10/240-4609
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"03" грудня 2007 р.Справа № 10/240-4609
Господарський суд Тернопільської області складі
судді Півторака М.Є.
Розглянув справу
До відповідача: Шумського районного споживчого товариства, м. Шумськ, вул. Українська, 42 Тернопільської області ( ідентифікаційний код 01767364 );
Третьої особи: Тернопільської обласної спілки споживчих товариств, м. Тернопіль, майдан Волі, 4 ( ідентифікаційний код 01767413 )
За участю представників:
Позивача: Шліхти А.Ф. –директора ТзОВ, паспорт № МС 063660 виданий Шумським РВ УМВС України від 23.04.2006р.
Відповідача: Помазанської С.І. – представника, довіреність № 243 від 01.11.2007 року;
Третьої особи: Козак Н.В. –юрисконсульта Тернопільської обласної спілки споживчих товариств, довіреність № 11/202 від 01.10.2007 року
В судовому засіданні присутнім представникам сторін роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20,22,27,28,81-1 Господарського процесуального кодексу України.
За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється.
Суть справи: До господарського суду Тернопільської області звернулося з позовною заявою Товариство з обмеженою відповідальністю “Шумськ-Інвест“, м. Шумськ до Шумського районного споживчого товариства, м. Шумськ, третьої особи –Тернопільської обласної спілки споживчих товариств м. Тернопіль про:
- визнання укладеним між Шумським районним споживчим товариством та Товариством з обмеженою відповідальністю “Шумськ-Інвест“ договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу –підприємства споживчої кооперації “Ринок“, який знаходиться за адресою м. Шумськ, вул. Українська, 42 Тернопільської області, розміщеного на земельній ділянці площею 1,1365 га по вул. Українська (торговий ринок) згідно Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ІІ-ТР № 000968 від 13.09.2001 року;
- визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю “Шумськ-Інвест“, м. Шумськ право власності на цілісний майновий комплекс –підприємство споживчої кооперації “Ринок“, який розміщений на земельній ділянці площею 1,1365 га, згідно Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ІІ-ТР № 000968 від 13.09.2001 року за адресою м. Шумськ, вул. Українська (торговий ринок) Тернопільської області, в т. ч. на об'єкти нерухомого майна: павільйон металевий м'ясний № 1 площею 157,1 кв. м., павільйон металевий № 2 ( лабораторія ) площею 70,49 кв. м., павільйон металевий молочний № 3 площею 72,05 кв. м., асфальтне покриття площею 1.1365 кв. м., торговий піднавіс, туалет цегляний, огорожу металеву по периметру ринку; витрати по сплаті державного мита просить покласти на відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем вимог статті 657 Цивільного Кодексу України в частині ухилення Шумським РайСТ, м. Шумськ від нотаріального посвідчення договору, оскільки договір купівлі –продажу нерухомого майна укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
У відзиві на позов № 11/259 від 03.12.2007 року Шумське районне споживче товариство позовні вимоги визнало повністю. Вказує, що Шумське РайСТ 20.09.2007 року продало на аукціоні Тернопільської облспоживспілки Товариству з обмеженою відповідальністю “Шумськ-Інвест“, м. Шумськ цілісний майновий комплекс –підприємство споживчої кооперації “Ринок“. Покупець виконав умови аукціону і перерахував споживчому товариству 1 260 000 грн.; об'єкт відповідно передано Товариству 20.11.2007 року. 10.10.2007 року між сторонами укладено договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу –ПСК “Ринок“, м. Шумськ; договір підписано представниками сторін, а тому вважає, що РайСТ виконало свої зобов'язання по укладанню договору перед Покупцем.
Третя особа –Тернопільська обласна спілка споживчих товариств м. Тернопіль не надала суду заперечень щодо заявлених позовних вимог.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені вимоги повністю.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, третьої особи, дослідивши представлені документи, суд встановив наступне:
Позивач по справі –Товариство з обмеженою відповідальністю “Шумськ-Інвест“ місцезнаходження якого м. Шумськ, вул. Українська, 38, є юридичною особою, яка зареєстрована Шумською районною державною адміністрацією 05.06.2007 року і включене до ЄДРПОУ, ідентифікаційний код 34043073, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, серії АОО № 639994, виданого Державним реєстратором Шумської районної державної адміністрації ( копія знаходиться в матеріалах справи ), а тому наділене правом на звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Відповідач у справі –Шумське районне споживче товариство, місцезнаходження якого м. Шумськ, вул. Українська, 42 Тернопільської області, є юридичною особою, яка зареєстрована у встановленому законом порядку Шумською районною державною адміністрацією 17.08.2001 року і включене до ЄДРПОУ, ідентифікаційний код 01767364, що підтверджується довідкою № 20 Управління статистики у Шумському районі.
