Рішення

від 24.06.2024 по справі 280/3024/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2024 року Справа № 280/3024/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєвої К.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНА ЕНЕРГІЯ»

до Хмельницької митниці

про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів, визнання протиправними та скасування карток відмови,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст і підстави позовних вимог.

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНА ЕНЕРГІЯ» (далі позивач) до Хмельницької митниці (далі відповідач), у якій позивач просить суд:

1) визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2024/000129 від 26.02.2024 р., прийняту відповідачем;

2) визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості №UA400000/2024/000043/2 від 27.02.2024 р., прийняте відповідачем за результатами перевірки митної декларації № 24UA400040005671U2;

3) визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2024/000128 від 26.02.2024 р., прийняту відповідачем;

4) визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості №UA400000/2024/000042/2 від 27.02.2024 р., прийняте відповідачем за результатами перевірки митної декларації № 24UA400040005661U8;

5) визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2024/000130 від 27.02.2024 р., прийняту Хмельницькою митницею;

6) визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості №UA400000/2024/000044/2 від 27.02.2024 р., прийняте Хмельницькою митницею за результатами перевірки митної декларації № 24UA400040005761U5;

7) визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2024/000127 від 26.02.2024 р., прийняту відповідачем;

8) визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості №UA400000/2024/000041/2 від 27.02.2024 р., прийняте відповідачем за результатами перевірки митної декларації № 24UA400040005646U4.

Крім того, просить стягнути з відповідача за рахунок її бюджетних асигнувань на користь позивача суму сплаченого судового збору.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем в процесі здійснення митного оформлення було надано усі необхідні первинні документи, зміст яких містить усі відомості про об`єкт (товар) митного оформлення та ціну контракту (договору), що дає підставу застосовувати основний метод визначення митної вартості згідно статті 57 Митного кодексу України, а саме за ціною договору. Вказує, що посилання відповідача у рішеннях про коригування митної вартості товарів № UA400000/2024/000043/2 від 27.02.2024 р., № UA400000/2024/000042/2 від 27.02.2024 р., № UA400000/2024/000044/2 від 27.02.2024 р., № UA400000/2024/000041/2 від 27.02.2024 р. на митну декларацію від 26.02.2024 № 24UA209170015995U0 є некоректним. Наявність у системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару. Відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. визначення митної вартості товару, та не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості. Просить суд зад

ІІ. Виклад позицій інших учасників справи та документів, що надійшли до суду.

02.05.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача позовні вимоги не визнає, зокрема зазначає, що в поданих позивачем документах на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару було виявлено недоліки, у зв`язку з чим витребувано додаткові документи, які не були надані позивачем в повному обсязі. Зазначає, що позивачем не підтверджено заявлену митну вартість імпортованого товару, що зумовило відсутність підстав для оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю. Крім того, відповідач вказав на те, що митним органом у встановленому законом порядку було встановлено, що вартість імпортованого позивачем товару є вищою ніж заявлена, що зумовило прийняття рішення про коригування митної вартості товарів. З урахуванням вищезазначеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

10.06.2024 судом отримано відповідь на відзив, у якій представник позивача наголошує на безпідставності винесення оскаржуваних рішень, що має на меті відмову у визнанні заявленої декларантом митної вартості за ціною договору та застосування резервного методу для збільшення митних платежів. Зауважує, що вартість ідентичних моделей товару (сонячних панелей), які пропонуються для постачання від не виробників товарів, є значно нижчою, ніж та, яку заявляє позивач як декларант. Звертає увагу суду, що митна вартість товару у митній декларації від 26.02.2024 № 24UA209170015995U0, яка використана митним органом у якості джерела для визначення числового значення митної вартості товару, не базується на контрактній (фактично сплаченій) вартості товарів, а визначена за резервним методом, що суперечить статті 49 Митного кодексу України.

11.06.2024 до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких представник відповідача зазначає, що у своїй діяльності митниця користується даними з Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби (ЄАІС), яка надає можливість контролювати правильність визначення митної вартості товарів як джерела інформації відповідно до глави 2 Методичних рекомендацій №476. Відтак при порівнянні можна чітко визначити, наскільки ці товари є ідентичними або подібними (аналогічними), враховуючи всі графи результатів пошуку у базі даних «Рівень цін по ЦБД». Зауважує, що з метою перевірки усіх числових значень заявленої митної вартості, митним органом правомірно вимагались передбачені частиною 3 статті 53 МКУ додаткові документи, які позивачем, як до митного оформлення так і після його здійснення не надавались.

III. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 09.04.2023 суд залишив позовну заяву без руху на підставі статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), та надав позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви від дня одержання вказаної ухвали суду про залишення позовної заяви без руху у спосіб надання до суду доказів доплати судового збору в сумі 9689,59 грн.

Ухвалою від 16.04.2024 суд відкрив провадження у справі, призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін.

Ухвалою від 06.06.2024 суд відмовив у задоволенні клопотання представника Хмельницької митниці про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Повний текст рішення суду складений з урахуванням відпустки судді відповідно до довідки за вих.№ 02-35/24/49 від 17.06.2024.

IV. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

25 січня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНА ЕНЕРГІЯ» та компанією Energy3000 solar GmbH, Австрія укладено договір поставки товарів № 2024/25.01 (далі Договір або Контракт), за умовами якого Постачальник (Energy3000 solar GmbH) зобов`язується забезпечити постачання та передачу у власність Покупця (ТОВ «СУЧАСНА ЕНЕРГІЯ») товару в асортименті, кількості, комплектності, якості та на умовах, передбачених цим Договором, протягом строку дії цього Договору. Покупець зобов`язується своєчасно прийняти такий Товар і оплатити його вартість на умовах, передбачених цим Договором. Згідно з пунктами 2.1-2.2 Договору асортимент та загальна кількість Товару зазначаються Сторонами в інвойсах (комерційні рахунки-фактури), які є невід`ємними додатками до цього Договору. Кількість товару, що поставляється в кожній партії, обговорюється Сторонами окремо на підставі замовлення Покупця і відображається в товарно- транспортних накладних і інвойсах.

За пунктами 6.1-6.2 Договору місце відвантаження Товару - склад Постачальника. Постачання Товару від Постачальника до Покупця здійснюються на умовах EXW, FCA, CIP, CIF, FOB.

За договором поставки товарів № 2024/25.01 регулярно імпортується товар автомобільними партіями. Кожна автомобільна партія товарів оформлюється та декларується в митниці за окремим комплектом товаросупровідних документів (інвойсів, пакувальних листів, транспортних документів та ін.) та, відповідно, за окремою митною декларацією.

26 та 27 лютого 2024 року ТОВ «СУЧАСНА ЕНЕРГІЯ» було заявлено до митного оформлення товар, отриманий від компанії Energy3000 solar GmbH, Австрія, за вказаним вище договором та було подано до підрозділу Хмельницької митниці митні декларації:

№24UA400040005671U2 від 26.02.24;

№24UA400040005661U8 від 26.02.24;

№24UA400040005761U5 від 27.02.24;

№24UA400040005646U4 від 26.02.24.

Митна вартість заявлених до митного оформлення товарів визначена позивачем:

за митною декларацією №24UA400040005671U2 від 26.02.24 - за ціною господарської операції, вчиненою у відповідності до положень Договору № 2024/25.01 від 25.01.2024 р., інвойсу AT42403431 від 20.02.2024 р. та становить 48816,00 EUR (51334,07 EUR митна вартість з урахуванням підтверджених транспортних витрат);

за митною декларацією №24UA400040005661U8 від 26.02.24 - за ціною господарської операції, вчиненою у відповідності до положень Договору № 2024/25.01 від 25.01.2024 р., інвойсу AT42403432 від 20.02.2024 р. та становить 48816,00 EUR (51334,07 EUR митна вартість з урахуванням підтверджених транспортних витрат);

за митною декларацією №24UA400040005761U5 від 27.02.24 - за ціною господарської операції, вчиненою у відповідності до положень Договору № 2024/25.01 від 25.01.2024 р., інвойсу AT42403434 від 20.02.2024 р. та становить 48816,00 EUR (51331,91 EUR митна вартість з урахуванням підтверджених транспортних витрат).

за митною декларацією №24UA400040005646U4 від 26.02.24 - за ціною господарської операції, вчиненою у відповідності до положень Договору № 2024/25.01 від 25.01.2024 р., інвойсу AT42403438 від 20.02.2024 р. та становить 48816,00 EUR (51334,07 EUR митна вартість з урахуванням підтверджених транспортних витрат).

На підтвердження обґрунтованості заявленої позивачем митної вартості товарів, зазначеної у митній декларації № 24UA400040005671U2 від 26.02.2024 р. ТОВ «СУЧАСНА ЕНЕРГІЯ» надано митному органу наступні документи:

пакувальний лист (Packing list) №PAL-100848 від 20.02.2024;

рахунок-проформа (Proforma invoice) №АТ22400923 від 29.01.2024;

рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №AT42403431 від 20.02.2024;

автотранспортна накладна №20022024-2 від 20.02.2024;

банківський платіжний документ №PI24013001730735 від 30.01.2024;

рахунок-фактура про надання транспортно експедиційних послуг №6093 від 20.02.2024;

довідка про транспортні витрати №OW009849 від 20.02.2024.

На підтвердження обґрунтованості заявленої позивачем митної вартості товарів, зазначеної у митній декларації №24UA400040005661U8 від 26.02.2024 р. ТОВ «СУЧАСНА ЕНЕРГІЯ» надано митному органу наступні документи:

пакувальний лист (Packing list) №PAL-100847 від 20.02.2024;

рахунок-проформа (Proforma invoice) №AT22400924 від 29.01.2024;

рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №AT42403432 від 20.02.2024;

автотранспортна накладна №20022024 від 20.02.2024;

банківський платіжний документ №PI24013001730735 від 30.01.2024;

рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №6092 від 20.02.2024;

довідка про транспортні витрати №OW009848 від 20.02.2024.

На підтвердження обґрунтованості заявленої позивачем митної вартості товарів, зазначеної у митній декларації №24UA400040005761U5 від 27.02.2024 р. ТОВ «СУЧАСНА ЕНЕРГІЯ» надано митному органу наступні документи:

пакувальний лист (Packing list) №PAL-100849 від 20.02.2024;

рахунок-проформа (Proforma invoice) №АТ22400925 від 29.01.2024;

рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №AT42403434 від 20.02.2024;

автотранспортна накладна №20022024-3 від 20.02.2024;

банківський платіжний документ №PI24013001730735 від 30.01.2024;

рахунок-фактура про надання транспортно експедиційних послуг №6091 від 20.02.2024;

довідка про транспортні витрати №OW009846 від 20.02.2024;

договір транспортного експедирування №0710/25 від 07.10.2021.

На підтвердження обґрунтованості заявленої позивачем митної вартості товарів, зазначеної у митній декларації №24UA400040005646U4 від 26.02.24 р. ТОВ «СУЧАСНА ЕНЕРГІЯ» надано митному органу наступні документи:

пакувальний лист (Packing list) №PAL-100850 від 20.02.2024;

рахунок-проформа (Proforma invoice) №AT22400926 від 29.01.2024;

рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №AT42403438 від 20.02.2024;

автотранспортна накладна №20022024-4 від 20.02.2024;

банківський платіжний документ №PI24013001730735 від 30.01.2024;

рахунок-фактура про надання транспортно експедиційних послуг №6090 від20.02.2024;

довідка про транспортні витрати №OW009845 від 20.02.2024.

Також до всіх вказаних декларацій було додано договір поставки товарів № 2024/25.01 від 25.01.2024; договір про надання послуг митного брокера №3 від 01.12.2023.

Однак, ТОВ «СУЧАСНА ЕНЕРГІЯ» було відмовлено у митному оформленні товару та видані Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2024/000129 від 26.02.2024, №UA400040/2024/000128 від 26.02.2024, №UA400040/2024/000130 від 27.02.2024, №UA400040/2024/000127 від 26.02.2024. У якості причин відмови визначено «Неподання до митного оформлення документів, які підтверджують числове значення складових митної вартості у відповідності до вимог п.3, 4 ст.53 МКУ».

27.02.2024 р. УМП, КМВ та МТР ЗЕД підрозділом Хмельницької митниці були прийняті рішення про коригування митної вартості товару:

№UA400000/2024/000043/2,

№UA400000/2024/000042/2,

№UA400000/2024/000044/2,

№UA400000/2024/000041/2.

Згідно з графою 30 рішень якого митним органом було визначено митну вартість товару:

«Сонячні панелі (фоточутливі напівпровідникові прилади), зібрані у модуль, вмонтовані в панель: JAsolar JAM72S30-565/LR - 720 шт. Призначені для перетворення сонячного світла в електричну енергію. Не обладнанні елементами, що дають можливість надавати електроенергію безпосередньо споживачу. Виробник: JA Solar Technology Co. (Китай). Торгова марка: JA Solar» за ціною в сумі 88657,63 EUR (при первинно заявленій декларантом митній вартості в розмірі 51292,45 EUR - рішення №UA400000/2024/000043/2), (при первинно заявленій декларантом митній вартості в розмірі 51334,07 EUR рішення №UA400000/2024/000042/2), (при первинно заявленій декларантом митній вартості в розмірі 51331,91 EUR рішення №UA400000/2024/000044/2), (при первинно заявленій декларантом митній вартості в розмірі 51334,07 EUR - рішення №UA400000/2024/000041/2).

05 березня 2024 року позивачем до Хмельницької митниці були надані додаткові документи на підтвердження митної вартості, у т.ч. за спірними митними деклараціями, а саме:

1. договір транспортного експедирування №0710/25 від 07.10.2021;

2. акт №6093 від 28.02.2024;

3. платіжна інструкція №98 від 27.02.2024;

4. акт №6092 від 28.02.2024;

5. платіжна інструкція №99 від 27.02.2024;

6. акт №6091 від 28.02.2024;

7. платіжна інструкція №100 від 27.02.2024;

8. акт №6090 від 28.02.2024;

9. платіжна інструкція №101 від 27.02.2024.

ТОВ «СУЧАСНА ЕНЕРГІЯ» не погодилось з картками відмови в прийнятті митної декларації та рішеннями про коригування митної вартості товару, у зв`язку з чим звернулось до суду з цим позовом.

V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина друга статті 1 Митного кодексу України).

Згідно з частиною першою статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до частини першої статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з частиною першою статті 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Стаття 49 Митного кодексу України визначає, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною першою статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною першою статті 52 Митного кодексу України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до частини другої статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з частиною першою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

За нормами частини другої статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (ч. 5 ст. 53 Митного кодексу України).

За правилами ч. 6 ст. 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Частиною першою статті 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

За нормами частини другої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною шостою статті 54 Митного кодексу України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено тощо.

Відповідно до ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

З урахуванням викладеного вище, очевидним є висновок, що у митного органу повинні бути наявними обґрунтовані причини для витребування додаткових документів, ненадання яких унеможливлювало б визначення саме митної вартості товару, що ввозиться, за ціною договору (основний метод) відповідно до ст. 58 Митного кодексу України.

За визначенням, наведеним у ч.1 ст. 256 Митного кодексу України, відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини дванадцятої статті 264 Митного кодексу України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Водночас наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 07 травня 2020 року у справі № 826/10527/17, у постанові від 02 червня 2022 року у справі №460/2674/20.

Надаючи оцінку доводам митного органу, покладеним в основу прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів, суд встановив, що позивачем при здійсненні митного оформлення товару подано повний пакет документів відповідно до переліку, визначеного у частині другій статті 53 Митного кодексу України. При цьому, показник ціни товару чітко відображений у наданих позивачем інвойсах, проформах - інвойсах.

Банківський платіжний документ, що стосується товару № PI24013001730735 від 30.01.2024 містить фактично перераховану суму 100 % передоплати за (однакові) 4 автомобільні партії товару 195 264,00 євро (195 264,00 / 4 = 48816,00), також містить, найменування товару, номер контракту та номери усіх чотирьох проформ інвойсів (у т.ч. за спірним постачанням): PI DD 29.01.24:ORDER NO.AT22400923, PI DD 29.01.24:ORDER NO.AT22400924, PI DD 29.01.24:ORDER NO.AT22400925, PI DD 29.01.24:ORDER NO.AT22400926. (у зв`язку з технічним обмеженням на кількість символів графи «70 Details of Payment» (відомості про платіж), інформація про платіж продовжена у графі «72 Sender to Receiver information» банківського документу).

Ці документи не містять розбіжностей, неповноти та/або недостовірних відомостей, містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Інші надані документи до митних декларацій, такі як автотранспортні накладні, пакувальні листи, договір транспортного експедирування, договір про надання послуг митного брокера та інші документи не містять вартісних (цінових) характеристик товару, підтверджують певний аспект виконання ЗЕД угоди та не протирічать переліченим вище документам.

Разом із цим, контролюючий орган не погодився з правомірністю визначення митної вартості задекларованого позивачем товару, у зв`язку з чим прийняв спірні рішення про коригування його митної вартості, яким визначив митну вартість ввезеного позивачем товару із застосуванням резервного методу.

Вирішуючи даний спір, суд зазначає, що відповідно до встановлених обставин справи підставою для витребування митним органом додаткових документів стало встановлення в ході перевірки таких розбіжностей:

- банківські платіжні документи містять розбіжності в частині суми передплати за товар та в частині реквізитів документів, за які було здійснено оплату.

- наявні розбіжності в частині країни та місця завантаження товару.

- до митного оформлення не подано договір перевезення та замовлення, передбаченого контрактом.

- наявні розбіжності в частині перевізника та особи, яка виписала рахунок на перевезення.

- до митної вартості не додано комісійну винагороду експедитора, яка надається протягом всього маршруту перевезення.

- у відповідності до статті VII ГАТТ, є підстави вважати, що інвойс, який подався до митного оформлення не містить достовірної інформації щодо «дійсної вартості» мінімальний рівень митної вартості ідентичних моделей складає 4,77 дол.США/кг. У відповідності до статті VII ГАТТ, є підстави вважати, що інвойс, який подався до митного оформлення не містить достовірної інформації щодо «дійсної вартості» оскільки на сайтах продажу а Китаї мінімальні ціни на ідентичні моделі , що поставляються від виробників товарів значно вищі.

Таким чином, відповідач дійшов висновку, що документи не містять документального підтвердження всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, визначених частиною десятою статті 58 МКУ.

Враховуючи викладені обставини, Хмельницькою митницею були надіслані декларанту електронні повідомлення про необхідність надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, зі складанням відповідного переліку.

Зокрема, було повідомлено що відповідно до частин другої та третьої статті 53 МКУ для підтвердження числового значення митної вартості товарів необхідно протягом 10 календарних днів надати такі додаткові документи на товари (щодо двох митних декларацій): 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 7) копію МД країни відправлення. Також щодо інших двох запропоновано надати: 1) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 4) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, що містять відомості про вартість страхування.

У відповідь декларантом повідомлено митний орган про неможливість подання інших документів для підтвердження митної вартості товару. Водночас 05.03.2024, після прийняття спірних рішень, позивачем було надано додаткові документи. Відповіді щодо прийняття чи розгляду вказаних документів відповідачем не надавалося.

Суд звертає увагу на те, що митний орган повинен (за наявності підстав) витребувати від декларанта лише ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості товару, а не усі документи, які визначені переліком статті 53 МК України.

Суд зазначає, що, по-перше, відповідач посилається на те, що банківські платіжні документи містять розбіжності в частині суми передплати за товар, а саме сума в банківському платіжному документі від 30.01.2024 № РІ24013001730735 в графі 32А «Дата валютування, валюта та сума» зазначено суму 195 264,00 євро. У графі 70 даного банківського платіжного документу містяться реквізити документів (рахунків-проформ), за якими здійснено передплату, а саме №АТ22400924 та №АТ22400923, №АТ22400925, №АТ22400926. При цьому, рахунок проформа №АТ22400923 не містить відомостей щодо товару та його вартості.

При розгляді справи встановлено, що митні декларації: МД 24UA400040005671U2 (інвойс №AT42403431, проформа №АТ22400923), МД 24UA400040005661U8 (інвойс №AT42403432, проформа №АТ22400924), МД 24UA400040005761U5 (інвойс №AT42403434, проформа №АТ22400925), МД 24UA400040005646U4 (інвойс №AT42403438, проформа №АТ22400926), оплачені єдиним банківським документом № PI24013001730735 від 30.01.2024 на суму 195264,00 євро. Позивач здійснював митне оформлення чотирьох ідентичних партій товару, які мають однакову вартість та товарний асортимент.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Отже банківський платіжний документ від 30.01.2024 № РІ24013001730735 стосується всіх партій товару, та є належним документом в розумінні статті 53 МК України.

По друге, наявні розбіжності в частині перевізника товарів та особи, яка виписала рахунок на їх перевезення. Так, відповідач вказує, що довідка про транспортно-експедиторські витрати від 07.02.2024 №OW009231 видана особою (ТОВ «ВанВейл»), яка не здійснювала міжнародне перевезення товару згідно автотранспортної накладної CMR від 20.02.2024 № 20022024-2 (графи 16 та 23 автонакладної - ПП Кляха В.В.).

З матеріалів справи встановлено, що ТОВ «Ванвейл» на підставі договору транспортного експедирування №0710/25 від 07.10.2021 надавало ТОВ «Сучасна Енергія» послуги з експедирування вантажів щодо виконання або організації виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

При транспортуванні партії товарів за інвойсом №AT42403431 (МД 24UA400040005671U2) з наданих митному органу документів слідує, що ТОВ «Ванвейл» на виконання умов договору з ТОВ «Сучасна Енергія» організувало фрахтування транспортного засобу - авто для перевезення вантажу за держномером AO8804HT/АО4935XF, яке належало ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ), що, у свою чергу, відображено у транспортній накладній CMR № 20022024-2.

При транспортуванні партії товарів за інвойсом №AT42403432 (МД 24UA400040005661U8) з наданих митному органу документів вбачається, що ТОВ «Ванвейл» на виконання умов договору з ТОВ «Сучасна Енергія» організувало фрахтування транспортного засобу - авто для перевезення вантажу за держномером НОМЕР_2 / НОМЕР_3 , яке належало ПП «ЛЕКО ТРАНС» (код 41491458), що відображено у транспортній накладній CMR № 20022024.

При транспортуванні партії товарів за інвойсом №AT42403434 (МД 24UA400040005761U5) з наданих митному органу документів вбачається, що ТОВ «Ванвейл» на виконання умов договору з ТОВ «Сучасна Енергія» організувало фрахтування транспортного засобу - авто для перевезення вантажу за держномером НОМЕР_4 /ВХ5149ХF, яке належало ТОВ «ДН ТРАНС» (код 32452015), що відображено у транспортній накладній CMR № 20022024-3.

При транспортуванні партії товарів за інвойсом №AT42403438 (МД 24UA400040005646U4) з наданих митному органу документів вбачається, що ТОВ «Ванвейл» на виконання умов договору з ТОВ «Сучасна Енергія» організувало фрахтування транспортного засобу - авто для перевезення вантажу за держномером НОМЕР_5 / НОМЕР_6 , яке належало ФОП ОСОБА_2 (код НОМЕР_7 ), що відображено у транспортній накладній CMR № 20022024-4.

Позивачем були надані митному органу під час декларування товарів:

до МД 24UA400040005671U2: довідка про транспортні витрати № OW009849 від 20.02.2024 та рахунок на оплату (транспортно-експедиційних послуг) № 6093 від 20.02.2024,

до МД 24UA400040005661U8: довідка про транспортні витрати OW009848 від 20.02.2024 та рахунок на оплату (транспортно-експедиційних послуг) № 6092 від 20.02.2024,

до МД 24UA400040005761U5: довідка про транспортні витрати № OW009846 від 20.02.2024 та рахунок на оплату (транспортно-експедиційних послуг) № 6091 від 20.02.2024,

до МД 24UA400040005646U4: довідка про транспортні витрати № OW009845 від 20.02.2024 та рахунок на оплату (транспортно-експедиційних послуг) № 6090 від 20.02.2024.

Довідки про транспортні витрати містять посилання на інвойс та номер транспортного засобу, маршрут (місце завантаження та місце перетину державного кордону України). Зазначені рахунки на оплату транспортування також містять посилання на номер транспортного засобу, маршрут. Кожна транспортна накладна (CMR) містить місце завантаження та номер транспортного засобу, найменування та кількість вантажу, номери інвойсів. Суд зазначає, що вказані документи у сукупності дають можливість точно встановити транспорт, маршрут, транспортний документ (CMR), партію товару та вартість транспортування.

Отже, позивачем надано достатньо документів для підтвердження здійснення витрат на транспортування товару.

Суд не приймає посилання відповідача на ненадання до митного оформлення документів щодо відносин з безпосереднім перевізником, оскільки для ТОВ «Сучасна Енергія» організацію транспортування здійснювало ТОВ «Ванвейл», а отже позивач не є стороною господарських відносин з безпосереднім перевізником.

По третє, відповідач вказує, що пунктом 6.1 зовнішньоекономічного контракту від 25.01.2024 № 2024/25.01 визначено, що товар відвантажується зі складу постачальника, що не відповідає фактичним умовам поставки, оскільки відправником згідно поданої до митного оформлення міжнародної транспортної накладної CМR являється особа, яка не є постачальником. Адреса відправника товару - Industriestrase V/1, 7052 Mullendorf, Австрія. Умовами поставки визначено поставку зі складу відправника. При цьому, відправлення товару здійснювалось від іншого відправника в Словенії, що не відповідає умовам поставки. Підтверджуючих документів, що склад відправника належить компанії «Energy3000 solar GhmН», не надано.

З матеріалів справи встановлено, що згідно до наданих митному органу документів, товар продавця - компанії Energy3000 solar GmbH, Австрія, за інвойсами №AT42403431, №AT42403432, №AT42403434, №AT42403438 було завантажено у місті Sezana, Slovenia.

Пунктом 6.2. договору № 2024/25.01 передбачені умови постачання, які можуть використовуватися сторонами при виконанні договору: EXW, FCA, CIP, CIF, FOB.

Всіма згаданими у цій позовній заяві проформами інвойсами №АТ22400923, АТ22400924, АТ22400925, № АТ22400926) та інвойсами (№AT42403431, №AT42403432, №AT42403434, №AT42403438) уточнені умови постачання, а саме зазначається FCA (Free Carrier), Incoterms 2010, customs cleared (FCA (франко-перевізник), Інкотермс 2010, митне очищення).

Умови постачання FCA згідно з правилами Інкотермс передбачають, що продавець доставить вантаж, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Продавець зобов`язаний передати перевізникові або іншій особі, номінованій покупцем, товар в узгодженому пункті (якщо такий є) у пойменованому місці поставки в узгоджену дату або в узгоджений період. Поставка вважається виконаною: якщо пойменований пункт знаходиться в приміщеннях продавця, - коли товар завантажено в транспортний засіб, наданий покупцем.

Умови договору № 2024/25.01 та товаросупровідні документи не містять конкретне місце постачання, отже, суд зазначає, що товар, може бути відвантажений з будь якого складу, який використовується постачальником.

При цьому, суд зазначає що розрахунок транспортних витрат здійснено від місця завантаження до місця перетину державного кордону України (згідно довідок, рахунків, актів), відтак така розбіжність не вливає на числове обчислення та правильність визначення митної вартості в частині включення складових митної вартості.

Вартість транспортування до кордону з Україною підтверджуються в повному обсязі наданими митному органу первинними документами довідками про транспортні витрати №OW009849 від 20.02.2024, №OW009848 від 20.02.2024, №OW009846 від 20.02.2024, №OW009845 від 20.02.2024, рахунками на оплату (транспортно-експедиційних послуг) №6093 від 20.02.2024, №6092 від 20.02.2024, №6091 від 20.02.2024, №6090 від 20.02.2024, актами (про надання транспортних послуг) №6093 від 28.02.2024, №6092 від 28.02.2024, №6091 від 28.02.2024, №6090 від 28.02.2024, платіжними інструкціями №98 від 27.02.2024, №99 від 27.02.2024, №100 від 27.02.2024, №101 від 27.02.2024.

Платіжні інструкції про сплату транспортних послуг та акти виконаних робіт з транспортування митному органу не надавалися безпосередньо під час митного оформлення, оскільки складання зазначених документів здійснено позивачем вже після закінчення митного оформлення вантажу.

Відповідач не надав суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Проте надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари.

Щодо посилань митного органу на те, що до митної вартості не додано комісійну винагороду експедитора, яка надається протягом всього маршруту перевезення, суд наголошує, що згідно з наданими митному органу документами на підтвердження складових транспортних витрат за всіма спірними митними деклараціями: довідок про транспортні витрати №OW009849 від 20.02.2024, №OW009848 від 20.02.2024, №OW009846 від 20.02.2024, №OW009845 від 20.02.2024, рахунків на оплату (транспортно-експедиційних послуг) №6093 від 20.02.2024, №6092 від 20.02.2024, №6091 від 20.02.2024, №6090 від 20.02.2024, транспортно-експедиційні послуги на території України (включаючи експедиційну винагороду) становлять 23 682,93 (двадцять п`ять тисяч шістсот вісімдесят дві гривні 93 копійки).

Надані вже після митного оформлення та до суду акти (про надання транспортних послуг) №6093 від 28.02.2024, №6092 від 28.02.2024, №6091 від 28.02.2024, №6090 від 28.02.2024 додатково підтверджують вказані суми.

Щодо тверджень митного органу про те, що інвойс, який подався до митного оформлення не містить достовірної інформації щодо «дійсної вартості», мінімальний рівень митної вартості ідентичних моделей складає 4,77 дол.США/кг. та на сайтах продажу у Китаї мінімальні ціни на ідентичні моделі, що поставляються від виробників товарів, значно вищі.

Суд зазначає, що для митного оформлення імпортованого товару позивач надав документи, що передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Подані документи містять достовірні числові дані, які підтверджують митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої та п`ятої статті 58 Митного кодексу України.

Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Посилання відповідача на формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості подібних товарів не може вважатися заниженням митної вартості і не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару, та не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.

До такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 18.08.2021 у справі N 821/1050/17.

Висновки Верховного Суду, які відповідають сталій практиці, викладені у постановах від 09.10.2018 у справі № 826/24835/15, від 24.01.2019 у справі № 820/636/17, від 21.01.2020 у справі № 812/2336/14, від 13.02.2020 у справі № 810/1175/16, від 26.01.2021 у справі № 826/13892/16, відповідно до яких інформація про вищу митну вартість ідентичних товарів не є перешкодою для визначення митної вартості товару на підставі укладеного між сторонами договору, оскільки в інформаційній базі відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо можливих судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення.

Згідно з частиною першою статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2 ст. 57 МК України). Відповідно до частини третьої статті 57 МК України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. Згідно з частинами п`ятою, шостою статті 57 МК України, у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу, за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до ст. 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених ст. 64 цього Кодексу (частина восьма статті 57 МК України

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Як встановлено зі змісту графи 33 оскаржуваного рішення митну вартість товару скориговано та визначено за резервним методом відповідно до ст. 64 Митного кодексу України за ціною договору щодо ідентичних моделей на підставі інформації, наявної у митного органу по товару 4,7719 дол.США/кг (згідно МД від 26.02.2024 № 24UA209170015995U0).

Суд зауважує, що митним органом при проведенні співставлення не деталізовано характеристики, розміри, склад, схожі компоненти, однаковість функцій, якість товарів, наявність торгової марки та репутації цих товарів на ринку, а також не відображено дані про співставну кількість і комерційний рівень, порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними, не зазначено умови та особливості поставки, що свідчить про те, що митна вартість товарів за вказаною митною декларацією була прийнята за контрактами, умови яких є невідомими, що, в свою чергу, свідчить про некоректність визначення митної вартості товару за ціною щодо подібних товарів.

Отже, суд не приймає доводи митного органу про те, що за допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних декларацій, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), АСМО «Інспектор» встановлено, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим, оскільки така обставина не є достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.

Суд наголошує, що саме по собі прирівнювання митним органом цін схожих товарів, без врахування особливостей товарів, їх обсягів та умов постачання, які можуть бути різними, у зв`язку із чим це може впливати і на вартість (ціну) товару, не може вважатися обґрунтованим, адже формування ціни на товар здійснюється з урахуванням різних чинників, таких як ринкові ціни, обсяг партії, вартість і якість сировини, використаної на виготовлення товару, тощо.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару, як не є підставою для коригування митної вартості також і відсутність у митних органів інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів.

За змістом пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, яка була взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

На підтвердження правомірності коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів, відповідач у своєму рішенні не наводить порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товарів, ціни яких взяті за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення останнім частини другої статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

Поміж того, що в оскаржуваному рішенні про коригування, митний орган обмежився лише тим, що прирівняв ціни одного товару до інших, відповідач жодним чином не обґрунтував своє рішення (з огляду на дати поставки, кількість, асортимент якість та умови поставок).

За наведеного, спірне рішення відповідача не відповідає ні вимогам законності, ні вимогам обґрунтованості.

Крім того, суд зазначає, що наявність у митного органу інформації щодо іншого рівня товарів, заявлених до митного оформлення, є лише підставою для поглибленого вивчення документів, поданих декларантом до митного оформлення. Але не є самостійною правовою підставою для витребування у декларанта додаткових документів.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у постанові від 21.10.2021 у справі № 420/4820/19, наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом.

Ненадання повного переліку документів може бути підставою для визначення митної вартості товару не за основним методом лише тоді, коли подані декларантом документи є недостатніми чи такими, що у своїх сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Натомість обставини, якими мотивоване спірне рішення митного органу, не мають відношення до числового визначення заявленої позивачем митної вартості товару та мають формальний характер.

Підсумовуючи викладене вище у сукупності, суд доходить висновку, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товару є протиправними та таким, що підлягають скасуванню.

Разом з тим, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є похідними від рішення про коригування митної вартості.

Оскільки саме прийняття відповідачем оскаржуваних рішень про коригування митної вартості слугувало підставою для видання карток відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, то визнання рішень про коригування митної вартості протиправними та їх скасування є підставою для визнання протиправним та скасування карток відмови.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява № 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994, серія A, № 303-A, пункт 29).

Згідно з пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Решта доводів та аргументів сторін, що наведена у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки жодного правового значення для правильного вирішення справи не мають.

VI. Висновки суду.

Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.

VII. Розподіл судових витрат.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (частина перша статті 139 КАС України).

Платіжними інструкціями від 01.04.2024 № 45 та № 53 від 11.04.2024 підтверджується сплата позивачем судового збору у розмірі 24595,46 грн. За таких обставин, враховуючи вимоги статті 139 КАС України, судові витрати на оплату судового збору в розмірі 24595,46 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНА ЕНЕРГІЯ» задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA400000/2024/000041/2 від 27.02.2024 і картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2024/000127 від 26.02.2024, прийняті Хмельницькою митницею.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA400000/2024/000042/2 від 27.02.2024 і картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2024/000128 від 26.02.2024, прийняті Хмельницькою митницею.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA400000/2024/000043/2 від 27.02.2024 і картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2024/000129 від 26.02.2024, прийняті Хмельницькою митницею.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA400000/2024/000044/2 від 27.02.2024 і картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2024/000130 від 27.02.2024, прийняті Хмельницькою митницею.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНА ЕНЕРГІЯ» за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 24595,46 грн (двадцять чотири тисячі п`ятсот дев`яносто п`ять гривень сорок шість копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНА ЕНЕРГІЯ», місцезнаходження: пр. Соборний, буд. 166, кабінет 502, м. Запоріжжя, 69005; код ЄДРПОУ 40038773;

Відповідач Хмельницька митниця, місцезнаходження: вул. Пілотська, буд. 2, м. Хмельницький, 29010; код ЄДРПОУ ВП 43997560.

Суддя К.В.Мінаєва