Постанова

від 20.06.2024 по справі 756/1538/14-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження Доповідач- Кафідова О.В.

№ 22-ц/824/9334/2024

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 756/1538/14-ц

20 червня 2024 року Київський апеляційний судв складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Кафідової О.В.

суддів - Оніщука М.І.

- Шебуєвої В.А.

при секретарі - Смолко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 26 січня 2024 року, постановлену під головуванням судді Майбоженко А.М. у цивільній справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» про заміну стягувача,-

в с т а н о в и в:

У січні 2014 року Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» звернулось до Оболонського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо- поліграфічне підприємство «Оберіг» про стягнення заборгованості.

В обґрунтування заяви ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» посилалося на те, що рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 06 березня 2014 року у справі 756/1538/14-ц стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ТОВ «Виробничо-поліграфічне підприємство «Оберіг» на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту від 29 листопада 2006 року № 11086810000 (зі змінами і доповненнями), що складається з заборгованості зі сплати кредиту (основного боргу) у сумі 173 925 швейцарських франків 11 сантимів, що згідно з офіційним курсом НБУ на 21 січня 2014 року становило 1 528 672,14 грн; заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом у сумі 5 241 швейцарський франк 38 сантимів, що згідно з офіційним курсом НБУ на 21 січня 2014 року становило 46 067,83 грн; пені за прострочення термінів сплати кредиту у сумі 10 269,89 грн; пені за прострочення термінів сплати процентів за користування кредитом у сумі 1 399,78 грн та судовий збір у сумі 1 827 грн з кожного.

19 квітня 2023 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» було укладено договір факторингу № 19-04/2023, за яким останній набув права вимоги за рядом кредитних договорів, зокрема й за вищевказаним кредитним договором.

Враховуючи викладене, ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» просить замінити сторону стягувача у виконавчому провадженні з виконання рішення Оболонського районного суду міста Києва від 06 березня 2014 року у справі № 756/652/14-ц.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 26 січня 2024 року заяву ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» про заміну стягувача задоволено частково.

Замінено стягувача ПАТ «УкрСиббанк» на ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» у виконавчому провадженні № 72164023 щодо виконання рішення Оболонського районного суду міста Києва від 06 березня 2014 року унікальний № 756/1538/14-ц, провадження № 2/756/1702/14 за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ТОВ «Виробничо-поліграфічне підприємство «Оберіг» про стягнення заборгованості, щодо боржника ОСОБА_1 .

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що судові рішення, які набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутися до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

У приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Варави Р. С. на виконанні перебуває виконавчий лист №2/756/1702/14 виданий 14.01.2015 року на підставі рішення Оболонського районного суду м. Києва від 06 березня 2014 року щодо боржника ОСОБА_1 , виконавче провадження № 72164023.

19 квітня 2023 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» було укладено договір факторингу № 19-04/2023, за яким останній набув права вимоги до боржника ОСОБА_1 . Тобто право вимоги щодо боржника ОСОБА_1 за виконавчим провадженням з виконання рішення Оболонського районного суду м. Києва у справі № 756/1538/14-ц перейшло до ТОВ «ФК «Укрфінстандарт».

Доказів наявності відкритих виконавчих проваджень щодо боржника ТОВ «Виробничо-поліграфічне підприємство «Оберіг», в матеріалах справи немає.

Не погоджуючись з ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 26 січня 2024 року, ОСОБА_1 06 березня 2024 року подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 26 січня 2024 року.

Посилається на те, що наразі відсутні правові підстави для задоволення заяви ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки до заяви не додано будь-яких документів, які б свідчили про звернення товариства до ВДВС чи приватного виконавця з заявою щодо заміни такої сторони у межах Закону України «Про виконавче провадження».

ОСОБА_1 не була повідомлена про заміну сторони кредитора за кредитним договором, виконавче провадження № 72164023 щодо стягувача ПАТ «УкрСиббанк» і боржника ОСОБА_1 відкрито вже після укладення договору факторингу №19-04/2023 від 19 квітня 2023 року.

В судове засідання сторони не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Розгляд справи не одноразово відкладався у зв`язку з задоволенням клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Попченкової Ірини Миколаївни та перебуванням її на лікарняному, разом з тим, колегія суддів вважає, що представник відповідача не була позбавлена можливості звернутись до суду з клопотанням про проведення судового засідання в режимі відео конференції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, врахувавши аргументи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції даним вимогам закону відповідає.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 06 березня 2014 року у справі № 756/1538/14-ц позовні вимоги ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ТОВ «Виробничо-Поліграфічне підприємство «Оберіг» про стягнення заборгованості, задоволено та солідарно з ОСОБА_1 , ТОВ «Виробничо-поліграфічне підприємство «Оберіг» на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту від 29 листопада 2006 року № 11086810000 зі змінами і доповненнями, що складається з заборгованості зі сплати кредиту (основного боргу) у сумі 173 925 швейцарських франків 11 сантимів, що згідно з офіційним курсом НБУ на 21 січня 2014 року становило 1 528 672, 14 грн; заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом у сумі 5 241 швейцарський франк 38 сантимів, що згідно з офіційним курсом НБУ на 21 січня 2014 року становило 46 067,83 грн; пені за прострочення термінів сплати кредиту у сумі 10 269, 89 грн; пені за прострочення термінів сплати процентів за користування кредитом у сумі 1 399, 78 грн та судовий збір у сумі 1 827 грн.з кожного.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 28 травня 2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, рішення Оболонського районного суду м. Києва від 06 березня 2014 року залишено без змін.

19 квітня 2023 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» укладено договір факторингу № 19-04/2023, за яким останній набув права вимоги до боржника ОСОБА_1 за вищевказаним кредитним договором.

Пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Сторонами в зобов`язанні є боржник і кредитор (частина перша статті 510 ЦК України).

Законодавство також передбачає порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) в зобов`язанні.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (частина третя статті 512 ЦК України). Правочинами, на підставі яких відбувається відступлення права вимоги, можуть бути, зокрема, купівля-продаж, дарування, факторинг.

Відповідно до статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною п`ятою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

При цьому слід ураховувати, що у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.

У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутися до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, що викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 911/3411/14 (провадження № 12-39гс20) зроблено висновок про те, що навіть після закінчення виконавчого провадження в учасника справи може виникати ряд процесуальних питань, пов`язаних із захистом його прав та охоронюваних інтересів.

Правонаступництво як інститут цивільного процесуального права нерозривно пов`язане з правонаступництвом як інститутом цивільного права, адже зміни у матеріально-правових відносинах зумовлюють необхідність привести процесуальний стан осіб як учасників таких матеріально-правових відносин у відповідність з їх дійсною юридичною зацікавленістю у перебігу та результаті судового провадження, в тому числі у виконанні рішення суду.

Правонаступництво як інститут цивільного процесуального права має універсальний характер. У разі вибуття правопопередника з виконавчого провадження до правонаступника переходить весь комплекс процесуальних прав та обов`язків, притаманних для сторони виконавчого провадження, і, відповідно, комплекс процесуальних прав та обов`язків, притаманних стороні судового провадження, враховуючи стадію, на якій відбулося правонаступництво.

У справі, яка переглядається, заявник просив суд замінити стягувача ПАТ «УкрСибанк» на його правонаступника ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» у виконавчому провадженні з виконання рішення Оболонського районного суду міста Києва від 06 березня 2014 року у справі № 756/652/14-ц.

Вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження здійснюється судом за перевірки та надання оцінки доказам, наданим на обґрунтування відповідної заяви, зокрема, їх достовірності та достатності для висновків про фактичний перехід прав та обов`язків сторони виконавчого провадження до іншої особи на підставі правочину, якому має бути надана оцінка на предмет нікчемності, тобто недійсності в силу положень закону.

Зважаючи на встановлену статтею 204 ЦК України і не спростовану при вирішенні цієї справи в порядку статті 215 ЦК України презумпцію правомірності укладеного між сторонами договору факторингу, такий договір у розумінні статей 11, 509 ЦК України є належною підставою для виникнення та існування обумовлених таким договором прав і обов`язків сторін.

При цьому встановлення обставин, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним (оспорюваний) за відсутності оспорення або визнання його недійсним у встановленому законом порядку, не входить у межі дослідження під час розгляду такої заяви, а тому відповідні обставини не можуть бути підставою для відмови у здійсненні заміни сторони процесу правонаступником, оскільки це суперечитиме презумпції правомірності правочину, визначеному статтею 204 ЦК України.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17 січня 2020 року у справі № 916/2286/16.

Таким чином, установивши, що ПАТ «УкрСиббанк» відступило ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» право вимоги за кредитним договором від 29 листопада 2006 року № 11086810000 (зі змінами і доповненнями), на виконанні приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Варави Р.С. перебуває виконавчий лист, виданий 14.01.2015 року на підставі рішення Оболонського районного суду м. Києва від 06 березня 2014 року щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за вищевказаним кредитним договором, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про заміну сторони кредитора (стягувача) з ПАТ «УкрСиббанк» на ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» у виконавчому провадженні № 72164023 щодо виконання рішення Оболонського районного суду міста Києва від 06 березня 2014 року унікальний № 756/1538/14-ц, провадження № 2/756/1702/14 за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ТОВ «Виробничо-поліграфічне підприємство «Оберіг» про стягнення заборгованості, щодо боржника ОСОБА_1 .

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судовому рішенні, питання вмотивованості висновків суду, апеляційний суд виходить з того, що у справі, що розглядається, сторонам надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду першої інстанції.

Відтак, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Судом першої інстанції повно встановлено обставини, що мають значення для справи, висновки суду відповідають наявним у матеріалах справах доказам.

Колегія суддів не вбачає порушень судом першої інстанції норм процесуального права.

Згідно з пунктом 1 частиною першою статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частин першої статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 26 січня 2024 року - без змін, оскільки підстави для скасування судового рішення відсутні.

Керуючись статтями 268, 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 26 січня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена

в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 24 червня 2024 року

Головуючий: Судді: