Ухвала

від 24.06.2024 по справі 692/1294/20

ДРАБІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 692/1294/20

Провадження № 2/692/31/24

24.06.2024

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2024 року с-ще Драбів

Драбівський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Левченко О.В.,

за участю: секретаря Савенко О.В.

розглядаючи у підготовчому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Продсільпром» про усунення перешкод у користуванні майном,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Драбівського районного суду Черкаської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Продсільпром» про усунення перешкод у користуванні майном.

У матеріалах справи мається Уточнена позовна заява зі збільшенням позовних вимог, що надійшла до суду 31.01.2024р. за вх. №484/24-Вх, у якій позивач просить прийняти вказану заяву до розгляду та визнати відсутнім право оренди земельної ділянки кадастровий номер 7120685200:03:001:0692 у ТОВ «Продсільпром», що належить на праві власності позивачу ОСОБА_1 , а також визнати відсутнім право оренди земельної ділянки кадастровий номер 7120685200:03:001:1135 у ТОВ «Продсільпром», що належить на праві власності позивачу ОСОБА_1 .

Представником відповідача скеровано до суду клопотання вх. №ЕП-203/24-Вх від 13.03.2024 про залишення уточненої позовної заяви без розгляду, у якому представник просив залишити без розгляду та повернути заяву позивачу, зазначивши, що ЦПК України не передбачає такий вид процесуального документу як уточнена позовна заява. Вказав на неприпустимість одночасної зміни предмету і підстав позову. Зазначив, що подання уточненої позовної заяви з іншими вимогами виключає можливість розгляду поданої позивачем заяви в якості збільшення розміру заявлених вимог. Звернув увагу на норми ч. 4 ст. 49 ЦПК України щодо зміни предмета, підстав позову у разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, що не допускається, окрім випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв`язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання та зазначив, що позивач не навів будь-яких обґрунтувань та підстав для зміни фактичних обставин справи, які відбулися після закриття підготовчого провадження по справі № 692/1294/20 при первинному розгляді. Також зазначив, що в уточненій позовній заяві представник позивача заявляє дві немайнові вимоги, однак під час первинного звернення до суду сплати майновий збір лише за одну вимогу немайнового характеру, що є підставою для залишення позовної заяви без руху.

Також у матеріалах справи міститься клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Чирви О.В. ЕП-102/24-Вх від 13.03.2024р. про витребування доказів, де та просить витребувати:

- у виконавчому комітеті Драбівської селищної ради Драбівського району Черкаської області реєстраційну справу та її копії, яка була заведена на підставі заяви про реєстрацію права оренди земельної ділянки кадастровий номер 7120685200:03:001:1135, на підставі якої була відповідно здійснена реєстрація права оренди земельної ділянки кадастровий номер 7120685200:03:001:1135 від 29.11.2019 року, номер запису про інше речове право: 34425901, де підставою реєстрації став договір оренди землі від 09.09.2012 року;

- у виконавчому комітеті Великохутірської сільської ради Драбівського району Черкаської області реєстраційну справу та її копії, яка була заведена на підставі заяви про реєстрацію права оренди земельної ділянки кадастровий номер 7120685200:03:001:0692, на підставі якої була відповідно здійснена реєстрація права оренди земельної ділянки кадастровий номер 7120685200:03:001:0692 від 25.08.2020 року номер запису про інше речове право: 37927641, де підставою реєстрації став договір оренди землі від 09.09.2012 року.

У обґрунтування зазначеного клопотання зазначає, що в ході розгляду справи виникла необхідність дослідити документи, на підставі яких було раніше проведено реєстраційні дії по Договору оренди землі від 09.09.2012 року, а саме: право оренди земельної ділянки кадастровий номер 7120685200:03:001:1135 від 29.11.2019 року, номер запису про інше речове право: 34425901, та право оренди земельної ділянки кадастровий номер 7120685200:03:001:0692 від 25.08.2020 року номер запису про інше речове право: 37927641. Однак Виконавчий комітет Драбівської селищної ради Золотоніського району Черкаської області відповідь на адвокатський запит не надав, а Виконавчий комітет Великохутірської сільської ради Золотоніського району Черкаської області копій документів не надав та повідомив, що витребування реєстраційних справ або документів із них здійснюється виключно за судовим рішенням.

Чергове підготовче судове засідання призначено на 21.06.2024р. о 11:00 год.

У підготовче засідання позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 не прибули. Від представника позивача ОСОБА_2 надійшла заява, вх. №ЕП-467/24-Вх від 21.06.2024р., де представник ОСОБА_2 просила проводити підготовче судове засідання без участі позивача та його представника та відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення уточненої позовної заяви без розгляду.

Крім того, представником позивача за вх. № ЕП-465/24-Вх від 21.06.2024р. скеровано до суду заперечення на клопотання про залишення уточненої позовної заяви без розгляду, у яких представник просила відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення уточненої позовної заяви без розгляду. В обґрунтування представник вказала, що метою позову є бажання відповідача особисто користуватись земельними ділянками з кадастровими номерами 7120685200:03:001:0692 та 7120685200:03:001:1135, позивачем в уточненій позовній заяві внесено зміни до предмету позову та сформульовано нові позовні вимоги щодо кожної земельної ділянки окремо, натомість первісний позов містив одну позовну вимогу з зазначенням обох кадастрових номерів. Зазначила положення законодавства щодо зміни предмету та підстав позову. Вказала, що Верховним Судом зверталась увага, що процесуальним законом не передбачено права подання заяв про доповнення або уточнення позовних вимог. Зробила висновок, що у разі надходження таких заяв суд може розцінювати їх як подання іншого позову, збільшення або зменшення позовних вимог, об`єднання позовних вимог чи зміну предмету або підстав позову. Зазначила, що підстави позову не змінились. Щодо предмета позову вказала, що спочатку позовною вимогою було «усунення перешкод у користуванні земельними ділянками», у подальшому просили про визнання відсутнім права оренди земельних ділянок. Вважала позови тотожними, в яких одночасно збігаються сторони, предмет та підстави позову. Також вказала, що законодавством передбачено, що зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені статтею Закону, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв`язку зі зміною фактичних обставин справи. Відповідачу відомо, що на момент подачі позову у 2020 році земельна ділянка знаходилася у користуванні відповідача, який не хотів передавати її позивачу, а на даний момент дані земельні ділянки знаходяться в користуванні позивача. Тому вважала, що є підстави, які встановлюють зміну фактичних обставин, відповідно для захисту прав позивача необхідно змінити предмет позову шляхом його уточнення.

У підготовче судове засідання представник відповідача ТОВ «Продсільпром» не прибув. Від представника відповідача - адвоката Починка О.І. надійшла заява, вх. №ЕП-466/24-Вх від 21.06.2024р. про проведення судового засідання без участі представника відповідача.

Суд, вивчивши клопотання провитребування доказів, уточнену заяву зі збільшенням позовних вимог, аргументи та заперечення представників сторін щодо уточненої заяви зі збільшеннямпозовних вимог дійшов до наступного висновку.

І. Відповідно до вимог ч.ч. 1, 3 ст. 84 ЦПК учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Враховуючи вищезазначене та приймаючи до уваги предмет спору, а також для об`єктивного та всебічного розгляду справи, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання представника позивача та витребувати зазначені у клопотанні докази, які не можуть бути самостійно витребувані стороною позивача.

ІІ. Відповідно до п.2 ч.2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

На відміну від викладеного, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Водночас не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Незгода суду з наведеним у позовній заяві правовим обґрунтуванням щодо спірних правовідносин не є підставою для відмови у позові.

Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19).

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об`єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.

При цьому при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.

При застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на що вказав Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 12 січня 2022 р. по справі № 234/11607/20, провадження № 61-15126св21

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняте судове рішення. Цей матеріальний зміст позовних вимог позивача проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо. Зміна підстав позову відбувається тоді, коли позивач в рамках конкретної позовної вимоги, в обґрунтування раніше заявлених позовних вимог (предмету позову) посилається на інші обставини, якими він ці (перші) позовні вимоги, обґрунтовував. Таким чином, зміна предмета позову означає зміну вимог з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета і підстав позову, як визначено вищенаведеною нормою частиною третьою статті 49 ЦПК України, не допускається. Доповнення позовних вимог новими вимогами та новими обставинами по своїй суті є новим позовом. Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду у справі № 370/2201/15-ц від 30.10.2019 року.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшеннямрозміру позовнихвимог неможе розумітисязаявлення щеоднієї чикількох вимог,додатково довикладених упозовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви. Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду у справі № 922/404/19 від 09.07.2020.

Предметом позову, який перебуває у провадженні, є усунення перешкод у користуванні позивачем ОСОБА_1 земельними ділянками з кадастровими номерами 7120685200:03:001:1135 та 7120685200:03:001:0692 розташованими в адміністративних межах Коломицької сільської ради Драбівського району Черкаської області, шляхом звільнення даних ділянок та скасування в Державному реєстрі прав на нерухоме майно записів про право оренди ТОВ «Продсільпром» вказаних ділянок за номерами записів про речове право 34425901 та 37927641 відповідно.

В Уточненій позовній заяві зі збільшенням позовних вимог від 31.01.2024р., позивач фактично висуває нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви та є відмінними від первісних позовних вимог та збільшує їх кількість, що суперечить наведеним нормам процесуального права.

Отже, подана до суду Уточнена позовна заява зі збільшенням позовних вимог за своєю правовою природою не може розцінюватися як така, оскільки містить самостійні позовні вимоги, а не збільшення вимог за уже прийнятим судом позовом.

Крім зазначеного,згідно ч.4ст.49ЦПК Україниу разінаправлення справина новийрозгляд досуду першоїінстанції змінапредмета,підстав позовуне допускаються,крім випадків,визначених цієюстаттею. Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною третьою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв`язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або, якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, - після початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.

Суд зауважує, що звертаючись до суду з Уточненою позовною заявою зі збільшенням позовних вимог, сторона позивача не навела жодних обставин про зміну фактичних обставин справи, та не надала жодних доказів існування таких обставин, лише в запереченнях на клопотання про залишення уточненої позовної заяви без розгляду представник позивача вказує, що на момент подачі позову у 2020р. земельна ділянка знаходилась у користуванні відповідача ТОВ «Продсільпром», на даний момент ці земельні ділянки знаходяться у користуванні позивача ОСОБА_1 , тому вважає наявними зміни фактичних обставин справи, в той же час жодних доказів даного твердження не надає, в Уточненій позовній заяві зі збільшенням позовних вимог на такі обставини не посилається. Тому суд не вбачає змін фактичних обставин справи.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку що «Уточнена позовна заява зі збільшенням позовних вимог» подана стороною позивача з порушенням вимог ст. 49 ЦПК України щодо зміни предмету та підстав позову та заборони такої зміни у разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції за відсутності зміни фактичних обставин справи, тому у прийнятті Уточненої позовної заяви зі збільшенням позовних вимог слід відмовити та заяву повернути її заявнику.

Керуючись ст.ст. 49,53, 83, 84, 212, 258-261 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Чирви Оксани Володимирівни про витребування доказів - задовольнити.

Витребувати:

- у виконавчого комітету Драбівської селищної ради Драбівського району Черкаської області (вул. Центральна, 69, с-ще Драбів, Черкаська область, 19801) копію реєстраційної справи, яка була заведена на підставі заяви про реєстрацію права оренди земельної ділянки кадастровий номер 7120685200:03:001:1135, на підставі якої була відповідно здійснена реєстрація права оренди земельної ділянки кадастровий номер 7120685200:03:001:1135 від 29.11.2019 року номер запису про інше речове право: 34425901, де підставою реєстрації став договір оренди землі від 09.09.2012 року;

- у виконавчого комітету Великохутірської сільської ради Драбівського району Черкаської області (19854, Черкаська область, Золотоніський район,с. Великий Хутір, вул. Куниці С., б. 10) копію реєстраційної справи, яка була заведена на підставі заяви про реєстрацію права оренди земельної ділянки кадастровий номер 7120685200:03:001:0692, на підставі якої була відповідно здійснена реєстрація права оренди земельної ділянки кадастровий номер 7120685200:03:001:0692 від 25.08.2020 року номер запису про інше речове право: 37927641, де підставою реєстрації став договір оренди землі від 09.09.2012 року.

Попередити, що особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин, протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

У прийнятті Уточненої позовноїзаяви зізбільшенням позовнихвимог позивача ОСОБА_1 , поданої через представника адвоката Чирву Оксану Володимирівну - відмовити та повернути її заявнику.

Судове засідання відкласти на 05 липня 2024 року о 12 год. 00 хв.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з моменту її проголошення.

Суддя Л.О. Левченко

Повний текст ухвали виготовлений 24 червня 2024 року.