку в межах наданих матеріалів; погоджено проведення експертизи по справі № 910/19210/15 у жовтні-листопаді 2019 року. Зупинено провадження у справі на час проведення судової експертизи.

05.12.2019 до суду надійшов висновок експерта № 17-201/202/203/204/205 судової оціночно-будівельної експертизи в рамках комплексної товарознавчої, оціночно-будівельної та автотоварознавчої експертизи.

08.10.2020 до суду надійшов висновок експерта № 17-198/199/200 судово-товарознавчої експертизи в рамках комплексної судової оціночно-будівельної експертизи в рамках комплексної товарознавчої, оціночно-будівельної та автотоварознавчої експертизи.

15.12.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.

Пунктом 9 Розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017, чинної з 15.12.2017, передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2020 поновлено провадження у справі № 910/19210/15 та постановлено її розгляд здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 17.11.2020.

21.08.2018 до суду від позивачів надійшла заява про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2020 заяву Компанії «Avicom Britania Limited» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний аеропорт «Херсон» № б/н від 21.08.2018 про забезпечення позову і додані до неї документи повернуто заявникам.

03.11.2020 на адресу електронної пошти суду від Херсонської обласної ради надійшла заява № 173-00/751-01-31/57 від 02.11.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.2020 на підставі ст. 170 ГПК України заяву Херсонської обласної ради повернуто без розгляду.

05.11.2020 на адресу електронної пошти суду від Головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області надійшов пакт документів (відзив, довіреність, фіскальні чеки). Означений пакет документів не скріплений власним електронним цифровим підписом заявника, у зв`язку з чим ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.2020 означені документи на підставі ст. 170 ГПК України повернуто без розгляду відповідачу-2.

16.11.2020 до суду від Київської міської прокуратури надійшли письмові пояснення на позовну заяву.

17.11.2020 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 10.12.2020.

23.11.2020 представник відповідача-2 подав письмовий відзив, в якому проти позову заперечував, зазначивши, що Головне управління Казначейства, як суб`єкт владних повноважень, в жодних відносинах з позивачем не перебувало та ніяких цивільно-правових угод (правочинів), з яких могли б виникнути грошові зобов`язання не укладало і шкоди йому не заподіювало. Щодо безспірного списання коштів місцевого бюджету для відшкодування шкоди завданої фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів місцевого самоврядування, то в даному випадку незаконність рішення, дії чи бездіяльності завдавача шкоди повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Окрім того, у поданому відзиві відповідач-2 просив розглядати справу без участі представника Головного управління державної казначейської служби України у Херсонській області.

09.12.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю «Міжнародний аеропорт «Херсон» подано заяву про «уточнення (збільшення) позовних вимог з урахуванням висновку комплексної судової експертизи у справі № 910/19210/15».

Відповідно до зазначеної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародний аеропорт «Херсон» просило суд стягнути з Херсонської обласної ради за рахунок місцевого бюджету Херсонської області шляхом безспірного списання з рахунків Херсонської обласної ради за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний аеропорт «Херсон» 365 429 778,56 грн в рахунок відшкодування шкоди, завданої Херсонською обласною радою, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний аеропорт «Херсон» було вилучено і передано без компенсації Херсонській обласній раді згідно із рішенням Господарського суду Херсонської області від 15.05.2012 у справі № 5024/176/2012 майно, яке було внеском до статутного капіталу товариства.

В даній заяві вказується, що зазначена сума в розмірі 365 429 778,56 грн складається з: - 114 676 863,44 грн - ринкової вартості майна, вилученого у Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний аеропорт «Херсон» на дату вилучення вересень 2012 року; - 28 171 029,38 грн 3% річних; - 222 581 885,74 грн інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.12.2020 у справі № 910/19210/15 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний аеропорт «Херсон» про зменшення розміру позовних вимог в частині вимог про стягнення з Херсонської обласної ради за рахунок місцевого бюджету Херсонської області шляхом безспірного списання з рахунків Херсонської обласної ради за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний аеропорт «Херсон» 114 676 863,44 грн ринкової вартості майна, вилученого у Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний аеропорт «Херсон» на дату вилучення вересень 2012 року, в рахунок відшкодування шкоди, завданої Херсонською обласною радою, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний аеропорт «Херсон» було вилучено і передано без компенсації Херсонській обласній раді згідно з рішенням Господарського суду Херсонської області від 15.05.2012 у справі № 5024/176/2012 майно, яке було внеском до статутного капіталу товариства.

Водночас цією ж ухвалою заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний аеропорт «Херсон» про уточнення (збільшення) позовних вимог з урахуванням висновку комплексної судової експертизи у справі № 910/19210/15 до розгляду не прийнято в частині вимог про стягнення з Херсонської обласної ради за рахунок місцевого бюджету Херсонської області шляхом безспірного списання з рахунків Херсонської обласної ради за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний аеропорт «Херсон» 28 171 029,38 грн - 3% річних, 222 581 885,74 грн - інфляційних втрат, в рахунок відшкодування шкоди, завданої Херсонською обласною радою, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний аеропорт «Херсон» було вилучено і передано без компенсації Херсонській обласній раді згідно з рішенням Господарського суду Херсонської області від 15.05.2012 у справі № 5024/176/2012 майно, яке було внеском до статутного капіталу товариства.

09.12.2020 позивач-2 подав письмову відповідь на пояснення Київської міської прокуратури.

10.12.2020 судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 21.01.2021.

21.01.2021 судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 18.02.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.01.2021 зупинено провадження по справі № 910/19210/15 до перегляду в апеляційному порядку ухвали Господарського суду міста Києва 15.12.20. у справі № 910/19210/15.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2021 ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.12.2020 у справі №910/19210/15 в частині не прийняття до розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний аеропорт «Херсон» про уточнення (збільшення) позовних вимог з урахуванням висновку комплексної судової експертизи у справі № 910/19210/15 про стягнення з Херсонської обласної ради за рахунок місцевого бюджету Херсонської області шляхом безспірного списання з рахунків Херсонської обласної ради за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ «Міжнародний аеропорт «Херсон» 28 171 029,38 грн - 3% річних, 222 581 885,74 грн - інфляційних втрат, в рахунок відшкодування шкоди, завданої Херсонською обласною радою, внаслідок чого у ТОВ «Міжнародний аеропорт «Херсон» було вилучено і передано без компенсації Херсонській обласній раді згідно з рішенням Господарського суду Херсонської області від 15.05.12 у справі № 5024/176/2012 майно, яке було внеском до статутного капіталу товариства, скасовано.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2021 поновлено провадження у справі № 910/19210/15 та призначено підготовче засідання на 01.07.2021.

29.06.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла ухвала Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.06.2021, якою витребувано з Господарського суду міста Києва та Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 910/19210/15.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2021 зупинено провадження по справі № 910/19210/15 до перегляду в касаційному порядку постанови Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2021 у справі № 910/19210/15.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.08.2021 поновлено провадження у справі № 910/19210/15 та призначено підготовче засідання на 21.09.2021.

21.09.2021 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 19.10.2021.

У судових засіданнях з 19.10.2021 до 02.11.2021, з 02.11.2021 до 16.11.2021, з 16.11.2021 до 09.12.2021, з 09.12.2021 до 18.01.2022 оголошувались перерви.

У зв`язку з перебуванням судді Ващенко Т.М. судове засідання, призначене на 18.01.2022 не відбулося, у зв`язку з чим ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2022 призначено розгляд справи на 15.02.2022.

15.02.2022 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 10.03.2022

Судове засідання у даній справі, призначене на 10.03.2022 не відбулося у зв`язку з веденням на території Київської області бойових дій та загрозою для життя і здоров`я громадян.

З 24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» та продовження строку дії воєнного стану в Україні згідно указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 341/2022 від 17.05.22., затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», введено воєнний стан на території України, дію якого неодноразово продовжувалася.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2022, у зв`язку з воєнними діями на території України, вирішено призначити дату наступного судового засідання після врегулювання військової ситуації на території України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2024 призначено судове засідання з розгляду справи № 910/19210/15 по суті зі стадії дослідження доказів на 21.05.2024.

21.05.2024 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 18.06.2024.

У судовому засіданні 18.06.2024 представники позивачів позовні вимоги підтримали, просили суд їх задовольнити.

У судовому засіданні 18.06.2024 представник відповідача-1 проти позову заперечував з підстав, наведених у письмовому відзиві.

У судовому засіданні 18.06.2024 представник прокуратури проти позову заперечував.

Представник відповідача-2 у судове засідання 18.06.2024 не з`явився.

18.06.2024 суд, по виходу з нарадчої кімнати, проголосив вступну та резолютивну частини рішення та повідомив, що повне рішення буде складено у строк, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08.01.2002р. №3-р «Про передачу цілісних майнових комплексів аеропортів цивільної авіації з державної у комунальну власність», у спільну власність територіальних громад Херсонської області передано майновий комплекс аеропорту «Херсон» (п. 4 додатку до зазначеного розпорядження).

10.12.2005р. Херсонською обласною радою прийнято рішення №517 «Про інвестування Обласного комунального підприємства «Аеропорт «Херсон», яким пропозицію концерну «Титан», що запропонував найбільш сприятливі умови інвестування підприємства, а саме створення Товариства з обмеженою відповідальністю «Аеропорт «Херсон», визнано найкращою, припинено діяльність обласного комунального підприємства «Аеропорт Херсон» шляхом його ліквідації, доручено голові обласної ради підписати установчі документи товариства з обмеженою відповідальністю «Аеропорт Херсон» з дотриманням істотних умов його заснування, а саме: доля територіальних громад області в статутному фонді такого підприємства не повинна бути меншою ніж 50 відсотків; в установчих документах повинно бути зазначено, що відчуження у статутному фонді товариства долі, що є спільною власністю територіальних громад області, можливе лише в порядку і на умовах, передбачених законодавством України про приватизацію, і будь-які зміни статутного фонду товариства, що тягнуть зменшення долі територіальних громад області у статутному фонді підприємства, здійснюються за погодженням з обласною радою, у разі виходу підприємства із складу засновників товариства, майно, що є власністю територіальних громад області, повертається у порядку, передбаченому чинним законодавством.

Отже, з рішення Херсонської обласної ради №517 від 10.12.2005р. «Про інвестування обласного комунального підприємства «Аеропорт «Херсон» випливає, що цілісний майновий комплекс обласного комунального підприємства «Аеропорт «Херсон», який є власністю територіальних громад області, повинен був бути переданим ТОВ «Аеропорт «Херсон» у користування, без зміни форми власності на нього.

Однак, всупереч зазначеного рішення Херсонської обласної ради №517 від 10.12.2005р. «Про інвестування обласного комунального підприємства «Аеропорт «Херсон», передача цілісного майнового комплексу обласного комунального підприємства «Аеропорт «Херсон» до ТОВ «Аеропорт «Херсон» відбулась із зміною форми власності, а саме: з комунальної на приватну.

Рішенням установчих зборів засновників (учасників) ТОВ «Аеропорт «Херсон», оформленим протоколом №1 від 17.02.2006р., створено ТОВ «Аеропорт «Херсон» та затверджено статут товариства.

Засновниками Товариства були Концерн «Титан» та Херсонська обласна рада зі статутними частками по 50 відсотків, що в грошовому еквіваленті становило по 799653,73 грн. При цьому, Концерном «Титан» в рахунок своєї частки зобов`язався внести грошові кошти в розмірі 799653,73 грн., а Херсонська обласна рада - майно в натурі (цілісний майновий комплекс Обласного комунального підприємства «Аеропорт «Херсон») вартістю 4127255,27 грн. з вирахуванням 3327601,27 грн. кредиторської заборгованості.

01.03.2006 згідно з актом приймання-передачі Херсонська обласна рада передала, а ТОВ «Аеропорт «Херсон» прийняло цілісний майновий комплекс обласного комунального підприємства «Аеропорт «Херсон» на загальну суму 4127255 грн. для наповнення статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аеропорт «Херсон» у відповідності до рішення ХХІ сесії четвертого скликання Херсонської обласної ради № 517 від 10.12.2005.

07.12.2006р. ТОВ «Аеропорт «Херсон» отримало свідоцтво про право приватної власності на будівлі та споруди, що входять до складу цілісного майнового комплексу Обласного комунального підприємства «Аеропорт «Херсон».

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 23.04.2009р. у справі № 4/55-0-09, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 24.06.2009, позовні вимоги Херсонської обласної ради до Виконавчого комітету Херсонської обласної ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Аеропорт Херсон» та Херсонської міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Територіальне управління Державної судової адміністрації в Херсонській області, м. Херсон про визнання недійсним рішення та свідоцтва на право власності задоволені.

- Визнано недійсним пункт 1.19 рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради № 480 від 17.10.2006 року в частині видачі свідоцтва на право власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Аеропорт Херсон» на вбудовані нежитлові приміщення першого поверху по вул. Маяковського № 6/29 в м. Херсоні загальною площею 380,2 кв.м.

- Визнано недійсним свідоцтво на право власності, видане 26.10.2006 року Херсонською міською радою, яким за ТОВ «Аеропорт Херсон» визнано право приватної власності на вбудовані нежитлові приміщення першого поверху по вул. Маяковського №6/29 в м. Херсоні загальною площею 380,2 кв.м.

Під час розгляду справи № 4/55-0-09 судом встановлено, що на момент прийняття спірного пункту рішення та видачі свідоцтва на право власності на вбудовані нежилі приміщення першого поверху по вул. Маяковського 6/29 в м. Херсоні площею 380,2 кв.м. вони були власністю Херсонської обласної комунальної громади, відтак виконавчий комітет Херсонської міської ради, Товариство з обмеженою відповідальністю «Аеропорт Херсон», Херсонська міська рада, оформляючи право власності на спірні приміщення за іншою юридичною особою за відсутності належних правовстановлюючих документів, діяли всупереч статям 319-321 Цивільного кодексу України та порушували права власника спірного майна.

- Актом приймання-передачі цілісного майнового комплексу комунального підприємства «Аеропорт-Херсон» зазначені нежитлові приміщення площею 380,2 кв.м. до Статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю «Аеропорт Херсон» не передавалися. Не передавалися вони і відповідно до довідки Херсонської обласної ради №706-6/646-21/58 від 21.04.2006року, підписаної заступником голови обласної ради Причина Г.Г. В наданому Херсонською обласною радою оригіналі цієї довідки зазначені частина нежилих приміщень адміністративної будівлі (1 поверх), що розташовані за адресою м. Херсон, вул. Маяковського №16. В довідці ж, яка надавалася суду Товариства з обмеженою відповідальністю «Аеропорт Херсон», номер будинку виправлено невідомою особою без будь-яких посвідчень чорною пастою та зазначено «м. Херсон, вул. Маяковського, 6/29».

28.11.2008 Херсонською обласною радою прийнято рішення № 777, яким вирішено вийти зі складу засновників ТОВ «Аеропорт-Херсон». Повернути до спільної власності територіальних громад області внесок до статутного фонду ТОВ «Аеропорт-Херсон» у натуральній формі цілісний майновий комплекс обласного комунального підприємства «Аеропорт «Херсон». Відповідно до п. 4.3 рішення обласної ради від 10.12.2005 № 517 «Про інвестування обласного комунального підприємства «Аеропорт-Херсон» та ст. 54 Закону України «Про господарські товариства» вирішено направити це рішення на виконання пункту 13.8 статуту Товариству (п. 3 рішення).

Рішенням Херсонської обласної ради від 17.11.2009 № 1147 «Про звернення концерну «Титан» щодо частки територіальних громад області у статутному фонді ТОВ «Аеропорт-Херсон» було внесено зміни до п. 2 рішення ХХХІІІ сесії обласної ради V скликання від 28 листопада 2008 року № 777 щодо повернення до спільної власності територіальних громад області частку внеску до статутного фонду ТОВ «Аеропорт-Херсон» у натуральній формі, а за решту частки до статутного фонду ТОВ «Аеропорт-Херсон» отримати грошову компенсацію.

12.01.2009р. ТОВ «Аеропорт «Херсон» проведено позачергові загальні збори товариства за участю одного учасника - концерну «Титан», за результатами якого прийнято рішення, оформлене протоколом № 5, про включення до складу учасників ТОВ «Аеропорт «Херсон» ТОВ «Укрлайф» та про перерозподіл статутного капіталу ТОВ «Аеропорт «Херсон», за яким концерну «Титан» належить частка у розмірі 95 відсотків, а ТОВ «Укрлайф» - частка у розмірі 5 відсотків.

Рішенням чергових загальних зборів учасників ТОВ «Аеропорт «Херсон» від 27.02.2009р., в тому числі з посиланням на ст.ст. 52, 54 Закону України «Про господарські товариства», ст. 85 ГК України, ст. 115 ЦК України, пункти 2.2, 6.4, 6.9, 6.10 статуту ТОВ «Аеропорт «Херсон» було відмовлено Херсонській обласній раді, як учаснику, що вибув, у поверненні його внеску (частки) із капіталу товариства в натуральній формі та вирішено здійснити виплату йому внеску (частки) у грошовій формі.

Статтею 60 Закону України «Про господарські товариства» (чинної на момент виникнення правовідносин) визначено, що загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Згідно зі ст. 167 ГК України (чинної на момент виникнення правовідносин) корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до ст. 116 ЦК України, ст. 10 Закону України «Про господарські товариства» (чинної на момент виникнення правовідносин) учасники товариства мають право: брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених законом; брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів; вийти в установленому порядку з товариства; одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов`язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів; здійснити відчуження часток у статутному капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом.

Відповідно до вимог ст. 148 ЦК України (чинної на момент виникнення правовідносин) учасники товариств з обмеженою відповідальністю мають право вийти з цих товариств. Учасники товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю повинні повідомити товариство про свій вихід не пізніше, ніж за три місяці або у інший передбачений статутом строк. Учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі.

Подання заяви про вихід з товариства є дією, спрямованою на припинення корпоративних прав та обов`язків учасника товариства. Право учасника товариства на вихід з товариства не залежить від згоди товариства чи інших його учасників.

Херсонська обласна рада у стосунках з ТОВ «Аеропорт «Херсон» виступала не як орган місцевого самоврядування, а як учасник товариства, наділений корпоративними правами. Отже неможливе ототожнення прийняття нею рішення № 777 від 28.11.2008 р. з передбаченим п. 13.8 статуту ТОВ «Аеропорт «Херсон» повідомленням про вихід учасника з товариства.

За таких обставин, Херсонська обласна рада станом на 12.01.2009 р. була учасником товариства, оскільки вона не заявила товариству про свій вихід.

Вказане рішення позачергових загальних зборів в подальшому, разом із статутом ТОВ «Аеропорт «Херсон» в редакції від 12.01.2009р. були визнані недійсними рішенням Господарського суду м. Києва від 17.11.2010р. по справі № 50/503-32/380, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.01.2011р. та постановою Вищого господарського суду України від 23.03.2011.

Водночас, Компанія «STAYRON TRADING INCORPORATION» 11.05.2011 здійснила відчуження на користь Компанії «AVICOM BRITANIA LIMITED» 100 відсотків частки у статутному капіталі ТОВ «Міжнародний аеропорт «Херсон». Крім того, відповідно до договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Міжнародний аеропорт «Херсон», укладеного між Компаніями 11.05.2011 розмір частки на момент укладання договору становив 3 787 686,96 грн., що складає 100% Статутного капіталу товариства.

Разом з цим, відповідно до висновку незалежної оцінки майна, складеного 05.06.2011 ТОВ «Акцептконсалт», станом на 02.06.2011 ринкова вартість об`єкта оцінки склала 112 312 647, 57 грн або 8 574 332,16 фунтів стерлінгів. Тобто, вартість майна значно збільшилась.

У зв`язку з наведеними обставинами, Херсонською місцевою прокуратурою 15.04.2016 внесено відомості до ЄДР за фактом підробки висновку.

В подальшому, між ТОВ «Аеропорт «Херсон» та Компанією «STAYRON TRADING INCORPORATION» укладено мирову угоду в рамках справи № 51/335 за позовом Компанії «STAYRON TRADING INCORPORATION» до ТОВ «Аеропорт «Херсон» про стягнення 2935603,76 грн., яка була затверджена ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.11.2009р.

Під час розгляду справи № 51/335 встановлювався факт наявності кредиторської заборгованості ТОВ «Аеропорт «Херсон» перед Компанією «STYRON TRADING INCORPORATION» за договором переуступки боргу від 31.03.09 р. та за договором переуступки боргу від 06.04.09р., укладеними між Компанією TRADING «INCORPORATION», Концерном «Титан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аеропорт «Херсон».

Згідно умов мирової угоди замість виплати грошових коштів сторони домовились здійснити часткове погашення заборгованості у розмірі 3782686,96 грн. шляхом передачі Компанії «STAYRON TRADING INCORPORATION» майна ТОВ «Аеропорт «Херсон» згідно з переліком.

За умовами мирової угоди цілісний майновий комплекс ОКП «Аеропорт «Херсон», який був внеском територіальної громади області у статутний фонд товариства, передано Компанії «STAYRON TRADING INCORPORATION», яка в подальшому передала його до статутного капіталу ТОВ «Міжнародний аеропорт «Херсон», 100% статутного капіталу якого в подальшому продано Компанії «AVICOM BRITANIA LIMITED».

Досліджуючи матеріали справи судом встановлено, що внаслідок прийняття рішень загальних зборів, оформлених протоколом № 5 від 12.01.2009 та передачі майна 14.05.2010, оформленого протоколом № 2, відбулось незаконне відчуження цілісного майнового комплексу ОКП «Аеропорт «Херсон» із спільної власності територіальних громад Херсонської області на користь ТОВ «Міжнародний аеропорт «Херсон».

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 15.05.2012р. №5024/176/2012, яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного Господарського суду від 31.07.2012р. та постановою Вищого господарського суду України від 24.10.2012р. встановлено, що спірний об`єкт нерухомості - цілісний майновий комплекс Обласного комунального підприємства «Аеропорт «Херсон», є майном територіальної громади області, яке було створено державою Україна, та в подальшому, всупереч чинного законодавства, внаслідок нікчемних угод перейшло у володіння ТОВ «Міжнародний аеропорт «Херсон», власником 100% статутного капіталу якого стала Компанія «AVICOM BRITANIA LIMITED», а отже, вказане майно не набуло в законному порядку статусу іноземної інвестиції у розумінні п. 2 ст. 1 Закону України «Про режим іноземного інвестування».

Згідно з ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиційне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиційне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення.

Під час розгляду справи №5024/176/2012 встановлено, що передача Херсонською обласною радою ТОВ «Аеропорт «Херсон» цілісного майнового комплексу Обласного комунального підприємства «Аеропорт «Херсон» створює та припиняє право власності (у учасника господарського товариства, який вносить майно у статутний капітал припиняється, а новостворене господарське товариство набуває право власності), внесення спірного майна до статутного фонду ТОВ «Аеропорт «Херсон» є правочином. При цьому, внаслідок такого правочину відбулася незаконна приватизація майна територіальної громади.

Останній набувач спірного майна - Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародний аеропорт «Херсон» не міг не знати про наявність законодавчих перешкод до вчинення відповідного правочину, оскільки повинен був бути обізнаним щодо:

- змісту рішення Херсонської обласної ради №517 від 10.12.2005р. «Про інвестування обласного комунального підприємства «Аеропорт «Херсон», пунктами 4.2 - 4.3 якого було встановлено, що установчі документи про створення ТОВ «Аеропорт «Херсон» повинні містити приписи про те, що відчуження у статутному фонді товариства долі, що є спільною власністю територіальних громад області, можливе лише в порядку і на умовах, передбачених законодавством України про приватизацію, і будь-які зміни статутного фонду товариства, що тягнуть зменшення долі територіальних громад області у статутному фонді підприємства, здійснюються за погодженням з обласною радою, а у разі виходу підприємства із складу засновників товариства, майно, що є власністю територіальних громад області, повертається у порядку, передбаченому чинним законодавством;

- наявності рішення Господарського суду м. Києва від 17.11.2010р. по справі №50/503-32/380, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.01.2011р. та постановою Вищого господарського суду України від 23.03.2011р., яким рішення позачергових загальних зборів ТОВ «Аеропорт «Херсон» від 12.01.2009р. про включення до складу учасників ТОВ «Аеропорт «Херсон» ТОВ «Укрлайф» та про перерозподіл статутного капіталу ТОВ «Аеропорт «Херсон», а також статут в редакції, затвердженій на позачергових загальних зборів ТОВ «Аеропорт «Херсон» від 12.01.2009р., були визнані недійсними.

Вказані обставини спростовують ствердження ТОВ «Міжнародний аеропорт «Херсон», Концерну «Титан» та Компанія «STYRON TRADING INCORPORATION» про те, що ТОВ «Міжнародний аеропорт «Херсон» є добросовісним набувачем.

Підписання протоколу установчих зборів засновників (учасників) ТОВ «Аеропорт «Херсон» від 17.02.2006р. про створення ТОВ «Аеропорт «Херсон», визначення його місцезнаходження, формування його статутного капіталу, затвердження статуту, призначення генерального директора та державну реєстрацію, а також складання та затвердження 01.03.2006р. відповідного акту приймання-передачі майна цілісного майнового комплексу ОКП «Аеропорт «Херсон», відповідно до якого Херсонська обласна рада передала, а ТОВ «Аеропорт «Херсон» прийняло цілісний майновий комплекс ОКП «Аеропорт «Херсон» на загальну суму 4 127 255,00 грн., засвідчує волю як Херсонської обласної ради, так і ТОВ «Аеропорт «Херсон» до настання відповідних правових наслідків, зокрема щодо зміни форми власності на майно цілісного майнового комплексу. При цьому, неналежне оформлення правочину по передачі майна, не свідчить про відсутність факту вчинення правочину взагалі.

З метою визначення дійсної вартості майна, переданого до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний аеропорт «Херсон» згідно протоколу №2 від 14.05.2010р. загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний аеропорт «Херсон», та вилученого у останнього на підставі рішення від 15.05.2012р. Господарського суду Херсонської області по справі №5024/176/2012, ухвалою суду від 10.04.2017 було призначено у справі №910/19210/15 судову експертизу.

12.03.2018 на адресу суду з Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшли висновки автотоварознавчої експертизи транспортних засобів №17-572-№17-590 та повідомлення про неможливість надання висновку автотоварознавчої експертизи транспортних засобів №17-591-596.

У заключній частині повідомлення №17-591-596 про неможливість дачі висновку автотоварознавчої експертизи від 24.01.2018 зазначено наступне: для проведення повного та об`єктивного дослідження та надання відповіді на питання, поставлені в ухвалі суду від 10.04.2017, необхідно було надати відсутні документи, на наступні транспортні засоби: автомобіль «ЗИЛ-130 АПА 35 №90», автомобіль «ЗИЛ-130 АПА 35 №90», автомобіль «ВАЗ 21124» д/н НОМЕР_1 , причіп-цистерна ПЦ-6,7-8925.

На транспортні засоби, автомобіль «Топливозаправник ТЗ 22» та автомобіль Автонавантажувач модель 4017» наявні в матеріалах справи технічні паспорта не мають можливості для ідентифікації транспортних засобів. У зв`язку з чим направлено повідомлення про неможливість надання висновків на поставлене судом питання по шістьом транспортним засобам, а саме: автомобіль «ЗИЛ-130 АПА 35 №90», автомобіль «ЗИЛ-130 АПА 35 №90», автомобіль «ВАЗ 21124», д/н НОМЕР_1 , причіп-цистерна ПЦ-6,7-8925, автомобіль «Топливозаправник ТЗ 22» та автомобіль Автонавантажувач модель 4017».

Так, за висновком № 17-590 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню середній ринкової вартості КТЗ від 07.12.2017 середня ринкова вартість мотоцикла «КМЗ Днепр МТ11», 1986 року виготовлення, на 15.05.2012 визначається рівною 2636,70 грн.

Згідно висновку № 17-589 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню середній ринкової вартості КТЗ від 06.12.2017 середня ринкова вартість автомобіля «УРАЛ 375», 1976 року виготовлення, на 15.05.2012, визначається 11106,10 грн.

Згідно висновку № 17-588 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню середній ринкової вартості КТЗ від 05.12.2017 середня ринкова вартість автомобіля «УРАЛ 375», 1972 року виготовлення, на 15.05.2012, визначається рівною 10 307,10 грн.

Згідно висновку № 17-587 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню середній ринкової вартості КТЗ від 17.11.2017 середня ринкова вартість автомобіля «УАЗ 3962», 2005 року виготовлення, на 15.05.2012, визначається рівною 30 202,20 грн.

Згідно висновку № 17-586 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню середній ринкової вартості КТЗ від 16.11.2017 середня ринкова вартість автомобіля «УАЗ 452Д», 1982 року виготовлення, на 15.05.2012, визначається рівною 7 350,80 грн.

Згідно висновку № 17-585 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню середній ринкової вартості КТЗ від 15.11.2017 середня ринкова вартість автомобіля «М21401», 1988 року виготовлення, на 15.05.2012, визначається рівною 6 791,50 грн.

Згідно висновку № 17-584 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню середній ринкової вартості КТЗ від 14.11.2017 середня ринкова вартість автомобіля «МАЗ 5334», 1986 року виготовлення, на 15.05.2012, визначається рівною 36 354,50 грн.

Згідно висновку № 17-583 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню середній ринкової вартості КТЗ від 10.11.2017 середня ринкова вартість автомобіля «МАЗ 5334», 1991 року виготовлення, на 15.05.2012, визначається рівною 46 981,20 грн.

Згідно висновку № 17-582 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню середній ринкової вартості КТЗ від 09.11.2017 середня ринкова вартість автомобіля «МАЗ 7313», 1991 року виготовлення, на 15.05.2012, визначається рівною 51 855,10 грн.

Згідно висновку № 17-581 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню середній ринкової вартості КТЗ від 08.11.2017 середня ринкова вартість автомобіля «ГАЗ 5312», 1987 року виготовлення, на 15.05.2012, визначається рівною 17 498,10 грн.

Згідно висновку № 17-580 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню середній ринкової вартості КТЗ від 07.11.2017 середня ринкова вартість автомобіля «ЛуАЗ 2403», 1987 року виготовлення, на 15.05.2012, визначається рівною 10 706, 60 грн.

Згідно висновку № 17-579 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню середній ринкової вартості КТЗ від 03.11.2017 середня ринкова вартість автомобіля «КРАЗ 258», 1989 року виготовлення, на 15.05.2012, визначається рівною 26 207,20 грн.

Згідно висновку № 17-578 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню середній ринкової вартості КТЗ від 02.11.2017 середня ринкова вартість автомобіля «КАВЗ 685М», 1985 року виготовлення, на 15.05.2012, визначається рівною 9 348,30 грн.

Згідно висновку № 17-577 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню середній ринкової вартості КТЗ від 01.11.2017 середня ринкова вартість автомобіля «КАВЗ 3270», 1988 року виготовлення, на 15.05.2012, визначається рівною 9 987,50 грн.

Згідно висновку № 17-576 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню середній ринкової вартості КТЗ від 30.10.2017 середня ринкова вартість автомобіля «ЗИЛ-431412», 1986 року виготовлення, на 15.05.2012, визначається рівною 11 505,60 грн.

Згідно висновку № 17-575 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню середній ринкової вартості КТЗ від 26.10.2017 середня ринкова вартість автомобіля «ЗИЛ-131», 1988 року виготовлення, на 15.05.2012, визначається рівною 35 395,70 грн.

Згідно висновку № 17-574 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню середній ринкової вартості КТЗ від 25.10.2017 середня ринкова вартість автомобіля «ЗИЛ-131», 1986 року виготовлення, на 15.05.2012, визначається рівною 33 957,50 грн.

Згідно висновку № 17-573 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню середній ринкової вартості КТЗ від 24.10.2017 середня ринкова вартість автомобіля «ЗИЛ-130», 1979 року виготовлення, на 15.05.2012, визначається рівною 15 660,40 грн.

Згідно висновку № 17-572 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню середній ринкової вартості КТЗ від 20.10.2017 середня ринкова вартість автомобіля «ГАЗ-31029», 1993 року виготовлення, на 15.05.2012, визначається рівною 19 176,00 грн.

05.12.2019 на адресу суду з Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшов висновок експерта №17-201/202/203/204/205 від 29.11.2019 судової оціночно-будівельної експертизи в рамках комплексної товарознавчої, оціночно-будівельної та автотоварознавчої експертизи по справі №910/19210/15.

Згідно якого визначити станом на момент (дату) вилучення кожного окремого об`єкту у ТОВ «Міжнародний аеропорт «Херсон» в межах виконавчого провадження №34029661. Датою вилучення вважати дати актів державного виконавця №ВП34029661 від 20.09.2012, від 21.09.2012, від 25.09.2012 вилучення у боржника предметів, зазначених у рішенні суду та передачі їх стягувачу вбачається, загальна за актами : станом на 20.09.2012 за актом вилучення державного виконавця №ВП34029661 від 20.09.2012 - 106 556 019,84 грн.; станом на 21.09.2012 за актом вилучення державного виконавця №ВП34029661 від 21.09.2012 - 522 957, 87 грн.; станом на 25.09.2012 за актом вилучення державного виконавця №ВП34029661 від 25.09.2012 - 7 204 857,63 грн.

Окрім того, 08.10.2019 на адресу суду Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України надіслано висновок експерта №17-198/199/200 від 30.09.2020.

У висновку експерта №17-198/199/200 від 30.09.2020 судово-товарознавчої експертизи в рамках комплексної судової оціночно-будівельної, товарознавчої та автотоварознавчої експертизи по справі №910/19210/15 зазначено, що визначити ринкову вартість майна (кожного об`єкту), переданого до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний аеропорт «Херсон» згідно протоколу №2 від 14.05.2010 загальних зборів ТОВ «Міжнародний аеропорт «Херсон», та вилученого у останнього на підставі рішення від 15.05.2012 Господарського суду Херсонської області по справі №5024/176/2012 станом на момент (дату) вилучення кожного окремого об`єкту у ТОВ «Міжнародний аеропорт «Херсон» в межах виконавчого провадження №34029661 (датою вилучення вважати дати актів державного виконавця №34029661 від 20.09.2012, 21.09.2012 та від 25.09.2012 вилучення у боржника предметів, зазначених у рішенні суду та передачі їх стягувачу), в обсязі наданих матеріалів, не надається можливим.

За змістом частини 1, 2 статті 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Статтею 104 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Системний аналіз змісту вказаних норм процесуального законодавства свідчить, що висновок експерта є рівноцінним засобом доказування у справі, наряду з іншими письмовими, речовими і електронними доказами, а оцінка його, як доказу, здійснюється судом у сукупності з іншими залученими до справи доказами за загальним правилом статті 86 Господарського процесуального кодексу України. Такий правовий висновок, який є загальним алгоритмом судового розгляду спору, викладений у постанові Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 910/21067/17.

При перевірці й оцінці експертного висновку суд повинен з`ясувати достатність поданих експертові об`єктів дослідження; повноту відповідей на поставлені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи; обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи (схожа правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 520/8073/16, від 12.02.2020 у справі №457/906/17, від 15.06.2021 у справі № 916/2479/17, від 07.06.2022 у справі № 916/302/16).

Водночас, такі висновки є лише припущеннями експерта, тоді як докази, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях (вказане підтверджується правовою позицією Великої Палати Верховного Суду від 03.12.2019 у справі № 904/10956/16).

Згідно приписів статті 115 Цивільного кодексу України та статті 12 Закону України «Про господарські товариства» господарське товариство є власником майна, переданого йому учасниками у власність, як вклад до статутного (складеного) капіталу. При цьому вкладом до статутного капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.

Отже господарське товариство стає власником майна після вчинення певних юридично значимих дій його засновниками та учасниками, а останні, в свою чергу, набувають корпоративні права, передбачені законом та установчими документами товариства.

Таким чином набуття товариством права власності на майно, переданого засновниками до статутного фонду, відбувається у разі волевиявлення засновників на передачу цього майна у власність. Наявність такого волевиявлення презюмується у цивільних правовідносинах, якщо інше не встановлено законом чи установчими документами товариства.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про режим іноземного інвестування» іноземні інвестори - це суб`єкти, які провадять інвестиційну діяльність на території України, а саме: юридичні особи, створені відповідно до законодавства іншого, ніж законодавство України; фізичні особи - іноземці, які не мають постійного місця проживання на території України і не обмежені у дієздатності; іноземні держави, міжнародні урядові та неурядові організації; інші іноземні суб`єкти інвестиційної діяльності, які визнаються такими відповідно до законодавства України; 2) іноземні інвестиції - цінності, що вкладаються іноземними інвесторами в об`єкти інвестиційної діяльності відповідно до законодавства України з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту; 3) підприємство з іноземними інвестиціями - підприємство (організація) будь-якої організаційно-правової форми, створене відповідно до законодавства України, іноземна інвестиція в статутному капіталі якого, за його наявності, становить не менше 10 відсотків.

Згідно ст. 2 Закону України «Про режим іноземного інвестування» іноземні інвестиції можуть здійснюватися у вигляді: іноземної валюти, що визнається конвертованою Національним банком України; валюти України - відповідно до законодавства України; будь-якого рухомого і нерухомого майна та пов`язаних з ним майнових прав; акцій, облігацій, інших цінних паперів, а також корпоративних прав (прав власності на частку (пай) у статутному капіталі юридичної особи, створеної відповідно до законодавства України або законодавства інших країн), виражених у конвертованій валюті; грошових вимог та права на вимоги виконання договірних зобов`язань; прав інтелектуальної власності, вартість яких в іноземній валюті підтверджена згідно із законами (процедурами) країни інвестора або міжнародними торговельними звичаями, а також підтверджена експертною оцінкою в Україні, включаючи легалізовані на території України авторські права, права на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг, ноу-хау тощо; прав на здійснення господарської діяльності, включаючи права на користування надрами та використання природних ресурсів, наданих відповідно до законодавства або договорів, вартість яких у конвертованій валюті підтверджена згідно з законами (процедурами) країни інвестора або міжнародними торговельними звичаями; інших цінностей відповідно до законодавства України.

Згідно ч.1 ст. 9 Закону України «Про режим іноземного інвестування» іноземні інвестиції в Україні не підлягають націоналізації. Державні органи не мають права реквізувати іноземні інвестиції, за винятком випадків здійснення рятівних заходів у разі стихійного лиха, аварій, епідемій, епізоотій. Зазначена реквізиція може бути проведена на підставі рішень органів, уповноважених на це Кабінетом Міністрів України.

Однак, в даному випадку, спірний об`єкт нерухомості - цілісний майнового комплекс обласного комунального підприємства «Аеропорт «Херсон» є майном територіальної громади області, яке було створено державою Україна та в подальшому, всупереч чинного законодавства, внаслідок нікчемних угод перейшло у володіння ТОВ «Міжнародний аеропорт «Херсон», власником 100% статутного капіталу якого стала Компанія «AVICOM BRITANIA LIMITED», а отже вказане майно не набуло в законному порядку статусу іноземної інвестиції у розумінні п. 2 ст. 1 Закону України «Про режим іноземного інвестування».

Позивачі помилково ототожнюють повернення Херсонській обласній раді, як власнику, за рішенням суду майна з чужого незаконного володіння позивача-2, з експропріацією майна, що є належною Компанії іноземною інвестицією, а також з прийняттям рішення про вилучення частки в статутному капіталі, власником якої є позивач-1, оскільки з судових рішень у справі №5024/176/2012 не вбачається розгляду та вирішення судами питання про позбавлення позивача-1 права на частку в статутному капіталі ТОВ «Міжнародний аеропорт «Херсон», що вказує на недоведеність порушення корпоративних прав нерезидента.

Позивачем-1 безпідставно ототожнюються право власності Компанії на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю (корпоративне право) та право власності на спірне нерухоме майно (цілісний майновий комплекс ОКП «Аеропорт «Херсон»), яке (майно) було вкладом Компанії «STAYRON TRADING INCORPORATION» до статутного капіталу позивача-2 згідно протоколу №2 загальних зборів ТОВ «Міжнародний аеропорт «Херсон» від 14.05.2010р. аж до набрання законної сили рішенням Господарського суду Херсонської області від 15.05.2012 р. у справі №5024/176/2012.

У зв`язку з цим, в розрізі позовних вимог Компанії, судом не приймаються до уваги як такі, що не мають значення для справи, посилання позивача-1 на норми статті 6 Закону України «Про режим іноземного інвестування», якими спірні правовідносини відшкодування шкоди не регулюються.

Судом також відхиляються посилання позивачів на рішення єдиного учасника (Компанії) від 27.07.2012р. про вилучення зі статутного капіталу Товариства всього майна, раніше внесеного до статутного капіталу Товариства відповідно до протоколу №2 загальних зборів учасників від 14.05.2010р., в обґрунтування доводів щодо належності спірного майна позивачу-1 та перебування на його балансі, оскільки судове рішення про вилучення цілісного майнового комплексу ОКП «Аеропорт «Херсон» було прийнято Господарським судом Херсонської області раніше (15.05.2012р.), а судами не встановлено, матеріали справи не містять та не доведено того, що на момент набрання законної сили рішенням суду у справі №5024/176/2012 (станом на 31.07.2012р.) за Компанією було зареєстровано право власності на спірні об`єкти нерухомості, як того вимагають норми ч.1 статті 182 та п.3 ч.2 статті 331 Цивільного кодексу України, згідно яких передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно зі статтею 54 Закону України «Про господарські товариства» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

Згідно з ч. 4 ст. 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Державна реєстрація права власності на майно цілісного майнового комплексу обласного комунального підприємства «Аеропорт Херсон», за Компанією «Stayron trading incorporation», ТОВ «Міжнародний аеропорт «Херсон», Компанією «Avicom Britania limited» не здійснювалася.

В той час, у лютому 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародний аеропорт «Херсон» зверталося до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Херсонського державного бюро технічної інвентаризації, третя особа Херсонська обласна рада, за участю прокуратури Херсонської області про визнання протиправними дії (бездіяльність) відповідача в частині не реєстрації права власності на нерухоме майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Міжнародний аеропорт «Херсон»; Зобов`язання Херсонське державне бюро технічної інвентаризації здійснити державну реєстрацію права приватної власності на нерухоме майно (будівлі), що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Міжнародний аеропорт «Херсон» та видати свідоцтво про право власності на наступне нерухоме майно: - будівля вокзалу аеропорту, А; адміністративна будівля з їдальнею, Б, Б1; контрольно-пропускний пункт, В; їдальня, Г; будівля льотного загону, Д; будівля льотного загону та наземних спецслужб, Е; сторожовий пункт, Е1; туалет №1, Е2, ДОК №1, Ж; ДОК № 2, Ж1;ДОК №3, Ж2; будівля центрального розподільчого пункту, З; лабораторія електросвітло-технічного забезпечення польотів, І; будівля котельної, К, К1,К2,К3; водонасосна станція, К4; будівля пожежного депо, Л; автозаправна станція, Л1; адміністративна будівля спец транспорту, М; бокс-гараж, М1; ДОК №4,М ДОК №6, М3; будівля вагової, М4; будівля наземної служби, Н; столярна майстерня, Н1; ДОК № 5, Н2; трансформаторна підстанція, О;трансформаторна підстанція, С; будівля чергового каналізаційної та насосної установки О1; туалет №2, С1; ближня приводна радіостанція -І, Т; ближня приводна радіостанція -ІІ, Т1; їдальня приводна радіостанція -І, Т2; дальня радіостанція -ІІ, Т3; будівля агрегатної з трансформаторною підстанцією, У;склад У1; ДОК №7, С2; мостіння, № 11; огорожа аеропорту № 3; огорожа привокзальної площі аеропорту, № 4; труба, №5; водосховище, №6, дороги № 1,2,3,4,5,6,7,8, № ІІІ; злітно-посадочна смуга (рульожна доріжка № 1), №1; злітно-посадочна смуга (рульожна доріжка № 2), №1; злітно-посадочна смуга (рульожна доріжка № 3), №1; злітно-посадочна смуга (рульожна доріжка № 4), №1; злітно-посадочна смуга (майданчик стоянки літаків), №1; злітно-посадочна смуга (перон), № 1, що знаходиться за адресою: місто Херсон, «Аеропорт цивільної авіації»; - будівля лабораторії ПММ, А, 50,2 кв.м; майстерня, Б; туалет, В; сторожовий пункт, Г; будівля мазутно-насосної, Д; будівля масляно-насосної, Е; резервуари, № 1-34; огорожа, № 35-38; залізнична гілка, № 39, що знаходиться за адресою: місто Херсон, пр.Сенявіна, буд. 33-А; - вбудовані нежитлові приміщення першого поверху загальною площею 380,2 кв.м, що знаходяться за адресою: місто Херсон, вул. Маяковського, буд. 6/29.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2012 року у справі №2а-2316/12/2670 в задоволенні вимог даного позову відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду 17.09.2013 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.10.2012 року залишено без змін.

Як вбачається з матеріалів справи Компанія «Avicom Britania limited», своїм рішенням від 27.07.2012 вилучила із статутного капіталу ТОВ «Міжнародний аеропорт «Херсон» усе майно внесене 14.05.2010 Компанією «Styron Trading Inc.».

Таким чином, на час набранням рішенням Господарського суду Херсонської області у справі № 5024/176/2012 законної сили 31.07.2012, спірне майно у ТОВ «Міжнародний аеропорт «Херсон» на балансі не перебувало.

У свою чергу, перебування майна на балансі суб`єкта господарювання (Компанії «Avicom Britania limited») не означає набуття ним права власності на майно на законних засадах. Таким чином, право власності на вилучене майно у позивачів у законному порядку не виникло, а отже, права позивачів при вилученні майна (вкладу в натуральній формі) у ТОВ «Міжнародний аеропорт «Херсон» не були порушені.

Крім того, відсутність підстав для застосування вимог статті 54 Закону України «Про господарські товариства» підтверджується тим, що Херсонська обласна рада не була учасником ТОВ «Міжнародний аеропорт «Херсон» та не володіла в ньому корпоративними правами.

Враховуючи зазначене, а також те, що позивачі не є правонаступниками ТОВ «Аеропорт «Херсон» (засновником якого була Херсонська обласна рада) та не були його учасниками, згоди ТОВ «Міжнародний аеропорт «Херсон» в порядку ст. 54 Закону України «Про господарські товариства» на повернення майна Херсонській обласній раді не потребувалось.

За змістом ст.ст. 659, 661 ЦК України продавець зобов`язаний повідомити покупця про всі права третіх осіб на товар. У разі вилучення за рішенням суду товару у покупця на користь третьої особи на підставах, що виникли до продажу товару, продавець має відшкодувати покупцеві завдані йому збитки, якщо покупець не знав або не міг знати про наявність цих підстав.

Як уже зазначалося, позивачі набули майно цілісного майнового комплексу колишнього Обласного комунального підприємства «Аеропорт «Херсон» на підставі правочинів, вчинених Компанією «STYRON TRADING INCORPORATION», яка будучи єдиним засновником ТОВ «Міжнародний аеропорт «Херсон» 14.05.2010 передала зазначене майно до статутного капіталу, а в подальшому на підставі договору купівлі-продажу від 11.05.2011 продала частку у розмірі 100 % статутного капіталу Компанії «Avicom Britania Limited».

Виходячи з наведеного, майнова шкода, пов`язана з вилученням переданого до статутного капіталу ТОВ «Міжнародний аеропорт «Херсон» є безпосереднім наслідком дій суб`єкта від якого позивачі набули права на майно.

Стаття 11 ЦК України відносить до підстав виникнення цивільних прав і обов`язків завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову передбачені статтями 1166, 1167 ЦК України.

Загальноконституційні засади відносин між державою та громадянином, зокрема, щодо відповідальності держави, закріплено в конституційних та цивільно-правових нормах: стаття 56 Конституції України; статті 1173-1176 ЦК України.

Статтею 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень. При цьому слід виходити з презумпції, що порушення прав людини з боку суб`єктів владних повноважень прямо суперечить їх головним конституційним обов`язкам (статті 3, 19 Конституції України).

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу приписів статей 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. 1 ст. 77 Закону України «Про місцеве самоврядування» шкода, заподіяна юридичним і фізичним особам в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності органів місцевого самоврядування, відшкодовується за рахунок коштів місцевого бюджету, а в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності посадових осіб місцевого самоврядування - за рахунок їх власних коштів у порядку, встановленому законом.

Юридичною підставою такої відповідальності органів місцевого самоврядування є заподіяння шкоди юридичним чи фізичним особам у результаті прийняття незаконних рішень, вчинення неправомірних дій або бездіяльності при здійсненні ними виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування, передбачених Законом та іншими законами.

Зв`язок між рішенням Херсонської обласної ради від 10.12.2005 № 517 «Про інвестування обласного комунального підприємства «Аеропорт «Херсон» та наявністю у позивачів матеріальних збитків відсутній.

Одними з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність та розумність. Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Учасники цивільних відносин при здійсненні своїх прав зобов`язані діяти добросовісно, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм.

Загальні засади (принципи) цивільного права, зокрема добросовісність та розумність, є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Всебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто, коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Близький за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.

Отже, істинність твердження позивачів щодо наявності підстав для стягнення шкоди, зокрема, в контексті наявності шкоди та її розміру, протиправності поведінки заподіювача та існування причинного зв`язку такої поведінки із заподіяною шкодою, ураховуючи принципи змагальності, диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, підлягає доведенню позивачами перед судом.

В матеріалах справи відсутні докази в розумінні ст. 74, 76-80, 86 ГПК України, неправомірних дій відповідача-1, наслідком яких стало б заподіяння шкоди позивачам.

Виходячи із вищевикладеного, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог з огляду на недоведеність позивачами наявності всіх складових для застосування такої міри відповідальності як відшкодування шкоди, у зв`язку з чим у задоволенні позову про стягнення 114 676 863,44 грн ринкової вартості майна слід відмовити.

Оскільки судом відмовлено у задоволенні позовної вимоги про стягнення шкоди, яка є основного вимогою, похідні позовні вимоги про стягнення 28 171 029,38 грн - 3% річних, 222 581 885,74 грн - інфляційних втрат задоволенню не підлягають.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд дає вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах. При цьому суд наголошує, що усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині рішення, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду та не суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.

Приймаючи до уваги вищевикладене в сукупності, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у позові.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 76-80, 129, 202, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Компанії "Avicom Britania Limited" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний аеропорт "Херсон" відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Повний текст рішення складено 24.06.2024.

Суддя Т.М. Ващенко