Ухвала

від 21.06.2024 по справі 610/579/23

БАЛАКЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

Іменем України

№ 610/579/23 № 1-кп/610/8/2024м. Балаклія21 червня 2024 року

Балаклійський районний суд Харківської області у складі:

головуючого: ОСОБА_1 ,

за участю

секретаря: ОСОБА_2 ,

прокурора: ОСОБА_3 ,

обвинуваченого: ОСОБА_4 ,

захисника: ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України,

в с т а н о в и в:

Прокурор заявив клопотання про продовження тримання обвинуваченого під вартою для запобігання спробам: переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Обвинувачений і захисник заперечували. Посилалися на відсутність ризиків, обвинувачення не підтверджується, допитані майже всі свідки обвинувачення, маючи можливість обвинувачений не втік, є позитивною особою, на його утриманні знаходяться дружина-інвалід і престаріла теща, які потребують його утримання, зараз ОСОБА_6 , необхідно садити огороди, більше року тримається під вартою.

Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов 'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 07.03.2023 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.

Ухвалами слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 01.05.2023, 31.05.2023, 25.07.2923 продовжено строк тримання під вартою, без визначення розміру застави.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 26.06.2023 ухвалу слідчого суддіКиївського районного суду м. Харкова від 31.05.2023про продовження строку тримання під вартою залишено без змін.

До Балаклійського районного суду Харківської області обвинувальний акт надійшов 04 серпня 2023 року.

Крайньою ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 25.04.2024 строк тримання під вартою продовжений до 23.06.2024 включно, без визначення розміру застави.

Найближча можлива дата наступного судового засідання 12.07.2024.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України передача матеріальних ресурсів незаконним збройним формуванням, створеним на тимчасово окупованій території, та збройним формуванням держави-агресора.

Надані стороною обвинувачення докази доводять обставини, які свідчать про: наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України переховуватися від суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду береться до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, може вдатися до відповідних дій, а тим паче в умовах повномасштабної війни, цілком можливо втекти на тимчасово окуповану територію, через неконтрольовані ділянки державного кордону до країни-агресора або легально виїхати за кордон, зокрема, як біженець.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість покарання не є самостійною підставою для застосування запобіжного заходу, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Ризик незаконного впливу на свідків існує до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Натомість усі свідки вже допитані, тому цей ризик відсутній.

Оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у добровільній співпраці з окупантами, що означає діяльність на шкоду інтересам людей і держави Україна, тому є достатні підстави обґрунтовано припускати можливість надання допомоги державі-агресору рф.

Хоча ОСОБА_4 має дружину з інвалідністю, престарілу тещу, які потребують догляду, має захворювання, постійне місце проживання, раніше не судимий, є в цілому позитивною особою, але ці самі обставини існували і на час інкримінованого йому злочину. До того ж дружина і теща обвинуваченого проживають разом, мають інших родичів, які можуть надати їм допомогу, зокрема, дружина обвинуваченого має сина, а теща в особі останнього має онука.

За практикою Європейського суду з прав людини суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 КК України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, а саме тримання під вартою.

За правилом п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 КК України.

Таким чином запобіжний захід у виді тримання під вартою та відсутність достатніх підстав для визначення розміру застави крім іншого також ґрунтується на: тяжкості кримінального правопорушення і тяжкості покарання, що загрожує у разі визнання обвинуваченого винуватим у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, а це нетяжкий злочин, але він спрямований проти основ національної безпеки України є найбільш небезпечним посяганням на суспільні відносини, які забезпечують державну безпеку, обороноздатність, незалежність країни, її конституційний лад в умовах воєнного стану внаслідок повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України та українського народу в цілому, численних злочинів держави-терориста, тотального насильства, масових вбивств та руйнувань, які засуджував і засуджує увесь цивілізований світ, щосвідчить про підвищену суспільну небезпечність вчиненого та особи яка його вчинила тощо.

Відповідно усталеноїпрактики Європейськогосуду зправ людини,право людинина свободує основоположним,але неабсолютним таможе бутиобмежено зогляду насуспільний інтерес. Із урахуванням конкретних обставин вчинення кримінального правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому, суд вважає, що у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства, віднайбільш небезпечних посягань на суспільні відносини, які забезпечують державну безпеку, обороноздатність, незалежність держави, внаслідок ведення агресивної війни проти України.

Інші позитивні дані про особу обвинуваченого цього висновку не спростовують. Не надано доказів того, що за станом здоров`я обвинувачений не може утримуватись під вартою або у тих умовах, за потреби, йому не може бути надана кваліфікована медична допомога.

Продовження строку тримання під вартою необхідно для забезпечення здійснення судового провадження, яке з об`єктивних причин не закінчено на даний час, зокрема не розглянуто клопотання сторони захисту про подання доказу.

Обставин, що могли б свідчити про можливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосування інших запобіжних заходів, не пов`язаних з триманням під вартою, на сьогоднішній час не встановлено.

На цьому етапі кримінального провадження суд не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, остаточної правової кваліфікації інкримінованого кримінального правопорушення тощо.

На підставі викладеного, керуючись ст. 176-190, 331 КПК України,

п о с т а н о в и в:

1.Клопотання прокурора задовольнити повністю.

2.Обвинуваченому ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) продовжити строк тримання під вартою до 19 серпня 2024 року включно, без визначення розміру застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення, може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою - з моменту вручення їй копії ухвали.

Суддя ОСОБА_1