Рішення

від 08.05.2024 по справі 487/6215/21

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа №487/6215/21

Провадження №2/487/113/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.05.2024 Суддя Заводського районного суду міста Миколаєва Кузьменко В.В. за участю секретаря судового засідання Рафальської Т.В., представника позивача ОСОБА_1 , розглянувши позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Меліоратор-Агро Юг", Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Нефтетраспорт" про встановлення факту проживання однією сім`єю без укладання шлюбу та стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

01.09.2021 року ОСОБА_2 звернулась до Заводського районного суду м. Миколаєва з позовною заявою до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ТОВ "Меліоратор-Агро Юг", ТОВ Фірма "Нефтетраспорт" про встановлення факту проживання однією сім`єю без укладання шлюбу та стягнення коштів.

Позовна заява обґрунтована тим, що ОСОБА_2 та ОСОБА_5 перебували у зареєстрованому шлюбі, до укладання якого вони проживали однією сім`єю. За цей період ОСОБА_5 за рахунок спільного із ОСОБА_2 майна здійснив низку внесків до статутних капіталів ТОВ "Меліоратор-Агро Юг" і ТОВ Фірма "Нефтетранспорт" внасліжок чого ОСОБА_2 має право на одержання компенсації вартості внесеного майна від спадкоємців ОСОБА_5 , до складу яких входять ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Ухвалою суду від 10.01.2022 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено до підготовчого засідання.

23.09.2022 року до суду надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_6 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 26.09.2022 року у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_6 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції відмовлено.

18.10.2022 року до суду надійшов відзив представника відповідача ОСОБА_4 - адвоката Раскевича Є.Л. зазначає, що позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне. Грошові кошти, внесені одним з подружжя, який є учасником господарського товариства, у статутний капітал цього товариства за рахунок спільних коштів подружжя, стають власністю цього товариства, а право іншого з частини вартості такого внеску. При цьому одним з визначних є той факт, що грошові кошти набуті подружжям під час їх спільного проживання. До позовної заяви не додано та матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_2 не отримувала від ОСОБА_5 в період шлюбу належної, за її словами, частини вартості внеску або дивідендів від господарської діяльності товариства. За відсутності вказаних доказів, в даній справі, не можливо достеменно встановити обсяг частини ОСОБА_2 , що в свою чергу впливає на обсяг позовних вимог та може привести до надлишкового і необґрунтованого стягнення, а отже вказані обставини підлягають обов`язковому з`ясуванню. Крім того, позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що кошти дійсно вносились правомірності вимог щодо належності їй частини вказаних коштів. Також, сам факт ведення бізнесу та набуття особами статусу учасника одного й того ж товариства, не є доказам проживання однією сім`єю, ведення спільного господарства, побуту та бюджету. Додані до позовної заяви фото на яких нібито знаходяться позивач та ОСОБА_5 під час проведення дозвілля, однак вони не підтверджують факт проживання однією сім`єю та ведення спільного господарства, побуту та бюджету. Крім того, доданий до позовної заяви акт від 04.04.2021 року складений головою правління ОСББ "Дружба" також не підтверджують ведення спільного господарства, побуту та бюджету, а виключно містить інформацію про факт проживання, що не може свідчити про сімейні відносини. Крім того, відсутня інформація належності, у разі внесення ТОВ Фірмі "Нефтетранспорт" то ТОВ "МЕліоратор-Агро Юг", коштів до спільної сумісної власності, а не особистого майна ОСОБА_5 . Жоден документ наявний в матеріалах справи, вказаної інформації не містить. ОСОБА_2 при зверненні з вимогою про стягнення коштів мала б надати відповідне рішення суду, що встановлює обсяг її частки в спільній сумісній власності, або свідоцтво про право на спадщину, що підтверджує факт належності їй грошових коштів, які перераховувались ТОВ Фірмі "Нефтетранспорт" та ТОВ "Меліоратор-Агро Юг" у відповідній сумі. Зважаючи на те, що ОСОБА_2 не підтвердила належним чином відношення відповідної суми перерахованих коштів до спільної сумісної власності подружжя, остання не набула відповідного права вимоги також не доведено, що кошти у разі внесення ОСОБА_5 до статутного капіталу ТОВ Фірмі "Нефтетранспорт" та ТОВ "Меліоратор-Агро Юг" є спільною сумісною власністю ОСОБА_5 та ОСОБА_2 . Повноваження щодо визначення частки у спадщині належить нотаріусу, а отже визначення позивачем самостійно часток спадкоємців не створює жодних правих підстав. Також, попередній розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу у сумі 47750 грн. не є співмірним з складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт. В задоволені позову просить відмовити.

01.11.2022 року до суду надійшла від представника позивача ОСОБА_6 відповідь на відзив, в якій зазначає, що доводи ОСОБА_4 суперечать обставинам на які вона посилається, оскільки вона заперечує, що сам факт затвердження статуту не є доказом внесення коштів до статутного капіталу. ТОВ "Меліоратор-Агро юг" було засноване ще 08.12.2004 року. Отже, строк на зменшення статутного капіталу або ліквідацію ТОВ "Меліоратор-Агро юг" був до 09.12.2004 року. Разом з тим , ТОВ "Меліоратор-Агро юг" ліквідоване не було, а статутний капітал не був зменшений, а навпаки 16.06.2007 року статутний капітал не було збільшено. ОСОБА_4 не було спростовано, що ОСОБА_5 вніс статутних капіталів відповідні суми. Крім того зазначено, що ОСОБА_4 намаєгається застосувати концепцію негативного доказу, що суперечить принципу змагальності. Доводи ОСОБА_4 не спростовують внесення ОСОБА_5 коштів до статутного капіталу товариства в наявності зобов`язання щодо відшкодування вартості таких внесків. Зважаючи доведеною обставинк спільного проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_7 у період з 17.12.2006 року по 11.07.2007 року, виходячи з презумпції спільності майна подружжя, видається, що внески до статутних капіталів товариств були здійснені за рахунок спільного майна ОСОБА_2 та ОСОБА_5

17.11.2022 року до суду надійшли заперечення представника відповідача ОСОБА_4 - адвоката Раскевича Є.Л., в яких зазначає, що внесення до статутного капіталу грошей підтверджується документами, виданими банківською установою Учаснику товариства, який повністю вніс свій вклад, видається свідоцтво товариства. Вказаних доказів позивачем не надано, а отже копії статутів підприємств не є належними доказами. Крім того, зазначає, що позивач може мати право виключно на отримання дивідендів, а не компенсації частки. Тобто позивач має право на частку прибутку підприємства, а не компенсацію вартості частки. Крім того, повноваження щодо визначення частки в спільному майні подружжя та у спадщині належить нотаріусу, а отже визначення позивачем самостійно часток не створює жодних правових наслідків. Доводи ОСОБА_2 не є беззаперечними доказами належності їй відповідної суми коштів, а отже вказане має бути підтверджено належним чином, зокрема свідоцтвом про право власності на частку в спільному майні подружжя. В задоволені позову просить відмовити у повному обсязі.

26.01.2023 року до суду надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Берназ-Ганєвої А.В. про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

31.01.2023 року до суду надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Матвєєва В.В. про витребування доказів.

17.03.2023 року до суду надійшло клопотання представника відповідача ОСОБА_4 - адвоката Раскевич Є.Л. про виклик свідків.

30.03.2023 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

28.04.2023 року до суду надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Берназ-Ганєвої А.В. про відкладення судового розгляду.

12.04.2024 року до суду надійшла копія спадкової справи від приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Ласурія С.А.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просить задовольнити.

У судовому засіданні відповідачі не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Представника третіх осіб у справі в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Суд вважає за можливе ухвалити рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положеннямст. 280 ЦПК України.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та дійшов до такого висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 виданого 12.07.2007 року Заводським відділом реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 виданого 11.09.2020 року Миколаївським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Ласурія С.А. було заведено спадкову справу після смерті ОСОБА_5 за №23/2020.

Згідно копії акту від 04.04.2021 року, ОСОБА_2 дійсно з 20.03.2005 року по 01.02.2021 року фактично проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з нею за вказаною адресою проживав ОСОБА_5 .

В судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснив, що 2000-2010 рр. працював на ТОВ "Нефтетранспорт" головним інженером. ОСОБА_5 був його директором. Позивач почала проживати разом з ОСОБА_5 з 2006 року по вул. Галини Петрової. Сім`ями зустрічали новий 2007 рік. Бачив ії сумісне життя. Неодноразово сім`ями зустрічались на базі відпочинку в Коблево.

В судовому засідання свідок ОСОБА_9 пояснив, що працював на фірмі приблизно 20 років. ОСОБА_2 була головним бухгалтером, а я був водієм. Я зрозумів, що ОСОБА_2 та ОСОБА_5 почали проживати разом з 2006 року, він був водієм і постійно їх возив. Перевозив її речі до ОСОБА_5 на вул. Галини Петрової. Часто забирав її з ринку та бачив, що вони проживали разом поки ОСОБА_5 не помер.

08.12.2004 року ОСОБА_5 тпа ОСОБА_2 спільно заснували ТОВ "Меліоратор-Агро Юг". Частка ОСОБА_5 у статутному капіталі складала 11850,00 грн, ОСОБА_2 -2370,00 грн. Крім того, до переліку засновників увійшли ОСОБА_10 , розмір частки -7110 грн, ОСОБА_11 - 2370 грн.

16.06.2007 року статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю «Меліоратор-Агро Юг» був збільшений, у тому числі частка у статутному капіталі ОСОБА_5 зросла з 11 850 грн до 443 200,00 грн, тобто на 431 350 грн. Вказана сума вносилась ОСОБА_5 у період спільного проживання з ОСОБА_2 за рахунок спільного бюджету сім`ї, сформованого за рахунок коштів, отриманих від ведення спільної діяльності.

У періодшлюбу ОСОБА_5 за рахунокспільного майнаподружжя здійсниввнесок достатутного капіталуТовариства зобмеженою відповідальністюФірма «Нефтетранспорт».На моментукладення шлюбу ОСОБА_5 бувучасником Товаристваз обмеженоювідповідальністю Фірма«Нефтетранспорт»,розмір часткиякого складавЗ 597044,00грн.11.12.2008 року розмір статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Нефтетранспорт», збільшився, у зв`язку з чим збільшилась частка ОСОБА_5 на 1 469 310,00 грн до 5 066 354,00 грн.

Як вбачається з спадкової справи ОСОБА_2 , ОСОБА_12 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 прийняли спадщину після смерті ОСОБА_5 .

Видається, що частки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у спадщині складають по 1/4. При цьому, кожний з них, як спадкоємець ІНФОРМАЦІЯ_2 померлого ОСОБА_5 , зобов`язаний задовольнити вимоги ОСОБА_2 пропорційно їх часткам у спадщині, тобто по 1/4.

Відповідно до частини першої статті 21 Сімейного кодексу України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Згідно із частиною першою статті 104 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок смерті одного з подружжя або оголошення його померлим.

Частиною першою статті 36 Сімейного кодексу України встановлено, що шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

ОСОБА_2 та ОСОБА_5 перебували у зареєстровану шлюбі з 12.07.2007 року по 10.09.2020 року, що є підставою для виникнення у ОСОБА_2 майнових прав як одного із подружжя.

За нормою частини першої статті 60 Сімейного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Крім того, частиною першою статті 74 Сімейного кодексу України визначено, що якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

При цьому, за змістом частини другої статті 74 Сімейного кодексу України, на майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Отже, на майно набуте ОСОБА_5 та ОСОБА_2 у період з 17.12.2006 року по 11.07.2007 року (день перед укладенням шлюбу між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 ) поширюють дію норми сімейного законодавства України, які регулюють статус спільного майна подружжя.

У зв`язку з цим, слід відзначити що чинним законодавством України встановлені особливості правовідносин, що виникають у зв`язку з здійсненням одним із подружжя внеску до статутного капіталу господарського товариства за рахунок спільного майна подружжя.

Згідно із частиною першою статті 113 Цивільного кодексу України, господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.

Як вбачається із норми частини першої статті 115 Цивільного кодексу України, господарське товариство є власником: 1) майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу; 2) продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності; 3) одержаних доходів; 4) іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом.

Частиною другою статті 115 Цивільного кодексу України передбачено, що вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.

З наведених норм видається, що товариство з обмеженою відповідальністю є власником грошових коштів, переданих учасниками (засновниками) до статутного капіталу, самостійно здійснює щодо нього усі відповідні правомочності.

У зв`язку з цим, в разі передання подружжям свого спільного сумісного майна до статутного фонду приватного підприємства, заснованого одним із них, майно переходить \ приватну власність цього підприємства, а в іншого з подружжя право власності на майно (тобто речове право) трансформується в право вимоги (зобов`язальне право), сутність якого полягає у праві вимоги виплати половини вартості внесеного майна в разі поділу майна подружжя (а не право власності на саме майно) або право вимоги половини отриманого доходу від діяльності підприємства, або половини майна, що залишилось після ліквідації підприємства (постанова Верховного Суду України від 02 жовтня 2013 року по справі № 6-79цс13).

За таких міркувань, ОСОБА_2 має право на виплату їй компенсації половини вартості майна, внесеного ОСОБА_5 до статутного фонду господарських товариств, при поділі спільного майна ОСОБА_2 та ОСОБА_5 .

За період проживання однією сім`єю без укладення шлюбу та шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_5 з 17.12.2006 року по 10.09.2020 року. ОСОБА_5 за рахунок спільного майна подружжя здійснив внески до статутних капіталів господарських товариств у розмірі 1 900 660,00 грн.

Отже, ОСОБА_2 має право на виплату їй компенсації 950 330,00 грн., що становить половину від 1 900 660,00 грн.

За нормою статті 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статті 1218 Цивільного кодексу України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Грошові зобов`язання за своєю правовою природою не є такими, що нерозривно пов`язані із особою, та допускають правонаступництво, тому обов`язок зі сплати ОСОБА_2 компенсації у розмірі 950 330,00 грн. входить до складу спадщини, що залишилась після смерті ОСОБА_5 .

Статтею 1281 Цивільного кодексу України встановлені право та порядок пред`явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців.

Згідно із частиною другою статті 1281 Цивільного кодексу України кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.

Чинним законодавством України не визначений конкретний порядок пред`явлення кредитором вимог до спадкоємців. Виходячи із практики застосування даної норми, відповідна вимога може бути пред`явлена безпосередньо спадкоємцю чи направлена нотаріусу за місцем відкриття спадщини. Крім того, вимога кредитора може бути пред`явлена шляхом подання позовної заяви до суду щодо звернення стягнення.

24.02.2021 року ОСОБА_2 направила приватному нотаріусу Миколаївського міського нотаріального округу Ласурії С.А. претензію кредитора, у якій заявила про свої кредиторські вимоги.

Отже, ОСОБА_2 виконала вимоги статті 1281 Цивільного кодексу України.

В свою чергу, частиною першою статті 1282 Цивільного кодексу України закріплено, що спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Частки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у спадщині, що залишилась після смерті ОСОБА_5 , складають по 1/4. Отже, вказані особи зобов`язані задовольнити по 1/4 вимог ОСОБА_2 , тобто сплатити по 237 582,5 грн.

Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь позивача судовий збір у розмірі 2829,83 грн. з кожного.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 77, 81, 141, 158, 255, 259,263-265, 268, ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Меліоратор-Агро Юг", Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Нефтетраспорт" про встановлення факту проживання однією сім`єю без укладання шлюбу та стягнення коштів - задовольнити.

Визнати факт спільного проживання однією сім`єю без укладення шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_5 у період з 17 грудня 2006 року по 11 липня 2007 року.

Стягнути з ОСОБА_3 (РНКОПП: НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_2 (РНКОПП: НОМЕР_4 ) 237 582,50 грн компенсації грошових коштів, внесених ОСОБА_5 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , до статутних капіталів Товариства з обмеженою відповідальністю «Меліоратор-Агро Юг» та Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Нефтетранспорт».

Стягнути з ОСОБА_4 (РНКОПП: НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_2 (РНКОПП: НОМЕР_4 ) 237 582,50 грн компенсації грошових коштів, внесених ОСОБА_5 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , до статутних капіталів Товариства з обмеженою відповідальністю «Меліоратор-Агро Юг» та Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Нефтетранспорт».

Стягнути з ОСОБА_3 (РНКОПП: НОМЕР_3 ) та ОСОБА_4 (РНКОПП: НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_2 (РНКОПП: НОМЕР_4 ) судовий збір у розмірі 2829,83 грн. з кожного.

Заочне рішення може бути переглянуте районним судом при поданні відповідачем письмової заяви про перегляд заочного рішення протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя В.В.Кузьменко