Рішення

від 19.06.2024 по справі 926/4369/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58601, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 52-47-40, inbox@cv.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

19 червня 2024 року Справа № 926/4369/23

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до Чернівецької міської ради

про визнання укладеними додаткових договорів до договорів оренди землі

Суддя Тинок О.С.

Секретар судових засідань Григораш М.І.

Представники:

від позивачів не з`явився

від відповідача ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 13 грудня 2023 року у справі № 926/4369/23 позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Чернівецької міської ради про визнання укладеними додаткових договорів до договорів оренди землі задоволено в повному обсязі. Визнано укладеними додаткові договори до договорів оренди землі від 17 червня 2008 року № 4977 і № 4978 у редакції позивачів. Стягнуто з Чернівецької міської ради (58002, м. Чернівці, Центральна площа, 1, код 36068147) пропорційно на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 ) судовий збір у сумі 5368,00 грн.

18 грудня 2023 року представник позивачів через систему Електронний суд подав до суду заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 15000,00 грн (вх. №5451).

Ухвалою суду від 20 грудня 2023 року призначено розгляд заяви представника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу (вх. №5451 від 18 грудня 2023 року) у судовому засіданні на 15 січня 2024 року.

28 грудня 2024 року представник відповідача подала до суду заперечення на заяву щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу (вх. №5586).

У поданому запереченні відповідач не погоджується із пред`явленою позивачами сумою судових витрат до стягнення і просить суд зменшити розмір таких витрат до 1000,00 грн, з огляду на наявність стягнення з відповідача на користь позивачів витрат на професійну правничу допомогу постановою Західного апеляційного господарського суду від 07 листопада 2023 року у справі №926/2551/23 та однотипність підготовки позову, оскільки позов у справі №926/4369/23 дублює відзив на позовну заяву у справі №926/2551/23.

12 січня 2024 року до Господарського суду Чернівецької області надійшла ухвала Західного апеляційного господарського суду від 11 січня 2024 року про витребування матеріалів справи №926/4369/23 для розгляду апеляційної скарги Чернівецької міської ради на рішення Господарського суду Чернівецької області від 13 грудня 2023 року у справі № 926/4369/23.

15 січня 2024 року на виконання вимог ухвали Західного апеляційного господарського суду від 11 січня 2024 року супровідним листом Господарського суду Чернівецької області від 15 січня 2024 року вих.№02.04.-21-32/24 матеріали справи №910/4109/22 були скеровані до Західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою суду від 15 січня 2024 року відкладено розгляд заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу до повернення матеріалів справи №9264369/23 до Господарського суду Чернівецької області.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 25 березня 2024 року у справі №926/4369/23 вирішено: апеляційну скаргу Чернівецької міської ради №01/02-18-9847/1 від 29 грудня 2023 року (вх.№ 01-05/93/24 від 08 січня 2024 року) залишити без задоволення, рішення господарського суду Чернівецької області від 13 грудня 2023 року у справі № 926/4369/23 без змін.

14 травня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №926/4369/23 постановив: касаційну скаргу Чернівецької міської ради залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Чернівецької області від 13 грудня 2023 року та постанову Західного апеляційного господарського суду від 25 березня 2024 року у справі №926/4369/23 залишити без змін.

10 червня 2024 року до Господарського суду Чернівецької області повернулись матеріали справи №926/4369/23 від суду вищої інстанції.

Ухвалою суду від 13 червня 2024 року призначено судове засідання з розгляду заяви представника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу на 19 червня 2024 року.

Позивачі явку належного представника у судове засідання 19 червня 2024 року не забезпечили.

При цьому, у поданій представником позивачів заяві про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат (вх. №5451 від 18 грудня 2023 року), останній просив суд розгляд заяви провести без його участі.

Представник відповідача у судовому засіданні 19 червня 2024 року заперечила проти задоволення поданої представником позивачів заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн та просила суд зменшити розмір таких витрат до 1000,00 грн.

Згідно з частинами 3, 4, 5 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши матеріали справи в частині розподілу судових витрат, суд встановив наступне.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу.

У рішенні Конституційного Суду України № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо.

Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать і консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво в судах тощо.

Статтею 16 Господарського кодексу України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою, яка здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини, що застосовується як джерело права (частина 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України) у питанні щодо того, чи вимагає стаття 6 Конвенції забезпечення юридичного представництва особи, що є стороною по справі, орієнтує національні суди на необхідності врахування специфічних обставин кожної конкретної справи та з`ясування того, чи відсутність правової допомоги позбавить заявника права на справедливий суд (Airey v. Ireland (Ейрі проти Ірландії), § 26; McVicar v. the United Kingdom (Мак-Вікар проти Сполученого Королівства), § 48; Steel and Morris v. the United Kingdom (Стіл і Морріс проти Сполученого Королівства), § 61). McVicar v. the United Kingdom (Мак-Вікар проти Сполученого Королівства), § 51).

У розвиток наведеного розуміння статті 6 Конвенції суд виходить з того, що надання правової допомоги залежить також і від інших факторів, серед яких: важливість того, що є предметом спору для заявника; складність відповідного закону чи процесу; можливість заявника ефективно представляти себе у суді без адвоката; існування обов`язкової вимоги мати представника у суді (Steel and Morris v. the United Kingdom (Стіл і Морріс проти Сполученого Королівства), § 61); (Airey v. Ireland (Ейрі проти Ірландії), § 26); (McVicar v. the United Kingdom (Мак-Вікар проти Сполученого Королівства), §§ 48-62; Steel and Morris v. the United Kingdom (Стіл і Морріс проти Сполученого Королівства), § 61; P., C. and S. v. the United Kingdom (P., C. та S. проти Сполученого Королівства), § 100); (Airey v. Ireland (Ейрі проти Ірландії), § 26); Gnahorй v. France (Ньяоре проти Франції), § 41).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до практики суду заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 40 рішення суду ЄСПЛ від 01 лютого 2018 року у справі "Радченко проти України").

Пунктом 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно із пунктом 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення є принципом господарського судочинства, а статті 123, 129 Господарського процесуального кодексу України - нормами процесуального права, які регламентують види судових витрат, розподіл судових витрат та визначають оптимальний порядок застосування.

При цьому, суд зазначає, що приписи статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України є універсальними у правовідносинах при розподілі витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги адвоката, за результатами розгляду справи (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06 березня 2024 року у справі № 905/1840/21).

Пунктом 3.2 рішення Конституційного суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Відповідно до статті 131 Конституції України, для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (частина 2 статті 16 Господарського процесуального кодексу України).

Відносини адвоката та клієнта врегульовує договір про надання правової допомоги - домовленість, умови якого визначають зміст очікуваних від адвоката послуг, їх вартість, порядок оплати тощо (пункт 4 частина 1 стаття 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність).

Згідно з частини 1 статті 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в пункті 4 частини 1 статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, згідно з яким договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність визначено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1 статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність).

Відповідно до статті 19 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Згідно зі статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Разом із тим, процесуальні норми кожного із кодексів (ГПК, ЦПК, КАС) України визначають критерії, які слід застосовувати суду при визначенні розміру відшкодування стороні понесених нею витрат на правничу допомогу за наслідками судового вирішення спору.

Згідно з частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Правило частини 1 статті 124 та частини 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує учасника справи у першій заяві по суті спору (позовна заява та відзив на позов) подати детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Водночас згідно частини 3 статті 124 Господарського процесуального кодексу України, попередній розрахунок розміру судових витрат, в тому числі, на професійну правничу допомогу, не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Судом встановлено, що при поданні позовної заяви позивачами було вказано про попередній розрахунок судових витрат, які пов`язані з розглядом даної судової справи в суді першої інстанції та вказано, що загальна орієнтованість наданих послуг буде становити 23368,00 грн, що складаються з витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 18000,00 грн та судового збору у розмірі 5368,00 грн.

Також позивачами, окрім іншого, до позову було додано ордер на надання правничої (правової) допомоги серія СЕ №1070193 від 09 жовтня 2023 року та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЧЦ №000447 від 29 листопада 2019 року.

У подальшому, 18 грудня 2023 року (після ухвалення судом основного рішення у справі), представник позивачів звернувся до суду із заявою про стягнення витрат на професійну правничу допомогу (вх. №5451 від 18 грудня 2023 року) у загальній сумі 15000,00 грн, до якого останній долучив: договір про надання правничої допомоги від 01 жовтня 2023 року; додаток №1 від 01 жовтня 2023 року до договору про надання правничої допомоги від 01 жовтня 2023 року; акт приймання-передачі наданих послуг від 18 грудня 2023 року на суму 15000,00 грн.

Судом встановлено, що клопотання про стягнення судових витрат подано в межах строку, встановленого частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Згідно статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відтак, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що визначено частиною 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, постановах Верховного Суду від 09 квітня 2019 року у справі № 826/2689/15 та від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19.

Верховний Суд у постанові від 13 червня 2024 року у справі 918/721/23 зазначив, що критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат. Сама лише незгода скаржника з наданою судом оцінкою відповідним доказам, які підтверджують факт надання професійної правничої допомоги, а також оцінкою обставин критерію реальності адвокатських витрат, критерію розумності їх розміру тощо, не свідчить про незаконність оскаржуваного судового рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

Також, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.

До того ж, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 11 грудня 2023 року у справі № 925/200/22.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 жовтня 2023 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (далі- Клієнти/Клієнт) та Адвокатом Чепишко Дмитром Вікторовичем (далі- Адвокат) укладено Договір про надання правничої допомоги (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1. якого, адвокат зобов`язується за завданням клієнтів надавати клієнтам правничу допомогу, обом або кожному окремо (далі - послуги), а клієнти зобов`язуються оплатити надання послуг та фактичні витрати адвоката, необхідні для виконання цього договору. Під послугами у цьому договорі розуміється наступне: захист, представництво та надання інших видів правничої допомоги клієнтам з приводу захисту їх прав та інтересів як орендарів за договором землі №4977 від 17 червня 2008 року та №4978 від 17 червня 2008 року (в тому числі підготовки позовної заяви до Чернівецької міської ради про визнання укладеними додаткових договорів до договорів оренди землі, представництво інтересів у господарських судах).

Згідно пункту 3.1. Договору, за надані адвокатом послуги клієнти сплачують гонорар у сумі та в порядку, визначеному додатками та/або актами прийому-передачі наданих послуг.

Цей договір набирає чинності з моменту підписання сторонами цього і діє до 31 грудня 2024 року (пункт 6.1 Договору).

Так, між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та Адвокатом Чепишко Дмитром Вікторовичем було складено Акт приймання-передачі наданих послуг від 18 грудня 2023 року (далі -Акт), відповідно до пункту 1 якого сторони підтвердили, що адвокат на виконання умов договору про надання правничої допомоги від 01 жовтня 2023 року надав, а клієнти прийняли послуги у рамках справи №926/4369/23, що розглянута Господарським судом Чернівецької області в наступних обсягах:

- підготовка, складення та надіслання позовної заяви 3 години;

- участь у судових засіданнях 13 листопада 2023 року, 04 грудня 2023 року та 13 грудня 2023 року 2 години.

Вартість однієї години правничої допомоги становить 3000,00 грн (пункт 2 Акту). Загальна сума наданих адвокатом послуг (гонорару) в рамках справи №926/4369/23 у Господарському суді Чернівецької області станом на дату складення цього акту складає 15000,00 грн 3000,00 грн*5 год. (пункт 3 Акту). Зазначену в пункті 3 цього акту суму наданих послуг (гонорару) клієнти зобов`язані сплатити адвокату порівно (по 7500,00 грн) не пізніше 30 робочих днів з моменту набрання законної сили судовим рішенням у справі №926/4369/23 (пункт 4 Акту).

