УХВАЛА
24 червня 2024 року
м. Київ
справа № 727/6412/23
провадження № 61-8657ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
розглянувши касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Саламандика Андрія Івановича, на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 01 березня 2024 року, додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 19 березня 2024 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 14 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,
ВСТАНОВИВ:
У червні 2023 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в якому просила стягнути з ОСОБА_1 аліменти на її утримання у розмірі 3 000,00 грн щомісячно, на період її навчання, до досягнення 23-річного віку.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівців від 01 березня 2024 року, з урахуванням додаткового рішення цього ж суду від 19 березня 2024 року, позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти у розмірі 1 500,00 грн щомісячно, починаючи з 01 березня 2024 року та до закінчення навчання, але не більше як до досягнення нею 23-річного віку, в іншій частині позову відмовлено, здійснено розподіл судових витрат.
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 14 травня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 01 березня 2024 року в частині визначення часу, з якого присуджуються аліменти на дитину, змінено замість дати «01 березня 2024 року» зазначено « 14 червня 2023 року ».
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 19 березня 2024 року залишено без змін.
У червні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Саламандика А. І., на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 01 березня 2024 року, додаткове рішення цього ж суду від 19 березня 2024 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 14 травня 2024 року.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у справі, які не підлягають касаційному оскарженню.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Згідно з пунктом 3 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства);
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
Предметом позову в цій справі є стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання.
Враховуючи зазначене вище, рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 01 березня 2024 року, додаткове рішення цього ж суду від 19 березня 2024 року та постанова Чернівецького апеляційного суду від 14 травня 2024 року не підлягають касаційному оскарженню відповідно до положень частини третьої статті 389 ЦПК України, тому у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
Переглядаючи справи в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.
Касаційна скарга, хоча і містить посилання на пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, проте заявник не наводить жодних доводів та змістовних міркувань на обґрунтування винятків, за наявності яких судові рішення у малозначній справі, підлягають касаційному оскарженню.
Під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.
Згідно з положеннями частини першої статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року, § 45; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 37).
З урахуванням наведеного, оскільки заявник подав касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, які не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Саламандика Андрія Івановича, на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 01 березня 2024 року, додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 19 березня 2024 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 14 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику.
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
Судді Н. Ю. Сакара
О. В. Білоконь
О. М. Осіян
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 24.06.2024 |
Оприлюднено | 25.06.2024 |
Номер документу | 119940904 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них про стягнення аліментів |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Сакара Наталія Юріївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні