Вирок

від 09.10.2024 по справі 610/579/23

БАЛАКЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

Іменем України

№ 610/579/23 № 1-кп/610/8/2024м. Балаклія09 жовтня 2024 року

Балаклійський районний суд Харківської області у складі:

головуючого: ОСОБА_1 ,

за участю

секретарів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

прокурорів: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

обвинуваченого: ОСОБА_9 ,

захисника: ОСОБА_10 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; уродженця: АДРЕСА_1 ; зареєстрованого і проживаючого: АДРЕСА_2 ; громадянина України; з професійно-технічною освітою; пенсіонера з 2022 року; одруженого; рнокпп НОМЕР_1 ; раніше не судимого. Під вартою з 06.03.2023 по 16.08.2024 включно, з 05.09.2024 по теперішній час,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України,

в с т а н о в и в:

Згідно з Конституцією України, Україна є суверенною та незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною та недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаагськими конвенціями 1907 року, IV Женевськими конвенціями 1949 року, а також усупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, Договору про дружбу, співробітництво та партнерство між Україною та Російською Федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами є окупацією частини території суверенної держави та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

Діючи в порушення норм міжнародного гуманітарного права, Президент Російської Федерації (далі - РФ) ОСОБА_11 , а також інші невстановлені на даний час досудовим розслідуванням представники влади РФ, всупереч вимогам п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципів Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимог ч. 4 ст. 2 Статуту ООН та Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), підготували та розв`язали агресивну війну та військовий конфлікт підрозділів ЗС РФ на території України.

24.02.2022 на виконання вищевказаного злочинного наказу військовослужбовці Збройних Сил РФ, шляхом збройної агресії, із загрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглися на територію України через державні кордони України в Автономній Республіці Крим, Харківській, Донецькій, Луганській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та вчинили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, що мають важливе народногосподарське або оборонне значення, та вчинили окупацію частин зазначеної території, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України з порушенням порядку, встановленого Конституцією України, яка триває до теперішнього часу та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.

24.02.2022 Указом Президента України Володимира Зеленського № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки та оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» запроваджено воєнний стан на всій території України.

В результаті вчинення вказаних протиправних дій з 26.02.2022 по 11.09.2022, збройними силами Російської Федерації було окуповано АДРЕСА_2 .

Громадянин України ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживав за адресою: АДРЕСА_2 , за вищевказаних обставин опинився на тимчасово окупованій території України.

Разом з цим, встановлено, що громадянин України ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який є спадкоємцем за заповітом домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , надав добровільну усну згоду на використання домоволодіння та прилеглої території за вищевказаною адресою ОСОБА_9 , в результаті чого, останній розміщував особисті речі, а саме дрова на території домоволодіння, обробляв земельну ділянку, ставив власну сільськогосподарську техніку за адресою: АДРЕСА_2 .

Так, ОСОБА_9 усвідомлюючи,що вінє громадяниномУкраїни,але немаючи патріотичнихпереконань,у ситуації,що склалася,керуючись антидержавницькимимотивами,переслідуючи метупередачі матеріальнихресурсів незаконнимзбройним тавоєнізованим формуванням,створеним натимчасово окупованійтериторії длязавдання шкодиУкраїні,усвідомлюючи протиправністьсвоїх дійта бажаючинастання негативнихнаслідків,бажаючи налагодитистійкі взаємовідносиниз представникамиокупаційних військовихформувань держави-агресораРФ, створених на тимчасово окупованій території, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на передачу матеріальних ресурсів незаконним збройним та воєнізованим формуванням, створеним на тимчасово окупованій території держави-агресора, надав у користування представникам держави-агресора домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , в результаті чого, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не раніше 26.02.2022, військовослужбовці підрозділів збройних сих чи інших відомств РФ розміщували особисті речі у домоволодінні за вищевказаною адресою, ставили на території домоволодіння військову техніку, а саме вантажний автомобіль «УРАЛ».

Разом з тим, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не раніше 26.02.2022, ОСОБА_9 , на території свого домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , організовував харчування для військовослужбовців підрозділів збройних сил чи інших відомств РФ, окрім того на власному автотранспорті розвозив продукти харчування на блокпости, що знаходились в с. Волохів Яр, які збудували та використовували військовослужбовці РФ.

Окрім того, ОСОБА_9 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання негативних наслідків, вказав представникам збройних чи воєнізованих формувань держави агресора вигідне місце розташування військової техніки, яке знаходилось неподалік від його домоволодіння, а саме у лісосмузі, для ведення вогню, скоординувавши позиції на АДРЕСА_3 , та на прилеглі села, окрім того, використовуючи власну сільськогосподарську техніку, а саме трактор «МТЗ-82» синього кольору, допомагав в облаштуванні позицій для ведення вогню, а саме косив перед лісосмугою траву, для завезення військових гаубиць та проїзду іншої військової техніки представників держави-агресора.

За надання ОСОБА_9 матеріальних ресурсів та інших активів представникам держави агресора, її збройним формуванням, маючи дружні стосунки з останніми, отримав від представників збройних чи воєнізованих формувань держави-агресора сільськогосподарську техніку - трактор колісний марки «Беларус 1025.2», реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2015 року випуску, який належить ТДВ Агрофірма «Гракове» для власного використання, також останній неодноразово отримував продукти харчування та паливно-мастильні матеріали.

Дії обвинуваченого кваліфіковані за:

ч.4ст.111-1КК України як

передача матеріальних ресурсів незаконним збройним та воєнізованим формуванням, створеним на тимчасово окупованій території, збройним чи воєнізованим формуванням держави-агресора.

За правилом п. 1 ст. 468, ст. 472 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості, в якій наряду з іншим, зазначається узгоджене сторонами покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення.

09.10.2024 під час судового розгляду укладено угоду між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості за зміненим в суді обвинуваченням.

Обвинувачений зобов`язався: беззастережно визнати обвинувачення, сприяти судовому розгляду кримінального провадження у встановленні обставин інкримінованого злочину.

Сторонами угоди узгоджено покарання за ч. 4 ст. 111-1 КК України штраф десять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170000 гривень,з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням функцій держави та місцевого самоврядування на строк 15 років, з конфіскацією майна.

Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Відповідно до ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Тобто суд, мотивуючи вид та розмір призначеного ним покарання (основного та додаткового), повинен врахувати всі обставини, які мають значення для його призначення.

Санкція ч.4ст.111-1КК України КК України передбачає покарання штраф до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна.

Це кримінальне правопорушення є нетяжким злочином.

Обвинувачений: до кримінальної відповідальності притягується вперше, раніше не судимий, в цілому є позитивною особою, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, одружений, має міцні соціальні зв`язки, постійно проживає у АДРЕСА_2 (Балаклійська ТГ) разом з дружиною, яка є інвалідом 3 групи безстроково, та престарілою тещою, сам має ряд захворювань, у т.ч. кардіосклероз та гіпертонічну хворобу, з 2022 року є пенсіонером за віком, працював індивідуально, надаючи послуги трактора та виконуючи ним сільгоспроботи.

В суді обвинувачений винуватим себе у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, що свідчить про надання допомоги у встановленні обставин справи, щиро розкаявся, що на підставі ст. 66 КК України визнається обставинами, що пом`якшують покарання.

Відсутні обставини, що обтяжують покарання.

На основі засад законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання його необхідно призначити у узгоджених видах і розмірах санкції.

Саме таке покарання є необхідним і достатнім в якості кари за скоєне, для виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а також не буде становити «особистий надмірний тягар для особи», адже відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, будуть враховані інтереси усіх суб`єктів кримінально-правових відносин.

Переконавшись у тому, що обвинувачений повністю розуміє обставини, зазначені у ч. 4 ст. 474 КПК України; наслідки затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України; передбачені ст. 476 КПК України наслідки невиконання угоди; наполягає на затвердженні угоди на визначених у ній умовах; виконавши вимоги ч. 6 ст. 474 КПК України; перевіривши угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону в порядку ч. 7 ст. 474 КПК України, узгодженість її з положеннями ч. 4 ст. 469 КПК України; у добровільності укладення угоди сторонами; роз`яснивши обмеження у підставах для оскарження вироку, суд розглянув справу відповідно до положень ст. 474, 475 КПК України.

Відповідно до положень ч. 2 ст.475КПК України суд переконавшись, що угода може бути затверджена, ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Обвинувачений єпенсіонером. На підставі ч. 4 ст. 53 КК України, з урахуванням його майнового стану, суд призначає штраф із розстрочкою виплати рівними частинами на 01 рік після набрання вироком законної сили.

Обвинувачений під вартою тримається з 06.03.2023 по 16.08.2024 включно, з 05.09.2024 по теперішній час, тобто вже більше 1 року 7 місяців.

Оскільки призначається покарання не пов`язане з позбавленням волі, тому запобіжний захід обвинуваченому необхідно скасувати.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 10.05.2023 з метою конфіскації майна як виду покарання накладений арешт шляхом встановлення заборони на відчуження та розпорядження майном, яке належить ОСОБА_9 , а саме на: транспортний засіб Renault duster 1598, (2020),№ двиг. НОМЕР_3 , №куз. НОМЕР_4 , державний номерний знак НОМЕР_5 ; транспортний засіб ЗАЗ SENS 1299, (2005), № куз. НОМЕР_6 , державний номерний знак НОМЕР_7 ; земельну ділянку з кадастровим номером 6325482500:01:000:0210, площею 6,6578 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Оскільки призначається покарання у виді конфіскації майна, тому вказаний захід забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна необхідно залишити в силі для виконання вироку.

На підставі викладеного, керуючись ст. 369-378 КПК України,

у х в а л и в:

1.Затвердити угоду між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_9 про визнання винуватості від 09.10.2024.

2.ОСОБА_9 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України, призначивши йому покарання штраф десять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170000 гривень,з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням функцій держави та місцевого самоврядування на строк 15 років, з конфіскацією майна.

3.Розстрочити штраф виплатою щомісяця рівними частинами на 01 рік після набрання вироком законної сили.

4.Запобіжний захід ОСОБА_9 у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави скасувати, негайно звільнити його з-під варти в залі суду.

5.Арешт майна ОСОБА_9 , накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 10.05.2023 залишити в силі для виконання вироку.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги, через Балаклійський районний суд Харківської області, протягом 30 днів з дня його проголошення, з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинувачений має право подати клопотання про помилування, ознайомитися з журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Суддя ОСОБА_1