Дослідивши надані докази, судом встановлено, що позивачам дійсно надавалась правнича допомога, що підтверджується здійсненням представництва позивачів у судових засіданнях у справі, а також наявними в матеріалах позовної заяви, заяви про усунення недоліків позовної заяви та іншими процесуальними документами поданими в інтересах позивачів.

Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою (правова позиція викладена у постанові ОП КГС ВС від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19).

Таким чином, загальна сума судових витрат на правничу допомогу, понесених позивачами у даній справі становить 15000,00 грн.

При цьому, суд частково погоджується із викладеними запереченнями відповідача на заяву про стягнення правничої допомоги.

Дослідивши матеріали справи, суд погоджується із твердженнями відповідача про те, що формування, складання та направлення позовної заяви обсягом у 3 години вартістю в 9000,00 грн не є співмірними зі складністю справи, а також з огляду на те, що доводи позову містять здебільшого цитування норм законодавства.

Однак, суд не погоджується із відповідачем щодо зменшення заявленої до стягнення вартості правничої допомоги до 1000,00 грн, оскільки судом встановлено, що представник позивачів брав активну участь у судових засіданнях, подавав на вимогу суду заяви, а також позов від імені позивачів.

Вартість однієї години правничої допомоги наданої адвокатом у розмірі 3000,00 грн не досліджується судом, оскільки позивачі її прийняли та погодились, що підтверджується підписаними між позивачами та адвокатом договором про надання правничої допомоги від 01 жовтня 2023 року, додатком №1 від 01 жовтня 2023 року до договору про надання правничої допомоги від 01 жовтня 2023 року (вартість гонорару) та актом приймання-передачі наданих послуг від 18 грудня 2023 року, а суд не має право втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

У той же час, суд вважає за необхідне вказати про те, що суд не оцінює та не досліджує зміст відзиву на позовну заяву поданого в межах справи №926/2551/23 та стягнення з Чернівецької міської ради на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 витрат на правничу допомогу згідно постанови Західного апеляційного господарського суду від 07 листопада 2023 року у справі №926/2551/23, де Чернівецька міська рада була позивачем у справі, оскільки це не стосується даної справи і заявлена правнича допомога є правом позивачів в межах як справи №926/2551/23 так і №926/4369/23.

З урахуванням викладеного вище, з огляду на подане заперечення, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), критерію розумності їхнього розміру, конкретних обставин справи та доводів сторін суд дійшов висновку про можливість зменшити розмір витрат за «формування, складання та направлення позовної заяви» та стягнути з відповідача на користь позивачів 1 год. 30 хв. витраченого часу адвоката за встановленою вартістю (ставка/ година 3000,00 грн) в розмірі 4500,00 грн.

Пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам - членам щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

Враховуючи викладене вище в сукупності, проаналізувавши докази, надані позивачами на підтвердження понесених витрат на оплату послуг адвоката, зважаючи на складність справи, а також беручи до уваги принципи диспозитивності та змагальності господарського судочинства, критерії реальності, співмірності та розумності судових витрат, поданих відповідачем заперечень, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, та зазначає, що обґрунтованим розміром витрат на правничу допомогу складає 10500,00 грн, який належить стягнути з Чернівецької міської ради по 5250,00 грн для кожного з позивачів.

Керуючись статями 73, 76, 77, 86, 123, 126, 129, 236-238, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву представника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (вх. №5451 від 18 грудня 2023 року) про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

2. Стягнути з Чернівецької міської ради (58002, м. Чернівці, Центральна площа, буд. 1, код 36068147) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 ) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5250,00 грн.

3. Стягнути з Чернівецької міської ради (58002, м. Чернівці, Центральна площа, буд. 1, код 36068147) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5250,00 грн.

4. В іншій частині заяви представника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (вх. №5451 від 18 грудня 2023 року) про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

У судовому засіданні 19 червня 2024 року було проголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 233 ГПК України, повне рішення складено та підписано 24 червня 2024 року.

Строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 Господарського процесуального кодексу України).

Інформацію по справі можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/

Суддя Олександр ТИНОК