Статтею 20 Господарського Кодексу України визначено, що кожен суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання наявності або відсутності прав.
Позивач у справі –Товариство з обмеженою відповідальністю “Шумськ-Інвест“, м. Шумськ визначило предметом спору визнання дійсним ( укладеним ) договір купівлі-продажу та визнання права власності на придбане майно.
В силу ст. 11 ЦК України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 ст. 202 ЦК України).
Згідно ст. 133 ГК України основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права –право господарського відання, право оперативного управління, а також право оперативного використання майна. Господарська діяльність може здійснюватись також на основі інших речових прав (права володіння, права користування тощо), передбачених Цивільним кодексом України.
Відповідно до ст. 9 Закону України “Про споживчу кооперацію“ власність споживчої кооперації є однією із форм колективної власності, вона складається, зокрема, з власності підпорядкованих споживчим товариствам підприємств та організацій.
Володіння, користування та розпорядження власністю споживчої кооперації здійснюють її органи відповідно до компетенції, визначеної статутом споживчих товариств та їх спілок.
Як встановлено у судовому засіданні, 17 червня 2004 року відбулися збори уповноважених членів споживчого товариства Шумського РайСТ, які оформлені протоколом і які прийняли Постанову “Про делегування повноважень щодо володіння, користування і розпорядження майном Шумського районного споживчого товариства“, пунктом 1 якої надано правлінню районного споживчого товариства право володіння, користування і розпорядження майном товариства, а саме: на продаж підприємств ( єдиних майнових комплексів та ( або ) корпоративного права на підприємства споживчого товариства, об'єктів основних засобів споживчого товариства і підприємств ( копія постанови знаходиться в матеріалах справи ).
Статтею 316 Цивільного Кодексу України визначено, що право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном, яке охороняється законом.
В силу статті 41 Конституції України, ст. 317 ЦК України, власник на свій розсуд володіє, користується та розпоряджається належним йому майном.
Закон визначає підстави виникнення права власності. Так, згідно ст.ст. 328,329 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Юридична особа набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.
В силу статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Як вбачається із досліджених у судовому засіданні документів, 20 вересня 2007 року Тернопільською облспоживспілкою проведено аукціон, який оформлено Протоколом № 63 по продажу лоту № 63 цілісного майнового комплексу –підприємства споживчої кооперації “Ринок“, який розміщений на земельній ділянці площею 1,1365 га згідно Державного Акта на право постійного користування землею серії ІІ-ТР № 000968 від 13.09.2001 року.
Переможцем аукціону визначено ТзОВ “Шумськ-Інвест“, м. Шумськ в собі Шліхти Анатолія Федоровича. Продажна ціна –1 260 000 грн.. Кошти за придбане майно в розмірі продажної ціни переможець зобов'язаний сплатити 25 200 грн. –Тернопільській облспоживспілці; 1 234 800 грн. –Шумському РайСТ.
10 жовтня 2007 року між Шумським районним споживчим товариством м. Шумськ в особі голови правління Ногас Віри Омелянівни ( Продавець ) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Шумськ-Інвест“, м. Шумськ ( Покупець ) був укладений Договір купівлі-продажу у відповідності до Протоколу № 63 від 20.09.2007 року аукціону, проведеного Тернопільською облспоживспілкою.
Пунктом 1 Договору сторони визначили, що Продавець продав, а Покупець купив у власність за плату підприємство споживчої кооперації “Ринок“ ( цілісний майновий комплекс ) Шумського райСТ, який розміщений на земельній ділянці площею 1,1365 га за адресою м. Шумськ, вул. Українська, 42, згідно Державного Акту на право постійного користування землею серії ІІ-ТР № 000968 від 13.09.2001 року.
Вартість об'єкту продажу згідно Протоколу № 63 становить 1 260 000 грн. ( пункт 1.2. Договору ); Покупець набуває права власності на об'єкт з моменту повної оплати його продажної вартості та підписання сторонами акту приймання-передачі у власність, який є невід'ємною частиною договору ( пункт 1.3. Договору ); передача об'єкта у власність здійснюється Продавцем Покупцю по акту приймання-передачі після повної сплати продажної ціни.
Статтею 180 Господарського кодексу України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, які погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Дослідивши представлені позивачем документи, господарський суд вважає, що за своїм змістом і правовою природою укладений між сторонами Договір є Договором купівлі –продажу майна, в якому сторони досягли згоди щодо умов, в тому числі в частині оплати за отриманий товар.
За договором купівлі-продажу одна сторонам (продавець) продав у власність другій стороні (покупцеві) підприємство споживчої кооперації “ Ринок “ ( цілісний майновий комплекс ), а покупець зобов'язується сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України). Ціна придбаного відповідачем на аукціоні об'єкту складала 1 260 000 грн. Пунктом 2. Договору сторони визначили Порядок розрахунків за придбаний об'єкт.
Передача майна була проведена за актом прийому-передачі, підписаного представниками сторін 25.04.2007 року і який свідчить про фактичну передачу об'єкта купівлі –продажу Товариству з обмеженою відповідальністю “Шумськ-Інвест“.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених господарським кодексом України.
Статтею 202 Цивільного Кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства ( п. 1 ст. 203 ЦК України ).
У відповідності до статті 185 Господарського кодексу України до укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативного –правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів.
Статтею 657 Цивільного Кодексу України визначено , що договір купівлі –продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
А статті 209,210,638-640,655-675 Цивільного Кодексу України, п. 4 Прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу та ст. ст. 22,23 Закону № 2171-12 встановлюють, що договір купівлі-продажу спірного об'єкта, обов'язковість якого випливає із зазначеного Закону, вважається укладеним з моменту його нотаріального посвідчення та державної реєстрації.
Пунктом 6.3. Договору купівлі –продажу сторони передбачили, що “Продавець” та “Покупець“ визначають, що даний договір після проведення оплати Покупцем підлягає нотаріальному посвідченню.
Позивач у справі –Товариство з обмеженою відповідальністю “Шумськ-Інвест“ зазначає воно виконало умови договору в частині сплати боргу за об'єкт купівлі-продажу, однак, Продавець –Шумське районне споживче товариство, м. Шумськ ухиляється від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу.
Стаття 220 Господарського кодексу України передбачає, якщо сторони домовилися щодо істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий Договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
12.11.2007 року позивач по справі направив Шумському районному споживчому товариству повідомлення про дату вчинення нотаріальної дії, згідно якого повідомив відповідача про намір вчинити нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу 10.10.2007 року о 09 годині 14.11.2007 року в приватного нотаріуса м. Шумськ.
Отже, матеріалами справи доведено факт звернення позивача до відповідача з пропозицією щодо забезпечення явки уповноваженого представника Шумського райСТ до нотаріуса для нотаріального посвідчення Договору купівлі - продажу 20.04.2007 року.
Проте, представник відповідача не прибув для нотаріального посвідчення договору, що і є підставою звернення до суду з позовними вимогами.
При даних обставинах справи, суд встановив, що позовні вимоги в частині визнання дійсним договору купівлі –продажу від 10.10.2007 року підлягають до задоволення, як обґрунтовано заявлений та підтверджений документально.
На підставі наведеного, керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 1,2,33,44,49,82,84 Господарського процесуального Кодексу України, статтями 11,16, 202,203,209,210,655, 640-657,655-675 та п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України, статтями 20,180,183,193,220 Господарського Кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
1.Позов задовольнити.
2.Визнати дійсним з моменту укладення Договір купівлі –продажу від 10.10.2007 року цілісного майнового комплексу –підприємства споживчої кооперації “Ринок“, який знаходиться за адресою м. Шумськ, вул. Українська, 42 Тернопільської області, розміщеного на земельній ділянці площею 1,1365 га по вул. Українська ( торговий ринок ) згідно Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ІІ-ТР № 000968 від 13.09.2001 року між Шумським районним споживчим товариством м. Шумськ вул. Українська, 42 , ідентифікаційний код 01767364 та Товариством з обмеженою відповідальністю “Шумськ-Інвест“, м. Шумськ, вул. Українська, 38 , ідентифікаційний код 34043073.
3.Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю “Шумськ-Інвест“, м. Шумськ право власності на цілісний майновий комплекс –підприємство споживчої кооперації “Ринок“, який розміщений на земельній ділянці площею 1,1365 га, згідно Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ІІ-ТР № 000968 від 13.09.2001 року за адресою м. Шумськ, вул. Українська ( торговий ринок ) Тернопільської області, в т. ч. на об'єкти нерухомого майна: павільйон металевий м'ясний № 1 площею 157,1 кв. м., павільйон металевий № 2 ( лабораторія ) площею 70,49 кв. м., павільйон металевий молочний № 3 площею 72,05 кв. м., асфальтне покриття площею 1.1365 кв. м., торговий під навіс, туалет цегляний, огорожу металеву по периметру ринку.
4.Стягнути з Шумського районного споживчого товариства, м. Шумськ, вул. Українська, 42, ідентифікаційний код 01767364 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Шумськ-Інвест», м. Шумськ, вул. Українська, 38, ідентифікаційний код 34043073 - 85 грн. в повернення сплаченого державного мита; 118 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
5.Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили може бути подано апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня його прийняття через господарський суд Тернопільської області.
Суддя М.Є. Півторак
Суд | Господарський суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 03.12.2007 |
Оприлюднено | 14.12.2007 |
Номер документу | 1199396 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Тернопільської області
Півторак М.Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні